Глава 11. Сліди — джерела криміналістичної інформації

11.1. Поняття слідів злочину та їх властивостей

Будь-який злочин являє собою взаємодію, що викликає утворення матеріальних і ідеальних відображень, які називаються слідами злочину. В криміналістиці сліди зло­чину розглядають у широкому і вузькому значеннях.

У широкому значенні сліди злочину — це будь-які зміни в навколишньому середо­вищі, причинно пов'язані з подією злочину. Тому слідами є: а) події, явища, матеріальні предмети або їх частини — труп, знаряддя злому, недопалок, пляма крові, порція зерна, рідини, частки якої-небудь речовини та ін.; б) матеріальні копії — слід пальця, взуття, розрубу, розрізу тощо.

Розділ криміналістики, який вивчає сліди в їх широкому значенні, називається слідознавством.

Сліди злочину у вузькому значенні - це матеріальні утворення, що відображають зовнішню будову взаємодіючих об'єктів, тобто сліди-копії. Вони можуть бути об'ємними чи площинними.

Розділ науки криміналістики, який вивчає сліди в їх вузькому значенні, називається трасологією. Трасологія ({газе — слід, 1о§о§ — вчення) вивчає механізм утворення слідів і особливості відображення взаємодіючих об'єктів з метою криміналістичної ідентифі­кації.

Разом з тим слідами в широкому значенні є ідеальні відображення — сліди пам'яті, во називаються сьогодні уявними образами, хоча вони є матеріальними. Останнє дове­дено на порозі третього тисячоліття.

Лауреати Нобелівської премії 2000 р. А.Карлсон, П.Гринберг і Е.Кендел довели, що ;~рийнятий відображений від об'єкта сигнал, надходячи до субстанції головного мозку, викликає зміну форми або структури молекули фосфорно-білкової речовини в нервовій клітині. Якщо змінюється форма, то виникає слід короткочасної пам'яті, зі зміною струк--ури білка з'являється слід довгострокової пам'яті. Отже, ідеальних відображень немає, асуб'єктивний образ — це матеріальний слід пам'яті, який доведеться навчитися «вилу--зти» і перетворювати на реальний об'єкт для вивчення¹.

Всі сліди злочину мають три аспекти дослідження: криміналістичний, слідознавчий і -расологічний. Криміналістичний аспект орієнтує дослідника на використання всіх слідів-з зображень злочину як у неживий, так і у живій природі. Слідознавчий аспект припус-езе використання всіх фізичних тіл, які перебувають в будь-якому агрегатному стані, -тобто сліди-предмети, сліди-відображення, сліди-речовини. Трасологічний аспект досл-

86 Салтевський М. В. Криміналістика

і дження включає тільки ті матеріальні сліди, які відображають ознаки зовнішньої будови слідоутворюючого об'єкта. Тому об'єктами трасологічного дослідження не можуть бути рідкі й газоподібні речовини.

Властивості матеріальних слідів злочину. Будь-який матеріальний слід має власти­вості інформативності, індивідуальності і стійкості.

Інформативність слідів означає, що слід може містити три види інформації: І) від­ображати зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта і відповідати на запитання: «Яким є відображуваний об'єктабо його контактуюча частина'.'»: 2) свідчити про механізм слідо-утворення, тобто відповідати на запитання: «Як виник слід?»; 3) інформувати про на­вички суб'єкта взаємодії, що використовує предмет як засіб, і відповідати на запитання: «Хто діяв і в який спосіб?».

Індивідуальність сл/д/е означає тотожність об'єкта самому собі, свідчить про непов­торність сукупності його властивостей і ознак. Об'єкти індивідуального виробництва завжди тотожні самим собі. Предмети масового виготоаіення. як правило, подібні (од­норідні) — наприклад, ґудзики, взуття налитій підошві, цвяхи, скріпки тощо. Такі об­'єкти стають індивідуальними лише після їх експлуатації, кали вони набувають експлу­атаційних ознак.

Стійкість слідів — це властивість об'єктів певний час зберігати свою зовнішню будову і внутрішню організацію. Період, протягом якого об'єкт зберігає свої ознаки і властивості, що дозволяють ототожнювати його, називається ідентифікаційним періо­дом. Оскільки всі об'єкти матеріального світу змінюються, стійкість слід розуміти як відносну властивість, а зміни, що сталися, є такими, при яких річ залишається ще сама собою.

