Глава 62. Методика розслідування порушень правил пожежної безпеки

62.1. Криміналістична характеристика

Соціальна небезпека пожеж досить велика. Щорічно в Україні від пожеж гине більше людей і особливо дітей, ніж від злочинів. Тільки у 1996 р. від пожеж загинуло 2451 чоловік, з них 178 дітей, понад 1500 одержали тілесні ушкодження різного сту­пеня тяжкості. Пожежі завдають значної шкоди державному і колективному майну, особистій власності громадян, лісовому і сільському господарству, тваринному світу, отруюють екологічне середовище проживання людини.

Причинами пожеж можуть бути: а) явища природи (блискавка, електростатич­на електрика, сонячний промінь); б) конструктивні дефекти і порушення правил експлуатації нагрівальних приладів, вибухових пристроїв і речовин; в) недбале по­водження з вогнем, пальними і легкозаймистими рідинами, газами; г) самозайман­ня органічних і неорганічних матеріалів; ґ) умисний підпал.

У цьому зв'язку законодавець передбачає кримінальну відповідальність за по­рушення правил пожежної безпеки, правил безпеки робіт на вибухонебезпечних підприємствах, правил збереження, перевезення і пересилання вибухових речовин і легкозаймистих рідин.

Предмет безпосереднього посягання. Горіти може усе — земля, надра, ліси, за­води, шахти, поля, предмети неорганічного і органічного походження. Однак слід наголосити, що температура загорання об'єктів неоднакова і для підпалу вима­гає різної кількості теплової енергії. Відтак треба враховувати засоби підпалу, якими користується палій, може він підпалити чи ні. Кам'яне вугілля сірником не підпалити, але від сірника вибухає газ і загоряється вугілля. Тому при умис­них підпалах злочинці використовують різні легкозаймисті речовини (рідкі, га­зоподібні, тверді).

Спосіб вчинення злочину. Підпал — один з найпоширеніших способів одержання вогню. Це складна взаємодія суб'єкта з предметом безпосереднього посягання, що вимагає пристосувань, механізмів для передавання теплової енергії, щоб предмет запалився і почав горіти. Відтак чим складніше спосіб, тим більшої підготовки він вимагає.

При розслідуванні пожеж способи підпалу треба розрізняти від способів пору­шення правил пожежної безпеки. Наведемо найбільш поширені способи підпалу: 1) використання легкозаймистих об'єктів (бензин, ефір, газ, сірко-вуглець, спирт, натрій фосфорний тощо); 2) використання спеціально підготовлених пристосувань, як дистанційної, так і контактної дії; 3) застосування спеціальних пристроїв для запа-

540 Салтевський М. В. Криміналістика

л ення від сонячної енергії; 4) створення умов для самозаймання предметів (непра­вильне складування вугілля, бавовни).

Способом підпалу є також порушення правил пожежної безпеки в ході монта­жу, експлуатації, збереження, перевезення. Так, пожежа може виникнути внаслі­док: 1) монтажу і експлуатації електромережі, електроприладів; 2) порушення пра­вил виготовлення і збереження, перевезення, пересилання; 3) порушення правил поводження і використання вибухонебезпечних предметів, речовин.

Способи підпалу і порушення правил пожежної безпеки треба розділити на: спо­соби безпосередньої дії та опосередкованої, дистанційної дії. У першому випадку зло­чинець повинен перебувати на місці підпалу, а в другому — технічний пристрій доз­воляє йому вчинити підпал дистанційно.

Для визначення способу підпалу треба знати деякі фізико-хімічні дані засобів підпалу і об'єктів горіння. Це дозволить відмежувати підпал від необережного по­водження з вогнем.

Легкозаймисті речовини — спирт, ацетон, бензин, бензол, гліцерин, дихролетан, фенол, толуол та інші мають температуру загорання 90—340?С. Тому запалити їх сірником просто, їхнє полум'я має температуру в межах 750 — 800 ?С.

