8.1. Технічне забезпечення слідчого

Це прилади, пристрої, механізми, інструменти, які є знаряддям праці суб'єктів різно­манітних видів виробничої, суспільної діяльності людини та життєзабезпечення їїу при­родному середовищі. Така техніка застосовується криміналістами безпосередньо у відпо­відності до її фунуцій, наприклад, фотографічна, мікроскопічна, спектральна, вимірю­вальна, комп'ютерна тощо або ж прилади підлягають спеціальному вдосконаленню, певному доопрацюванню, трансформації (мікроскоп МКС-1. лабораторії на базі авто-мобілівУАЗ: ГТКЛ-1, вибуховотехнічнатощо) [табл. 5,17,18].

Власне криміналістичні технічні засоби — це сучасні прилади, пристрої, механізми або їх сукупності, комплекти, системи, комплекси та програмні продукти, які застосо­вуються дізнавачами, слідчими, прокурором, спеціаіістом і експертом удосудовому кри­мінальному процесі.

У підручнику прийнята така класифікація засобів криміналістичної техніки.

1. Технічні засоби загального призначення.

2. Криміналістичні засоби забезпечення слідства та дізнання [табл. 7,8,9,10,11,12, 13, 14, 15, 16, 17, 18].

3. Технічні засоби експертного дослідження речових і особистих джерел доказової інформації [табл. 19, 20,21,22, 23, 24, 25].

4. Спеціальні технічні засоби забезпечення безпеки учасників досудового слідства [табл. 27,28,29, 30, 31, 32].

Звісно, кожен розділ на відповідній підставі поділяється на види, роди. Загальна схема класифікації наведена на початку додатка 1 — прилади та пристрої електричного та газорозрядного освітлення (лампи накалювання, газорозрядні люмінесцентні лампи). Всіх їх можна розділити натри види: 1) прилади розсіяного світла — звичайні лампи без арма­тури; 2) прилади спрямованого освітлення, шо мають арматуру, — відбивачі (пласкі, вугільні, сферичні, параболічні), прожектори, імпульсні лампи-спалахи, переносні елек­тричні ліхтарі тощо; 3) пристрої точкового освітлення, що дозволяють концентрувати світловий пучок і використовуються для виявлення слабковидимих і невидимих слідів, мікрочастинок є іноді невіддільною частиною мікроскопів, фотометрів, спектрометрів та інших приладів лабораторної техніки.

Засоби освітлення за характером спектра випромінювання поділяють на: звичайні. ультрафіолетові, інфрачервоні та лазерні (когерентні). Джерела ультрафіолетового вип­ромінювання — це ртутно-газорозрядні пристроїі спеціальні лампи (ПРК, СВДШ), побу­тові люмінесцентні лампи - «денного світла», КК-1, «Таран», спеціально виготовлені для криміналістичних цілей, і пристрої [табл. 2,3], виготовлені наїх основі.

Розділ II. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації 59

Д жерелами інфрачервоних променів є звичайні лампи розжарювання, укладені в арматуру й устатковані спеціальними фільтрами. Універсальним джерелом видимої і невидимої зон спектра є лазерне (когерентне джерело).

Оптичні засоби використовуються для виявлення багатьох джерел криміналістич­ної інформації, які людина не може сприймати неозброєним оком. Оптичні засоби не тільки розширюють пізнавальні здібності людини, коригують зір, а й дозволяють бачи­ти невидиме.

Найпростішими оптичними засобами є лупи [табл. 4] різної кратності збільшення і призначення (дактилоскопічна, вимірювальна, текстильна, з електричним підсвічуван­ням, бінокулярна тощо). Кратність збільшення луп сягає 10. Найкраще збільшення ма­ють мікроскопи [табл. 5]— біологічні, металографічні, порівняльні, люмінесцентні, по­ляризаційні, вимірювальні, стереоскопічні [табл. 5,23].

У криміналістичній техніці найчастіше застосовуються звичайні оптичні мікроско­пи, що дають збільшення до 2000, а також спеціальні, виготовлені для криміналістич-нихдосліджень, — мікроскоп порівняльний криміналістичний МСК-1 [табл. 23].

Засоби вимірювання, або вимірювальна техніка: а) для вимірювання довжини — мас­штабні лінійки, складні метри, рулетки (рис. 2), штангенциркулі, мікрометри тощо; б) для вимірювання кутів - транспортир, кутомір, кутомірні сітки тощо; в) для вимірювання площ-лупи, метричні сітки [табл. 4]; г) для вимірювання об'єму рідких тіл — мензурки, мірні склянки; ґ) для вимірювання маси тіл — важки, ваги різних класів; д) для визначен­ня пружності тіл — твердоміри, манометри, наприклад, у валізі інспектора ДАІ [табл. 5] є шинні манометри для визначення тиску в балонах шин.

