
- •Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України
- •Криміналістика
- •Глава 18, Сліди звуку (криміналістична акустика) 168
- •Глава 19. Сліди запаху людини (криміналістична одорологія) 178
- •Глава 20, Сліди пам'яті людини 185
- •Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікація 194
- •Глава 22. Сліди знарядь вчинення злочинів 200
- •Глава 23. Криміналістична документалістика (технічне дослідження документів) 209
- •Глава 24. Дослідження вогнепальної зброї і слідів пострілу (судова балістика) 229
- •Глава 25. Сліди транспортних засобів, механізмів, пристроїв виробничого і побутового призначення 253
- •Глава 31. Вчення про тактичний прийом 294
- •Глава 32. Слідча ситуація, тактична операція, комбінація і тактичне рішення 301
- •Глава 34. Планування в криміналістичної тактиці 316
- •Глава 35. Джерела інформації досудових слідчих дій 323
- •Глава 36. Слідчий огляд і освідування 331
- •Глава 37. Ексгумація трупа 343
- •Глава 38. Обшук і вмїмка 346
- •Глава 39. Допит і очна ставка 358
- •Глава 40. Тактика пред'явлення для впізнання 374
- •Глава 41. Перевірка показань на місці 384
- •Глава 42. Слідчий експеримент 388
- •Глава 43. Призначення і провадження судової експертизи 397
- •Глава 52. Основи методики розслідуваннязлочинів проти статевої недоторканності і
- •Глава 53. Методика розслідування незаконного обороту наркотичних засобів 466
- •Глава 54. Основи методики розслідування крадіжок, грабежів і розбоїв 475
- •Глава 55. Основні методики розслідування присвоєння, розтрати або зловживання
- •Глава 56. Основи методики розслідування вимагання і шахрайства 495
- •Розділ і. Методологічні засади криміналістики
- •1.2. Предмет криміналістики
- •1.3. Завдання криміналістики
- •1 .4. Система криміналістики
- •2.2. Криміналістичні методи
- •2.3. Класифікація методів криміналістики
- •3.3. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •3.5. Види криміналістичної ідентифікації
- •3.7. Методика ідентифікації і групофікації
- •4.3. Види взаємодій та їх енергетична сутність
- •5. /. Криміналістика — юридична наука
- •5.2. Зв'язок криміналістики з юридичними науками
- •5.4. Закони розвитку криміналістики
- •6.2. Виникнення криміналістики в Україні
- •6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Розділ II. Технічні засоби та методи збирання криміналістичної інформації
- •Глава 7. Теоретичні засади криміналістичної техніки
- •8.1. Технічне забезпечення слідчого
- •9.2. Методи польової криміналістики
- •9.3. Методи лабораторної криміналістики
- •10.1. Поняття і сутність правових основ одержання інформації технічними засобами
- •Глава 11. Сліди — джерела криміналістичної інформації
- •1 2.2. Слідоутворення при механічному русі
- •12.3. Слідоутворення при фізичному русі
- •Глава 13. Сліди — ознаки зовнішньої будови
- •14.1. Будова шкірного покриву долонних поверхонь рук і підошов ніг
- •14.6. Сліди локомоційних навичок людини
- •172. Ідентифікаційні ознаки письма
- •1 8.2. Поняття і властивості звукових слідів
- •Г лава 19. Сліди запаху людини (криміналістична одорологія)
- •19.3. Дослідження і використання слідів запаху в практиці розслідування злочинів
- •Г лава 20. Сліди пам'яті людини
- •Розділ V.