Вибухонебезпечні суміші — аміак, ацетонітрил, метан, хлорбензол мають низьку температуру загорання, наприклад, природний газ вибухає при І = 550?, а окис вуг­лецю — при І = 640?. Тому від сірника легко відбуваються вибухи газу на кухнях.

Пилоподібні речовини, борошняний пил легко вибухають при 1=600?. Причи­ною підпалу може бути самозаймання таких об'єктів, як сіно, бавовна, торф, кор­мові трави та ін., що були недостатньо просушені і неправильно складовані.

Способи інсценування пожежі дуже різноманітні і застосовуються для того, щоб приховати вчинені розкрадання, вбивство та інші злочини. Палій в основному прагне створити підпал, для цього він використовує пальні рідини, вибухонебезпечні пред­мети тощо. Диференціація способів здійснюється, насамперед, на місці події в ході огляду, аналізу слідової картини.

Слідова картина. Підпал і горіння як єдина дія використовуються в злочинних цілях і утворюють поняття пожежі. У цьому зв'язку сліди пожежі поділяють на три групи: 1) горіння; 2) підпалу; 3) сторонніх взаємодій. Розглянемо їх.

Сліди горіння — це безпосередні зміни, що виникають внаслідок хімічного впли­ву вогню, тобто горіння, процес якого включає нагрівання, окопчування, обпален-ня, обвуглювання, спопеляйня.

Слід горіння в широкому розумінні — це результат дії вогню, вогнище по­жежі — місце виникнення вогню і горіння, як правило, місце найбільшого виго­ряння. Однак не завжди вогнище пожежі, місце підпалу збігаються з місцем най­більшого вигоряння. Вогнищ підпалу може бути кілька. У вогнищі підпалу, як правило, можна знайти сліди пальних рідин, пристосувань, електронагрівальних приладів тощо.

Слід нагрівання — це температурні зміни об'єкта, що відбуваються під впливом променистої енергії. Вони виникають перед запаленням предмета, після якого ут­ворюються сліди кіптяви.

Сліди оплавлення з'являються в середині процесу горіння, коли температура полум'я досягає максимуму. Наприклад, оплавляються проводи електропроводки при короткому замиканні, плавляться палаючий парафін, каучук тощо.

Розділ XVI1. Основні методики розслідування злочинів проти громадськоїбезпеки 541

С ліди обвуглення виникають тоді, коли процес горіння йде на спад або коли при­пиняється доступ кисню. Якщо закрити піддувало в плиті, то палаючі дрова почнуть обвуглюватися. Слід обвуглення свідчить про фазу горіння, відстань від вогнища горіння. Чим далі від вогнища горіння, тим крупнішою буде структура обвуглення, тріщини будуть великі, при близькій відстані до вогнища пожежі структура тріщин обвуглення стає дрібнішою, нарешті, об'єкт перетворюється на попіл, тобто відбу­вається спопеляний.

Суб'єкт злочину— людина, причинно пов'язана з подією пожежі, безпосередньо або опосередковано, діяльність якої стала причиною пожежі. Це найчастіше раніше засуджені за підпал та інші злочини, бомжі, виконавці підпалів на замовлення. Ста­тистика свідчить, що в основному причиною пожеж є необережне поводження з вогнем. Тому суб'єктами цього злочину можуть бути як робітники на виробництвах, у шахтах з низькою дисципліною праці, так і пересічні громадяни, що недбало по­водяться з вогнем (на кухні, в кімнаті, на вулиці; алкоголіки, люди літнього віку, що страждають на склероз, тощо).

62.2. Особливості порушення кримінальної справи, типові ситуації, які виникають

Порушення кримінальних справ про пожежі і порушення правил пожежної без­пеки провадиться:

а) за фактом виявлення пожежі і заподіяння матеріальних збитків майну і здо­ ров'ю людей;

б) за матеріалами відомчих перевірок порушення правил пожежної безпеки орга­ нами Держпожнагляду.