Засоби фіксації — це звичайна побутова або спеціальна фотовідеотехніка [табл. 7 — 17]. Перевагу варто надати цифровій фотовідеоаудіотехніці (рис.З), відеосистемам [табл. 23 — відеоскоп], програмно-апаратному комплексу [табл. 27,30,31 ], а також спеціаль-

_г ним пересувним лабораторіям [табл. 17]. У будь-якому

разі місце події необхідно фіксувати будь-якими фото-

засобами вимірювальним методом, використовуючи

найпростіші засоби (рис. 2), помістивши вимірюваль-

"^{Л! нии сталон} поряд із об'єктом, що знімається. Однак

' ~ ЩЩЩШшкшІ' ' краще користуватися сучасною цифровою побутовою

" *^^ЗР^ ' . фототехнікою (рис. 3). Одержані знимкий матеріали в

»т'",' ''І ^Г>~Л Т""^* \^л' *^ч р електронному вигляді дозволяють експертним шляхом

Х'Нї'іі.і І і і І ЦІ • - ■■•■•■ - і—' ;І вирішувати ідентифікаційні завдання щодо записаних

•_—_— «,і. рухомих і нерухомих об'єктів.

ї ''^:;

і • ; ; ■ у \ \ \ \ -Т Рис.З. Спеціальний фотоапарат «ФСМ-1» (М. В. Сал-

' '■'' *•* ^і - - - І^Р^вІ "^{; ;} " "•'". мевський, авторське свідоцтво № 3522543// Бюлетень

'- ~~Т"І 7 гм" •-'* —•"• • і' № 28 від 22.11.72 р.) для вимірювальноїреспективної

• її ®; Г ~-.& .иЬ-" " зйомки і метричний знімок: 1 —гвинт для переміщування

І :~::::~~ ; : т 1 ' - ;• вимірювальної сітки) на фоні збільшеної вимірювальної

І І ~~щ. і *^~ ' перспективноїсітки(2—глибиннаметражнашкала;

' X —».——і—тіяг—'-— ■■■™^ 3—горизонтальнаметражна шкала

60 Салтевський М. В. Криміналістика

С тереофотограметрична зйомка [табл. 17] - це реалізація сучасного наукового ме­тоду, який дозволяє за фотознімком прояснювати всі питання щодо розмірів і відстаней між об'єктами, автоматично креслити масштабні плани місця події. Це мобільні й точні засоби, які використовуються в практиці ФРН, а в колишньому СРСР — особливо при розслідуванні ДТП. Але в Україні з економічних міркувань вони не набули поширення. За радянських часів на основі фотокамери «Зеніт» було сконструйовано економічно ви­гідний вимірювальний фотоапарат ФСМ - 1 (рис.4), що дозволяв отримувати вимірю­вальні знімки з накладеною перспективою координатною сіткою (рис.5), яка дає мож­ливість зчитувати інформацію візуально¹.

Засоби концентрації і оброблення криміналістичної інформації. У минулому засобами концентрації були журнальний облік і картотеки різних слідів злочинів, осіб, колекції засобів учинення злочинів і предметів зі слідами. Все це, як і багато іншого, послужило основою зародження кримінальної реєстрації і різних видів криміналістичних обліків.

Одержані сигнали інформації обробляють і концентрують убанках даних, де відбу­вається їх нагромадження і зберігання. Оброблення інформації здійснюється автома­тично на основі обраної суб'єктом програми та базових програмних засобів комп'ютера.

Таким чином, нині засобами оброблення, концентрації і зберігання інформації слу­гують технічні комплекси електронно-обчислювальної техніки [табл. 24, 27, 28], які називаються технічною станцією.

8.2. Технічні засоби органів дізнання (оперативна техніка)

Органи дізнання займаються особливою формою діяльності — «використанням не­обхідних оперативно-розшукових засобів» з метою «виявлення ознак злочину й осіб, які його вчинили» (ст. 103 КПК України). Оперативно-розшукова, як і будь-яка інша, діяльність є знаряддєвою, тобто включає систему засобів і методів дії на об'єкт, який досліджується. Знаряддя праці в цій діяльності яаіяють собою технічний інструмен­тарій [табл. 6, 14, 15, 16, 17, 18], тобто техніку, за допомогою якої слідчий і дізнавач виявляють джерела інформації, здійснюють їх документування і фіксацію.

Технічні засоби, які використовуються співробітниками органів дізнання, нази­вають по-різному: оперативною технікою, спеціатьною технікою, спеціальними за­собами, припускаючи їх однакову сутність. Однак ці поняття мають різне значення.

Оперативна техніка — умовне поняття, яке підкреслює щонайменше дві обстави­ни: 1) техніка застосовується в оперативній діяльності, тому й називається оператив­ною; 2) застосування її провадиться головним чином негласно, до порушення кримі­нальної справи, в ході оперативно-розшукової діяльності. Водночас оперативна тех­ніка як сукупність предметів та інструментів праці майже не відрізняється від засобів криміналістичної техніки. В обох випадках це побутова техніка, інструменти з різних галузей знань і спеціальностей. Фотографічна, кінематографічна, відеозаписуючата звукозаписуюча техніка є однаковою як для слідчого, так і для дізнавача.

Засоби виміру, виявлення і фіксації слідів у більшості випадків являють собою інструменти з інших галузей застосування і спеціальностей. Зрозуміло, пасатижі, склоріз, лупа талінійка не є предметами оперативної або криміналістичної техніки. Вони вико­ристовуються і слідчим, і дізнавачем, входять до технічних комплектів, але від цього не стають спеціальними криміналістичними або оперативними інструментами. Це стосуєть­ся і матеріалівта речовин, що використовуються для виявлення, копіювання і моделю-

Розділ II. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації 61

в ання слідів. Очевидно, головна відмінність криміналістичної техніки від оперативної полягає не в якісній характеристиці технічного засобу (він, безперечно, враховується), а в процесуальному і методичному аспектах використання цієї техніки.

