
- •Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
- •Криміналістика
- •Глава 18, Сліди звуку (криміналістична акустика) 168
- •Глава 19. Сліди запаху людини (криміналістична одорологія) 178
- •Глава 20, Сліди пам'яті людини 185
- •Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікація 194
- •Глава 22. Сліди знарядь вчинення злочинів 200
- •Глава 23. Криміналістична документалістика (технічне дослідження документів) 209
- •Глава 24. Дослідження вогнепальної зброї і слідів пострілу (судова балістика) 229
- •Глава 25. Сліди транспортних засобів, механізмів, пристроїв виробничого і побутового призначення 253
- •Глава 31. Вчення про тактичний прийом 294
- •Глава 32. Слідча ситуація, тактична операція, комбінація і тактичне рішення 301
- •Глава 34. Планування в криміналістичної тактиці 316
- •Глава 35. Джерела інформації досудових слідчих дій 323
- •Глава 36. Слідчий огляд і освідування 331
- •Глава 37. Ексгумація трупа 343
- •Глава 38. Обшук і вмїмка 346
- •Глава 39. Допит і очна ставка 358
- •Глава 40. Тактика пред'явлення для впізнання 374
- •Глава 41. Перевірка показань на місці 384
- •Глава 42. Слідчий експеримент 388
- •Глава 43. Призначення і провадження судової експертизи 397
- •Глава 52. Основи методики розслідуваннязлочинів проти статевої недоторканності і
- •Глава 53. Методика розслідування незаконного обороту наркотичних засобів 466
- •Глава 54. Основи методики розслідування крадіжок, грабежів і розбоїв 475
- •Глава 55. Основні методики розслідування присвоєння, розтрати або зловживання
- •Глава 56. Основи методики розслідування вимагання і шахрайства 495
- •Розділ і. Методологічні засади криміналістики
- •1.2. Предмет криміналістики
- •1.3. Завдання криміналістики
- •1 .4. Система криміналістики
- •2.2. Криміналістичні методи
- •2.3. Класифікація методів криміналістики
- •3.3. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •3.5. Види криміналістичної ідентифікації
- •3.7. Методика ідентифікації і групофікації
- •4.3. Види взаємодій та їх енергетична сутність
- •5. /. Криміналістика — юридична наука
- •5.2. Зв'язок криміналістики з юридичними науками
- •5.4. Закони розвитку криміналістики
- •6.2. Виникнення криміналістики в Україні
- •6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Розділ II. Технічні засоби та методи збирання криміналістичної інформації
- •Глава 7. Теоретичні засади криміналістичної техніки
- •8.1. Технічне забезпечення слідчого
- •9.2. Методи польової криміналістики
- •9.3. Методи лабораторної криміналістики
- •10.1. Поняття і сутність правових основ одержання інформації технічними засобами
- •Глава 11. Сліди — джерела криміналістичної інформації
- •1 2.2. Слідоутворення при механічному русі
- •12.3. Слідоутворення при фізичному русі
- •Глава 13. Сліди — ознаки зовнішньої будови
- •14.1. Будова шкірного покриву долонних поверхонь рук і підошов ніг
- •14.6. Сліди локомоційних навичок людини
- •172. Ідентифікаційні ознаки письма
- •1 8.2. Поняття і властивості звукових слідів
- •Г лава 19. Сліди запаху людини (криміналістична одорологія)
- •19.3. Дослідження і використання слідів запаху в практиці розслідування злочинів
- •Г лава 20. Сліди пам'яті людини
- •Розділ V.
