
- •Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
- •Криміналістика
- •Глава 18, Сліди звуку (криміналістична акустика) 168
- •Глава 19. Сліди запаху людини (криміналістична одорологія) 178
- •Глава 20, Сліди пам'яті людини 185
- •Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікація 194
- •Глава 22. Сліди знарядь вчинення злочинів 200
- •Глава 23. Криміналістична документалістика (технічне дослідження документів) 209
- •Глава 24. Дослідження вогнепальної зброї і слідів пострілу (судова балістика) 229
- •Глава 25. Сліди транспортних засобів, механізмів, пристроїв виробничого і побутового призначення 253
- •Глава 31. Вчення про тактичний прийом 294
- •Глава 32. Слідча ситуація, тактична операція, комбінація і тактичне рішення 301
- •Глава 34. Планування в криміналістичної тактиці 316
- •Глава 35. Джерела інформації досудових слідчих дій 323
- •Глава 36. Слідчий огляд і освідування 331
- •Глава 37. Ексгумація трупа 343
- •Глава 38. Обшук і вмїмка 346
- •Глава 39. Допит і очна ставка 358
- •Глава 40. Тактика пред'явлення для впізнання 374
- •Глава 41. Перевірка показань на місці 384
- •Глава 42. Слідчий експеримент 388
- •Глава 43. Призначення і провадження судової експертизи 397
- •Глава 52. Основи методики розслідуваннязлочинів проти статевої недоторканності і
- •Глава 53. Методика розслідування незаконного обороту наркотичних засобів 466
- •Глава 54. Основи методики розслідування крадіжок, грабежів і розбоїв 475
- •Глава 55. Основні методики розслідування присвоєння, розтрати або зловживання
- •Глава 56. Основи методики розслідування вимагання і шахрайства 495
- •Розділ і. Методологічні засади криміналістики
- •1.2. Предмет криміналістики
- •1.3. Завдання криміналістики
- •1 .4. Система криміналістики
- •2.2. Криміналістичні методи
- •2.3. Класифікація методів криміналістики
- •3.3. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •3.5. Види криміналістичної ідентифікації
- •3.7. Методика ідентифікації і групофікації
- •4.3. Види взаємодій та їх енергетична сутність
- •5. /. Криміналістика — юридична наука
- •5.2. Зв'язок криміналістики з юридичними науками
- •5.4. Закони розвитку криміналістики
- •6.2. Виникнення криміналістики в Україні
- •6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Розділ II. Технічні засоби та методи збирання криміналістичної інформації
- •Глава 7. Теоретичні засади криміналістичної техніки
- •8.1. Технічне забезпечення слідчого
- •9.2. Методи польової криміналістики
- •9.3. Методи лабораторної криміналістики
- •10.1. Поняття і сутність правових основ одержання інформації технічними засобами
- •Глава 11. Сліди — джерела криміналістичної інформації
- •1 2.2. Слідоутворення при механічному русі
- •12.3. Слідоутворення при фізичному русі
- •Глава 13. Сліди — ознаки зовнішньої будови
- •14.1. Будова шкірного покриву долонних поверхонь рук і підошов ніг
- •14.6. Сліди локомоційних навичок людини
- •172. Ідентифікаційні ознаки письма
- •1 8.2. Поняття і властивості звукових слідів
- •Г лава 19. Сліди запаху людини (криміналістична одорологія)
- •19.3. Дослідження і використання слідів запаху в практиці розслідування злочинів
- •Г лава 20. Сліди пам'яті людини
- •Розділ V.
