10.1. Поняття і сутність правових основ одержання інформації технічними засобами

Розслідування злочинів — це специфічна пізнавальна діяльність уповноважених на те осіб державних органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду по збирання, дослідження і використання інформації, яка збереглася в ідеальних і мате­ріальних відображеннях вчиненого злочину. Вони вилучають інформацію із джерел, причинно пов'язаних із розслідуваним злочином, і оперують нею для встановлення або спростування обставин, що підлягають доказуванню.

Слідчий, дізнавач, прокурор, суддля збирання і дослідження доказової інформації використовують знаряддя праці — засоби і методи, які яатяють собою досягнення при­родничих і технічних наук, криміналістичної та оперативної техніки, дані логіки і пси­хології, інформатики і обчислювальної техніки; організаційні і тактичні засоби, прийо­ми, способи і методи науки управління і оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Збирання, дослідження і використання доказової інформації здійснюється у формі процесуального доказування, що інтерпретують як двоєдиний процес: з одного боку-пізнавальний, а з другого —посвідчуючий.

Сутність пізнавального боку полягає у використанні засобів діяльності, тобто кри­міналістичної техніки, методів і прийомів роботи з нею. посвідчуючого — в дотриманні спеціальних процедур, установлених законом для розслідування хчочинів. Таким чи­ном, одержання криміналістичної інформації технічними засобами обмежено певними вимогами правового, технічного і методичного характеру. Останнє означає, що не ко­жен технічний засіб можна використовувати, не всіма тактичними прийомами можна вилучати інформацію з її джерел.

Звідси правові основи використання технічних засобіву криміналістиці слід розу­міти як загальні положення (принципи), що визначаютьдозволеність застосування тех­нічних засобів з погляду права, тобто відповідності духу і літері закону.

Кримінально-процесуальне законодавство певною мірою регламентує використан­ня технічних засобів і спеціальних знаньу кримінальному судочинстві і констатує, що для вирішення окремих питань щодо розслідуваної справи можна використовувати не­обхідні «наукові, технічні та інші спеціальні знання».

Спеціальні знання — це сукупність професійних, наукових, технічних чи практич­них знань і навичок, якими володіє суб'єкт, що називається і використовується в кри­мінальному процесі як фахівець.

Законодавець вказує на необхідність використовувати всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи (ст. 22 КПК України). Саме ця вимога закону відображає техніко-правовий аспект застосу­вання технічних засобів при збиранні інформації на попередньому слідстві. Однак цей аспект регламентований недостатньо чітко і має загальний характер. Норми ма­ють не обов'язковий, а факультативний характер, слідчий може застосовувати технічні засоби, а може і не застосовувати. Лише у виняткових випадках закон зобо-

Розділ II. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації 79

в 'язує застосовувати науково-технічні засоби і спеціальні знання для встановлення причини смерті, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, віку, психічного стану, ста­тевої зрілості.

10.2. Загальні положення збирання криміналістичної інформації технічними засобами

Правове застосування технічних засобів і спеціальних знаньу кримінальному судо­чинстві для збирання, дослідження, поданняі використання доказової інформації є склад­ною проблемою, що включає три аспекти — технічний, тактичний і методичний, що утворюють у сукупності правові основи.

Технічний аспект пов'язаний із встановленням основних технічних характерис­тик використовуваного науково-технічного засобу. Застосовувані як спеціальний «інструментарій» слідчого прилади, пристрої, верстати, інструменти і матеріали повинні бути витворені на основі досягнень фундаментальних галузей знань, відображати їх ос­танні досягнення, а одержувана інформація має відрізнятися вірогідністю, наочністюі відтворюваністюдля її перевірки практикою. Застосування технічного засобу не по­винно пошкоджувати або знищувати об'єкт дослідження і позбавляти можливості по­вторного дослідження. Сукупність таких властивостей і ознак технічного засобу нази­вається науковою спроможністю.