- •Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікація
- •21.1. Поняття засобів учинення злочину
- •23.1. Поняття, предмет і завдання криміналістичної документалістики
- •23.2. Класифікація документів
- •Т "шііи *-• йіі *' і рзі/5в5і іІВгЯрм
- •2 3.7. Дослідження машинописних текстів
- •23.9. Дослідження поліграфічної продукції
- •Г лава 24. Дослідження вогнепальної зброї і слідів пострілу (судова балістика)
- •Глава 25. Сліди транспортних засобів, механізмів, пристроїв виробничого і побутового призначення
- •25. /. Транспортні засоби та їх сліди
- •Глава 27. Теоретичні основи криміналістичної тактики
- •27.1. Предмет, система і завдання
- •17.2. Принципи криміналістичної тактики
- •Глава 28. Теорія спілкування в криміналістичній тактиці
- •28.1. Поняття і сутність спілкування
- •28.3. Структура, види і суб'єкти спілкування
- •29.1. Методологія криміналістичної тактики
- •29.2. Методи криміналістичної тактики
- •30.2. Структура слідчих дій як засобів криміналістичної тактики
- •30.3. Організаційні дії слідчого — засоби криміналістичної тактики
- •31.1. Тактичний прийом і спосіб, їх сутність
- •31.3. Види тактичних прийомів
- •32.4. Види слідчих ситуацій
- •32.5. Тактична операція і тактичне рішення
- •Глава 33. Управління в криміналістичній тактиці
- •33.1. Поняття управління і його структура
- •34.1. План і планування: поняття і сутність
- •34.2. Види планування і його організація
- •34.3. Принципи планування розслідування
- •34.4. Тактика планування розслідування
- •34.5. Форми і реквізити планів
- •Розділ IX.
- •Слідчих дій
- •Глава 35. Джерела інформації досудових слідчих дій
- •35.1. Поняття і види джерел інформації
- •Глава 36. Слідчий огляд і освідування
- •36.2. Огляд — процесуальна слідча дія
- •37.3. Тактичні прийоми огляду і осе іду ва пня в ході ексгумації
- •38.1. Поняття і сутність обшуку і виїмки
- •3 8.3. Види обшуку і виїмки
- •38.4. Підготовка до обшуку і виїмки
- •Глава 39. Допит і очна ставка
- •39. /. Поняття допиту, його види і сутність
- •3 9.4. Встановлення психологічного контакту
- •40.1. Поняття впізнання, його сутність і види
- •40.4. Пред 'явлення для впізнання людей
- •4 0.6. Пред 'явлення трупа для впізнання
- •Г лава 41. Перевірка показань на місці
- •41.1. Поняття, сутність і завдання перевірки показань на місці
- •4 1.4. Фіксація перевірки показань на місці
- •Розділ XII.
- •Глава 42. Слідчий експеримент
- •42.3. Підготовка до слідчого експерименту
- •42.4. Експеримент, моделювання і реконструкція —
- •Експертизи
- •43.1. Засади використання спеціальних знань для збирання інформації на досудовому слідстві
- •43.2. Судова експертологія і судова експертиза
- •43А. Клас криміналістичних експертиз
- •43.5. Клас технічних експертиз
- •Розділ XIII.
- •Глава 44. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •44.2. Джерела криміналістичної методики
- •45.2. Структура криміналістичної методики
- •47.1. Поняття способу вчинення злочину
- •47.2. Структура способу вчинення злочину і формуючі його фактори
- •48.1. Розкриття злочинів за гарячими слідами
- •49.2. Інформація як предмет забезпечення
- •50. /. Поняття, сутність і завдання взаємодії
- •50.2 Принципи взаємодії
- •5 0.3. Підстави і форми взаємодії
- •Глава 51. Основи методики розслідування вбивств
- •51.2. Особливості порушення кримінальних справ про вбивства,
- •51.3. Організаційно-тактичні основи початкового етапу
- •57.7. Судові експертизи при розслідуванні вбивств, заподіянні
- •52.3. Організація розкриття злочинів про зґвалтування та інші
- •Тактичне завдання
- •53.1. Криміналістична характеристика
- •53.4. Провадження слідчих дій на наступному етапі розслідування
- •Глава 54. Основи методики розслідування крадіжок,
- •54.1. Криміналістична характеристика
- •Тактична операція
- •Злочинів у сфері господарської діяльності
- •57.1. Криміналістична характеристики
- •58.1. Поняття і характеристика легалізації
- •58.2. Криміналістична характеристика
- •59.1. Криміналістична характеристика
- •Глава 60. Методика розслідування контрабанди
- •60.1. Криміналістична характеристика
- •61.1. Криміналістична характеристика
- •6 1.3. Початкові і наступні слідчі дії в типових ситуаціях
- •Глава 62. Методика розслідування порушень правил пожежної безпеки
- •62.1. Криміналістична характеристика
- •63.1. Криміналістична характеристика
- •63.3. Початкові слідчі дії в типових ситуаціях
- •63.4. Наступні слідчі дії
- •Комплектація набору вс-1
- •Комплектація набору вк-2
- •Комплектація набору вд-1
- •Комплектація набору вп-1
- •Комплектація набору ви-1
- •Комплектація наборів сш-1 і сш-1м
- •Комплектація набору вк-5
- •Комплектація набору врпс-1
- •Комплектація набору пн-1
- •4. Криміналістичні лабораторії
- •3. Технічні засоби ідентифікаційних судово-балістичних досліджень мисливської зброї
- •IV. Спеціальні технічні засоби забезпечення безпеки учасників досудового слідства
63.3. Початкові слідчі дії в типових ситуаціях
Сліди ДТП матеріальні, найчастіше очевидні і переважають над ідеальними. Тому розслідування починається з огляду місця події, транспорту, допиту водія, свідків-очевидців, потерпілого, освідування водія, потерпілого, призначення судово-медичної експертизи.
