
- •Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
- •Криміналістика
- •Глава 18, Сліди звуку (криміналістична акустика) 168
- •Глава 19. Сліди запаху людини (криміналістична одорологія) 178
- •Глава 20, Сліди пам'яті людини 185
- •Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікація 194
- •Глава 22. Сліди знарядь вчинення злочинів 200
- •Глава 23. Криміналістична документалістика (технічне дослідження документів) 209
- •Глава 24. Дослідження вогнепальної зброї і слідів пострілу (судова балістика) 229
- •Глава 25. Сліди транспортних засобів, механізмів, пристроїв виробничого і побутового призначення 253
- •Глава 31. Вчення про тактичний прийом 294
- •Глава 32. Слідча ситуація, тактична операція, комбінація і тактичне рішення 301
- •Глава 34. Планування в криміналістичної тактиці 316
- •Глава 35. Джерела інформації досудових слідчих дій 323
- •Глава 36. Слідчий огляд і освідування 331
- •Глава 37. Ексгумація трупа 343
- •Глава 38. Обшук і вмїмка 346
- •Глава 39. Допит і очна ставка 358
- •Глава 40. Тактика пред'явлення для впізнання 374
- •Глава 41. Перевірка показань на місці 384
- •Глава 42. Слідчий експеримент 388
- •Глава 43. Призначення і провадження судової експертизи 397
- •Глава 52. Основи методики розслідуваннязлочинів проти статевої недоторканності і
- •Глава 53. Методика розслідування незаконного обороту наркотичних засобів 466
- •Глава 54. Основи методики розслідування крадіжок, грабежів і розбоїв 475
- •Глава 55. Основні методики розслідування присвоєння, розтрати або зловживання
- •Глава 56. Основи методики розслідування вимагання і шахрайства 495
- •Розділ і. Методологічні засади криміналістики
- •1.2. Предмет криміналістики
- •1.3. Завдання криміналістики
- •1 .4. Система криміналістики
- •2.2. Криміналістичні методи
- •2.3. Класифікація методів криміналістики
- •3.3. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •3.5. Види криміналістичної ідентифікації
- •3.7. Методика ідентифікації і групофікації
- •4.3. Види взаємодій та їх енергетична сутність
- •5. /. Криміналістика — юридична наука
- •5.2. Зв'язок криміналістики з юридичними науками
- •5.4. Закони розвитку криміналістики
- •6.2. Виникнення криміналістики в Україні
- •6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Розділ II. Технічні засоби та методи збирання криміналістичної інформації
- •Глава 7. Теоретичні засади криміналістичної техніки
- •8.1. Технічне забезпечення слідчого
- •9.2. Методи польової криміналістики
- •9.3. Методи лабораторної криміналістики
- •10.1. Поняття і сутність правових основ одержання інформації технічними засобами
- •Глава 11. Сліди — джерела криміналістичної інформації
- •1 2.2. Слідоутворення при механічному русі
- •12.3. Слідоутворення при фізичному русі
- •Глава 13. Сліди — ознаки зовнішньої будови
- •14.1. Будова шкірного покриву долонних поверхонь рук і підошов ніг
- •14.6. Сліди локомоційних навичок людини
- •172. Ідентифікаційні ознаки письма
- •1 8.2. Поняття і властивості звукових слідів
- •Г лава 19. Сліди запаху людини (криміналістична одорологія)
- •19.3. Дослідження і використання слідів запаху в практиці розслідування злочинів
- •Г лава 20. Сліди пам'яті людини
- •Розділ V.
- •Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікація
- •21.1. Поняття засобів учинення злочину
- •23.1. Поняття, предмет і завдання криміналістичної документалістики
- •23.2. Класифікація документів
- •Т "шііи *-• йіі *' і рзі/5в5і іІВгЯрм
- •2 3.7. Дослідження машинописних текстів
- •23.9. Дослідження поліграфічної продукції
- •Г лава 24. Дослідження вогнепальної зброї і слідів пострілу (судова балістика)
- •Глава 25. Сліди транспортних засобів, механізмів, пристроїв виробничого і побутового призначення
- •25. /. Транспортні засоби та їх сліди
- •Глава 27. Теоретичні основи криміналістичної тактики
- •27.1. Предмет, система і завдання
- •17.2. Принципи криміналістичної тактики
- •Глава 28. Теорія спілкування в криміналістичній тактиці
- •28.1. Поняття і сутність спілкування
- •28.3. Структура, види і суб'єкти спілкування
- •29.1. Методологія криміналістичної тактики
- •29.2. Методи криміналістичної тактики
- •30.2. Структура слідчих дій як засобів криміналістичної тактики
- •30.3. Організаційні дії слідчого — засоби криміналістичної тактики
- •31.1. Тактичний прийом і спосіб, їх сутність
- •31.3. Види тактичних прийомів
- •32.4. Види слідчих ситуацій
- •32.5. Тактична операція і тактичне рішення
- •Глава 33. Управління в криміналістичній тактиці
- •33.1. Поняття управління і його структура
- •34.1. План і планування: поняття і сутність
- •34.2. Види планування і його організація
- •34.3. Принципи планування розслідування
- •34.4. Тактика планування розслідування
- •34.5. Форми і реквізити планів
- •Розділ IX.