- •Глава 21. Засоби вчинення злочину та їх класифікація
- •21.1. Поняття засобів учинення злочину
- •23.1. Поняття, предмет і завдання криміналістичної документалістики
- •23.2. Класифікація документів
- •Т "шііи *-• йіі *' і рзі/5в5і іІВгЯрм
- •2 3.7. Дослідження машинописних текстів
- •23.9. Дослідження поліграфічної продукції
- •Г лава 24. Дослідження вогнепальної зброї і слідів пострілу (судова балістика)
- •Глава 25. Сліди транспортних засобів, механізмів, пристроїв виробничого і побутового призначення
- •25. /. Транспортні засоби та їх сліди
- •Глава 27. Теоретичні основи криміналістичної тактики
- •27.1. Предмет, система і завдання
- •17.2. Принципи криміналістичної тактики
- •Глава 28. Теорія спілкування в криміналістичній тактиці
- •28.1. Поняття і сутність спілкування
- •28.3. Структура, види і суб'єкти спілкування
- •29.1. Методологія криміналістичної тактики
- •29.2. Методи криміналістичної тактики
- •30.2. Структура слідчих дій як засобів криміналістичної тактики
- •30.3. Організаційні дії слідчого — засоби криміналістичної тактики
- •31.1. Тактичний прийом і спосіб, їх сутність
- •31.3. Види тактичних прийомів
- •32.4. Види слідчих ситуацій
- •32.5. Тактична операція і тактичне рішення
- •Глава 33. Управління в криміналістичній тактиці
- •33.1. Поняття управління і його структура
- •34.1. План і планування: поняття і сутність
- •34.2. Види планування і його організація
- •34.3. Принципи планування розслідування
- •34.4. Тактика планування розслідування
- •34.5. Форми і реквізити планів
- •Розділ IX.
- •Слідчих дій
- •Глава 35. Джерела інформації досудових слідчих дій
- •35.1. Поняття і види джерел інформації
- •Глава 36. Слідчий огляд і освідування
- •36.2. Огляд — процесуальна слідча дія
- •37.3. Тактичні прийоми огляду і осе іду ва пня в ході ексгумації
- •38.1. Поняття і сутність обшуку і виїмки
- •3 8.3. Види обшуку і виїмки
- •38.4. Підготовка до обшуку і виїмки
- •Глава 39. Допит і очна ставка
- •39. /. Поняття допиту, його види і сутність
- •3 9.4. Встановлення психологічного контакту
- •40.1. Поняття впізнання, його сутність і види
- •40.4. Пред 'явлення для впізнання людей
- •4 0.6. Пред 'явлення трупа для впізнання
- •Г лава 41. Перевірка показань на місці
- •41.1. Поняття, сутність і завдання перевірки показань на місці
- •4 1.4. Фіксація перевірки показань на місці
- •Розділ XII.
- •Глава 42. Слідчий експеримент
- •42.3. Підготовка до слідчого експерименту
- •42.4. Експеримент, моделювання і реконструкція —
- •Експертизи
- •43.1. Засади використання спеціальних знань для збирання інформації на досудовому слідстві
- •43.2. Судова експертологія і судова експертиза
- •43А. Клас криміналістичних експертиз
- •43.5. Клас технічних експертиз
- •Розділ XIII.
- •Глава 44. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •44.2. Джерела криміналістичної методики
- •45.2. Структура криміналістичної методики
- •47.1. Поняття способу вчинення злочину
- •47.2. Структура способу вчинення злочину і формуючі його фактори
- •48.1. Розкриття злочинів за гарячими слідами
- •49.2. Інформація як предмет забезпечення
- •50. /. Поняття, сутність і завдання взаємодії
- •50.2 Принципи взаємодії
- •5 0.3. Підстави і форми взаємодії
- •Глава 51. Основи методики розслідування вбивств
- •51.2. Особливості порушення кримінальних справ про вбивства,
- •51.3. Організаційно-тактичні основи початкового етапу
- •57.7. Судові експертизи при розслідуванні вбивств, заподіянні
- •52.3. Організація розкриття злочинів про зґвалтування та інші
- •Тактичне завдання
- •53.1. Криміналістична характеристика
- •53.4. Провадження слідчих дій на наступному етапі розслідування
- •Глава 54. Основи методики розслідування крадіжок,
- •54.1. Криміналістична характеристика
- •Тактична операція
- •Злочинів у сфері господарської діяльності
- •57.1. Криміналістична характеристики
- •58.1. Поняття і характеристика легалізації
- •58.2. Криміналістична характеристика
- •59.1. Криміналістична характеристика
- •Глава 60. Методика розслідування контрабанди
- •60.1. Криміналістична характеристика
- •61.1. Криміналістична характеристика
- •6 1.3. Початкові і наступні слідчі дії в типових ситуаціях
