36.2. Огляд — процесуальна слідча дія

і засіб криміналістичної тактики

Види слідчого огляду

Слідчий огляд є тактичним засобом процесуальної діяльності «з метою вияв­лення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а так само інших обставин, що мають значення для справи» (ст. 190 КПК).

Враховуючи сучасний інформаційно-діяльнісний підхід у науці і практиці бо­ротьби зі злочинністю як соціальним злом, огляд місця події був і залишається го­ловним засобом інформаційного забезпечення слідчого для розкриття злочину за гарячими слідами, встановлення і викриття винних. Звідси можна запропонувати розгорнуту і коротку дефініцію огляду. Наведемо першу.

Слідчий огляд — це процесуальна діяльність уповноважених осіб щодо безпосе­реднього застосування методів і засобів криміналістичної техніки і тактики для ви­явлення, фіксації дослідження і вилучення з матеріальних джерел інформації, а та­кож встановлення інших обставин, що мають значення для справи.

В сучасному інформаційному аспекті діяльність слідчого взагалі інтерпретуєть­ся як інформаційне забезпечення розслідування кримінальної справи. Тому корот­ке визначення слідчого огляду є таким.

Слідчий огляд — це процесуальна діяльність слідчого щодо застосування методів і засобів для дослідження матеріальних джерел інформації при розслідуванні кри­мінальних справ.

Завдання огляду випливають із загальних цілей боротьби зі злочинністю і спря­мовані на охорону прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ній участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних і забезпе­чення правильного застосування закону для того, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (ст. 2 КП К). Відповідно до загальних завдань у криміналістиці сформульовані окремі завдання (цілі) огляду:

а) безпосереднє вивчення слідчим обстановки місця події, з'ясування характе­ ру і обставин події злочину;

б) виявлення, дослідження, фіксація і вилучення джерел матеріальних відобра­ жень;

в) аналіз матеріальних джерел і одержання криміналістичної інформації для кон­ струювання версій про механізм події, її учасників та особу злочинця;

г) збирання інформації для організації розшуку злочинця по гарячих слідах;

ґ) одержання інформації про деякі обставини, що сприяли вчиненню злочину.

До числа конкретних окремих завдань нерідко відносять встановлення можли­вості одержання даних про обставини злочину із джерел, що перебувають за межами місця події, наприклад: хто міг чути, звідкіля можна було бачити, які сліди залиши­лися на тілі та одязі злочинця тощо.

Принципи слідчого огляду. Вчення про слідчий огляд у спеціальній літературі відносять до окремої криміналістичної теорії, яка має загальні і окремі принципи, що називаються тактичними. Вони мають два рівні: загальний і окремий.

Розділ X. Тактика провадження нонвербальних слідчих дій 335

З агальні принципи відображають кримінально-процесуальні і криміналістичні підстави, на яких будується система слідчих дій як окремих криміналістичних те­орій. До загальних принципів слідчого огляду належать законність, об'єктивність, .ебічність, повнота дослідження, цілеспрямованість, планомірність і технізація дос-ження.

Окремі принципи слідчого огляду — це тактичні закономірності для розробки кон­кретних прийомів слідчого огляду та їх практичної реалізації. Вони відображають теоретичні засади і практичні сторони конкретної слідчої дії. До них належать: не­відкладність, неповторність.

Невідкладність — це тимчасова властивість слідчого огляду, тобто він повинен проводитися негайно після одержання повідомлення про подію в будь-який час доби при інших обставинах. Існують лише рідкісні винятки: місце пожежі, стихійних лих оглядається пізніше, відразу ж після ліквідації вогню пожежними, розчищення за­валів, обвалів. Однак і в цих випадках — під час пожежі або розбирання засипаною лавиною дороги, будівлі — бажана присутність слідчого, оскільки сприйняття дії І механізм пожежі, вогнище, колір диму, полум'я) з боку дозволяє пізнати багато оз­нак причини події.