Тактичний аспект пов'язаний з тактикою застосування технічного засобу для одержання (вилучення) інформації з джерел ідеальних і матеріальних відображень. Оскільки ці джерела за своєю природою принципово різні, тому різні й прийоми і способи дослідження та практичного одержання з них інформації технічними засо­бами.

Джерелами ідеальних відображень є люди. Конкретний суб'єкт події злочину, його права і свободи охороняються Конституцією України, державними правовими актами - Декларацією про державний суверенітет України, а також міжнародними актами, на­приклад Декларацією прав людини, законами України і підзаконними актами. Тому тактичний аспект має етично-правову сутність при одержанні інформації про ідеальне відображення — відлюдини.

Правовою підставою використання технічних засобів слідчим у ході слідчих дій є ст. 114 КПК України, а для органу дізнання — ст. 103 КПК, яка на орган дізнання покла­дає обов'язок застосовувати необхідні оперативно-розшукові заходи «з метою виявлен­ня ознак злочину і осіб, які його вчинили». Крім того, використання технічних засобів регламентовано законами України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Службу безпеки», «Про адвокатуру».

Таким чином, законодавець у більшості випадків лише допускає застосування технічних засобів, а не зобов'язує застосовувати їх. Однак це не знімає з органів дізнання, досудового і судового слідства обов'язку широко використовувати науко-зо-технічні засоби, спеціальні знання для збирання, подання, дослідження і оцінки доказів.

Сукупність правил, що обмежують використання технічних засобів і тактичних прийомів одержання доказової інформації від людини, утворює поняття етичної допу-: тимості, зміст якого не допускає, а процесуальний закон забороняє використання тех-тпних засобів і прийомів, які спричинюють фізичні страждання; містять насильство,

80 Салтевський М. В. Криміналістика

п огрозу, обман, домагання; порушують недоторканність особи, житла, майна; порушу­ють таємницю листування, телефонних розмов; обмежують свободу слова, віросповідан­ня, пересування людини.

Отже, при використанні технічних засобів для одержання інформації із простих джерел — «люди», або складних — «люди >речі» тактичні прийоми і способи будують на створенні спілкування при вільному волевиявленні людини. Однак це не означає, що спеціальні тактико-психологічні прийоми спілкування з використанням техніч­них засобів не можна застосовувати. Додержання принципу вільного волевиявлення при одержанні інформації від обвинуваченого, підозрюваного не завжди можливо, тому застосування таких технічних засобів і прийомів застережено в законі і ранжова-но щодо суб'єктів кримінального процесу. Наприклад, застосування звукозапису, стенографії, фотографування, кінозйомки і відеозапису — це право слідчого, а прослу-ховування розмови і зняття інформації з каналів зв'язку — це теж право слідчого, але санкціоноване судом. І тут законодавець передбачив додержання деяких етичних норм — засоби і методи не повинні бути використані для знущання, наруги не тільки над людиною, а й над трупом, могилою, пам'ятником, не повинні заподіювати страждан­ня тваринам.

Методичний аспект взаємопов'язаний з технічним і тактичним, оскільки він стосу­ється методів виявлення, фіксації, вилучення, дослідження і використання головним чином матеріальних джерел живої і неживої природи. Останні можнадосліджувати будь-якими технічними методами і засобами, що відповідають принципу науковості, аби дже­рело залишалося цілим, непошкодженим, а його ознаки і властивості — колишніми, не зміненими.

Розглянуті критерії в сукупності становлять правову основу загал ьної допустимості технічних засобів і спеціальних знань, яка характеризується принципами законності, науковості й етичності.

Науковістьяк принцип означає, щотехнічні засоби повинні відповідати досягнен­ням сучасної науки. Зовнішнім проявом науковості технічного засобу є точність, істинність результатів, відтворюваність, доступність і ефективність

Етичність — принцип морально-психологічний — припускає використання та­ких технічних засобів і тактичних прийомів, які не суперечать сформованим у су­часній правовій, суверенній державі Україна моральним і етичним нормам поведінки.