11.2. Сліди злочину як джерела криміна.іістичної інформації

Сліди злочину — результат відображення минулого, поданого в сьогоденні. Це іде­альні і матеріальні відображення, які є джерелами відомостей, інформації для пізнання події злочину.

Поняття інформації все ще залишається проблематичним. Філософи розглядають їїякеторону всезагальної властивості - відображення, шо надає нові відомості про навколишній світ, одержані в результаті взаємодії з ним. Інформаційний підхід в юри­дичних науках породив багато нових понять. У криміналістиці нерідко зустрічаються такі поняття інформації: юридична, доказова, оперативна, орієнтуюча, розшукова, процесуальна, криміналістична, профілактична тощо. Подібні сполучення терміна «інформація» з основними поняттями є допустимими, оскільки вони найбільш повно характеризують його як збільшення нових знань про об'єкт. Цей процес подається так: С > А = СА¹, тобто суб'єкт С, взаємодіючи з об'єктом А. одержує деякі знання А' про об'єкт А. Тому вираз СА¹ є нове для суб'єкта знання про об'єкт.

Інформацію, використовувану при розслідуванні. судовом\ розгляді криміналь­них справ, виконанні покарань і в профілактичній діяльності, доцільно називати юри­дичною. Ця інформація включає відомості як правового, так і неправового характеру, що зумовлюють її види: криміналістична, криміншіьно-правова, процесуальна і тощо, лише підкреслюють її багатогранність.

Криміналістична інформація - більш вузьке поняття, воно включає відомості про розслідування злочинів. Однак точно обмежити обсяг поняття не можна, тому що

Розділ III. Криміналістичне слідознавство 87

д жерелами доказів можуть бути будь-які матеріальні об'єкти, а методи їх дослідження запозичені з різних галузей знань.

Доказова інформація — це відомості, фактичні дані, докази, одержані з установле­них законом джерел процесуальними засобами. Звідси випливає, що доказова інформа­ція — процесуальна.

Непроцесуальна інформація — це відомості, причинно пов'язані з доказуваним фактом, але містяться в джерелі, яке називається законом. Така інформація в розсліду­ванні має орієнтуючий характер, використовується для версіювання і планування. Інфор­мація, одержана непроцесуальними засобами, називається оперативною. її джерелами можуть бути названі і не названі в законі об'єкти. Оперативна інформація може стати процесуальною, тобто доказовою, лише після введення її в процес доказування здотри-манням норм КПК.

Таким чином, у розслідуванні злочинів використовуються різні види інформації, які утворюють інформаційне поле, інформаційне середовище, з якого слідчий процесу­альними засобами формує сукупністьдоказів, тобто конкретне інформаційне поле, до­статнє для пред'явлення обвинувачення і закінчення розслідування.

Сліди злочину — джерела інформації. Всі об'єкти предметного світу є джерелами інформації, оскільки вони володіють властивістю відображення. Вид інформації зале­жить від ознак і властивостей матеріального носія, що дозволяє класифікувати їїджере-ла за різними підставами, наприклад, філософською, кримінально-процесуальною (до­казовою) та криміналістичною. Розглянемо їх.

Філософською підставою для поділу джерел інформації слугують види відобра­ження: психічний і матеріальний. Тому існують два джерела: 1) люди —джерела психі­чного (ідеального) відображення і 2) джерела матеріального відображення. Ця класифі­кація є занадто загальною і що разу вимагає розширеного тлумачення. Оскільки тварин, рослини, мікроорганізми не можна віднести до якої-небудь групи, тому було запропо­новано поділяти джерела на об'єкти живої і неживої природи. До перших відносять людей, тварин, птахів, риб, комах, мікроорганізми - все, що має біологічне походжен­ня, а до других—предмети неорганічного та органічного світу, що втратив функції жи­вого, атакож об'єкти синтетичного виробництва.

Кримінально-процесуальна підстава дозволяє поділяти докази на особистісні і речовинні.

Особистісніджерела—це люди, які є суб'єктами злочину або мають інформацію, що стосується події злочину (обвинувачений, потерпілий, свідки, експерти та ін.).