Криміналістична техніка застосовується у ході процесуальних слідчих дій, а її ре­зультати разом із протоколами слідчих дій породжують процесуальні джерела доказів. Вона може використовуватися і поза слідчими діями, наприклад, для профілактичної ро­боти, однак тоді її результати не є процесуальними джерелами доказів.

Спеціальна техніка — це різновид технічних засобів [табл. 6, 14], що використо­вуються в оперативно-розшуковій діяльності та являють собою систему приладів, пристроїв, матеріалів і речовин для збирання інформації негласними прийомами. Така техніка, як правило, має невеликі розміри, замаскована під побутові предмети обстановки, одягу, об'єкти особистої гігієни, знаряддя праці. Це пристрої, що пра­цюють в автономному режимі або керуються дистанційно і виготовляються спе­ціально для конкретних завдань виявлення і документування предметів, осіб, подій тощо. Тому спеціальні технічні пристрої вивчають у курсах спеціальних дисциплін.

Водночас окремі екземпляри спеціальної техніки є стандартними і навіть мо­жуть бути предметами загальної криміналістичної техніки. Наприклад, кишенькові диктофони, краваткові мікрофони, радіомікрофони, поміщені у відповідні маску­ючі об'єкти, стають засобами спеціальної техніки.

Спеціальні засоби — це засоби фізичного впливу, власне спеціальні засоби та вогне­пальна зброя. До власне спеціальних засобів Закон України «Про міліцію» (ст. 12) відно­сить наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозогінні речовини, світло-зву­кові пристрої відволікаючої дії, пристосування для розкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші транспортні засоби, атакож вико­ристання службових собак (ст. 14).

Таким чином, технічні засоби оперативно-розшукової діяльності поділяються на три види: 1) оперативну техніку; 2) спеціальну техніку; 3) спеціальні засоби [табл. 32].

8.3. Комплекти криміналістичної техніки досудового слідства

Криміналістична й оперативна техніка за цільовим призначенням являє собою пе­реважно засоби польової криміналістики. Це апаратура, пристрої, матеріали та прилад­дя, що застосовуються безпосередньо слідчими прокуратури й органом дізнання у стадії порушення кримінальної справи тадосудового слідства.

Така техніка повинна бути компактною, надійною, готовою до використання у будь-який час, простою і зручною в користуванні. Водночас вона має забезпечувати ефектив­ну діяльність слідчого оперативного робітника на місці події. З цією метою техніку збирання криміналістичної інформації комплектують за видом вирішуваних завдань, за суб'єктом діяльності та іншими підставами, наприклад, технічні засоби виявлення .лідіврук, засоби дактилоскопіювання, техніка слідчого, оперативного працівника, спец-зліста, експерта, прокурора-криміналіста тощо.

Набори апаратури, приладів, інструментів і матеріалів, об'єднаних єдиною метою діяльності і розміщених у твердій коробці, називають комплектом технічних засобів. Останні бувають криміналістичними, оперативними і спеціальними.

Комплекти криміналістичної техніки найчастіше конструюють за суб'єктом і видом його діяльності. В 1993 р. в Україні почалася розробка нової криміналістичної техніки.

62 Салтевський М. В. Криміналістика

Б ули сконструйовані кілька комплектів. Найбільш вдалими виявилися «Валіза кримі­наліста ВК-1» [табл. 7,8,9]—для огляду місць подіїта «Валіза криміналіста —ВК-2» — для огляду трупа [табл. 9]. Пізніше з'явилися комплекти «ВД-1» —для огляду місць ДТП і «ВД-5» — для огляду місць вибухів, вибухонебезпечних предметів і приладів, вибухо­вих речовин [табл. 10, 11, 12, 13].

Технічні засоби, що знаходяться в комплектах, умовно поділяють за видами діяль­ності на види: 1) відео; 2) вимірювання, складання планів, схем; 3) роботи зі слідами; 4) пошукові і 5) допоміжні.

1. Фото-кіно-звуко-відеозасоби, як правило, включають оптичні фотоапарати типу «Зеніт», «Київ-19М» і змінну оптику (широкоугольник. телеоб'єктив і трансфока­ тор), адо цифрових типу «Канон», «Минольта» — персональний комп'ютер. Для зйом­ ки оптичними фотоапаратами в комплекти поміщають світлофільтри, джерела світла (електронні, люмінесцентні, лампи розжарювання) і приладдя (софіти, рефлектори, прожектори, штативи, ліхтарі, акумулятори, зарядні пристрої тошо) [табл. 1, 17].

Кіно-звуко- та відеозасоби і технічні комплекти, як правило, не помішають у валі­зу, їх комплектують у спеціальні сумки і валізи, які є на озброєнні прокурора-криміна-ліста і в обласних науково-дослідницьких експертних криміналістичних центрах МВС, СБ, атакож у пересувних криміналістичних лабораторіях.

2. Засоби для вимірювання, складання планів, схем. До них належать найпростіші вимірювальні засоби: масштабні лінійки, рулетки (рис. 2). транспортир, косинець, штан­ генциркуль, вимірювальні лупи, компас, планшет, письмове приладдя.