Принципи загальної допустимості технічних засобів дозволяють назвати критерії ефективності діяльності слідчого, який застосовує технічні засоби для збирання інфор­мації при розслідуванні злочинів: а) доцільність, тобто придатність технічного засобу для досягнення бажаного результату, б) надійність і об'єктивна можливість одержання потрібного результату; в) продуктивність одержання найбільшої користі, г) рента­бельність — сумірність витрати часу, сил і засобів з ціною (одержаними результатами), г) безпека — застосування технічних засобів не повинно загрожувати чи наражати на небезпеку життя і здоров'я людини.

Крім загальної існує й спеціальна допустимість, пов'язана з правовим статусом і компетенцією суб'єктів, що застосовують технічні засоби і спеціальні знання. Зміст спеціальної допустимості звичайно закріплюється в законі і підзаконних актах (закон України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Розділ II. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації 81

1 0.3. Форми використання технічних засобів і спеціальних знань для одержання криміналістичної інформації

Розслідування є складною кримінально-процесуальною діяльністю різних суб'єктів, які здійснюють збирання і подання доказової інформації для використання її в доказу­ванні по кримінальній справі. Законодавець розділив суб'єктів процесуальної діяль­ності на основних суб'єктів та учасників. У літературі (С.А.Альперт, Н.В.Сібільова) суб'єктів поділяють на три групи: 1) органи, що ведуть кримінальний процес; 2) учасни­ки кримінального процесу; 3) інші суб'єкти кримінального процесу. Останні беруть участь у процесі епізодично, в разі необхідності органу, що веде кримінальний процес. Це експерти, свідки, поняті, перекладачі та ін¹.

Основні суб'єкти — суд, прокурор, слідчий, начальник слідчого підрозділу, орган дізнання, що здійснює головну функцію розслідування - виявлення злочину і осіб, які його вчинили; збирання, подання, оцінку і виконання доказів у кримінальному про­цесі, «щоб кожен, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жодний невинний не був покараний» (ст. 2 КПКУкраїни).

Суб'єкти - учасники кримінального процесу наділені неоднаковими правами. Одні з них: підозрюваний, обвинувачений, захисник, потерпілий, цивільний позивач і циві­льний відповідач та їхні представники мають право подавати докази (ст. ббКПКУкраї-ни), аотже, перед цим самостійно або за допомогою адвоката збирати докази, викорис­товуючи загальнодоступну побутову техніку (диктофон, комп'ютер, ксерокс, фотоапа­рат, відеокамеру). Інші суб'єкти — свідки, експерти, перекладачі, поняті — лише беруть участь у процесі в разі необхідності і на запрошення основних суб'єктів, які шляхом слідчих і судових дій епізодично в перебігу кримінального процесу одержують від них докази, наприклад, придопиті, проведенні експертизи в суді, пред'явленнідля впізнан­ня тощо. Самостійно вони не подають докази, а відтак і не збирають їх за власною ініціа­тивою. Права цих учасників чітко регламентовано в КПК України.

Оскільки основні суб'єкти процесу і його учасники мають різне процесуальне ста­новлення, вони в різних формах використовують технічні засоби і спеціальні знання для збирання і подання доказів.

Законодавець передбачає для основних суб'єктів дві форми використання спеці­альних знань і технічних засобів — безпосередню та опосередковану.