Речовинні джерела - речі, предмети, матеріальні відображення, що перебувають у будь-якому агрегатному стані - твердому, сипучому, рідкому, газоподібному - і відпов­ідають вимогам кримінально-процесуального закону. Отже, речові джерела інформації -:&іяють собою об'єкти неживої і живої природи, що втратили функції живого (труп, кров, волосся, вироби із біологічної, рослинної і тваринної сировини).

Криміналістичною підставою поділу джерел інформації слугують теорія кримі­налістичної ідентифікації і поняття криміналістичноїтотожності. Будь-який об'єкт, що -еребуває в орбіті кримінального судочинства, розглядається в аспекті його рівності, тотожності самому собі, тобто чи є він тим самим, який «був присутній» на місці подіїчи «брав участь» у вчиненні злочину. Звідси в криміналістиці об'єкти поділяють на слідо-уіворюючі та слідосприймаючі, ідентифіковані та ідентифікуючі, якими можуть бути люди і речі. Отже, поділ джерел інформації на «люди» і «речі», особистісні і речовинні ■мається найбільш об'єктивним і доцільним. Вони принципово розрізняються за ме-

88 Салтевський М. В. Криміналістика

х анізмом відображення інформації і формами використання їх у доказуванні. Ці відмінності такі:

а)особистісніджерела-люди, наділені свідомістю і психічним (ідеальним) відоб­раженням, безпосереднім джерелом інформації є слід пам'яті, уявний образ;

б) речовинне джерело — об'єкт неживої природи, який має нижчу, елементарну форму відображення, джерело являє собою матеріальний об'єкт або його відображення, тобто копію слідоутворюючого;

в) відображення особистісного джерела суб'єктивне і завжди бідніше відображува­ ного (ідентифікованого, слідоутворюючого);

г) матеріальне відображення в зоні контакту відносно адекватне відображуваному об'єкту, є його копією;

г) джерело психічного (ідеального) відображення — слід пам'яті, прихований від стороннього спостерігача, для його розкриття потрібно вільне волевиявлення матері­ ального носія, тобтолюдини;

д) матеріальне відображення найчастіше видиме, очевидне і доступне для всебічно­ го дослідження.

Таким чином, особистісні і речові джерела інформації — це люди і речі. які відобра­жають інформацію різними видами, що відрізняються способами її одержання.

Джерела інформації поділяють на прості і складні. Джерело, яке містить інформа­цію про одне відображення, називається простим. Якшо джерело містить інформацію про два види відображення, його називають складним, або системним. Простим джере­лом умовно є люди і речі, тобто всі об'єкти неживої природи, штучного походження і біологічні об'єкти, що втратили життєві функції (труп, частини біоцілого). Складні джерела називають системними, вони одночасно містять інформацію про два види відоб­раження: психічний (ідеальний) і матеріальний. Отже, джерела криміналістичної інфор­мації мають три види: люди, речі та їх системи «люди >речі». Розглянемо їх.

11.3. Характеристика джерел криміналістичної інформації

Люди — це прості особистіші джерела інформації. Людина, перебуваючи на верхній стадії розвитку і володіючи мисленням і свідомістю, відображає об'єктивну реальність психічно (ідеально). У кримінальному процесі-це обвинувачений, підозрюваний, по­терпілий, свідки—очевидці, що безпосередньо психічно (ідеально) відобразили злочин і зберігають його у вигляді слідів—пам'яті (суб'єктивних образів). Разом з тим люди як матеріальні тіла відображають енергетичний вплив матеріально — на тілі залишаються сліди-зміни живої тканини людини.

Речі—це прості матеріальні об'єкти — речові джерела як неживої, так і живої приро­ди, що втратила функцію біологічного життя (трупи). Вони відображають взаємодію шляхом елементарного копіювання або поділу цілого на частині. Тут джерелом є безпо­середньо предмет, його частина або елементарні копії його контактуючих частин. Тому речові джерела — це сліди-предмети, сліди-відображення і сііди-речовини, які у широко­му розумінні називають речами. Звичайно матеріальні речі — джерела інформації по­діляють на кілька груп.

1. Об'єкти безпосереднього злочинного посягання: речі, цінності, гроші, транспортні засоби, обчислювальна і розмножувальнатехніка, тварини, об'єкти рослинного і біоло­гічного походження, тканини і органи людини тощо.

Розділ III. Криміналістичне слідознавство 89

2. Засоби вчинення злочину—знаряддя праці, предмети, зброя, інструменти, фізичні явища, сильнодіючі, наркотичні і радіоактивні речовини.