Р ис. 2. Найпростіші засоби для вимірювальної зйомки звичайним фотоапаратом: 1 — складений глибинний масштаб; 2 — фішки; 3 — маркер-конус; 4 — складений метрич­ний квадрат; 5 —масштабна лінійка; 6 — глибинна масштаб-рулетка десятиметрова

3. Засоби роботи зі слідами (рук, знарядь злому, ніг, пострілутощо). Нажаль, у комп­лектах «Валіза» вони представлені вкрай скупо. В основному для виявлення слідів органо­лептично і фізичними — адгезійними методами (магнітна і волосяна кисті, порошки, липкі стрічки). Засоби для роботи — експрес-діагностики і фіксації невидимих слідів (запаху, хімічних, структурних і біологічних змін) у комплектах вкрай бідні або взагалі відсутні.

Розділ II. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації 63

4. П ошукова техніка представлена спеціальними пристроями: щуп для добору проб у землі і сипучих об'єктах; телемонічна штанга, дзеркало і софіт для дистанційного огля­ ду важкодоступних і небезпечних для життя пристроїв; магнітний підйомник, мотузка (шнур); липкі стрічки, лупаз підсвітленням, ультрафіолетове джерело світла, шансовий інструмент, телескопічна штанга для навішення різних інструментів, захоплення, огля­ дового дзеркала, освітлювальних приладів [табл. 6, 16,17].

5. До допоміжних засобів належать інструменти, запозичені з різних галузей про­ фесійного застосування: пасатижі, склоріз, викрутка, складаний ніж, рукоятка з набо­ ром інструментів, ножівкове полотно, ножиці та ін., атакож засоби гігієни [табл. 7—14].

Нові дослідні зразки комплектів, як українські, так і зарубіжні, містять більш широкий набір засобів, що дозволяють слідчому у польових умовах здійснювати по­переднє дослідження вУФ і 14 проміннях; виконувати знімання в тумані [табл. 3]; вести спостереження в темноті за допомогою приладів нічного бачення [табл. 2]; ви­явлення слідів крові розчином [табл. 2, ЗО] люмінолу; значно збільшена гам а дакти­лоскопічних порошків на магнітної основі; в деяких спеціальних комплектах містять­ся міцні магнітні підйомники, трал для обстеження дна водоймища [табл. 7,10,11, 12], індикатори визначення слідів наркотичних засобів, газові аналізатори на на­явність слідів алкоголю і психотропних речовин.

У розпорядженні прокурора-криміналіста знаходяться стаціонарна фотографіч­на лабораторія і пересувна криміналістична лабораторія (ПКЛ), які комплектуються різноманітними засобами збирання джерел інформації, починаючи від засобів зв'яз­ку і кінчаючи допоміжними шансовими інструментами. Вміст ПКЛ поділяється на вісім відділів: 1) засоби електроустаткування, що забезпечують автономне живлення засобів висвітлення — прожекторів, радіостанції та іншої техніки, 2) засоби зв'язку — радіо, сотового, мобільного і сигналізації; 3) прилади і засоби виявлення, фіксації, вилучення і попереднього дослідження речових джерел; 4) фототехніка, фотолабо­раторія, лабораторія звуко-відеотехніки; 5) відділ відеозапису і звукозапису; 6) роз­множувальна техніка - комп'ютер, принтер, ксерокс; 7) протипожежні засоби та інструменти; 8) санітарні та інші технічні засоби [табл. 17, 18].

Найчастіше салон ПКЛ [табл. 17] має два відсіки: перший —для проведення слідчих дій, наприклад, допиту, впізнання на місці події; другий — лабораторний, що дозволяє здійснювати попереднє дослідження доказів на місці їх виявлення. Наявність сучас­них засобів зв'язку дозволяє оперативно передавати інформацію, робити запити в бан­ки даних, зв'язуватися з різними підрозділами, які взаємодіють з попереднім слідством.

Комплекти оперативної техніки. В історичному аспекті оперативна техніка з'я­вилася значно раніше криміналістичної і, власне кажучи, була оперативною і крим­іналістичною одночасно. Так, оперативна сумка до 1964 р. використовувалася для виявлення, фіксації і дослідження слідів на місці події органами дізнання і слідчими. Останні до 1964 р. спеціалізованих комплектів не мали. Однакові цілі виключають принципові розходження між засобами оперативної і криміналістичної техніки. «Ва­ліза-1» була призначена для слідчих, органів дізнання, прокуратури [табл. 7].

Відомчі комплекти деяких технічних засобів більш спеціалізовані на суб'єктів органів дізнання. Так, для огляду місць дорожньо-транспортних пригод (ДТТТ) у старій валізі інспектора ДАІ, крім предметів загального призначення, малися: шинні манометри, деселерометр, швидкостемір, люфтометр, інструменти для швидкого скла-іня схем ДТП, трубка Мохова-Шинкаренка, набори знаків-штампиків із зобра­женнями елементів дорожньої обстановки.