При безпосередній формі суб'єкти на різних стадіях розслідування самі (без­посередньо) застосовують технічні засоби і спеціальні знання. Наприклад, слідчий здійснює фотографування місця події, відеозапис; прокурор, розглядаючи подані документи, використовує валізу прокурора-криміналіста; суддя оглядає підроблені документи, вивчає їх за допомогою лупи, а речові докази демонструє діапроекцій-ною технікою тощо. Всі ці процедури використання технічних засобів у слідчих, судових, оперативних діях повинні бути процесуально зафіксовані, інакше вони втра­чають доказове значення. Так, фермер заявив органу дізнання, що працівник комер­ційного банку вимагає хабар за надання йому вигідного кредиту. Начальник органу дізнання прийняв усну заяву, записав їх на диктофон і склав протокол-заяву, в яко-

82 Салтевський М. В. Криміналістика

му не зазначив, що був зроблений звукозапис, доданий до протоколу. Тому надалі фонограму звукозапису було виключено із джерел доказів.

При опосередкованій формі, коли суб'єкти з якихось обставин самі не можуть застосувати технічні засоби для виявлення або фіксації дослідження речових джерел інформації, вони звертаються до фахівця, одержують від нього консультації, запрошу-ютьбрати участь у слідчих діях або доручають їм проводити, наприклад, судову експер­тизу. Таким чином, слідчий застосовує спеціальні знання і технічні засоби для дослід­ження джерел інформації у формі участі фахівця в слідчих діях або призначення і прове­дення фахівцем судових експертиз.

Фахівець у слідчій дії. Застосування фахівцем технічних засобів і спеціальних знань у ході слідчої дії має свої особливості, оскільки він наділений законодавцем правами і обов'язками. За викликом слідчого фахівець зобов'язаний з"явитися і брати участь у слідчій дії, де своїми знаннями і досвідом він сприятиме виявленню і закріпленню слідів злочину, звертатиме увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням і закріплен­ням слідів, а також з дозволу слідчого ставитиме питання і звертатиметься до інших учасників слідчої дії з приводу слідоутворення.

Фахівець у діяльності органу дізнання. Така діяльність фахівця більш докладно закріплена в підзаконних відомчих актах — наказах, інструкціях, пам'ятках. Так, участь фахівця в оперативно-розшуковому заході передбачає: а) дослідження об'єктів для ви­явлення ознак розкриття злочину «за гарячими слідами»: б) складання розшукових таб­лиць, фоторобота для розшуку осіб, знарядь злочину; в) складання суб'єктивних порт­ретів; г) участь у розробці розшукових версій; г) використання різних форм криміналі­стичних обліків; д) фіксування злочинних дій з використанням фото-, відеоапаратури, хімічних речовин та інших науково-технічних засобів, безпечнихдля життя і здоров'я людей.

Якщо фахівець за викликом слідчого бере участь у слідчій дії, то функції його менш широкі і зводяться до наукових консультацій щодо організації тактики слідчої дії, видів технічних засобів, рекомендації фахівців, яких необхідно додатково запросити. Вінта-кож безпосередньо надає допомогу у виявленні і фіксації джерел інформації, застосу­ванні прийомів одержання криміналістичної інформації.

В окремих випадках за пропозицією слідчого фахівець може здійснити попереднє дослідження речового джерела на місці його виявлення. Результати таких досліджень висловлюються в усній формі і використовуються слідчим для визначення напрямку розслідування, вибору технічних засобів і тактичних прийомів провадження слідчих дій. Такі висновки фахівця в процесуальних документах фіксувати не можна, оскіль­ки в цьому разі протокол перетворюється на висновок експерта.

Разом з тим у літературі дискутується питання про провадження фахівцем екс­пертиз на місці події Принципово це можливо, однак для цього слідчий має винести постанову про призначення експертизи і тут же вручити її фахівцю. Останній зобов'я­заний припинити участь в огляді, здійснити наукове дослідження і скласти висновок експерта.