- •Слідчих дій
- •Глава 35. Джерела інформації досудових слідчих дій
- •35.1. Поняття і види джерел інформації
- •Глава 36. Слідчий огляд і освідування
- •36.2. Огляд — процесуальна слідча дія
- •37.3. Тактичні прийоми огляду і осе іду ва пня в ході ексгумації
- •38.1. Поняття і сутність обшуку і виїмки
- •3 8.3. Види обшуку і виїмки
- •38.4. Підготовка до обшуку і виїмки
- •Глава 39. Допит і очна ставка
- •39. /. Поняття допиту, його види і сутність
- •3 9.4. Встановлення психологічного контакту
- •40.1. Поняття впізнання, його сутність і види
- •40.4. Пред 'явлення для впізнання людей
- •4 0.6. Пред 'явлення трупа для впізнання
- •Г лава 41. Перевірка показань на місці
- •41.1. Поняття, сутність і завдання перевірки показань на місці
- •4 1.4. Фіксація перевірки показань на місці
- •Розділ XII.
- •Глава 42. Слідчий експеримент
- •42.3. Підготовка до слідчого експерименту
- •42.4. Експеримент, моделювання і реконструкція —
- •Експертизи
- •43.1. Засади використання спеціальних знань для збирання інформації на досудовому слідстві
- •43.2. Судова експертологія і судова експертиза
- •43А. Клас криміналістичних експертиз
- •43.5. Клас технічних експертиз
- •Розділ XIII.
- •Глава 44. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •44.2. Джерела криміналістичної методики
- •45.2. Структура криміналістичної методики
- •47.1. Поняття способу вчинення злочину
- •47.2. Структура способу вчинення злочину і формуючі його фактори
- •48.1. Розкриття злочинів за гарячими слідами
- •49.2. Інформація як предмет забезпечення
- •50. /. Поняття, сутність і завдання взаємодії
- •50.2 Принципи взаємодії
- •5 0.3. Підстави і форми взаємодії
- •Глава 51. Основи методики розслідування вбивств
- •51.2. Особливості порушення кримінальних справ про вбивства,
- •51.3. Організаційно-тактичні основи початкового етапу
- •57.7. Судові експертизи при розслідуванні вбивств, заподіянні
- •52.3. Організація розкриття злочинів про зґвалтування та інші
- •Тактичне завдання
- •53.1. Криміналістична характеристика
- •53.4. Провадження слідчих дій на наступному етапі розслідування
- •Глава 54. Основи методики розслідування крадіжок,
- •54.1. Криміналістична характеристика
- •Тактична операція
- •Злочинів у сфері господарської діяльності
- •57.1. Криміналістична характеристики
- •58.1. Поняття і характеристика легалізації
- •58.2. Криміналістична характеристика
- •59.1. Криміналістична характеристика
- •Глава 60. Методика розслідування контрабанди
- •60.1. Криміналістична характеристика
- •61.1. Криміналістична характеристика
- •6 1.3. Початкові і наступні слідчі дії в типових ситуаціях
- •Глава 62. Методика розслідування порушень правил пожежної безпеки
- •62.1. Криміналістична характеристика
- •63.1. Криміналістична характеристика
- •63.3. Початкові слідчі дії в типових ситуаціях
- •63.4. Наступні слідчі дії
- •Комплектація набору вс-1
- •Комплектація набору вк-2
- •Комплектація набору вд-1
- •Комплектація набору вп-1
- •Комплектація набору ви-1
- •Комплектація наборів сш-1 і сш-1м
- •Комплектація набору вк-5
- •Комплектація набору врпс-1
- •Комплектація набору пн-1
- •4. Криміналістичні лабораторії
- •3. Технічні засоби ідентифікаційних судово-балістичних досліджень мисливської зброї
- •IV. Спеціальні технічні засоби забезпечення безпеки учасників досудового слідства
12.3. Слідоутворення при фізичному русі
Фізичний рух пов'язаний з прихованими внутрішніми змінами на молекулярному або атомарному рівні будови об'єктів. Цим він відрізняється від механічного руху як простого переміщення, зміни проходження тіл у просторі. Сліди фізичного руху (взаємодії) являють собою внутрішні структурні чи енергетичні зміни у фізичному тілі. Вони розташовані в місці контактуючих поверхонь, а іноді поширюються на все тіло. Наприклад, слід статичної електрики знаходиться в точці контакту, а магнітний слід може розосереджуватися по всій масі об'єкта.