- •Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікація
- •21.1. Поняття засобів учинення злочину
- •23.1. Поняття, предмет і завдання криміналістичної документалістики
- •23.2. Класифікація документів
- •Т "шііи *-• йіі *' і рзі/5в5і іІВгЯрм
- •2 3.7. Дослідження машинописних текстів
- •23.9. Дослідження поліграфічної продукції
- •Г лава 24. Дослідження вогнепальної зброї і слідів пострілу (судова балістика)
- •Глава 25. Сліди транспортних засобів, механізмів, пристроїв виробничого і побутового призначення
- •25. /. Транспортні засоби та їх сліди
- •Глава 27. Теоретичні основи криміналістичної тактики
- •27.1. Предмет, система і завдання
- •17.2. Принципи криміналістичної тактики
- •Глава 28. Теорія спілкування в криміналістичній тактиці
- •28.1. Поняття і сутність спілкування
- •28.3. Структура, види і суб'єкти спілкування
- •29.1. Методологія криміналістичної тактики
- •29.2. Методи криміналістичної тактики
- •30.2. Структура слідчих дій як засобів криміналістичної тактики
- •30.3. Організаційні дії слідчого — засоби криміналістичної тактики
- •31.1. Тактичний прийом і спосіб, їх сутність
- •31.3. Види тактичних прийомів
- •32.4. Види слідчих ситуацій
- •32.5. Тактична операція і тактичне рішення
- •Глава 33. Управління в криміналістичній тактиці
- •33.1. Поняття управління і його структура
- •34.1. План і планування: поняття і сутність
- •34.2. Види планування і його організація
- •34.3. Принципи планування розслідування
- •34.4. Тактика планування розслідування
- •34.5. Форми і реквізити планів
- •Розділ IX.
- •Слідчих дій
- •Глава 35. Джерела інформації досудових слідчих дій
- •35.1. Поняття і види джерел інформації
- •Глава 36. Слідчий огляд і освідування
- •36.2. Огляд — процесуальна слідча дія
- •37.3. Тактичні прийоми огляду і осе іду ва пня в ході ексгумації
- •38.1. Поняття і сутність обшуку і виїмки
- •3 8.3. Види обшуку і виїмки
- •38.4. Підготовка до обшуку і виїмки
- •Глава 39. Допит і очна ставка
- •39. /. Поняття допиту, його види і сутність
- •3 9.4. Встановлення психологічного контакту
- •40.1. Поняття впізнання, його сутність і види
- •40.4. Пред 'явлення для впізнання людей
- •4 0.6. Пред 'явлення трупа для впізнання
- •Г лава 41. Перевірка показань на місці
- •41.1. Поняття, сутність і завдання перевірки показань на місці
- •4 1.4. Фіксація перевірки показань на місці
- •Розділ XII.
- •Глава 42. Слідчий експеримент
- •42.3. Підготовка до слідчого експерименту
- •42.4. Експеримент, моделювання і реконструкція —
- •Експертизи
- •43.1. Засади використання спеціальних знань для збирання інформації на досудовому слідстві
- •43.2. Судова експертологія і судова експертиза
- •43А. Клас криміналістичних експертиз
- •43.5. Клас технічних експертиз
- •Розділ XIII.
- •Глава 44. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •44.2. Джерела криміналістичної методики
- •45.2. Структура криміналістичної методики
- •47.1. Поняття способу вчинення злочину
- •47.2. Структура способу вчинення злочину і формуючі його фактори
- •48.1. Розкриття злочинів за гарячими слідами
- •49.2. Інформація як предмет забезпечення
- •50. /. Поняття, сутність і завдання взаємодії
- •50.2 Принципи взаємодії
- •5 0.3. Підстави і форми взаємодії
- •Глава 51. Основи методики розслідування вбивств
- •51.2. Особливості порушення кримінальних справ про вбивства,
- •51.3. Організаційно-тактичні основи початкового етапу
- •57.7. Судові експертизи при розслідуванні вбивств, заподіянні
- •52.3. Організація розкриття злочинів про зґвалтування та інші
- •Тактичне завдання
- •53.1. Криміналістична характеристика
- •53.4. Провадження слідчих дій на наступному етапі розслідування
- •Глава 54. Основи методики розслідування крадіжок,
- •54.1. Криміналістична характеристика
- •Тактична операція
- •Злочинів у сфері господарської діяльності
- •57.1. Криміналістична характеристики
- •58.1. Поняття і характеристика легалізації
- •58.2. Криміналістична характеристика
- •59.1. Криміналістична характеристика
- •Глава 60. Методика розслідування контрабанди
- •60.1. Криміналістична характеристика
- •61.1. Криміналістична характеристика
- •6 1.3. Початкові і наступні слідчі дії в типових ситуаціях
- •Глава 62. Методика розслідування порушень правил пожежної безпеки
- •62.1. Криміналістична характеристика
- •63.1. Криміналістична характеристика
- •63.3. Початкові слідчі дії в типових ситуаціях
- •63.4. Наступні слідчі дії
- •Комплектація набору вс-1
- •Комплектація набору вк-2
- •Комплектація набору вд-1
- •Комплектація набору вп-1
- •Комплектація набору ви-1
- •Комплектація наборів сш-1 і сш-1м
- •Комплектація набору вк-5
- •Комплектація набору врпс-1
- •Комплектація набору пн-1
- •4. Криміналістичні лабораторії
- •3. Технічні засоби ідентифікаційних судово-балістичних досліджень мисливської зброї
- •IV. Спеціальні технічні засоби забезпечення безпеки учасників досудового слідства
2 3.7. Дослідження машинописних текстів
Документи та їх реквізити найчастіше виконуються на побутових канцелярських друкарських машинах, цифрових і зиакодрукуючих пристроях, комп'ютерних периферійних пристроях — принтерах, плотерах електронно-обчислювальних машин, персональних комп'ютерів. Усі друкуючі пристрої, що здійснюють відбитки шляхом удару чи натискання-тиску, є різновидом класу «Знаряддя», а інструменти становлять вид поняття «Засоби вчинення злочину».