Помічник слідчого на місці події. Помічник слідчого — нова процесуальна постать, яка ще не знайшла регламентації в законі, хоча в органах досудового слідства як посада уже введена. Помічник практично виконує частину функцій слідчого, найменш важли­вих, простих і більш трудомістких, і тим самим підвищує ефективність слідчої діяль­ності, робить її менш одноманітною і стомлюючою. Помічник надає допомогу слідчому

Розділ II. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації 83

повсякденно і цим відрізняється від фахівця, запрошуваного для разового використан­ня спеціальних знань. Разом зтим помічника не можна вважати фахівцем чи технічним помічником, більш кваліфікованим, ніж слідчий. Він може мати лише більш глибокі навички застосування відомих сл ідчому професійних знань у галузі криміналістичної і спеціальної техніки. Тому слідчий може і доручає йому застосувати ці прийоми, але не якісьнові знання, не відомі слідчому. Помічник слідчого не може приймати самостійних процесуальних рішень і проводити слідчі дії від свого імені.

Експерт у слідчій дії— це фахівець, шо виконує за дорученням слідчого, суду, орга­ну дізнання дослідження із застосуванням технічних засобів і спеціальних знань, тобто проводить судову експертизу, результати якої оформлює у вигляді висновку експерта, що є джерелом доказів.

10.4. Межі допустимості використання технічних засобів і спеціальних знань при одержанні інформації

Одним з важливих моментів збирання доказів при розслідуванні злочинів є вста­новлення меж застосування технічних засобів і спеціальних знань.

Межі — це обмеження, встановлені певними правилами, в рамках яких відбуваєть­ся яка-небудьдія або здійснюється подія. Межі застосування технічних засобів і спеці­альних знань характеризуються двома умовами: 1) допустимістю, тобто тим, які засоби і методи можна застосовувати вданій ситуації, і 2) результативністю, тобто придатністю технічних засобів і методів для досягнення результатів, які відповідають сучасному рівню розвитку науки і техніки.

Перша умова — загальний принцип, який називається допустимістю, характеризує технічні засоби з погляду законності, науковості та етичності. Друга умова — результа­тивність—означає, що дослідження проводиться до одержання результату, який вичер­пує сучасні можливості використовуваних засобів і методів.

Межі застосування технічних засобів нерідко залежать від цілей і завдань розсліду­вання. Так, для встановлення зовнішніх ознак макрооб'єктів іноді достатньо органо­лептичних засобів або детальних знімків звичайним фотоапаратом. Для характеристики внутрішніх властивостей речей, явищ, моментів часу необхідно розширити межі зви­чайних технічних засобів і використовувати такі, які дозволяють пізнавати речі і явища на молекулярному рівні, у малих кількостях, дискретно.

У деяких випадках законодавець використовує індивідуальну допустимість і нази­ває засоби і спеціальні знання, необхідні для одержання необхідного результату. Так, при допиті неповнолітнього свідка потрібна обов'язкова присутність фахівця-педагога, а при огляді трупа — судового медика або лікаря.

Разом зтим існують деякі загальні положення, що визначають межі застосування технічних засобів і спеціальних знань при розслідуванні злочинів. Зупинимося на них.

1. Загальні межі застосування спеціальних знань і технічних засобів визначаються межами доказування, тобто видами доказів, які слід зібрати на попередньому слідстві. Це означає, що суд, прокурор, слідчий, органи дізнання повинні застосовувати всі за- • знні методи і засоби збирання і дослідження джерел криміналістичноїінформації, доки -: '> де одержана сукупність доказів, достатня для встановлення істини в справі.

2. Межі застосування методикі засобів/дослідження визначаються статусом суб'єктів кримінального процесу, що розглянуто вище. Права експерта значно ширші прав учас-

84 Салтевський М. В. Криміналістика

ників процесу. Водночас слідчий і фахівець повинні додержуватися основної вимоги — збереження джерела інформації для подальшого дослідження. Звідси випливає необхідність застосовувати такі методи і засоби, які не пошкоджують об'єкт і не змінюють його вла­стивостей та ознак. Сучасні безпечні засоби і методи контактного і безконтактного дос­лідження дозволяють вирішувати ці завдання.

РОЗДІЛ III. КРИМІНАЛІСТИЧНЕ СЛІДОЗНАВСТВО