64 Салтевський М. В. Криміналістика

8 .4. Технічні засоби експертного дослідження матеріальних джерел криміналістичної інформації (експертна техніка)

Відображена в матеріальному джерелі інформація не завжди очевидна, а її ознаки часто не можна виявити шляхом попереднього дослідження із застосуванням комп­лекту технічних засобів слідчого. Такі речові джерела слідчий доручає досліджувати експерту, як правило, у стаціонарних умовах спеціальними технічними засобами. Експертна техніка запозичена із різних галузей науки і техніки і скомпонована в лабораторні комплекси.

Так, експортно-криміналістичні підрозділи органів внутрішніх справ України мають спеціальні базові лабораторії повного профілю, шо включають лабораторії: а) дослідження матеріалів, речовин і виробів; б) біологічних досліджень; в) автотехніч-них досліджень; г) вибуховотехнічних досліджень; г) дослідження харчових про­дуктів [табл. 15—18].

У відділах і відділеннях експертних криміналістичних підрозділів УВС і УВДТ (управління внутрішніх справ на транспорті) є лабораторії (групи), в яких сконцен­трована експертна техніка для досліджень: дактилоскопічних, трасологічних, балі­стичних, техніко-криміналістичного дослідження документів, рукописних текстів, холодної зброї, зовнішнього вигляду, рис особи.

Трохи інакше укомплектовані технічними засобами дослідницькі лабораторії на­уково-дослідних інститутів судової експертизи. Так. Київський НДГСЕ має лабора­торії: 1) технічного дослідження документів; 2) фізико-хімічну і біологічну; 3)судо-во-автотехнічну; 4) фоноскопічну; 5) пожежно-технічну; б) будівельно-товарознав­чу; 7) економічну; 8) відділ теорії судової експертизи.

Профіль лабораторій визначається специфікою технічного устаткування і мето­дами дослідження. Разом з тим загальні методи дослідження, а відтак, і технічні за­соби їх реалізації залишаються однаковими для багатьох профільних лабораторій. З огляду на це експертну техніку можна класифікувати таким чином: 1) лабораторна; 2) вимірювальна, 3) висвітлення; 4) відтворення зображень: 5) мікроскопічна, 6) аку­стична; 7) дослідження мікрооб'єктів і запахів; 8) автоматизації і комп'ютеризації.

Лабораторна техніка являє собою допоміжні засоби проведення досліджень об'єктів різного класу. Вона включає хімічний посуд, засоби упакування і зберіган­ня, пінцети, лупи, штативи, джерела енергії, комплекти інструментів (наприклад, слюсарних, столярних), засоби нагрівання, моделювання тощо [табл. 14-1,14-2,16].

Вимірювальна техніка експертних лабораторій значно відрізняється від засобів виміру, які є в комплектах. Це прилади, що дозволяють вимірювати будь-які фізичні тіла в агрегатних станах. Так, для складних і точних вимірівтвердихтіл використо­вується великий інструментальний мікроскоп (БИМ-1 та інших моделей); для вияв­лення, а отже, і виміру газоподібних об'єктів застосовуються газові спектроаналіза-тори [табл. 26, 25, ЗО], наприклад, пристрій «Джміль», детектор РД-1, експрес-тест Ф-2 та ін. Для виміру порожнин використовують кронциркулі, нутроміри, калібро­метри, шаблони, адля виміру температури - термометри, термопари, пірометри тощо. Для виміру мікрооб'єктів можна використовувати будь-який мікроскоп, поставив­ши потрібний окуляр — мікрометри.

Засоби освітлення. Крім люмінесцентнихламп іламп накалювання влаборатор-іях широко представлені джерела ультрафіолетового, інфрачервоного, рентгенівсь-

Розділ II. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації 65

к ого і лазерного висвітлення. Для ультрафіолетового висвітлення використовують переносні освітлювачі типу ОЛД-41, УК-1 [табл. 2, З], а також стаціонарне джерело «Таран», ОИ-17 для спостереження люмінесценції через мікроскоп. Для саморобних могутніх джерел УФП використовують пальники ПРКабоСВДШ різних потужно­стей [табл. 2, 3].

Засоби відтворення зображення. Відтворення досліджуваного об'єкта, його ознак і результатів дослідження є найважливішою стадією. Зараз зображення одер­жують різноманітними методами, використовуючи будь-які ділянки електромаг­нітного спектра— від космічних променів до радіохвиль. Найбільш традиційною технікою для одержання зображень є рентгенівська, ультрафіолетова (УФ), інфра­червона (14).

Якщо вузьку ділянку електромагнітного спектра спрямувати на досліджуваний об'єкт, а відображені промені сконцентрувати (перетворити) на приймачі, то на ек­рані останнього одержимо зображення об'єкта. Одержання зображень за допомогою видимого світла являє собою фотографію. Одержання зображення за допомогою рен­тгенівських променів називають рентгенографією. Фотозйомка об'єктів в ультра­фіолетових променях називається ультрафіолетовою, а в інфрачервоних — інфра­червоною фотографією [табл. З, 20].

Зображення можна одержати й удовгохвильовій частині ІКЛ, наприклад, при освітленні предмета включеною електричною праскою, водяним електрообігріва­чем — це термографія. Будь-який об'єкт відрізняється від навколишнього середови­ща температурою, і його теплове (температурне) зображення одержують за допомо­гою тепловізора [табл. 3]. Якщо використовувати для освітлення когерентні джерела світла, то можна одержати зображення фантом-копію предмета. Такий спосіб одер­жання зображень являє собою голографію.