Друкарські машини поділяють на класи, типи і моделі. Розрізняють клас механічних машин ударної дії і безударної. В машинах ударної дії друк здійснюється ударом або тиском друкуючої форми на папір, тобто контактом, а в безударних — дистанційно на основі фотофізичних і хімічних процесів.
Звідси друкуючі пристрої поділяють на важільні та безважільні. Типовими важільними друкарськими машинами є канцелярські, дорожні, портативні моделі «Україна». «Москва», «Івиця». «Олімпія», «Континенталь», «Ундервуд» тощо. Безважільні — це принтери, плотери та ін.
Будь-який друкуючий пристрій містить літероносій і опорну площину (опорний вал), між якими поміщають барвну стрічку і пакет паперу. Якщо прикласти силу до опорної площини чи літероносія, то наявний на останньому виступаючий знак (буква • зробить відбиток на папері через барвну стрічку.
Літероносій — це пристрій, що містить повний набір знаків. Він може бути м< літним і складеним. У відомих механічних побутових друкарських машинах літероносп складені, знаки закріплені на важелях, які у механічних машинах приводяться в р оператором, а в електрифікованих - електродвигуном. Рухаючись, важіль ударяє по опорному валу і робить відбиток літери-букви.
Монолітний літероносій — це єдине ціле: куля, циліндр, диск, кільце тощо, на поверхні якого розташований весь набір друкуючих знаків.
У сучасних друкуючих пристроях літероносій не містить набору всіх друкованих знаків. Такі літероносії одержали назву матриць, а спосіб друку — матричний.
Матричний спосіб друку майже витиснув механічний друк. Але оскільки побутові друкарські важільно-механічні машини ще частково збереглися, то нижче розглядаються ознаки старих, а потім нових засобів друку.
Важільні машини характеризуються загальними і окремими ознаками. До загальних ознак відносять: крок головного механізму, величину рядкових інтервалів, марку шрифту і тип клавіатури.
Крок головного механізму— це відстань, на яку переміщується каретка при натисканні на клавішу або педаль«Р». Крок головного механізму визначають за формулою Ш = Р/ К, де Р — відстань по рядку між штрихами однакових букв; К - кількість знаків між ними. Для підрахунку необхідно взяти довжину рядка в 18—20 знаків і одержане значення Р в мм розділити на кількість знаків у рядку, рахуючи й інтервали між словами. Крок головного механізму коливається від 2,4 до 3,0 мм. Найбільш поширений крок сучасних машин — 2,6 мм («Москва», «Олімпія», «Адлер», «Торпедо», «Мерседес», «Континенталь», «Івиця» та ін.).
Величина рядкового інтервалу — це відстань між рядками, вимірювана між вершинами однойменних знаків. Для точності необхідно брати кілька рядків і загальну відстань ділити на їх кількість.
Розділ V. Засоби вчинення злочинів 221
М арка шрифту (тип шрифту) — це конфігурація і розмір знаків, букв. За висотою букв розрізняють шрифт дрібний — до 2,10 мм, середній — від 2,10 до 2,25 мм і великий — понад 2,25 мм. Середні шрифти ставляться на канцелярські, дрібні — на портативні машини. За шириною знаків шрифти можуть бути широкими (2,64 мм), середніми (2,3 мм) і вузькими (2,20 мм). За конфігурацією найбільш поширеними є «Медіум», «МІ», «Р4», «РЗ», «Р2», «М2», «Зірочка». Для визначення марки шрифту слід звертатися до фахівця або використовувати каталог.