- •Глава 62. Методика розслідування порушень правил пожежної безпеки
- •62.1. Криміналістична характеристика
- •63.1. Криміналістична характеристика
- •63.3. Початкові слідчі дії в типових ситуаціях
- •63.4. Наступні слідчі дії
- •Комплектація набору вс-1
- •Комплектація набору вк-2
- •Комплектація набору вд-1
- •Комплектація набору вп-1
- •Комплектація набору ви-1
- •Комплектація наборів сш-1 і сш-1м
- •Комплектація набору вк-5
- •Комплектація набору врпс-1
- •Комплектація набору пн-1
- •4. Криміналістичні лабораторії
- •3. Технічні засоби ідентифікаційних судово-балістичних досліджень мисливської зброї
- •IV. Спеціальні технічні засоби забезпечення безпеки учасників досудового слідства
63.1. Криміналістична характеристика
До злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту законодавець відносить порушення правил безпеки руху, тобто діяльність, в якій застосовуються засоби залізничного, водного, повітряного, автомобільного і міського електротранспорту, що призвели до настання шкідливих наслідків. Однак не всі порушення правил безпеки руху і експлуатації транспорту утворюють склад кримінального злочину, а тільки ті, які створили небезпеку для життя людей чи викликали настання інших тяжких наслідків. Інші порушення правил безпеки руху і експлуатації транспорту є дорожньо-транспортними пригодами (ДТП) і служать підставою для застосування дисциплінарних, адміністративних і цивільно-правових заходів впливу. Звідси треба розрізняти дорожньо-транспортні злочини і дорожньо-транспортні при годи.
Подія на транспорті спочатку сприймається як ДТП і лише пізніше, коли буде встановлено механізм події і ступінь тяжкості наслідків, що настали, вона може бути названа злочином.
Механізм ДТП становить складну систему взаємодій (механічних, фізичних, хімічних і біологічних) транспортних засобів і людей у матеріальному середовищі. За характером взаємодії розрізняють: зіткнення транспортних засобів; наїзд транспортних засобів на перешкоду; наїзд на пішохода, велосипедиста, тварину, гужовий, санний транспорт; падіння пасажирів із транспортного засобу; перекидання транспортних засобів.
Зіткнення являє собою зіткнення двох транспортних засобів, воно може бути прямолінійним — «в лоб» і дотичним. У першому випадку виникають сліди тиску, а в другому — сліди ковзання. Наїзд — це зіткнення з нерухомими предметами, що перебувають як на проїзній частині дороги, так і поблизу неї, на узбіччі (дерева, опори електромереж, будівлі тощо). Наїзд на пішохода — це наїзд на перешкоду, що рухається, на трасі або осторонь неї. Падіння пасажирів припускає випадання їх з кабіни, кузова, з підніжки тощо. Найбільш складною взаємодією об'єктів події є перекидання, коли одиничний транспортний засіб утрачає стійкість і перевертається. Цю взаємодія не можна плутати з перекиданням при зіткненнях і наїздах.
Подія ДТП виникає раптово і протікає короткочасно. Ці дві обставини слід враховувати при виявленні джерел вербальної інформації та її оцінці.
Причинами ДТП є: 1) порушення особою, що керує транспортним засобом, правил безпеки дорожнього руху, наприклад, перевищення швидкості, неправильний обгін, виїзд на зустрічну смугу руху тощо; хвороба, втома, технічна несправність транспорту. Особливо небезпечними є порушення правил руху в стані алкогольного і наркотичного сп'яніння; 2) порушення пішоходами правил дорожнього руху і пасажирами правил посадки, висадки; 3) порушення правил технічної експлуатації, обслуговування і випуску транспорту на маршрут, контролю за станом дорожнього полотна, неякісний ремонт та ін.
548 Салтевський
М. В. Криміналістика
П редмет безпосереднього посягання. Подія ДТП закінчується заподіянням школи здоров'ю чи життю людини і матеріальному середовищу. Тому предмети безпосереднього посягання, що вступають у взаємодію, становлять низку об'єктів живої і неживої природи, які неможливо повністю назвати, їх можна характеризувати лише за агрегатним станом — це тверді тіла, що мають стійку зовнішню форму, механізми і пристрої, що рухаються; сипучі і рідкі речовини; біологічні об'єкти — тварини, рослини, нарешті, це людина, її тілесна сутність як фізичне тіло.