Неповторність — безпосередньо пов'язана з невідкладністю і залежить від неї. Чим швидше слідчий з'явиться на місці події, тим більше можливості об'єктивно дослідити і пізнати її. Слідова картина після вчинення події швидко змінюється під дією об'єктивних причин, випадкових або умисних чинників. Тому спостерігати справжню картину події слідчий має можливість лише один раз, то й то рідко. В ос­новному сприймає її з деякими змінами: потерпілий видалився з місця події, а зло­чинець сховався, сліди частково пошкоджені випадковими особами, які опинилися там раніше за слідчого. Слідову картину можна відтворити, але створити справжню неможливо, навіть якщо буде вчинено нову подію, але це буде лише аналогічне та інше.

Види слідчого огляду. Законодавець розрізняє такі види огляду: місцевості, при­міщення, предметів, документів (ст. 190 КПК), трупа (ст. 192 КПК), освідування — огляд слідчим тіла живої людини (ст. 193 КПК) і ексгумація трупа. Слідчий огляд у навчальній літературі поділяють на первинний, додатковий і повторний.

Первинний огляд — це неповторювана дія, оскільки обстановка на місці події може швидко змінитися. Тому первинний огляд за будь-яких інших умов і обставин про­водиться ретельно і повно. За несприятливих умов може бути зроблена перерва, при­чому місце події має охоронятися до поновлення огляду.

Додатковий огляд проводиться тоді, коли первинний огляд з вини слідчого був проведений неякісно і, як правило, за обставинам, що знову відкрилися.

Кожен вид огляду має свої тактичні особливості, вимагає застосування специ­фічних технічних засобів, спеціальних знань для його здійснення. Так, огляд трупа відрізняється від огляду дорожньо-транспортної пригоди, предметів і документів, останні найчастіше досліджуються в кабінеті слідчого з використанням технічних засобів. Поштово-телеграфна кореспонденція оглядається, як правило, за місцем її виїмки.

Дуже близька до слідчого огляду самостійна дія - освідування. Справді, останнє за своєю сутністю є специфічним видом огляду, який полягає в безпосередньому сприйнятті і дослідженні тіла живої людини. Освідування проводиться слідчим у

336 Салтевський М. В. Криміналістки

п рисутності понятих однієї статі з освідуваним і спрямоване на виявлення слідіь чину, прихованих ознак (особливих прикмет) на тілі, яких-небудь маніпуляцій на тілі людини (наприклад, взяття крові) слідчий не проводить. Слідче освідування треба відрізняти від судово-медичного, а так само від відібрання зразків тканин людини, що проводиться фахівцем.

Ексгумація — слідча дія, що полягає в розкопуванні і розкритті поховань лю наступним оглядом виявленого трупа (трупів). Тому поки ексгумація проводитьс рамках слідчого огляду, у новому КПК законодавець виділив ексгумацію в сам стійну слідчу дію. З тактичного боку ексгумація — це процесуальний засіб одержан­ня інформації від речей за схемою «людина > річ».

36.3. Слідчий огляд — процесуальна форма реалізації тактичних прийомів і технічних засобів для одержання інформації від речей

Слідчий огляд - це процесуальна діяльність уповноважених осіб по застосуванню методів і технічних засобів криміналістичної тактики для виявлення, фіксації, дослід­ження і вилучення із матеріальних джерел інформації, а також встановлення інших обставин, що мають значення для справи. Слідчий огляд проводиться за порушеною кримінальною справою слідчим, дізнавачем, прокурором у присутності понятих, а в деяких випадках — за участю фахівця та інших осіб. У випадках, які не терплять зволікання, огляд може проводитися до порушення кримінальної справи. Ця зміна була внесена в закон ще в 1971 р. Однак процесуально законодавець норму не розк­рив, порядок дій не визначив. Лише в 2001 р. законодавець вирішив порядок огляду до порушення кримінальної справи, конкретизував і привів його у відповідність до процесуальних вимогам. Назвемо їх.