Тип клавіатури. Друкарські машини характеризуються кількістю знаків та їх розміщенням на панелі клавіатури, остання може містити 42,44 чи 46 клавіш, що відповідає 84,88 і 92 знакам, розміщеним на них. Тип клавіатури як загальну ознаку можна використовувати тоді, коли є відбиток усіх знаків.
Окремі ознаки обумовлені не тільки конструктивними особливостями машини, її літеродрукуючого механізму, а й головне — умовами і часом експлуатації, в процесі якої у важільних і безважільних механічних і електричних машинах виникають поломки (дефекти), що відображаються при друку як окремі ознаки. До них відносять: а) зсув окремих знаків по вертикалі; б) зміну нахилу; в) зміну інтервалів між знаками; г) нерівномірність інтенсивності фарбування знака; г) непаралельність ліній основ (вершин) рядкових і заголовних знаків; д) непаралельність рядків.
23.8. Деякі відомості про сучасні друкуючі пристрої і ознаки, що відображаються на друкованих документах
Швидкий розвиток обчислювальної техніки і периферійних друкуючих пристроїв змінив технологію і практику виготовлення документів. Будь-який користувач одержав можливість сам готувати документ на персональному комп'ютері, вибирати його форму, шрифт, кількість примірників тощо. І все це завдяки появі сучасних комп'ютерних засобів, периферійних друкуючих пристроїв, які називаються принтерами. За способом нанесення зображення на папір вони поділяються на: ударні, контактні і струминні.
Ударніпринтери поділяються на голкові матричні, голкові порядкові, барабанні, ланцюгові, пелюсткові.
Контактніпринтери поділяються на термічні (одержання зображення наспецпа-пері), лазерні, світлодіодні, офсетні і сублімаційні.
Струменеві принтери можуть бути термічної і п'єзоелектричноїдії. Спосіб нанесення зображення ударно-магричним принтером механічний. Удруку-ючій голівці (рис. 64) спеціальним чином змонтований пакет (9,18,24) голок, товщиною близько 0,35 мм. Голки в голівці можуть рухатися. При друку на голку діє механічна сила, голка рухається убік опорного вала, між яким і голкою знаходяться барвна стрічка і папір. Удар голки наноситься через барвну стрічку, тому на папері утворюється відбиток торця (поверхні) кінця голки у вигляді крапки, а не цілого відбитка букви чи знака, як це буває в друкарських механічних машинах (рис. 81). Голки в друкуючій голівці розташовуються так, що дозволяють у спеціальній сітці, яка називається матрицею, формувати крапками цілий знак. Такий спосіб друку іменується крапково-матричним (рис. 64-1).
222 Салтевський М. В. Криміналістика
І
™ _-*-У * Голко ІЦуфта Пружкий
■
;
^--'■ \г<^і
пяпір
м1-?—-
Барвна ^-^'"^ „ ■ Х^*-*;""* 4 /
стріявд^-""' Др5«ужїчі Магніте осердя
•*^ ДрЛ'ЖІ'К'Чй МЛІ ЛІТ 1І]ЯШІД
ГОЛІЕІСЛ
І
і, | ^ І
Рис. 64. Друкуюча голівка матричного принтера
Струмевий принтербудує зображення рідким барвником — чорнилом за допомогою струменів, що вилітають із дюз (сопел) друкуючої голівки. Принцип формування зображення струменевого принтера аналогічний голковим матричним, але замість голок у них в голівці у певному порядку розташовані дюзи (сопла, їх кількість коливається від 16 до 128 на один колір). За способом створення струменя принтери поділяють на термічні і п'єзоелектричні. У перших струмінь утворюється за рахунок різкого нагрівання електрострумом рідкого барвника — чорнила. У камері утворюється пар високого тиску, оскільки вихід назад у чорнильницю в цей момент закритий, відбувається мікровибух і в напрямку паперу «вистрілюються» міріади дрібних крапельок чорнила, підхоплених пухирцями пари. Пухирці, ллускаючись, утворюють на папері зображення. Одна точка зображення формується багатьма пухирцями, що розташовуються на папері в хаотичному порядку, дотримуючись закону ймовірного розподілу.
