23.1. Поняття, предмет і завдання криміналістичної документалістики

Документ (лат.—сіоситепШт) у дослівному перекладі—зразок, свідчення, доказ, пись­мовий акт, що може бути доказом юридичних відносин чи фактів, які породжують правові відносини¹. У повсякденному житті «документ — це засіб фіксації зведень про факти, події, явища об'єктивноїдійсності і розумової діяльності людини»². Тому документ асоціюється у вигляді предмета, найчастіше плоского, наякому в символ іко-знаковій формі закріплені якісьфакти, юридичні відносини, зобов'язання.

У процесі розслідування злочинів, судового розгляду за кримінальними і цивільними справами нерідко доводиться встановлювати обставини, що стосуються способу і часу по­ходження документа, джерела наявності внесених у документ змін; відновлювати його пер­вісний зміст. Тому документи частіше (60—70 %) є об'єктами слідчого експертного дослід­женні] , що утворює спеціальний розділ у криміналістиці — «Техніко-криміналістичне дос­лідження документів».

Зараз документ — не тільки засіб фіксації юридичних фактів, відносин, а й засіб управ­ління соціальною діяльністю. Комп'ютеризація і автоматизація обробки інформації зміни­ли функції і властивості документів. З'явилисядокументи, виготовлені електронно-обчис­лювальною технікою, безпаперові документи, що зберігаються на матеріальних носіяху довгостроковій або оперативній пам'яті електронних пристроїв. У цьому зв'язку документ стали ототожнювати з матеріальним носієм, оскільки інформація, закріплена на носії, піддається однаковим процесам: запису (перетворенню), зберіганню (передачі), одержан­ню (збиранню, пошуку) і читанню.

У кібернетиці виникла наукова галузь — документалістика, що вивчає документи в цілому і тлумачить їх у широкому плані як інформацію, зафіксовану на матеріальному носії (письмовий текст, книга, газета, пластикова картка, магнітна стрічка, магнітний диск, ком­пакт-диск тощо). Документалістика вивчає форму документа, властивості, ознаки, методі мову документування³, тобто спосіб і засоби відображення інформації на документі. Не­важко помітити, що техніко-криміналістичне дослідження документів являє собою лише частину кібернетичноїдокументалістики.

Оскільки заразу сучасному документообігу, втому числі й при розслідуванні злочинів, дедалі більшу вагу здобувають документи, виконані на сучасних електронно-обчислюваль-і х і механічних друкуючих системах, що також піддаються змінам (підробкам, виправ­ленням), документи в криміналістиці вірніше розуміти в широкому сенсі, які в кібернетиці, з розділ, що вивчає такі документи, називати криміналістичною документалістикою.

Предметом дослідження криміналістичної документалістики залишаються тра­диційні і нетрадиційні документи, що розуміються в широкому сенсі.

210 Салтевський М. В. Криміналістика

Виконуючи посвідчувальну та управлінську функції, документи нерідко піддаються різним неправомірним діям — підробкам, що порушує нормальну функцію документів у соціальній діяльності. Завданнями криміналістичної документалістики в цьому зв'яз­ку є: 1) встановлення способу виготовлення документа або його окремих фрагментів: 2) виявлення наявних у документах змін; 3) відновлення пошкоджених документів: 4) відновлення первісного змісту; 5) відновлення закритих текстів; 6) дослідження по-свідчувальних знаків на документах; 7) встановлення засобів і знарядь, використовува­них для виготовлення документів.

Криміналістична документалістика — це розділ науки криміналістики, що вивчає засоби і способи відображення (документування) інформаціїиа матеріальних носіях, використовуваних як джерела доказів у кримінальному судочинстві.