Огляд проводиться без постанови суду у випадках:

• заподіяння шкоди здоров'ю людей, майну, виявленому у житловому чи іншому приміщенні, будівлі, ділянці місцевості;

• безпосереднього переслідування підозрюваного, який вчинив злочин і пере­ ховується в жилому приміщенні, іншій будівлі, ділянці місцевості;

• письмової заяви особи про згоду огляду «житла та інших володінь», атак само на підставі заяви і повідомлення особи про злочинні дії щодо неї або її майна.

У цих випадках слідчий у протоколі огляду відзначає причину, що послужила провадженням огляду без постанови судді, про що повідомляє прокурора.

Слідчий огляд являє собою цілеспрямовану діяльність, яку прийнято поділяти на стадії: підготовчу, робочу і заключну. Зрозуміло, кожна стадія (етап) планується усно або письмово.

Підготовча стадія (етап) починається з моменту одержання повідомлення про подію безпосередньо чи черговим по прокуратурі або органу дізнання. Особа, яка одержала повідомлення (усно, письмово, по телефону), організує роботу з підготов­ки до виїзду на місце події, а саме вживає таких заходів: а) організує охорону місця події; б) надає медичну допомогу потерпілим; в) ліквідує причини, що породжують злочинні дії (гасіння вогню, припинення дій злочинця, відключення енергії жив­лення тощо); г) визначає склад слідчо-оперативної групи (СОГ); ґ) повідомляє слідчому; д) доводить до відома прокурора, начальника органу дізнання; є) готує

■

Розділ X. Тактика провадження нон вербальних слідчих дій 337

т ехнічні засоби, транспорт; ж) визначає час виїзду; з) запрошує фахівців, а іноаі і понятих у разі огляду вдалині від населеного пункту.

Робочий етап огляду починається після прибуття СОГ на місце події. Безпосе­реднє дослідження (безпосередній огляд) - складна процедура, яку необхідно пла­нувати усно, а за складними оглядами — письмово (хоча б у формі переліку питань, що підлягають з'ясуванню). Таке планування включає:

1. визначення обсягу дослідження, тобто меж або предметів огляду;

2. вибір методів і технічних засобів огляду;

3. безпосереднє дослідження матеріальної обстановки;

4. мобілізацію і розміщення сил чітке визначення завдань присутнім понятим і кожному учаснику огляду: фахівцю, оперативному працівнику, дільничному інспек­ тору, кінологу, представникам громадськості та іншим особам, що беруть участь в огляді;

5. визначення виду засобів і форми взаємодії слідчого огляду з оперативно-розшуко- вими заходами. Взаємодія як тактичний засіб являє собою вид тактичної операції, планування якої бажано, а безпосереднє визначення виконавців є обов'язково. Ви­ рішення тактичних операцій становить комплексне вирішення завдань огляду і роз­ криття злочину шляхом поєднання слідчих дій і оперативио-розшукових заходів при активному використанні допомоги громадськості.

Взаємодія включає: а) створення умов для швидкого і ефективного проваджен­ня огляду; б) організацію розшуку злочинця по гарячих слідах (переслідування, бло­кування шляхів відходу, оперативне спостереження за місцями ймовірної появи зло­чинця тощо); в) паралельне з оглядом проведення невідкладних слідчих дій, таких як затримання, освідування, особистий обшук, якщо для цього є достатні підстави; г) використання криміналістичних обліків, слідознавчих колекцій, інформаційно-ловідкових систем, центральних банків МВС, області тощо; ґ) виявлення свідків і очевидців, збирання інформації про подію злочину і злочинця;

6) організацію дослідження матеріальної обстановки — це головна діяльність — безпосередній огляд, тобто робочий етап, що включає чотири стадії: орієнтуючу, до-

іядову, вузлову і детальну.