У п єзоелектричних принтерах високий тиск у камері створюється різким нагріванням п'єзоелектричних кристалів, що виштовхуються у вигляді струменю на папері. Точка зображення утворюється однією плямою, краї його нерівні (відм. 4).
Деякі фірми в струминних принтерах використовують друкуючі голівки з одним соплом. «Вистрілювані» крапельки барвника при польоті одержують електричний заряд, а потім в електромагнітному полі системами, що відхиляються, управляють і формують зображення подібно електронному променю на екрані. Струменеві кольорові принтери нерідко використовуються злочинцями для фальшивомонетництва, підробки цінних паперів і т.ін (рис. 65).
Лазернийпринтер—^ це найбільш досконалий друкуючий пристрій. Принцип друку заснований на фізичному явищі змінювати фоточутливість матеріалу під дією світла. Основними елементами лазерного принтера є: лазерний діод, дзеркало, що обертається, і
Розділ
V.
Засоби
вчинення злочинів 223
ф оточутливий барабан. За допомогою дзеркала, що обертається, формуючий зображення лазерний промінь спрямовують на фоточуливий барабан, на якому утворюється приховане електростатичне зображення. Потім на барабан наносять пофарбований діелектрик (то-нер), що прилипає до заряджених місць. Після цьогодо барабана прикочують нагрітим валиком папір, і розм'якшений барвник прилипає до паперу (рис. 65).
і4 /
Р
ис.
65. Принципова схема друку електростатичним
друкуючим пристроєм (лазерний
принтер, ксерокс)
Огляд і дослідження друкованих документів. Вище відзначалося, що друкуючі пристрої бувають ударної і неударноїдії. У першому випадку це контактні механічні друкарські машини різного призначення (побутові, друкарські, нумератори, печатки, штемпелі тощо).
Пристрої неударного способу друку безконтактні і дуже різноманітні: фотографічні, електрофотографічні, електрографічні, електрохімічні, електроіскрові, електротермічні, термографічні, струменеві та ферографічні. Кожен спосіб друку має свої особливості і, мабуть, ознаки, що відображаються в тексті. У сучасних друкуючих пристроях найбільш поширеним способом є електрофотографічнийпроцес, в основі якого використані яви-ша фотопровідності діелектриків інапівпровідників для утворення прихованого відображення оптичного сигналу.
Оглядаючи машинописний тексту документі, насамперед треба встановити, на чому зін видрукуваний: 1) на друкарській машині; 2) на звичайній канцелярській; 3) насупленому друкуючому пристрої-принтері, ксероксі тощо.
У першому випадку відбиток утворюється внаслідок удару (тиску) друкованої фор-:. на якій знаходився барвник. Тому барвник у штрихах знаків розподілений рівномірно, краї рівні, подекуди видні сліди видавлювання барвника з-під друкованої форми, особливо на гербовому папері.
В другому випадку відбиток знака також утворюється ударом (тиском), але барвни-(2 на друкуючій формі немає. Він знаходиться над поверхнею паперу (барвна стрічка чи ■игіювальний папір). Штрихи відбитків букв, нанесених через барвну стрічку або копі-
224 Салтевський
М. В. Криміналістика
ю
вальний
папір, відображають їх структуру: при
достатньому збільшенні у відбитку
помітно
структура переплетення тканини стрічки
(рис. 66, відм. 1), а в штрихах копіювального
паперу видні частки сажі (відм. 3),
кольорового неорганічного барвника
при кольоровому тексті.
1
Рис. 66. Знаки, нанесені матричним принтером: І — формуюча матриця; 2—точка, нанесена через барвну стрічку; 3—точка, нанесена через копіювальний папір; 4 — точка,
нанесена струменевим принтером
Якщо виявиться, що текст нанесений через барвну стрічку (копіювальний папір), то подальшим дослідженням можна визначити модель друкарської машини: чи є вона пристроєм зі складеним або монолітним літероносіем. Складений літероносій у вигляді одиночних важелів притаманний побутовим старим друкарським машинам, ознаки і властивості яких розглянуті вище. Тексти, видрукувані на таких машинах, можна за окремими ознаками відрізнити від текстів, виконаних на машинах з монолітним літеро-носієм.