Як правило, виникають дві слідчі ситуації: 1) причина пожежі очевидна, вста­новлена на основі «слідової картини» (майно знищене, людям заподіяні збитки); 2) причина пожежі неочевидна і вимагає встановлення в ході попереднього слідства.

Повідомлення про пожежі надходять від громадян, керівників підприємств, організацій. За кожним сигналом про пожежу орган дізнання проводить поперед­ню перевірку, в явних випадках пожежі орган дізнання виїжджає на місце події і ліквідує наслідки пожежі. Якщо людських жертв немає, а матеріальні збитки не­значні, то орган дізнання проводить огляд місця події, опитування потерпілих, свідків і передає матеріали слідчому органів внутрішніх справ, що проводить досу-дове слідство.

За наявності людських жертв орган дізнання прибуває на місце пожежі, ліквідує його наслідки і негайно повідомляє про це слідчого прокуратури. Слідчий прибуває на місце пожежі і починає огляд, природно, після ліквідації вогню. Виникає ситуа­ція, коли на місці події працюють орган дізнання МВС і слідчий прокуратури. При цьому орган дізнання передає слідчому матеріали відомчого розслідування — прото­кол огляду, пояснення потерпілих, співробітників пожежної команди, що брала участь у гасінні пожежі. Слідчий оцінює достатність матеріалів і порушує криміналь­ну справу.

542 Салтевський М. В. Криміналістика

6 2.3. Організащйно-тактичні особливості слідчих дій у типових ситуаціях початкового етапу розслідування

Розпочинаючи розслідування, слідчий визначає характер типових ситуацій, на­званих вище. Проводяться невідкладні слідчі дії: огляд, допит, обшук, виїмка, екс­пертиза, освідування. При перевірці версії "Підпал" початкові слідчі дії спрямовані на встановлення наступних обставин: 1) спосіб вчинення підпалу і застосовуваних засобів; 2) мета підпалу, до знищення яких об'єктів прагнув палій; 3) хто вчинив підпал; 4) хто був пособником підпалу; 5) мотив підпалу; 6) чи не є підпал прихову­ванням іншого злочину; 7) матеріальні збитки; 8) причини та умови, що сприяли підпалу (за В.О. Коноваловою).

Якщо причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки, то встанов­ленню підлягають в основному ті ж обставини, однак для конкретизації способу не­обхідно провести виїмку документів і зіставити правила пожежної безпеки, яких повинен дотримуватися злочинець, з тими слідами і матеріальними збитками, що заподіяні пожежею і встановлені у ході слідчих дій, в тому числі огляду.

Огляд місця події — невідкладна дія, яка дає можливість установити, що саме горіло, де відбулося загоряння і скільки є вогнищ пожежі, які були шляхи поширен­ня пожежі, де знаходиться вогнище найбільшого вигоряння, що сприяло розвит­кові пожежі, що вказує на підпал і спосіб його вчинення. Сліди пожежі у своїй су­купності можуть свідчити про особу підозрюваного палія або посадовця, який пору­шив правила пожежної безпеки.

Прибувши на місце події, слідчий знайомиться з інформацією про пожежу, зібрану органом дізнання, і починає огляд. Оскільки пожарище становить нако­пичення будівельних конструкцій, перекриттів, стін, маршових переходів, що об­валилися, згорілих предметів, розібраних дерев'яних будівель, під якими можуть бути люди з ознаками життя, бійці підрозділу з надзвичайних ситуацій приступа­ють до розбирання завалів, порятунку живих і виявлення трупів. Слідчий повинен діяти паралельно з ними і керувати розбиранням завалів. Тільки так можна знайти сліди і залишки засобів підпалу, встановити вогнище пожежі — місце виникнення вогню і шляхи його поширення. У закритих приміщеннях місце розташування вог­нища визначають за «осередковим конусом», що становить слід закопчування на стіні у вигляді віяла, вузькою частиною зверненого до місця вогнища пожежі. Зви­чайно у вогнищі пожежі найбільший ступінь вигоряння, тут, у ґрунті, під попелом можуть бути сліди пальних речовин, залишки засобів пожежі, гасова лампа, ліхтар, електричні оплавлені проводи тощо. Стан розподільного електрощитка фіксуєть­ся в першу чергу.

