30.3. Організаційні дії слідчого — засоби криміналістичної тактики

Вите відзначалося, що в процесі розслідування слідчий використовує не тільки процесуальні, а й непроцесуальні дії, такі, які в кримінально-процесуальному за­коні названі, але не регламентовані, тобто порядок застосування засобів і прийомів діяльності не визначений. Останнє стосується діяльності слідчого з перевірки пер­винної інформації, що служить приводами і підставами для порушення криміналь­ної справи (ст. 94 КПК).

Діяльність з перевірки слідів — це організаційні прийоми по застосуванню так­тичних вербальних засобів (опитування, розповідь, розпитування, пояснення) і тех­нічних засобів витягування інформації із матеріальних джерел. Це за своєю суттю тактична організаційна діяльність, здійснювана непроцесуальними засобами, оск­ільки вона є перевірочною і проводиться до порушення кримінальної справи, отже, здійснюється поза процесуальним полем, але при суворому дотриманні принципу законності.

Так, слідчий після одержання повідомлення про ознаки події виконує систему організаційнихдій з перевірки первинної інформації, наприклад, організує і направ­ляє роботу оперативно-розшукових заходів, одержує від джерел інформацію, відби­рає пояснення, вимагає представлення документів, матеріалів, продукції, здійснює контрольні закупки, вимагає проведення ревізій, організує раптові фінансові пере­вірки, інвентаризацію тощо. Це організаційно-тактичні дії, названі в КПК, хоча так­тика їх не розкрита. Тому вони нерозкриті взагалі або недостатньо розкриті і до­пускають альтернативні прийоми.

Поряд з такими законними діями в доказуванні застосовується ряд тактичних засобів, які навіть не названі в КПК, - це непроцесуальні засоби, головним чином криміналістичної тактики і профілактики злочинів

Отже, стає очевидним, що організаційно-тактичні дії слідчого поділяються на дві групи: 1) засоби, названі в КПК; 2) засоби, не названі. Як перші, так і другі не породжують засобів доказування. Разом з тим перші названі в КПК, а другі не на­звані. Звідси перші організаційно-тактичні дії слід називати законними, а другі -просто тактичними засобами.

Процесуальні дії відрізняються від організаційно-тактичних тим, що ці дії віднос­но розкриті, тобто законодавець у нормі розписує процедуру, власне тактику слідчої дії.

Наприклад, «Перед обшуком або виїмкою слідчий пред'являє постанову осо­бам, що займають приміщення, або представнику підприємства, установи чи органі­зації, де проводиться обшук чи виїмка, і пропонує їм видати зазначені в постанові предмети або документи, а також вказати місце, де ховається злочинець...» і так далі І ст. 183 КП К). Законодавець навіть визначає, як повинен діяти слідчий у разі відмо­ви виконати його вимоги - він може відчиняти приміщення, сховища, забороняти

292 Салтевський М. В. Криміналістика

о собам, які перебувають у приміщенні, де проводиться обшук, спілкуватися один з одним, залишати приміщення. Все це являє собою тактику обшуку і виїмки, викла­дену в законі, прийоми якої не втрачають тактичної сутності і повинні досліджува­тися в криміналістичній тактиці.

ЗО. 4. Сучасна класифікація слідчих дій

У сучасній криміналістиці найбільш поширеною є класифікація слідчих дій за часом їх провадження на: невідкладні, первісні і наступні. За суб'єктом провадження слідчі дії поділяють на слідчі і судові; за етапами розслідування — на досудові і судові.

Певна класифікація слідчих дій простежується в Кримінально-процесуально­му кодексі України; слідчі дії, пов'язані з одержанням інформації із особистісних джерел, тобто від людей, названих у певному порядку: допит підозрюваного, обви­нуваченого, потерпілого, свідка; очна ставка; пред'явлення для впізнання.

Потім названі такі слідчі дії, як огляд, догляд, обшук, виїмка, відтворення обста­новки і обставин події. За своєю сутністю вони спрямовані на одержання інформації із речових джерел — матеріальних слідів, від «німих» свідків злочину, тобто речей. Таким чином, наявний відомий поділ слідчих дій за джерелом доказів на особисті і речові¹.

Останньою слідчою дією в КПК і його проекті названа судова експертиза як засіб одержання доказів за допомогою використання спеціальних знань, що засто­совуються в кримінальному процесі в двох формах: спеціаліста і експерта.

Спеціаліст, беручи участь у слідчій дії, інтерпретує матеріальні сліди відобра­ження, їх походження, механізм утворення тощо. Його участь у слідчій дії не пород­жує нових доказів, а отримані відомості слідчий вносить до протоколу і відзначає, що в слідчій дії брав участь спеціаліст.

Експерт на основі постанови проводить дослідження речових доказів, як пра­вило, в лабораторних умовах. У висновку експерт повідомляє нову інформацію про факти і обставини, що підлягають встановленню по кримінальній справі. Висновок експерта є джерелом доказів.

Злочин відображають люди і речі (предмети), перші - ідеально, а другі — матер­іально. Тому слідчі дії можна класифікувати за видами джерел інформації і предста­вити у вигляді схеми (рис. 92).

До першої групи віднесені слідчі дії для одержання інформації від людей за схе­мою взаємодії «слідчий - людина» (люди - люди), а саме: допит, очна ставка, пере­вірка показань на місці і пред'явлення для впізнання. Витягування інформації про­водиться шляхом спілкування, органолептичними засобами — словом, тому ці слідчі дії називають вербальними.

Другу групу нонвербальних слідчих дій складають: огляд, догляд, обшук, виїмка та ексгумація, тобто дії для одержання інформації за допомогою речей (із речових джерел) за схемою взаємодії «слідчий - предмет».

Нарешті, до третьої групи віднесені: судова експертиза і слідчий експеримент, тобто слідчі дії для одержання інформації із складного джерела, яке представляє си-

Розділ VII. Засоби криміналістичної тактики 293

схему із простих джерел, що діє за схемою взаємодії «люди - складне джерело» або «люди -речі»). *■

Такі основні характерні риси класифікації слідчих дій за видами джерел фак­тичних даних, тобто засобів доказування. Розглянута класифікація дозволяє зроби­ти такі висновки.

1. В чинному КП К України в переліку розташування глав простежується поділ слідчих дій за видами джерел інформації, а саме: люди, речі, складні джерела «Люди -речі».

2. В основі слідчих дій одержання інформації від людей лежать органолептичні засоби криміналістичної тактики, засновані на почуттєвому пізнанні при безпосе­ редньому спілкуванні. Такі слідчі дії називаються вербальними.

3. В основі слідчих дій одержання інформації від речей лежать засоби криміна­ лістичної техніки і тактики, засновані на сполученні почуттєвого пізнання з інстру­ ментарієм і прийомами криміналістичної техніки, шо розширюють можливості по­ чуттєвого пізнання. Такі слідчі дії називаються нон вербальними.

4. В основі слідчих дій одержання інформації із складних джерел «Люди -речі» лежать засоби криміналістичної тактики, засновані на прийомах почуттєвого пізнан­ ня спеціаліста (обізнаної особи) у сполученні з інструментальним дослідженням експерта. Такі слідчі дії називаються змішаними, або складними (експертиза і слідчий експеримент).

294 Салтевський М. В. Криміналістика

Г лава 31. Вчення про тактичний прийом