Орієнтуюча, або ознайомлювальна, стадія переслідує такі цілі: а) з'ясовування, тобто виділення місця події із середовища матеріальної обстановки, тобто що і де розташовано, які шляхи підходу, відходу. Слідчий повинен обрати точку спостере­ження так, щоб зорово схопити все місце події, визначити, що примикає до нього праворуч, ліворуч, з тилу і поставити собі запитання: хто з кожної сторони міг бачи­ти, чути про подію, тобто встановити джерела інформації.

У ході доглядової стадії огляду слідчий залишає в полі зору тільки центр місця події і досліджує його послідовно з усіх боків.

Під час вузлової стадії слідчий досліджує місце події по вузлах, наприклад, вхід магазин, відчинені двері в підсобне приміщення і зламані пристрої, що запира­ються, знаряддя, залишені поруч, тощо.

Детальний огляд спрямований на дослідження матеріальних носіїв для одержан-\ інформації про злочинця, знаряддя злочину, потерпілого та інші об'єкти злочи--.> (виявлення, фіксація джерел на місці події і вилучення інформації, необхідної іл% організації розкриття і розслідування злочину).

338 Салтевський М. В. Криміналістика

Т актика огляду місця події будується так, щоб застосування засобів виявлення і фіксації одного виду інформації не пошкоджувало джерела іншої інформації. Том\ спочатку використовуються технічні засоби для виявлення одорологічної інформації, потім досліджується об'єкт на предмет установлення невидимих пото-жирових слідів і слідів контакту взуття, одягу, знарядь злочину. Далі цей об'єкт піддається дослід­женню за допомогою лупи, мікроскопа, і тільки після цього на ньому фіксують ви­димі і маловидимі сліди — об'ємні і поверхневі.

Заключний етап завершує огляд. Слідчий оформляє протокол, який підписується учасниками огляду; обробляє додані до протоколу матеріал и; документи, предмети упа­ковує, складає опис, якщо їх багато; обробляє матеріали фото-кіно-звуко-відеозапису. плани огляду, графіки, схеми, здійснює упакування вилучених джерел інформації.

36.4. Тактико-психологічні прийоми дослідження матеріальної обстановки для прогнозування обставин

події злочину

Сутність тактико-психологічних прийомів дослідження матеріальної обстановки в ході огляду полягає в безперервній розумово-пошуковій та оціночній діяльності. Щоразу при сприйнятті і дослідженні об'єкта (факту) слідчий поряд із застосуван­ням технічних прийомів постійно звертається до логічних засобів розумової діяль­ності - категорій діалектики і законів логіки і на їх основі оцінює істотні зв'язки між речами, прогнозує механізм їх взаємодії, що дає можливість виявляти видимі і неви­димі сліди, «зчитувати» відображувану ними інформацію.

Безперервна оціночно-розумова діяльність щодо досліджуваних об'єктів і от­риманих результатів відбувається за схемою «версія -4 план -> тактичне рішення» або «проблемна ситуація -» тактичне рішення». Така тактика використання логіч­них і технічних засобів розумової діяльності в процесі огляду уможливлює вирішен­ня наступних завдань, сформульованих В.П. Колмаковим.

Мав місце злочин чи його не було?

Чи вчинено злочин на місці, де проводиться огляд?

Які цілі переслідували злочинці?

У чому сутність події злочину, який спосіб його вчинення?

Які шляхи проникнення осіб на місце події і яким шляхом вони пішли?

Які транспортні засоби використовували?

Які подібні дії обов'язково повинні вчинити злочинці?

Скільки було осіб на місці події?

Які їх ознаки, хто вони?

Як довго (скільки годин) вони перебували на місці події?

Які предмети залишив злочинець?

Які сліди повинні залишитися на тілі потерпілого, предметах посягання?

Хто і звідкіля міг бачити, чути, те що відбувається на місці події?

Які є дані, що свідчать про обставини, котрі сприяють вчиненню злочину?

Зрозуміло, цей перелік приблизний, він може бути розширений за рахунок де­талізації обставин стосовно конкретного виду злочину.