Навіть при побіжному огляді машинописного і друкарського текстів у документі їх не можна сплутати з текстом, нанесеним матричним друком.
Матричний спосіб формування знаків використаний у принтерах, що дозволяє диференціювати їх за друкованим текстом у документах. Спосіб формування знаків хоча й однаковий, але різні способи відображення інформації на папері: контактний (голчастий), струменевий і електростатичний.
Матричний друк відрізняється тим, що друкована форма складається із дискретних елементів — «голок» або мікрокапілярнихтрубочок-сопел. Тому знак (буква) формується у вигляді пофарбованих відбитків голок і пофарбованих крапок, нанесених «вистрілюванням» барвника із сопла мікрокапіляра. Точки голками наносяться через барвну стрічку. За цією ознакою можна легко відрізняти голчасті принтери відструменевих.
Матричний друк здійснюється в автоматичному режимі за спеціальною програмою, тобто традиційні загальні ознаки машинописного тексту вданому разі за основу диференціації брати не можна, оскільки вони зберігаються до зміни програми друку, що може зробити оператор. Якщо друк кольоровий, то знаки складаються із кольорових точок (плям): чотирьох додаткових і двох складених кольорів. Зрозуміло, що навіть за участі фахівців в огляді не завжди можна встановити необхідне, потрібно провести тех-ніко-криміналістичну експертизу документів.
Підготовка матеріалів до техніко-криміналістичної експертизи документів. Техн
Розділ
V.
Засоби
вчинення злочинів 225
к о-криміналістична експертиза машинописних документів вирішує комплексні ідентифікаційні і неідентифікаційні завдання: а) здійснює ідентифікацію друкуючих машин — механічних важільних і з монолітними літероносіями; б) встановлює групову належність за машинописним текстом сучасних друкуючих засобів з голчастим і струменевим способами відображення інформації; в) здійснює диференціацію способів відображення на носії інформації (електрофотографічний, термографічний, термічний тощо) і пристроїв, що працюють за контактним способом. Що ж до механічних машин, то іноді за текстом можна встановити оператора (автора, який віддрукував текст).
До числа неідентифікаційних завдань належать такі: встановити, на одній чи кількох машинах видрукуваний досліджуваний документ; яка кількість примірників видрукувана в одній закладці; чи всі фрагменти документа виконані в один прийом без витягування паперу з машини або якась частина додрукована пізніше; яка давність виготовлення друкованого те кету документа.
Для вирішення цих завдань повинні бути представлені в достатньому обсязі доброякісні вільні та експериментальні зразки. Оскільки окремі ознаки і більшість загальних хисткі, а ідентифікаційний період їх обмежений строками капітального або профілактичного ремонту друкарської машини, тому вільні зразки за часом повинні бути однаковими, тобто видрукуваними в той самий час. При цьому може виявитися, що досліджуваний документ надрукований 12.07.76, а машина ремонтувалася 13.07.76. Зрозуміло, ці обставини слідчий повинен встановлювати, а потім проводити виїмку зразків.
Для одержання експериментальних зразків слідчий готує текст, який пропонує друкарці надрукувати. Якщо ставиться питання про визначення виконавця тексту, то друкарка повинна бути кваліфікованою. Нерідко експериментальні зразки пропонуються надрукувати особі, щодо якої проводиться ототожнення. Машинописного тексту повинно бути досить, принаймні стільки, щоб усі знаки клавіатури були тричі відтворені. У числі експериментальних зразків обов'язково повинні бути по порядку видрукувані (набрані) всі знаки верхнього і нижнього регістрів літероносія. Потім слід промити шрифті повторити процедуру. Експериментальні зразки матричних друкуючих пристроїв відбирає слідчий за участю фахівця в різних режимах роботи пристрою, приблизно на такому ж папері, як і досліджуваний документ, з використанням однакового барвника, фарбуючої стрічки, копіювального паперу, якщо текст був надрукований з його допомогою. Треба одержати зразки друкуючої матриці (голівки принтера), а також зразки знаків, сформованих даною голівкою: наприклад, голчастий принтер формує конкретні букви в матриці 9 х 11 і 5 х 7, що підлягають дослідженню.
Проблеми ототожнення засобів матричного і струменевого друку за їх друкованою продукцією поки залишаються в центрі уваги сучасної криміналістики і чекають на :воє розв'язання.