Глава 36. Слідчий огляд і освідування

36.1. Огляд — метод дослідження матеріальних джерел

інформації

Огляд — це діятельнісна категорія, що позначає підхід до пізнання — досліджен­ня речей і людей. Тому огляд як вид діяльності суб'єкта дослідження допустимо інтер­претувати як тактичний метод взагалі. Неважливо, які матеріальні об'єкти і явища досліджуються, завжди, перш ніж відповісти на питання: «Що є що?» і «Хто є хто?», треба оглянути їх органолептичними засобами, а в разі необхідності застосувати технічні засоби.

Сутність огляду в методологічному аспекті поки що недостатньо розкрита, хоча вона проглядається в еволюції розуміння слідчого огляду¹ . Безпосереднє сприй­няття об'єктів здійснюється задопомогою спостереження, що включає використання не тільки зору, а й інших органів чуттів (нюху, дотику, слуху). Метод дослідження як система діяльності має свою структуру, яка включає: суб'єкт, досліджуваний об'єкт, умови і засоби вивчення об'єкта — органи чуттів, прилади² .

Огляд як метод не можна ототожнювати з поняттям слідчого огляду як слідчої дії. Метод огляду як пізнавальний прийом входить в інші засоби збирання доказів. Так, не можна знайти приховане, не оглянувши маскуючі предмети і речі. Виявле­ний предмет повинен бути оглянутий у ході обшуку, а потім вилучений. Допит по­чинається з установлення особи допитуваного. Однак цю дію не називають оглядом у процесуальному розумінні, оскільки в допиті вона використовується як пізнаваль­ний прийом — метод одержання інформації від людей. У цьому полягає сутність зв'яз­ку «загальне — часткове».

Таким чином, огляд має ознаки самостійного методу дослідження і характери­зується: а) безпосереднім сприйняттям; б) органолептичним і інструментальним дослідженням; в) аналітичною функцією.

¹ Так, І. Н. Якимов (1950) в огляді вбачав установлення матеріальних даних, а Ю.М. Ку- бицький (1958) — вивчення матеріальних ознак об'єктів. Відомий процесуаліст М.О Чельцов (1948) під оглядом розумів огляд предметів зовнішнього світу, причому огляд тлумачився більш широко - не тільки як спостереження, а й як виявлення і закріплення. М.К. Терзієв (1955) уперше звернув увагу нате, що слідчий огляд - це безпосередній огляд і вивчення матеріаль­ них об'єктів, тобто активна чуттєва діяльність суб'єкта. Пізніше це підкреслювали В. П. Кол- маков (1956), О. М. Васильєв (1960), а зараз цей елемент входить у всі визначення слідчого огляду, що зустрічається у підручниках криміналістики.

² Див.: Ленинская теория отражения и современность. — София, 1969. — С. 452.

332 Саптевський М. В. Криміналістика

М етоди огляду прийнято класифікувати за різними ознаками. Так, за характером дослідження огляд умовно поділяють на статичний і динамічний; за повнотою дослі­дження — на вибірковий (суб'єктивний) і суцільний (об'єктивний); за послідовністю застосування засобів дослідження — на ексцентричний, концентричний, фронталь­ний, секторний і вузловий; за глибиною дослідження — на загальний і детальний.

При статичному огляді засоби тактики застосовуються до об'єкта дослідження без його механічного переміщення з місця виявлення. Використовується цей метод з метою загального огляду предметів зовнішнього світу, для орієнтації в матеріальній обстановці. Тому статичний огляд завжди передує іншим методам дослідження ма­теріальної обстановки.

Динамічний огляд дозволяє застосовувати засоби дослідження до об'єкта пізнан­ня, що перебуває в динаміці. Предмет дослідження можна брати в руки, повертати і всебічно досліджувати його ознаки, не змінюючи сам предмет.

Сутність концентричного методу огляду полягає в застосуванні засобів дослід­ження по спіралі, що згортається, тобто від периферії до центру. Цей метод зручний для дослідження великих ділянок місцевості, коли необхідно знайти сліди підходу і відходу злочинця тощо (рис. 92-1).

При ексцентричному огляді пропонується досліджувати об'єкт (місцевість, зак­рите приміщення), рухаючись по спіралі, що розгортається від центру до периферії (рис. 92-2).

Р ис. 92. Методи огляду: 1 — концентричний; 2 — ексцентричний

Фронтальний метод огляду являє собою дослідження об'єкта засобами, які роз­ташовані в лінію і переміщуються фронтально (рис. 93-1). Звичайно метод фрон­тального огляду застосовується для обстеження великих територій при відшукуванні захованих трупів, викрадених речей та інших слідів злочину. Для цього декілька суб'єктів дослідження розташовуються в лінію (ланцюжок) і, рухаючись фронталь­но, "прочісують" територію, що підлягає дослідженню (рис. 93-1).

При вузловому огляді засоби дослідження застосовуються до об'єкта, попередньо розділеного на ділянки, вузли, квадрати. Цей прийом найчастіше використовують для пошуку дрібних слідів, куль, гільз, схованок у предметах меблів тощо. (рис. 93-2).

Секторний метод огляду припускає дослідження території за секторами. Слідчий, перебуваючи у центрі досліджуваної території, по компасу визначає напрямок маг-

Розділ X. Тактика провадження нонвербальних слідчих дій 333

н ітного меридіану (північ — південь) і за ходом годинникової стрілки відкладає сек­тор, наприклад, з кутом у 30°. Оглянувши територію одного сектора, він відкладає другий, після його дослідження — третій і т.д., поки не дослідить всю обстановку с. 93-3).

г —у ^іі

з^{; :} і .^^:?

А/с. Рі. Методи огляду: 1 — фронтальний; 2 — по квадратах (ділянках); 3 —по секторах

Метод загального огляду програмує організаційну діяльність, шо включає сприй­няття і аналіз обстановки місця події в цілому в статичному її стані. Сутність загаль­ного огляду полягає в прикладанні сил і засобів дослідження до об'єкта. Тому таку діяльність і називають оглядовою стадією, або доглядовим методом огляду.

Метод детального огляду (іноді його називають стадією) зводиться до послідов­ного застосування засобів дослідження для пізнання предмета у всіх його властиво­стях і якостях, доступних для даних засобів. Звичайно детальний огляд здійснюють по «квадратах» — ділянках, на які розділяють територію, що оглядається; починаю­чи з якогось одного квадрата, послідовно оглядають усі.

Вибірковим методом огляду рекомендується досліджувати об'єкти тільки в місцях розташування слідів кількох учасників злочину, тобто вибірково окремо кож­ного. Тому цей метод огляду деякі учені називають суб'єктивним, слідчий моделює рух злочинця і рухається по його слідах на місці події.

При суцільному методі огляду засоби дослідження застосовують з однаковою скрупульозністю до будь-якої частини, деталі об'єкта пізнання. Суцільний огляд називають об'єктивним, оскільки він дозволяє обстежувати всю територію, всі сто­рони предметів.

Таким чином, огляд як загальнонауковий метод дослідження в науці криміна­лістиці і кримінальному процесі можна визначити так.

Огляд — це загальне методологічне поняття, що характеризує спосіб дії суб'єкта, який здійснює безпосереднє сприйняття і дослідження фізичних тіл і явищ для одер­жання інформації з метою пізнання механізму і причин взаємодії.

334 Салтевський М. В. Криміналістика

У цьому зв'язку процедуру огляду як методу криміналістичної методики не мож­на плутати з процедурою слідчого огляду як процесуального засобу.