Огляд місця події. На місце ДТП, як правило, першими прибувають працівники органу дізнання (ДАІ, патрульно-постової служби), що організують: 1) початкову допомогу потерпілим; 2) охорону місця події; 3) затримку водія і транспортного засобу; 4) розкриття злочину по гарячих слідах.
Слідчий, що прибув на місце ДТП з оперативною групою, очолює і організує роботу з огляду, перевіряє надійність і повноту початкових, заходів вжитих органом дізнання. Якщо щось з названого не виконане, то слідчий дає розпорядження, наприклад, блокувати трасу, розпочати розшук злочинця по гарячих слідах, виявити свідків-очевидців, провести їх опитування. За станом здоров'я потерпілого і з дозволу лікаря слідчий опитує або допитує потерпілого, у разі відправлення його в лікувальну установу посилає співробітника СОГ супроводжувати і спробувати одержати інформацію про подію, коли потерпілий з дозволу лікаря може бути опитаний.
Мета і завдання огляду ДТП залишаються загальними: виявлення, фіксація слідів, збір інформації про подію злочину осіб, які брали у ньому участь, і його механізм. Об'єктом огляду є ділянки дороги, вулиці, відкритої місцевості, де збереглися сліди події. При перекиданні транспорту, наїздах кількох автомобілів один на одного, людських жертвах ділянку дороги обгороджують, рух відводиться в об'їзд. Огляд починається зі стадії, що орієнтує, фотографічною фіксацією обстановки, характеру взаємного розташування транспорту, потерпілого, слідів. Усі предмети і
550 Салтевеький
М.
В. Криміналістика
с ліди, описувані в протоколі, «прив'язують» щодо осьової лінії і країв дорожнього полотна (бордюрного каменя, стовпів огородження тощо).
Огляд місця ДТП умовно можна розділити на: а) огляд ділянки дороги, вулиці, де залишилися сліди події; б) огляд прилягаючої місцевості; в) огляд трупа; г) огляд транспорту.
Огляд ділянки зі слідами ДТП спрямований на встановлення точного місця перебування, «прив'язування» його до нерухомих орієнтирів (будинку, стовпів, дерева), визначення точних меж, фіксацію розташування транспортних засобів, частин і уламків перешкод щодо осьової лінії й узбіч дороги, місця розташування трупа, слідів крові, олій, осипу розбитого фарного скла, ґрунту, слідів коліс транспорту на дорозі, особливо при гальмуванні (рис.89,90;табл. 10,12, 17).
При огляді дорожнього полотнатреба зафіксувати його розміри, стан покриття, наявність дорожніх знаків, розміток дороги, огороджень. У ході огляду вимірюють і фіксують сліди ходової частини транспорту: ширину колії, ширину бігової доріжки лівих і правих коліс, вид рисунку протекторів та їх ширину, ширину колії, якщо можливо, базу коліс транспортного засобу. Особливо треба встановити довжину гальмового шляху від слідів початку гальмування до сліду «юзу». Точна фіксація слідів гальмування необхідна для встановлення дорожніх ситуацій — небезпечних або аварійних.