Чи мала місце подія злочину і чи вчинений він на місці огляду? Іноді навіть швид-*ше ознайомлення з картиною події дозволяє правильно вирішити питання про існ\ -

Розділ X. Тактика провадження нонвербальних слідчих дій 339

в ання факту події, що сталася: розбиті транспортні засоби, людські жертви, пошкод­жені предмети звичайно свідчать про дорожньо-транспортну пригоду. Чи був цей злочин — відповісти відразу не завжди можливо. Треба провести повне дослідження місця події, оцінити кожен факт окремо і всю їх сукупність, зважити інформацію із непроцесуальних джерел і тільки після цього змоделювати подію, що сталася, вста­новити її кримінально-правову сутність, тобто був це злочин чи інша подія.

Матеріальні сліди майже завжди несуть достатню інформацію про місце вчи­нення злочину, місце приховання і місце виявлення його слідів. Сліди злочину тре­ба відрізнити від слідів місця його вчинення наявністю негативних обставин, на­приклад: вологе ложе трупа, хоча дощ пройшов після вчинення вбивства; сліди крові відсутні при значних пораненнях великих судин; відсутні сліди боротьби; на шиї трупа немає странгуляційної борозни, хоча труп перебував у петлі, тощо. Місце роз­ташування слідів на предметах відповідає механізму їх утворення. Тому, уявно відно­вивши характер взаємодії, можна визначити місце перебування невидимих слідів і вирішити питання: чи наданому місці відбулася подія злочину? Бажано для цього запрошувати фахівців різних галузей знань.

У чому сутність події злочину і в який спосіб він вчинений? Спосіб — це спосіб дії, тому про вид і характер його судять за матеріальними відображеннями, які найчаст­іше "лежать" на поверхні і очевидні для спостерігача. Колото-різані рани, електро-мітки, сліди опіку, вогнепальної зброї на трупі свідчать про спосіб заподіяння смерті. Пролом у стіні, підкоп, вирвана дужка замка, перепиляні грати, розбите скло у вікні, сліди транспортного засобу в магазині, з якого вивезли товари — все це сліди різних способів учинення злочину.

Разом з тим сліди як наслідки причин не завжди очевидні. В таких слідових си-гуаціях, як відчинений замок при відсутності на ньому пошкоджень; відсутність на трупі транспортних травм, хоча він виявлений на автотрасі; непошкоджені замки при відсутності в сховищі цінностей; наявні отвори менші за розміром, ніж вилуче­ний об'єкт, не можна відразу судити про спосіб вчинення злочину.

Яким шляхом злочинець прийшов і пішов, які засоби використовував для цього? Для встановлення цих обставин застосовують наступні тактико-психологічні прийоми:

1. дослідження прилягаючих ділянок місцевості, що дозволяє встановити вико­ ристовуваний транспорт, його вид, напрямок руху, характер перевезеного вантажу та інші ознаки. Треба не забувати, що придатні сліди транспорту, що сховався, іноді можуть перебувати на значній відстані від місця події по шляху його проходження, наприклад, у місці пошкодження асфальтного покриття дороги, на ділянці розта­ шування бруду, об'їздів по грунті. Такі сліди треба фіксувати під час огляду;

2. застосування службово-розшукового собаки для відшукування шляху приходу і відходу злочинця може проводитися від предмета, який перебував у руках злочинця. Виявлений шлях приходу чи відходу проробляється собакою, що нерідко приводить до розкриття злочину за гарячими слідами. Загублені предмети: (етикетки, упаковки, розсипане зерно, цукор, тютюн) нерідко вказують на шлях руху злочинця;

3. дослідження перешкод і отворів, які долав злочинець, дозволяє відповісти на запитання: як він проникнув у сховище? Наявний пролом у стіні ще не означає, що

ерез нього проникав злочинець і вилучив украдене. Доводячи факт проникнення, необхідно: зіставити розміри отвору з розмірами людини і викрадених предметів; досліджувати з оптичними засобами краї отвору, що особливо виступають, оскіль-

340 Салтевський М. В. Криміналісти

к и на них повинні бути мікрочастинки, якщо мало місце проникнення; на кра отворів іноді розташовуються сліди застосування засобів проникнення.