Зображення можна одержати і за допомогою механічної енергії, зокрема, звуко­вої хвилі. У медицині використовуються ультразвукові прилади для одержання зоб­раження внутрішн ьої будови живих об'єктів, а у криміналістиці — для відновлення закритих барвниками текстів. Якщо зображення підлоги одержують шляхом вико­ристання електричних процесів (переносу зарядів статичної електрики, електрон­них потоків), то таку зйомку називають електрофотографією або електронографією. Таким чином, зараз процедура відтворення зображення зводиться до висвітлення об'єкта джерелом електромагнітного випромінювання, одержання на виході прий­мача відображеного сигналу і перетворення його на форму, яка дозволяє фіксувати його на світлочутливому магнітному носії або мікросхемі — цифрова фотографія.

Експерт має право використовувати засоби і методи з будь-яких галузей науки і техніки, тому дати вичерпну класифікацію експертної техніки практично неможли­во і немає необхідності. Зазначені вище технічні засоби є загальними для більшості експертних досліджень.

Мікроскопічна техніка [табл. 5]— невід'ємне знаряддя експерта. Будь-яка ла­бораторія оснащена оптичними, а іноді й електронними мікроскопами. Оптичні мікроскопи мають межу збільшення до 2000, а електронні — у мільйони разів, що дозволяє бачити навіть окремі атоми. Оптичні мікроскопи поділяють за видами до­слідження: шкільні ІПМ-1, біологічні (робочі спрощені дослідницькі), люмінесцентні ультрафіолетові, металографічні, поляризаційні, стереоскопічні, вимірювальні, про­екційні тощо. Останнім часом з'явилися скануючі і тунельні мікроскопи, які доз-

66 Салтевський М. В. Криміналістика

в оляють розрізняти надтонку структуру досліджуваних об'єктів з великим дозволом і великою глибиною різкості.

У криміналістичних лабораторіях найчастіше використовують стереоскопічні мікроскопи МБС [табл. 5] різних моделей, біологічні, люмінесцентні, вимірювальні, поляризаційні для порівняння, а також спеціальний криміналістичний мікроскоп (МСК-1)[табл.53].

Більшість складних мікроскопів з'єднані з фото- чи кінокамерою або з теле­візійною системою, комп'ютером, що дозволяє фіксувати дослідження.

Технічні засоби дослідження в невидимих променях спектра являють собою прилади і пристрої, які дозволяють досліджувати речові джерела в ультрафіолетовій, інфрачервоній і рентгенівській частинах спектра [табл. 2, 3, 20, 25].

До засобів ультрафіолетової техніки належать мікроскопи МЛ-1, МЛ-2, спеці­альний пристрій «Таран», джерела УФО КК-1, ОЛД-41 [табл. 2], які нерідко вбудо­вані в оптичний засіб або входять в його комплект.

Для дослідження вІЧПякджерелазастосовуютьлампи накалювання, електронно-оптичні перетворювачі (ЕОП), прилади нічного бачення 3-230,3-270, НН-12 [табл. 3].

Сучасні експертні лабораторії оснащують автоматизованими робочими місцями експерта (АРМЕ) [табл. 25,28, ЗО. 31], які включають: пристрій введення інформації, блок аналізу, порівняння і блок виводу і фіксації результатів дослідження (рис. 14).

Акустична техніка зосереджена у фоноскопічних лабораторіях (відділах) і комп­лектуються на основі сучасної побутової техніки вітчизняного та зарубіжного ви­робництва: магнітофонів, диктофонів, засобів перетворення звукових сигналів, їх кодування, дешифрування, очищення сигналу від акустичних шумів, пристроїв для візуалізації звукових слідів фонограм. Акустична техніка формується у вигляді авто­матизованого робочого місця експерта-фоноскопістаАРМЕФ-31 [табл. 31], яке було розроблено в Академії МВС України (Ю.Ф.Жариков. С.П.Мохнєв — 1976 р.). Апара­тура АРМЕФ-1 комплектується в складі сучасного комп'ютера з могутнім процесо­ром і великим обсягом пам'яті, засобами введення і виводу інформації.

Спеціальна акустична техніка для несанкціонованого доступу до джерел інфор­мації, каналів її передачі використовується органами СБ. прокуратури і МВС на підставі постанови суду.

Засоби дослідження мікрочастинок і запахів яаіяють собою оптичні прилади і мікроі-нструменти,лупи, мікропіпетки, пінцети, люмінесцентні джерела світла, вимірювальні прилади, атакож комплекти, спеціально вигото&іені для роботи з мікрооб'єктами на місці події та у кабінеті слідчого. Для дослідження запахових слідів застосовують фізичні, хімічні методи і відповідні засоби. На місці події використовуються одорологічна валіза, найп­ростіші засоби роботи з запаховими слідами і комшіект «Молекула».

Засоби комп'ютеризації та автоматизації з'явилися в практиці експертних лабо­раторій наприкінці минулого століття і серйозно перетворили працю експерта, звільнивши його від рутинної роботи, насамперед обробка кількісних показників приладів у ході вимірювання властивостей і ознак об'єктів. Комп'ютерна техніка дозволила формувати індивідуальні і галузеві банки даних, довідкової інформації, методик дослідження стосовно конкретного виду об'єкта; нарешті, розробка про­грамних засобів дало змогу перейти до автоматичного формування висновку експер­та в процесі дослідження. Нові програми дозволяють обчислювати великі масиви інформації, оцінювати випадкові погрішності і представляти експерту інформацію для прийняття оціночних рішень.