Складніше проводити огляд, коли розбирання завалів закінчено. У цьому разі слідчий допитує учасників гасіння пожежі і розбирання завалів, іноді пропонує провести додаткове розбирання для виявлення слідів та їх вилучення. У такій ситу­ації він проводить допити свідків-очевидців, бійців пожежної команди і бійців підроз­ділу з надзвичайних ситуацій.

При виявленні трупа треба обов'язково зафіксувати його позу при необереж­ному поводженні з вогнем (сірник, недопалок цигарки). Труп, як правило, ногами звернений до вогнища пожежі, труп, що обвуглився, має позу «боксера». Оглядом трупа треба встановити: а) місце його розташування; б) позу; в) ступінь ушкод-

Розділ XVII. Основні методики розслідування злочинів проти громадськоїбезпеки 543

ж ень вогнем, вогнепальною зброєю; г) наявність слідів пальної рідини на одязі, її залишків.

Допит свідків і потерпілих спрямований на встановлення наступної інформації: 1) які обставини передували пожежі; 2) які обставини з'явилися причиною пожежі; 3) обставини, що вказують на особу палія, порушника правил пожежної безпеки (як зберігалися і використовувалися легкозаймисті, вибухонебезпечні речовини, хто експлуатував нагрівальні, освітлювальні, теплові прилади, як здійснювалася техні­ка пожежної безпеки тощо). На початку допиту потерпілий повинен розповісти, де він перебував і коли помітив появу вогню, яких вживав заходів щодо його ліквідації, яка у приміщенні була обстановка, хто ще перебував на місці події. Від свідків одер­жують інформацію про те, як вони виявилися на місці події, де знайшли дим, полу­м'я, які дії розпочали. Якщо ці свідки знайомі з об'єктом, де виявлена пожежа (робіт­ники, службовці), то треба з'ясувати, що могло послужити причиною пожежі, як порушені правила пожежної безпеки, яке було розташування предметів обстанов­ки, наприклад, у згорілому офісі.

Допит підозрюваного. Іноді при розкритті злочину за гарячими слідами орган дізнання проводить короткочасне затримання осіб, огляд їхнього одягу і допит. Якщо на одязі виявляють сліди кіптяви, попелу, пальної рідини, засобу підпалу та ін., то допитують як підозрюваного. Встановлюють: як і коли він з'явився на місці пожежі, що робив, хто його бачив, кого він знає, де знаходився, яких предметів торкався, чим пояснити наявність плям, бруду на одязі. Підозрюваний часто посилається на алібі, яке треба негайно перевірити.

Обшук і виїмка проводяться за місцем проживання підозрюваного в підпалі з метою виявлення слідів підпалу. Якщо пожежа виникла при порушенні правил пожежної безпеки, то обшуком чи виїмкою вилучають документи на робочому місці, у кабінеті, цеху, що підтверджують відповідальність підозрюваного за тех­ніку пожежної безпеки (накази, журнали, акти, довідки, доповідні, журнали реє­страції ознайомлення з технікою пожежної безпеки, перевіркою держпожнагля-дом об'єкта тощо).

Огляд проводять для встановлення ступеня тяжкості ушкоджень, завданих при пожежі. Затриманого підозрюваного в підпалі слідчий піддає освідуванню або дору­чає це фахівцю — судовому медику.

62.4. Тактика провадження наступних слідчих дій

На наступному етапі розслідування проводяться судові експертизи, допити об­винуваченого, слідчий експеримент, перевірка показань на місці, пред'явлення для впізнання. На цьому етапі слідчий формує сукупність доказів, що підтверджують одну із версій: підпал чи порушення правил пожежної техніки безпеки, тобто вирі­шує питання про причину пожежі. Майже за кожною кримінальною справою про пожежу проводяться експертизи: судово-медичні, пожежно-технічні, трасологічні, експертизи матеріалів, речовин і виробів (КБМРВ).