Скільки осіб було на місці події і які їх ознаки? В матеріальних слідах уречевлю­ються фізичні і психологічні ознаки людини, що свідчать про мотиви, мету вчинен­ня злочину, властивості особистості.

Форма, розмір і розташування слідів у трасологічному плані відображають вид слідоутворюючого знаряддя, а в психологічному — деякі властивості особи, у руках якого воно перебувало. Наприклад, сліди катування жертви свідчать про жорстокість і садизм, нездійснену мету, а сліди зайвого і безмотивного пошкодження майна -про озлобленість злочинця або помсту.

Висновок про кількість осіб, які брали участь у події злочину, звичайно будують на даних дослідження: а) слідів ніг, рук, зубів та інших частин тіла людини; б) харак­теру змін матеріальної обстановки і розміру заподіяного збитку. Пересунутий важ­кий сейф, пророблений у стіні прохід, перенесені предмети, руйнування на місці події — все це відображена інформація про кількість зробленої роботи, величину сили, якою повинна володіти людина, а отже, про кількість осіб, що брали участь у вчи­ненні злочину; в) наявності і характеру предметів, принесених на місце події. Недо­палки різних марок, сліди губної помади на них, спосіб тримання в зубах цигарки, загублені злочинцем предмети, залишені знаряддя злому, сліди пострілу — все це непрямі джерела інформації про кількість осіб, треба лише вміти їх правильно оці­нити, зіставляти з іншими і на цій основі будувати версії.

Одержання інформації про моральні, інтелектуальні та інші властивості особи злочинця в ході огляду проводиться шляхом оцінки обстановки місця події на ос­нові даних, розроблених психологією і криміналістикою, а також відомих із життє­вого досвіду. Наведемо деякі з них.

Знищення слідів злочину ознака обережності, наявність

злочинної навички

Вбивство без пограбування помста, афект, захворювання,

замовлення

Вартість викраденого (взяті менш цінні Обмеженість розумових речі, а цінні залишені) здібностей, відсутність

професійних навичок, діяли

неповнолітні

Відсутність майна на місці події користь, хитрість

Вилучення конкретних речей, наявність мети,установки

предметів з маси рівноцінних

Катування жертви жорстокість, садизм, помста

Укуси, положення трупа, сліди в садизм, викривлені потяги

ділянці статевих органів

Безмотивне пошкодження обстановки озлобленість, невдоволеність

місця події результатом

Відкриття запорів, зломи перешкод без наявність професійних навичок видимих слідів знарядь злому перешкод, відмикання

запорів

Сліди спеціальних злодійських злодій-рецидивіст, наявність інструментів злочинних навичок злому ¹ перешкод