Розділ П. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації 67

8 .5. Технічні засоби суду і криміналістичної профілактики злочинів

Завдання кримінального судочинства — охорона прав, свобод і законних інте­ресів фізичних і юридичних осіб, а також швидке і повне розкриття злочинів, вияв­лення і викриття винних і правильне застосування закону (ст. 14 КПК України) — покладені на органи досудового і судового слідства. їх діяльність базується на вико­ристанні сучасних методів і засобів наукового знання. Тому застосування технічних засобів збирання, дослідження доказів правоохоронними органами в кримінально­му судочинстві залишається дискусійною проблемою.

Органи досудового слідства здавна використовували технічні засоби і спеціальні знання, які сконцентровані наукою криміналістикою і одержали назву спочатку «кри­мінальна техніка», а пізніше —«криміналістична техніка». Використання технічних засобів органами досудового слідства закріплено в законі. Однак такої правової рег­ламентації використання технічних засобів у суді не було до останнього часу, хоча спеціальні знання і криміналістична техніка епізодично застосовувалися в суді.

На початку XXI століття (червень 2001 р.) законодавець увів у кримінальний про­цес поняття «технічні засоби фіксації судового процесу» (ст. 87^і КПКУкраїни) і «засо­би забезпечення безпеки свідка» (ст. 303 КПК України). Залишається лише здогаду­ватися, як слід розкривати ці поняття, оскільки джерела їх інформації різні за матері­альною природою, а отже, і за етично-правовими особливостями.

Технічні засоби — це знаряддя праці, спеціалізований інструментарій, що дозво­ляє суду здійснювати свою функцію повно, об'єктивно і організовано з меншими витратами фізичної і розумової праці. Судова діяльність — багатогранна пізнаваль­но-оціночна, яка включає віддання обвинуваченого суду і закінчується постанов-ленням вироку. Це складна пізнавально-оціночна діяльність, якій притаманні риси дослідницько-практичного характеру. Суд не тільки перевіряє, органолептично дос­ліджує зібрані докази, а й проводить судові дії, огляд місця події, здійснює слідчі експерименти, досліджує речові джерела за допомогою технічних засобів. Зрозумі­ло, застосування технічних засобів у цих випадках не тільки бажано, але й обов'яз­ково, що повинно знайти відображення в КПК.

У цьому зв'язку технічні засоби суду повинні включати: 1) засоби організації роботи суду — сучасну оргтехніку (комп'ютерну і розмножувальну техніку, автома­тизовані робочі місця, АРМ — суддя, АРМ — секретар, мобільний зв'язок, автомати­зовані бази даних окремих галузей права та ін.); 2) засоби дозволу органолептичного спостереження (висвітлення, виміру, лупи, мікроскопи); 3) засоби сприйняття не­видимого (УФ-джерело, світлофільтри); 4) засоби фіксації (фото, кіно, відео, звуко­запис); 5) засоби демонстрації (проекційна, мультимедійна).

Зміст технічних засобів суду — в основному це засоби криміналістичної техніки, яка становить частину юридичної техніки, що у римському праві розумілася як ораторське мистецтво, вміння переконувати, дискутувати, оперувати нормами закону, а також як ; і осіб, прийом законотворчості. Таке широке розуміння юридичної техніки відстоював -:мецький правознавець Р.Ієринг, інтерпретуючи її як метод практичного застосуван­ня права¹. Таке широке тлумачення юридичної техніки збереглося і дотепер.

68 Салтевський М. В. Криміналістика

Т ак, відомий теоретик права С.С. Алексєєв писав: «За своїм змістом юридична тех­ніка складається з двох елементів: а) технічних засобів, б) технічних прийомів»¹. Майже десять років тому автор дає нове, більш лаконічне визначення:

«Юридична техніка — це сукупність засобів, прийомів, правил розроблення, офор­млення, публікації і систематизації законів, інших правових актів, що забезпечує їх досконалість, ефективне використання»². Серйозному обговоренню піддавалася юри­дична техніка на науково-методичному семінарі, організованому журналом «Государ-ство і право» Російської Федерації³.

Аналізуючи наведене, можна затверджувати, шо широке поняття «юридична тех­ніка» не втратило свого значення для сучасних галузей права — кримінального, цивіль­ного, земельного і т.под. Оскільки зміст юридичної техніки складається з двох еле­ментів: технічних засобів і прийомів (методів) практичної реалізації права та засобів і прийомів нормотворчоїдіяльності, остільки кожній юридичній правовій науці необхі­дно розробляти і формулювати власну юридичну техніку, подібно до криміналістичної техніки, що існує в юридичній, але не правовій науці криміналістиці.

Сучасна юридична техніка — це сукупність засобів і прийомів практичної реалізації норм права в інформаційному суспільстві правової держави.