Пожежно-технічна експертиза звичайно призначається для встановлення при­чин пожежі, умисного підпалу і знищення чужого майна, порушення правил по­жежної безпеки. На вирішення пожежно-технічної експертизи ставлять три гру­пи питань: 1) про причину пожежі; 2) про уточнення обставин події і визначення

544 Салтевський М. В. Криміналістика

к ола осіб, причетних до події; 3) для встановлення порушення правил пожежної безпеки¹.

Експертиза матеріалів, речовин і виробів (КЕМРВ) —це експертиза матеріалів металів і сплавів, пально-мастильних матеріалів (у плямах, на обгорілих предметах, у золі і ґрунті вогнища пожежі), скла і кераміки (що горіло, вид скла, кераміки); ек­спертиза пластмас і полімерів (яке походження кіптяви на об'єкті, яка горіла речо­вина тощо); експертиза лакофарбових покриттів, металографічна та ін.

Судово-медична експертиза призначається за наявності трупа на місці події. Ставляться запитання про причину смерті, причину виникнення ушкоджень на трупі, тілі потерпілого, коли вони заподіяні — при житті чи утворені посмертно; яка була поза потерпілого в момент виникнення опіків; яка ступінь опіків-ушкод-женьта ін.

У ході розслідування пожеж можуть призначатися й інші експертизи, зокрема криміналістичні й електротехнічна.

Слідчий експеримент при розслідуванні пожеж і порушень правил пожежної без­пеки проводиться для встановлення причин виникнення вогню, можливості запа­лення, загоряння предмета від певного джерела теплової енергії. Багато питань, по­в'язаних з можливостями виникнення вогню, вибуху, самозаймання, вирішує по­жежно-технічна експертиза. Слідчий експеримент проводиться в обмежених випадках, коли обвинуваченому, що запирається, необхідно продемонструвати при­чину виникнення пожежі. При цьому експеримент проводиться на моделях за учас­тю фахівців. Не рекомендується проводити експерименти, що призводять до ви­никнення вогню (пожежі), пошкодження майна, заподіяння шкоди здоров'ю лю­дей, навколишньому середовищу.

62.5. Особливості розслідування кримінальних справ, що порушуються за фактами вибухів

Розслідування кримінальних справ, що порушуються за фактами вибухів, має деякі особливості, обумовлені місцем вибуху на вибухонебезпечних виробництвах (нафтохімічних, гірничорудних, деревообробних, борошномельних та ін.). Вибух може бути наслідком порушення правил техніки безпеки робіт або організованим спеціально для знищення конкурента, його майна, створення деструктивної обста­новки, залякування або помсти.

Вибух являє собою розкладання, перехід вибухової речовини з одного агрегат­ного стану в інший (газоподібний), що відбувається в обмеженому замкнутому про­сторі. Виникає велика кількість енергії, яка, звільняючись, стає джерелом руйну­вання і виникнення вогню.

Підставою для порушення кримінальної справи є факт вибуху, внаслідок якого відбулися: загибель людей, заподіяння шкоди здоров'ю і матеріальні збитки.

Основними загальними версіями, що виникають при ознайомленні з фактом вибуху на місці події, є: 1) вибух стався внаслідок порушення правил техніки безпе­ки; 2) вибух є наслідком нещасного випадку; 3) вибух вчинено для приховування

Розділ XVII. Основні методики розслідування злочинів проти громадськоїбезпеки 545

і ншого злочину. Якщо на місці події виявлені сліди спеціально підготовлених вибу­хових пристроїв, то вибух вчинено умисно з метою: а) руйнування об'єкта; б) при­ховування іншого злочину; в) вимагання; г) необережного поводження з вибухоне­безпечними пристроями; г) терористичного акту; д) дестабілізації суспільної обста­новки.

Окремі версії стосуються посадових осіб, що відповідають за техніку безпеки, і осіб, безпосередньо зайнятих експлуатацією технічних засобів і вибухонебезпечних речовин.