Сліди фізичного руху утворюються при контактній і безконтактній взаємодії. Так, при зіткненні твердихтіл у місці контакту виникають сліди механічного руху (залиш-ковоїдеформації), але, крім того, в точках доти кутії відбуваються фізичні зміни внутрішньої структури, якостей і властивостей об'єктів, наприклад, порушується кристалічна структура, змінюються пружність, твердість, електричний опір, відбувається нагрівання тощо. Усе це фізичні невидимі сліди, вони можуть бути виявлені і зафіксовані сучасними технічними засобами.
При безконтактній — енергетичній — взаємодії, наприклад електричній, магнітній, променевій, радіаційній, також утворюються сліди у взаємодіючих об'єктах, наприклад, електричних, телефонних, комп'ютерних мережах — сліди наведеного індуктивного струму; в комп'ютерах з'являються сліди електричних і електромагнітних перешкод (відліній електропередач, високочастотних пристроїв). При радіаційному випромінюванні предмети стають радіоактивними. Зазначені сліди енергетичної взаємодії — нові утворення в криміналістиці і вимагають серйозного дослідження. Незважаючи на це, вони вже зараз застосовуються в слідчій практиці (радіаційні мітки, магнітний запис сигналів тощо).
Таким чином, сліди фізичної взаємодії-руху — це невидимі зміни в матеріальних тілах органічного і неорганічного походження, що поділяються на два види: 1) сліди структурних змін; 2) сліди енергетичних змін, які у свою чергу можна класифікувати.
Розрізняють такі сліди структурних змін: власне структурні, якісні та термічні.
Власне структурний слід — це зміна внутрішньої структури, наслідком якої є втрата або поява деяких нових властивостей предмета. Так, перебудова в кристалічній структурі змінює властивості електропровідності, хімічної активності, пружності, що використовується в судовій експертизі при відновленні вилучених штампованих зображень на металах, пластмасі, гумі, дереві.
Слід якісної зміни являє собою різновид структурного і відрізняється тим, що з'являється чи змінюється нетільки нова властивість, а й якість об'єкта. Так, при електроди
Розділ
III.
Криміналістичне
слідознавство 99
в ідбувається перехід однієї речовини в іншу або в інший стан, наприклад, у місці контакту виникає оплаатення, з'являється окис металу.
Термічний стіл — це результат фізичної взаємодії об'єктів. Суть його полягає в зміні швидкості молекулярного руху. Теплові сліди на деяких об'єктах зберігаються певний час, наприклад, сліди ніг, ложе трупа на землі, дерев'яній підлозі, постільній білизні тошо. Тепловізори дозволяють фіксувати теплові сліди і використовувати їх у слідчій практиці [тзбл. 3].
Смдм енергетичних змін можуть бути електричного (електростатичного), магніт- : шйного походження.
Електричний слід — це поява в об'єкті стороннього електроструму, що викликає іерешкоди у вимірювальних пристроях, комп'ютерах, точних системах зв'язку. Слід ший і спостерігається тільки в процесі роботи системи, коли його можна визначити, виміряти і зафіксувати як слід у криміналістичному аспекті. Причинами появи слідів електричного походження можуть слугувати лінії електропередач, магнітні поля, джерела, що генерують струм, тощо.
Електростатичний слід являє собою заряд, розташований на діелектрику. Відомо, якщо потерти скляну паличку вовняною тканиною, то на паличці і тканині з'являться електричні заряди, які зберігаються певний час. Подібне явище можна спостерігати і на місці події, коли при русі злочинця у взутті по килимовій доріжці в місцях її контакту з підошвою взуття відбувається електризація: на взутті з'являється заряд одного знака, а на ворсинках килимової доріжки — протилежного. Такий слід іноді можна знайти порошком діелектрика, наприклад, полістиролу, плексигласу.