3. Предмети обстановки місця події — матеріальне середовище (стілець, стіл, будо­ ва, обстановка рухома і нерухома тощо).

4. Предмети, залишені злочинцем, учасниками на місці події (шапка, недопалок, сірник і тощо).

5. Речі, що випадково потрапили або умисно залишені на місці події після події злочину.

Складні джерела (системні). Люди і речі є простими джерелами, оскільки кожний по-своєму відображає. Якщо в процесі пізнання водній пізнавальній процедурі (слідчій дії, оперативному заході) одночасно використовуються два таких джерела, то вони утво­рюють систему «людина > річ», яка називається змішаним, складним чи системним джерелом інформації.

Складне, або системне, джерело відрізняється від простого тим, що пізнаннямате-ріального відбувається на основі ідеального і породжує нову інформацію — знання, яких не містили прості джерела. Наприклад, слід ноги не відображає безпосередньо рістлюдики. Фахівець, який володіє науковими знаннями про співвідношення довжини стопи з рос­том, оцінює матеріальний слід на основі наукових знань і будує судження про ріст люди­ни, яка залишила слід. Це нова інформація, відсутня в кожному елементі системи окремо.

Механізм одночасного використання складного джерела видається таким. Людина сприймає матеріальне просте джерело і декодує сигнально-знакове відображення: по­рівнюючи яке зі слідом пам'яті, робить висновок, наприклад, про схожість, тотожність, групову належність або інші властивості досліджуваного явища, об'єкта.

Таким чином, механізм утворення нової інформації, відображуваної складним (си-стемним) джерелом, являє собою складне психічне відображення, коли психічне (іде­альне) проектується на матеріальне, відбувається «накладення» двох відображень (суб'єк­тивного образу на матеріальний об'єкт), що містяться в простихджерелах.

Складне (системне) джерело — поняття спеціальне, криміналістичне застосування його в доказуванні без додержання процесуальних норм позбавляє одержувану інфор­мацію статусу доказової.

11.4. Класифікація слідів злочину в криміналістиці

Сліди злочину — це результат взаємодії об'єктів живої і неживої природи, що опи­нилися в сфері злочинної діяльності. Найпростіший акт взаємодії включає два об'єкти: відображуваний (слідоутворюючий) і відображуючий (слідосприймаючий). Підчас вчи­нення злочину об'єкти рухаються, контактують (стикаються) і відображають один од­ного за рахунок зміни їхніх ознак і властивостей.

У працях зарубіжнихі вітчизняних криміналістів з'явилися класифікації трасологіч-них слідів, тобто слідів у вузькому їх значенні. Так, основоположники трасології І.М.Якимов(1925) і Б.І.Шевченко (1947) розрізняли сліди рук, ніг, зубів, знарядь зло­му, транспортних засобів, тварин, пилу, бруду тощо. За механізмом утворення сліди поділяли на статичні і динамічні, об'ємні і поверхневі; локальні і периферичні; пофар­бовані і безбарвні; маловидимі і невидимі; точкові і лінійні.

Зараз усі трасологічні сліди прийнято поділяти на три види: сліди-предмети, сліди-відображення і сліди-ре-човини. Ця класифікація ширша за трасологічну і являє собою неповну слідознавчу.

90 Салтевський М. В. Криміналістика

С ліди-предмети — це всі матеріальні предмети, які мають стійку зовнішню форму, наприклад, недопалок, шапка, носова хустка, ніж, гільза, залишені на місці події, а та­кож частини цілого.

Сліди-відображення — це матеріальні копії слідоутворюючих об'єктів, локальні і периферичні.

Сліди-речовини — частини (об'єми) цілого: сипучої, рідкої, газоподібної речовини, наприклад, пляма крові, частки пилу, бруду, барвника, запахової речовини тощо.

У підручниках нерідко сліди за механізмом їх утворення поділяють на статичні і динамічні. Такий поділ некоректний. Статика - це спокій, а практично всі сліди ди­намічні. Навіть нерухомий на землі камінь під власною силою ваги рухається вниз і утворює об'ємний слід. Будь-який слід виникає внаслідок руху слідоутворюючого або слідосприймаючого об'єкта.