Розділ X. Тактика провадження нонвербальних слідчих дій ** 341

В ідсутність слідів рук, наявність слідів наявність навичок *

рукавичок приховування слідів злочину

Великі руйнування,глибокі сліди наявність навичок неабиякої

сили,спритності

Розташування слідів на трупі в ділянці наявність професійних навичок

життєво важливих органів

Атаксія почерку ознака, старості, захворювання,

підробка приховування слідів

джерела

Застосування вогнепальної зброї, Холодний розрахунок,

вбивство випадкових свідків наявність стійкої

антигромадської установки

Залишена або викинута поблизу місця Злочинець поспішав, був

події вогнепальна зброя помічений, кілер, замовлення

Стиль, орфографія ступінь грамотності, освіта

Грабіж, розбій, хуліганство, злочинець — чоловік

зґвалтування

Отруєння, сліди кислот, сильнодіючих ймовірно, злочинець — жінка

речовин

Довжина кроку 80 см чоловік ростом близько 170 см

Довжина кроку (середня) 70 — 80 см ймовірно, йшов чоловік

Довжина кроку (середня) 60 -70 см ймовірно, йшла жінка

Довжина сліду ноги у 7-8 разів менше від зросту

Коли вчинено злочин і який час злочинець перебував на місці події? Сліди можуть нести об'єктивну і відносну інформацію про час. Так, оглядаючи місце дорожньо-транспортної пригоди, слідчий знайшов на руці трупа годинник з розбитим склом і відсутніми стрілками. Фахівець, який бере участь в огляді, ретельно досліджував го­динник і встановив, що він зупинився о 23 години 30 хвилин, оскільки на його ци­ферблаті були втиснені сліди годинникові і хвилинної стрілок, що утворилися в мо­мент удару транспортного засобу об руку потерпілого, на якій знаходився годинник

Про час вчинення злочину свідчать випадкові або спеціально виготовлені знімки, сигнали приладів охоронної сигналізації, що надходять на централізований пульт спостереження. Однак у більшості випадків про час судять за змінами слідів і часу подій, що протікають паралельно. Наявність іржі на слідах злому замка, вицвілий чорнильний текст документа, що знаходиться поруч із трупом, характер і вид труп­них плям, вигорілий у лампі гас, згоріла свіча, наліт пилу і утворення павутиння — все це матеріальні джерела інформації про відносний час вчинення злочину.

Час перебування злочинця на місці події встановлюють, виходячи із кількості змін матеріальної обстановки, тобто зробленої злочинцем роботи; місця перебуван­ня викрадених предметів, для виявлення яких потрібний певний час; кількості слідів ніг, рук на обстежених злочинцем предметах; наявності решток їжі, випивки, слідів перевдягання, відпочинку тощо.

Які сліди обов'язково повинен залишити злочинець на місці події? Це одоро-логічні (запахові) сліди, а також сліди рук і ніг. Слідів засобів вчинення злочину (зна-

342 Салтевський М. В. Криміналістика

р яддя, зброя, джерела підвищеної небезпеки) іноді може і не бути. Тому, вирішуючи питання про наявність обов'язкових слідів на місці події, виходять з конкретної події злочину. Так, при крадіжці з зачиненого магазина обов'язково повинні залишитися сліди запаху, рук, ніг, знарядь злому, використаних з метою проникнення в мага­зин; приходу і відходу злочинця, змін матеріальної обстановки; відсутності товарів, цінностей і дій злочинця на місці крадіжки. При виявленні трупа з ознаками на­сильницької смерті треба шукати сліди: рук, ніг, запаху злочинця, знарядь вбивства, приходу і відходу злочинця, сліди боротьби жертви з убивцею, рук, ніг потерпілого тощо.

Хто міг бачити або чути подію? Для відповіді на це запитання звичайно реко­мендують слідчому стати в центрі місця події і органолептично вивчити (оглянути) прилеглу до місця вчинення злочину обстановку, тобто встановити оглядовість: житлових будівель та інших об'єктів, у яких могли перебувати люди в момент вчи­нення злочину. Таким прийомом нерідко встановлюють свідків-очевидців.

Розділ X. Тактика провадження нон вербальних слідчих дій * 343

Г лава 37. Ексгумація трупа

37.1. Поняття ексгумації як слідчої дії

Ексгумація — це витягання трупа з могили для спеціального його дослідження. Ексгумація — специфічний метод одержання доказів і проводиться в ході провад­ження судово-медичної експертизи. Наприклад, потрібно установити час похован­ня, додатково вирішити судово-медичні питання про причину смерті, використову­вані знаряддя вбивства тощо. Слідчий виносить постанову про провадження судо­во-медичної експертизи, у якій після формулювання питань експерт вказує, що для дослідження необхідно провести ексгумацію трупа, тобто підготувати трупний ма­теріал для дослідження. Таким чином, в одній постанові призначаються дві слідчих дії: провести судово-медичну експертизу трупа і виконати ексгумацію трупа.