Попередження злочинів криміналістичними засобами відносять до предмета крим­іналістики. Зокрема, В.П.Колмаков (1960) переконливо доводив, що криміналістична профілактика повинна складати розділ науки криміналістики, причому в неї повинні входити не всі методи і засоби попередження, атільки криміналістичні. Більшість кри­міналістів поділяють цю думку. Вивчення судово-слідчої практики свідчить про те, що в процесі попередження, розкриття і розслідування злочинів використовується опера­тивна, криміналістична і спеціальна техніка. Тому засоби і методи криміналістичної профілактики доцільно класифікувати на три групи за видами профілактичних зав­дань.

1. Технічні засоби і методи, використовувані для вия&іення фактів, що сприяють вчиненню або приховуванню злочинів. До них можна віднести: а) техніку фахівця, по­ мічника слідчого, а також технічні комплекти криміналістичної та оперативної техніки; б) засоби і методи експертного дослідження; в) прийоми і методи непроцесуального використання криміналістичної та оперативної техніки.

2. Технічні засоби і методи захисту різних об'єктів від злочинних посягань, на­ приклад, засоби охоронної сигналізації, засоби, що перешкоджають (ускладнюють) вчи­ ненню злочину. Так, запропоновані нові засоби захисту документів, цінних паперів, грошей, наприклад, голографічні, різні металеві волокна тощо.

3. Технічні засоби супроводу слідчих дій і оперативних заходів (спостереження, конвоювання, охорони) судового слідства.

Розділ II. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації 69

Г лава 9. Методи збирання криміналістичної інформації за допомогою науково-технічних засобів

9.1 Поняття техніко-криміналістичних методів

У сучасних умовах діяльність співробітників правоохоронних органів дедалі більше супроводжується застосуванням технічних засобів і методів дослідження. Тому методи дослідження, у структуру яких входять технічні засоби, прийоми і способи, що розши­рюють пізнавальні можливості суб'єкта, називаються науково-технічними. Вони нале­жать до окремих криміналістичних методів і широко використовуються в слідчій і екс­пертній практиці.

У 60% оглядів місць подій беруть участь фахівці, що застосовують техніко-кримі-налістичні засоби, методи і допомагають розкриттю злочинів.

Основу техніко-криміналістичного методу становлять об'єктивні закономірності природничих і технічних наук, а також технічні прийоми їх реалізації. Звідси методи і методики їх застосування в криміналістичному дослідженні мало чим відрізняються від класичних методик. Разом з тим методи криміналістичних досліджень набувають власної специфіки, сутність якої визначається процедурою поводження з речовим джерелом, ме­жами руйнування і зберігання об'єкта при суворому додержанні процесуального закону. Так, при дослідженні малої кількості речовини (дробинка, крапля крові, шматочок фарби тощо) застосовують такі методики, які дають можливість зберегти об'єкт для повторного дослідження, в чому нерідко виникає необхідність.

Структура техніко-криміналістичного методу пізнання включає як обов'язковий елемент інструментарій (знаряддя праці): прилади, пристрої, що нерідко слугують підста­вою для класифікації загальних і окремих методів дослідження. Так, за видами техніч­них засобів — фотоапарат, мікроскоп, комп'ютер — розрізняють групи методів: фото­графічні, мікроскопічні, комп'ютерні. Нерідко підставою для класифікації наукових методів (загальних і окремих) слугують терміни, запозичені із фундаментальних наук: математики, фізики, хімії, біології та ін. Тому і методи називають математичними, фізич­ними, хімічними, біологічними тощо. Зрозуміло, що кожна група методів має власні класифікації. Наприклад, у групі фізичних методів виділяють оптичні, спектральні, люмінесцентні, рентгенографічні, електронографічні, атомно-абсорбційні тощо.

Найчастіше для поділутехніко-криміналістичних методів збирання і дослідження інформації застосовують три підстави: 1) вид інструментарію; 2) закономірність фунда­ментальної науки; 3) вид діяльності і мету. Так, за видом інструментарію розрізняють методи мікроскопічні, спектрографічні, рентгенографічні, люмінесцентні та ін. Назви методів — фізичні, хімічні, біологічні, металографічні, кібернетичні тощо — запозичені з фундаментальних наук, а назви — органолептичні, аналітичні, пошукові, слідчі, роз-_і> кові, оперативні — відображають вид діяльності та її мету. Поки що не існує єдиної класифікашї окремих техніко-криміналістичних методів, названі лише деякі їх групи.

Оцінюючи всі відомі класифікації методів одержання криміналістичної інформації, 'Слід погодитися з поділом їх на два великих класи: 1) методи виявлення, фіксації і поперелнього дослідження джерел криміналістичної інформації, що застосовуються слідчим, його помічником і органом дізнання; 2) методи одержання, вилучення криміналістич­ні інформації слідчим і експертом.

70 Салтевський М. В. Криміналістика

П ерший клас методів реалізується в ході слідчих дій і оперативно-розшукових за­ходів з метою виявлення ознак злочину і закріплення матеріальних джерел — слідів рук, ніг, знарядь злому, пострілу, а також документування явищ, дій, подій, пов'язаних з підготовкою злочину і його приховуванням. Цей клас загальних і окремих методів іноді називають методами слідчого і оперативного працівника. Р.С.Бєлкін запропонував умов­но називати їх методами польової криміналістики.

До другого класу відносять насамперед лабораторні методи — як загальні, так і ок­ремі, які за аналогією з польовими слід називати методами лабораторної криміналі­стики.