Зараз у криміналістиці сліди розглядають у вузькому трасологічному розумінні, тому класифікації слідів злочину в їх широкому розумінні не зустрічаються. В останніх підручниках (1990—1994) наведені класифікації (рис. 6), хоча і різні за структурою, од­нак вони містять переліки традиційних слідів, на які вказував ше Г. Гросс (1892).

Слідоутворюючи об'єкти І Механізм слідоутворення

Об'єкти трасологічного дослідження

І ■ |сліди [ 1

І За видом слідоутворюючих об'єктів: , За механізмом утворення

ІСліди рук І —Поверхові [Об'ємні —

ІСліди ніг І Нашарування Статичні —

[Сліди зубів 1 —Відшарування Динамічні —

Сліди взуття І

Забарвлені Безколірні Сліди транспорту

Сліди знарядь та

інструментів

Рис. 6. Кііасифікація слідів злочину в криміналістиці (за 3. Г. Самотиною)

Розділ III. Кримінгілістичне слідознавство 91

Д ля наукової класифікації слідів злочину в криміналістиці обрані філософські підста­ви теорії відображення, насамперед відображуваний і відображуючий об'єкти та відобра­ження, тобто результат відображення і взаємодії. Стає очевидним, що основним класи­фікаційним елементом є суд 'єкт злочину, другим будуть засоби діяльності, а третім — пред­мет безпосередньої діяльності, тобто матеріальне середовище, в якому вчиняється здочин.

Таким чином, людина в злочинній діяльності залишається головним елементом взаємодії, вона вступає в різні форми зв'язків із суб'єктами злочину і матеріальним середовищем, використовує злочинні «засоби» для досягнення мети. Тому вона є найбільш інформативною постаттю в злочинній діяльності і відображає на місці події найбільшу кількість матеріальних та ідеал ьних відображень-слідів, що утворюють клас сліди людини (рис. 7).

с лши злочину

>£

Люди ^— Слідоугворюючі —>. Об'єкти живої і неживої природи _^ _ і об'єкти І . ^_

\/_ V 5^^— ' V у

Ідеальні відображення Матеріальні Сліди-предмети Сліци матеріального

відображення середовища

і 1 і 1 - предмети, інструменти, - поява нових об'єктів,

у Суб'єктивні образи —> Сліди відображення: - знаряддя взлому, - зникнення об'єктів,

—>| ' ^н І -Н ^у - злодійські інструменти, - зміна розташування об'єкту,

І ; - вогаепальна зброя, - зміна зовнішнього вигляду,

-людей, -зовнішності, -холодна зброя, - зміна кількості,

-речей, - шкірного покриву, -тварини, -зміна якості

-явищ. -рук, ніг, -мікроорганізми, І-зміна стандартів

-подій, -нігтів - фізичні явища,

І-способів дій -зубів, І-джерела підвищеної

. , - голосу, небезпеки

^ „ . , . ^-навиків:

■—> Сліди пам'яті: ._ _ПИСьма,

І—І * І- ходи,

І- зорові, \- способу руху,

[-слухові, >- зразка діяльності

[■ нюхові, і

Ьдотагові '->) Сліди речовин:

Частки:

• кров, - потожирові

• волосся, - слина,

• нігті, - запах,

• шкіра, - піт,

• кістки - сеча, кал.

• сперма,

• піхвова рідина,

• з носу,

• блювотні маси

Рис. 7. Сучасна класифікація аіідів злочину в криміналістиці (за Салтєвським М. В.)

Другою підставою для класифікації (не менш важливою) обрані засоби вчинення почину, тобто сукупність предметів, інструментів, приладів, пристосувань, верстатів, машин, мікроорганізмів, сліди яких залишаються на місці події. Такі сліди утворюють клас слідів засобів учинення злочину.

Третьою підставою для класифікації обране матеріальне середовище. Будь-який почин виникає, розвивається і закінчується в матеріальному середовищі. Тому зміни, що утворюються в матеріальному середовищі як наслідок злочину, містять кримінал-істичну інформацію і використовуються в розслідуванні як джерела доказів. Отже,

№ почину поділені на три класи: сліди людини, засобів учинення злочину і сліди матеріального середовища. Розглянемо їх структуру і особливості (рис. 7).