До числа початкових слідчих версій належать: огляд, допит, призначення екс­пертиз, обшук і виїмка, освідування.

Огляд місця події спрямований на одержання первинної інформації, визначен­ня напрямку розслідування. Зокрема, оглядом встановлюють природу вибуху, пе­редбачуваний засіб (пристрій) вибуху, спосіб виготовлення і особливості конструкції, масу заряду, вид вибухової речовини та інші ознаки і обставини події. Якщо після вибуху відбулося загоряння, наприклад, пожежа в шахті, на підприємстві, то огляд місця вибуху є складовою частиною огляду місця пожежі, оскільки місце вибуху — це вогнище виникнення вогню.

Як і будь-який огляд, огляд місця вибуху починається з визначення його кор­донів, фіксації фото-відеозйомкою, дослідження місця найбільшого руйнування. Фіксуються розмір вирви (поглиблення в ґрунті, руйнування в перешкоді), визна­чаються тип зруйнованого матеріалу, розміри вирви, отвору тощо. Викинутий ґрунт вирви просівають для виявлення частин вибухового пристрою, на дні вирви беруть проби ґрунту, речовини, проводять розкопку для пошуку уламків. Уламки вибухо­вого пристрою треба шукати навколо центру вибуху. Все залежить від потужності заряду і його розташування на поверхні об'єкта, що руйнується. Для пошуку орга­нізуються прочісування місцевості, детальний огляд території цеху, складу, де відбув­ся вибух. Застосовуються міношукачі (табл. 18, 10, 12).

Якщо висаджений транспортний засіб, начинений вибухівкою, то відгород­жується місце вибуху, проводяться рятувальні роботи, а потім огляд місця події з дотриманням загальних правил. Обов'язково до складу СОГ треба включати вибу-хотехніка, фахівців з різних галузей знань.

Допит свідків-очевидців, потерпілих проводиться негайно. Паралельно з огля­дом (якщо дозволяє стан здоров'я потерпілого, його запрошують для участі в огляді) при допиті з'ясовують, де знаходилося місце вибуху, де знаходилися потерпілий, свідок, яке полум'я він бачив, які дії розпочинав, який відчував запах.

Підозрюваний і обвинувачений допитуються після того, як буде зібрана пер­винна інформація. Якщо вони перебували поблизу місця вибуху (на робочому місці і не одержали ушкоджень), то їх слід допитати негайно, зробити виїмку документів на робочому місці, в заводоуправлінні, відділі з техніки безпеки. При допиті обви­нуваченого і підозрюваного встановлюють ступінь їх професійної підготовки, стаж роботи, перелік обов'язків тощо.

Судові експертизи призначаються відразу ж після огляду, насамперед вибухо-вотехнічна. її об'єктом є: місце вибуху, вибухові речовини, вироби, їх зміст (боєпри­паси) чи їх фрагменти, сліди вибуху на речовій обстановці, документальні дані, що містяться в протоколі огляду місця вибуху, схемах і знімках; відомості з технічної документації.

546 Салтевський М. В. Криміналістика

З авданнями вибуховотехнічної експертизи є встановлення обставин, пов'яза­них з фактом вибуху, його природою і масою, видом вибухової речовини, конструк­цією упаковки технічного пристрою.

При вибухах на підприємствах експертиза вирішує такі питання: які машини, пристрої є вибухонебезпечними; при яких режимах експлуатації можливий вибух; який був реальний режим експлуатації машини, агрегату перед вибухом тощо.

Проводяться й інші експертизи, наприклад, трасологічні для ототожнення цілого вибухового пристрою за його частинами, ідентифікації інструментів. Значно увага приділяється експертизі матеріалів, речовин і виробів (КЕМ РВ), оскільки більшість речових джерел інформації про вибухи — це мікрооб'єкти і речовини.

Розділ XVII. Основні методики розслідування злочинів проти громадської безпеки 547

Г лава 63. Методика розслідування злочинів проти безпеки руху й експлуатації транспорту