Спосіб вчинення — це спосіб дії особи в складному механізмі транспортного злочину. Його треба розглядати ієрархічно від загального способу, до структури якого входить людина як керуючий початок руху «людина « річ», до менш загальних — простих способів взаємодії «річ « річ». Умовно загальний спосіб «людина « річ» («люди « речі») являє собою керований рух транспорту суб'єктом, який опинився в дорожній ситуації, наприклад, зробив неправильний обгін, виїзд на зустрічну смугу руху, крутий поворот, об'їзд перешкоди, зпізніле гальмування тощо. Усе це призводить до зіткнення, наїздів, перекидання, одним словом, до аварій на транспорті. Таким чином, загальний спосіб створює початок некерованого руху транспортного засобу, що розвивається спонтанно у вигляді взаємодії «річ - річ» («бампер - стовп»; «шина - асфальт», «кузов - дорожнє огородження» тощо). Прості взаємодії некеровані, форма руху може бути: прямолінійною, прямолінійно-поступальною, зворотно-поступальною, обертальною і обертання-гойдання.
Слідова картина відображає спосіб вчинення злочину і залежить від форми руху, що лежить в основі механізму простої контактної взаємодії. При зіткненні два транспортні засоби рухаються прямолінійно назустріч один одному — утворюються об'ємні сліди тиску; при наїздах на перешкоду транспорт рухається прямолінійно або поступально до нерухомого об'єкта — виникають сліди ковзання; при обгонах, об'їздах, крутих поворотах виникає обертальний момент, тобто обертально-поступальний рух, що створює концентричні сліди ковзання. Так, при дотичному наїзді на перешкоду (людину, машину) остання одержує обертальний момент, у місці контакту з опорою (асфальт, ґрунт) утворюється концентричний слід ковзання. При екстреному гальмуванні утворюється слід «юзу», а при перекиданні, коли машина перевертається кілька разів, - сліди обертання, гойдання на узбіччі і полотні дороги.
Якщо взаємодіють біологічні або рідкі і сипучі неорганічні об'єкти з транспортним засобом, то виникають сліди, плями рідин, олії, крові; осипу - розбитого фар-ного скла, сипучих речовин; на транспортному засобі — сліди мікрочастинок мало-видимі і невидимі.
Особа злочинця. Найчастіше винними виявляються малодосвідчені водії, що не уміють швидко оцінювати ситуацію, прогнозувати її розвиток, недостатньо во-у7г%?)л!?72? /рряяомямл? мя»£врув;ш»я. Моясіз) людм занадто самовлевнені схильні до невиправданого ризику. Досвідчені водії віком 40-50 років діють занадто повільно, втрачають швидкість реакції. Такі водії нерідко стають «збуджуючим фактором». ДТП в основному вчиняють водії, частка пішоходів в них складає приблизно 20% випадків.
При встановленні особи водія необхідно з'ясувати професійні якості (стаж, рівень підготовки, досвід водіння), наявність захворювань, що справляють вплив на стомлюваність, психологічний портрет водія, тип нервової діяльності.
Розділ XVII. Основні методики розслідування злочинів проти громадськоїбезпеки 549
6 3.2. Порушення кримінальної справи типові ситуації, які виникають
Злочини про порушення правил дорожньої безпеки, зокрема на транспорті, порушуються за фактами події, що має ознаки злочинного діяння. Спочатку не завжди очевидні факти порушення правил дорожнього руху. Це встановлюється пізніше, після оцінки зібраної первинної інформації і провадження невідкладних слідчих дій.
Початкова інформація про факти ДТП надходить від органів дізнання, швидкої допомоги, лікарень, потерпілих, водіїв, окремих громадян-свідків. До моменту прибуття слідчого на місце події, залежно від наявності джерел інформації, виникають три ситуації: 1) сприятлива; 2) малосприятлива; 3) несприятлива.
Сприятлива ситуація виникає тоді, коли на місці події зберігаються всі джерела інформації: є водій, транспорт, потерпілий і свідки.
Малосприятлива ситуація виникає за відсутності одного чи кількох її елементів — джерел. Тому малосприятливих ситуацій може бути дві, коли: а) на місці події є: транспорт, потерпілий і свідки, а водій сховався і особа його невідома; б) на місці події є потерпілий і свідки, а водія і транспорту немає; особа водія невідома.
Несприятлива ситуація виникає тоді коли: а) на місці події є тільки свідки, немає водія і транспорту, потерпілий відправлений у лікувальну установу; б) на місці події є тільки потерпілий (труп), інших джерел немає.