92 Салтевський М. В. Криміналістика

П ерший клас — сліди людини найбільш розгалужений. Це зрозуміло, оскільки сліди людини в криміналістиці найбільше розроблені і є найбільш поширеними джерелами доказів. За видом відображення цей клас розділений на сліди психологічного і матері­ального відображення, а матеріальні — на сліди-відображення і сліди-речовини. Сліди-відображення названі через слідоутворюючі об'єкти людини як фізичного тіла: зовнішність, тобто форма, розмір: шкірний покрив обличчя, руки, ноги, нігті, зуби, а також сліди-відображення навичоклюдини як суб'єкта діяльності.

Матеріальні сліди як вид розділені на сліди-відображення і сліди-речовини, тобто на роди, при цьому речовини поділяються на частки і виділення. Частки — це частини людини як фізичного тіла, біологічна тканина — шкіра, волосся, кров, сперма, кістки. Вони відрізняються від виділень, продуктів життєдіяльності організму людини (піт, запах, сеча, кал тощо).

Другий клас - сліди засобів учинення злочину менш великий і розкритий лише пере­рахуванням видів і родів слідоутворюючих об'єктів.

Третій клас — сліди матеріального середовища в найширшому їх розумінні — це сліди підсумовуючої дії, що являє собою сполучення слідів першого і другого класів. Наприк­лад, конкретне умисне пошкодження охоронної сигналізації, огороджень небезпечних зон на підприємстві створюють умови для вчинення починів. Підсумовуючий слід — це зміна поведінки людини, наприклад, коли вона після вчинення злочину змінює зовнішність, одяг, ховається тощо. Все це сліди в матеріальному середовищі, що несуть криміналістичну інформацію і повинні знайти місце в криміналістичній класифікації слідів злочину.

Таким чином, третій клас поєднує всі матеріальні та іде&іьні сліди, які слід розумі­ти як зміни просторових характеристик об'єктів, їх форми, розміру, розташування, ко­льоровості, внутрішніх якостей, технологічних процедур, машин, систем, нарешті, по­ведінки живих об'єктів, насампередлюдини.

Розглянута класифікація є найбільш повною. Вона охоплює всі сліди злочину, які досліджує розділ науки криміналістики слідознавство. Разом з тим класифікація відкрита для подальшої систематизації слідів усередині класів, видів і родів.

Розділ III. Криміналістичне слідознавство 93

Г лава 12. Теоретичні основи слідоутворення і класифікація слідів у слідознавстві

12.1. Загальні положення про слідоутворення в слідознавстві

Слідоутворення являє собою процес взаємодії двох фізичних тіл чи систем, які, обмінюючись енергією, змінюють свої ознаки і властивості, тобто відображають один одного. Взаємодія здійснюється під дією сили, прикладеної до одного чи одночасно до двох об'єктів. Об'єкт, до якого прикладена сила, звичайно називають слідоутворюю­чим. Він є джерелом руху. Під його впливом другий об'єкт—слідосприймаючий — відоб­ражає слідоутворюючий у вигляді сліду. Джерелом слідоутворення можуть бути одно­часно обидва об'єкти взаємодії, тоді грань між слідоутворюючим і слідосприймаючим об'єктами практично зникає. Вони взаємно відображають один одного, і кожний з них одночасно є слідоутворюючим і слідосприймаючим.

Сліди злочину — це зміни у фізичних тілах, які відбуваються під час їх взаємодії при різних видах руху: механічному, фізичному, хімічному, біологічному та психічному. В криміналістиці за видами руху розрізняють сліди механічні, фізичні, хімічні, біо­логічні та психічні, останні є слідами пам'яті і поки що не розглядаються в слідоз­навстві.

Сліди злочину здебільшого утворюються внаслідок контактної взаємодії і розта­шовані в місці зіткнення об'єктів, контактними, або локальними (слід пальця, слід роз­рубу сокирою, слід взуття), атакож за межами контактних поверхонь, то він називаєть­ся периферичним. Сліди ділять на контактні і периферійні. Останні можуть бути об'єм­ними, поверхневими (плоскими), пофарбованими і безбарвними, слідами нашарування і відшарування. Вони утворюються на твердих, пластичних і сипучих об'єктах, наприк­лад, на зволоженому піску, грунті, снігу.

Залишкова та пружна деформація лежить в основі різних видів механізму слідо­утворення — формовання, перерозподілу, руйнування, поділу і відділення, структурних змін. Розглянемо їх.