Магнітні сліди — утворення магнітних міток (полів) на слідосприймаючому об'єкті. Типовим магнітним слідом є аналоговий, або цифровий, запис звуку чи відеосигналу на магнітному носії (плівці, мікросхемі, диску, дискеті). Для виявлення і дослідження магнітних слідів є спеціальна апаратура, наприклад магнітомікроскоп, який дозволяє бачити слід [табл .5,23,31].
Радіаційний слід утворюється при контактній або безконтактній взаємодії джерела радіації із слідосприймаючим об'єктом, який стає радіоактивним весьчи в місці контакту. Слід невидимий, і виявити його можна спеціальними приладами. На цьому принципі заснований оперативний метод спостереження за рухом розроблюваного об'єкта. На поверхню об'єкта наносять безпечну радіоактивну мітку, а потім за допомогою радіометра спостерігають за її переміщенням разом з об'єктом.
Сліди променевих змін (дій) зустрічаються в слідчій практиці рідко. Вони утворюються під впливом променевої енергії, наприклад сонячної, рентгенівської, ультрафіолетової. Якщо на аркуш паперу покласти який-небудь непрозорий предмет і залишити його на сонці чи опромінювати ультрафіолетовими, рентгенівськими променями, то через якийсь час поверхня паперу за межами ділянки контакту з предметом, що лежить на ній, придбає інший колір, «вигорить», і в такий спосіб виникне периферичний .лід. Такі сліди нерідко зустрічаються на відкритому місці події, наприклад на місці зиявлення трупа, коли він тривалий час піддавався дії сонячної радіації.
12.4. Слідоутворення при хімічному і біологічному русі
Механізм утворення слідів хімічної взаємодії дуже складний і пов'язаний із внутрішніми змінами на молекулярному й атомарному рівнях. Хімічна взаємодія закінчується
100 Салтевський
М. В. Криміналістика
н е тільки зміною контактуючих об'єктів, а й утворенням нової речовини, що відрізняється відслідоутворюючоїіслідосприймаючої. Наприклад, при згорянні речовини в повітрі утворюється кіптява, газоподібна речовина — запах, які дозволяють визначити вид пороху. Сліди хімічного впливу утворюються внаслідок різних реакцій — окислення, відновлення, розкладання, заміщення. Найпоширеніша серед них реакція окислення, тобто горіння, у результаті якого виникають сліди окіпчування, оплавлення, обвуглен-ня, спопеління. Вони часто зустрічаються в слідчій практиці. Розглянемо механізм їх утворення.
Окіпчування утворюється внаслідок конденсації на предметах продуктів горіння. Периферичні сліди, що виникають при цьому відображають загальну форму контактуючої поверхні об'єкта, наприклад позу трупа на місці пожежі.
Оплавлення з'являється на металах, склі і деяких інших об'єктах у місцях контакту при коротких замиканнях електричного струму, ударах блискавки і тому подібних впливах високих температур. Слід оплавлення являє собою, як правило, нову речовину, не схожу на взаємодіючі об'єкти.
Обвуглення — це слід горіння, хімічної реакції окислення сл ідоутворюючого об'єкта киснем повітря. За величиною обвуглення визначають вогнище пожежі, оскільки в міру наближення до нього збільшується величина обвуглення і вигоряння предметів, обвуглення починає переходити в спопеління.
Спопелінням називають перетворення взаємодіючих об'єктів на золу, попіл. Сліди золи і попелу дозволяють вирішувати багато питань. пов"язаних з розслідуванням пожеж, катастроф, нещасних випадків на виробництві, екологічних злочинівтощо.
Біологічний рух (взаємодія), як і хімічний, пов"язаний з внутрішніми змінами в об'єктах біологічного походження. Сліди виникають внаслідок появи, розвитку і припинення (відмирання) фізіологічних процесів у живих організмах та їх тканинах. Значну роль відіграють при цьому різні мікроорганізми, шо беруть участь у слідоутворенні своєю життєдіяльністю: появою, розвитком і відмиранням. За циклами розвитку мікроорганізмів удається встановити час подій, виникнення фактів.
Безпосередній механізм утворення слідів біологічного походження складний і розглядається в спеціальних галузях знань. Найвідоміші види біологічної взаємодії, внаслідок яких утворюються сліди, відомі в криміналістиці. — це порушення фізіологічних процесів у живій матерії (тканині), що приводить до утворення слідів: синців, гематом, трупних плям, гнильних змін тощо. Наприклад, сліди синців, трупних плям, різних саден часто зустрічаються в слідчій практиці, однак у трасологічному плані вони малоінформативні і використовуються в сукупності з іншими слідами.
РОЗДІЛ IV. СЛІДИ ЛЮДИНИ