Точне значення довжини гальмового шляху лежить в основі обчислення швидкості руху в момент аварії, визначення повного зупинного шляху, а отже, технічної можливості запобігти шкідливим наслідкам. Для цього необхідно фіксувати точне розташування коліс транспорту в місці закінчення руху, тобто кінця сліду «юзу». Якщо сліди правих і лівих коліс різні за довжиною, то вимірюють довжину кожного сліду окремо і «прив'язують» його до дороги (бордюр, узбіччя, осьова лінія). Особливості огляду слідів шин полягають у тому, що: а) задні колеса знищують сліди передніх, тому сліди всіх чотирьох коліс треба шукати на поворотах при з'їздах на узбіччя; б) ступінь придатності слідів протектора покришок залежить від стану покриття (асфальт, кругляк, ґрунтова дорога). Тому найкраще фіксувати сліди на м'якому ґрунті, після переїзду ділянки бруду, калюжі. На твердих покриттях найчастіше залишаються пофарбовані сліди (пилом, рідиною); в) оглядаючи слід, можна визначити напрямок руху).
Огляд транспортного засобу проводиться на місці події або на естакаді, що дозволяє зафіксувати стан показань приладів, положення важеля переключення швидкості, ручного гальма, положення кермового колеса. При зовнішньому огляді звертають увагу на виступаючі деталі, кути автомобіля, де можуть бути мікросліди предмета, з яким контактував транспорт. З бризковиків знімають грунт, окремо з правого і лівого. Визначають точки контакту і піддають їх огляду за допомогою лупи з великим збільшенням, ділянки вилучають шляхом вирізання, якщо необхідно встановити вид, якість предмета, з яким зіштовхнувся автотранспорт. У ході огляду транспортного засобу обов'язково повинно бути зафіксоване: а) стан гальмової системи; б) стан рульового управління; в) стан шин; г) стан освітлювальних засобів.
Огляд трупа проводиться на місці його виявлення або в морзі, якщо потерпілий був раніше доставлений у лікувальну установу, де помер. Фіксуються поза трупа відносно дороги і транспортного засобу, місце наїзду, де найбільша кількість слідів
Розділ
XVI1.
Основні методики розслідування злочинів
проти
громадськоїбсзпски ;;
к рові, осипання скла, бруду. Особливо звертається увага на розташування і вигляд пошкоджень, нанесених у момент наїзду (безпосередній контакт) і наступні ушкодження при падінні, волочінні трупа тощо.
Потім оглядається одяг, на якому можуть бути сліди контакту з транспортом, дорожнім покриттям та іншими предметами (бордюрний камінь, огородження тощо). Якщо труп направляють у морг, то рекомендується верхній одяг, штани, светр, піджак знімати й упаковувати, а в кабінеті слідчого проводити огляд за участю фахівця і за допомогою технічних засобів.
Перебіг огляду фіксується вимірювальною зйомкою з глибинним масштабом, відеозаписом. Складається схема-план місця ДТП. Треба відрізняти план, що складається слідчим, від стандартної схеми ДТП. шоскладається органом дізнання ДА1. Друге не виключає перше.
Допит. Залежно від сформованої ситуації допиту* ноже передувати огляд при затриманні водія, що сховався з місця події. Коли водій і транспорт перебувають на місці, слідчий паралельно з оглядом допитує водія, освідчує його на наявність алкоголю в крові, ушкоджень на одязі і тілі. У водія необхідно зясувати, з якою швидкістю він рухався, по якій стороні, коли помітив перешкоду (з якої відстані), в якому стані вона перебувала (рухалася через дорогу, назустріч), яких заходів безпеки він вживав.
При допиті потерпілого треба з'ясувати, як він з'явився на проїзній частині дороги, з якої точки почав рух, з якою швидкістю, коли (на якій відстані) помітив транспортний засіб, які дії розпочав, як рухався транспортний засіб, чи намагався водій запобігти наїзду.
Допит очевидців-свідків спрямований на встановлення таких обставин: як рухався транспорт, як поводився потерпілий, звідки з'явився, з якою швидкістю рухалися транспорт і пішохід, як розвивалася ДТП. де перебував свідок, тобто з якої точки спостерігав. Місце відзначається на плані.
Судово-медичнії експертиза призначається лля визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, механізму їх утворення, для визначення причини смерті. На експертизу надсилають труп, потерпілого після відновлення здоров'я. Однак відразу після ДТП потерпілий підлягає медичному освідуванню.
При призначенні експертизи треба ставити запитання, шо дозволяють встановити ушкодження, типові для ДТП, і ушкодження, що виникли після пошкодження транспортом, наприклад, внаслідок удару об бордюр, огородження тощо.