1. Формування - це спресування та інші види злиття розрізнених часток внаслідок механічного контакту. Так утворюються об'ємні сліди на снігу, вологому піску і тому подібних об'єктах у результаті їх спресування та ущільнення, спікання під дією якоїсь сили, енергії (рис. 8—аі).

а 1 Ьц 2. ^ і '■''■ ^ Р^ис- &■ Механізм утворення

геа_ітаЦЦ--а_Та ^\дД"— %. слідів тиску: 1 — формуван-

ЩЩ^^ЛЕШ?—-і Д^Щ^^'-£?-?]Щ.__-} ням (ущільненням);

2—перерозподілом (витис-

^а ненням); 1— на дереві, 2-у

■ , тонкому шарі рідкої, вязкої

^-**^ҐС) ^/"""З речовини (бруду, глині);

і£—•"Т» £^-^ІЩ 3—сипкому матеріалі

94 Салтевський М. В. Криміналістика

2. П ерерозподіл — переміщення піддією механічної сили часток сипучої, рідкої, грузлої речовини, що приводить до угворення сліду. Так, при ходьбі по сухому піску, снігу утворен­ ня сліду відбувається не внаслідокущільнення маси слідосприймаючої речовини, а як ре­ зультат переміщення, перерозподілу, часткового витиснення часток з-під взуття. Шляхом витиснення утворюються сліди в тонких шарах рідин, особливо грузлих, у бруді на ас­ фальті, коли шина витісняє грузлий бруд, залишаючи слід протектора (рис. 8—62).

3. Руйнування. При взаємодії твердихтіл слідосприймаючий об'єкт нерідко руй­ нується в місці контакту, оскільки він, як правило, має меншу щільність і міцність. Так виникають сліди-пробоїни в склі, дереві, металі, пошкодження на одязі тощо, ушкодження живих тканин ударно-роздрібнюючими знаряддями, кулями, дробом. Слід утворюється внаслідок унесення матеріалу з зони контакту (рис. 9).

4. Поділ треба відрізняти від руйнування і відділення. Поділ єосновою слідоутворення слідів-предметів, поділу цілого на частини (рис. 9). Так утворюються сліди: уламки фарного скла, твердих тіл, розчленованих знаряддями (розрізані, розрубані, розламані предмети), причому предмет, що зазнав поділу, втрачає властивості цілого і утворюються кілька нових об'єктів (рис. 9-а).

5. Відділення не змінює властивостей слідо-

К--, „ іГіті сприймаючого об'єкта, від нього відокремлюється

Частім» її-Л Щ Щ лише незначна частина (стружки, тирса, відщепи).

~Др^?$ Іг'*\ Зазначимо, що об"ємні сліди утворюються форму-

і^У\ "^1 /^\ \ ванням, руйнуванням і поділом, при цьому вони

/\Г\ ^Ш Г/іСГІ >> можуть бути одночасно пофарбованими, коли від

\ у^\ \ /^ |ІІ\ ^* слідоутворюючого об'єкта відокремлюються част-

Хґ^Ч Шшґ\ ки фарбуючої речовини, що знаходяться на його по-

0' А ш 'Иж верхні (рис. 9-6).

^:' ^:'~~ Г * і'¹'"-''' »'і % ( Рис. 9. Утворення аіідів поділом цілого (а) і

і|ли*-3 ^^"^чмйгимі відділенням частини від цілого (б)

6. Структурні зміни. У твердих тілах, що мають кристалічну будову, не завжди утво­рюються видимі сліди-вм'ятини, руйнування чи поділи. Вони виникають на менш міцно­му об'єкті. Якщо властивості взаємодіючих об'єктів приблизно однакові, то механічна енергія перетворюється на фізичну і здійснює внутрішню роботу — змінює структурну організацію об'єкта в зоні контакту (рис. 10—б). Так утворюються невидимі сліди штам­пованих зображень, сліди втоми металу в місцях згину, крутіння, нагрівання об'єкта в місці додатку сили, ущільнення річних шаріву дерев'яних предметах (рис. 10—а).

Ш^ Рис. 10. Схема утворення слідів

■ \ внаслідок структурних змін: а — __^_ ^1 Р^ ущільненням; б — порушенням

р-_—-; _ -\ "-" •' ' ;"■*-:••,"■*£+; ^гч-ргЛгіі- кристалічної структури

Розділ III. Криміналістичне слідознавство 95