В новому КПК України законодавець усунув цю неточність і відокремив про­вадження судово-медичної експертизи трупа від його ексгумації як самостійної до-судової слідчої дії, оскільки кожна з них має різну сутність і завдання.

Ексгумація як слідча дія полягає у витяганні трупа з могили, його огляді і осві-дуванні. Оскільки, перш ніж надіслати об'єкти на експертизу, слідчий повинен їх оглянути в кабінеті слідчого і прилучити до справи як речові докази, то при ексгу­мації слідчий потрапляє в аналогічну ситуацію: він витягає труп і оглядає його на місці ексгумації. Оскільки труп — це останки тіла людини, то слідчий одночасно проводить його освідування. Результати огляду і освідування відображаються в про­токолі проведення ексгумації.

37.2. Підготовка до ексгумації трупа

Ексгумація — особлива слідча дія, яка зачіпає особисті права родичів і близьких покійного і відбивається на формуванні суспільної думки. Тому підготовку треба проводити ретельно, насамперед вирішити, чи необхідно взагалі проводити ексгу­мацію, а якщо проводити, то треба чітко визначити мету огляду і освідування витяг­нутого трупа, а також визначити, які завдання для слідства може вирішити судово-медична експертиза, для якої, власне, і ексгумують труп. Слід установити, чи будуть ці завдання вирішені на місці ексгумації, чи трупний матеріал доведеться доставити в бюро судово-медичної експертизи. Можливо, для експертизи буде потрібно лише витягання трупного матеріалу. Ці питання треба вирішувати при консультації з фа­хівцями.

Законодавець чітко визначив сутність ексгумації, хто її проводить: 'Труп витя­гається з місця поховання і у присутності слідчого, судово-медичного експерта, поня­тих в оглядається і довідується", Тому запрошуються: судово-медичний експерт, по­няті і технічні працівники, які будуть розкривати могилу і витягати труп. Доцільно для цієї мети залучати працівників ритуальної служби, зрозуміло, не безкоштовно. Обов'язково треба запросити технічного помічника прокурора-криміналіста з техні­чними засобами фіксації (фотозйомка, відеозапис (табл. ІЗ), захисними засобами ро­боти в отруйній газовій атмосфері (респіратори, маски, гігієнічні рукавички тощо). На допомогу судово-медичному експерту бажано залучити лаборанта, санітара.

344 Салтевський М. В. Криміналіст

Е ксгумація звичайно проводиться в денний час, тому треба забезпечити охоро­ну місця її проведення. Таким чином, програма підготовки до ексгумації містить наступні процедури.

1. Вирішення питання дро необхідність провадження ексгумації, одержання дозволу прокурора — затвердження постанови на проведення ексгумації.

2. Встановлення і усвідомлення мети і завдання ексгумації, які обставини мо­ жуть бути встановлені цією слідчою дією.

3. Одержання консультації фахівців і чітке визначення, які нові фактичні дані можна одержати шляхом дослідження трупа.

4. Запрошення для ексгумації судово-медичного експерта і технічних помічників експерта (лаборанта, санітара).

5. Вирішення питання про необхідність транспортування трупа в лабораторію бюро судово-медичної експертизи чи експертне дослідження провести на місці екс­ гумації.

6. Запрошення понятих і виконавців ексгумації (власне розкопки, витягування трупа та інших підсобних робіт із трупним матеріалом).

7. Забезпечення участі прокурора-криміналіста і технічного помічника слідчо­ го. Забезпечення учасників технічними засобами фіксації і дослідження, витягуван­ ня і упакування трупного матеріалу, а також засобами захисту (респіратори, маски, гігієнічні рукавички), пакувальним матеріалом.

8. Визначення часу проведення ексгумації, сповіщення близьких покійного і ритуальної адміністрації місця поховання.

1. Забезпечення охорони місця проведення ексгумації.