6 1.3. Початкові і наступні слідчі дії в типових ситуаціях

Вид і послідовність слідчих дій, їх планування і особливості тактики провад­ження багато в чому обумовлені слідчими ситуаціями, що виникають до початково­го етапу розслідування. Тому перелік слідчих дій залишається однаковим: огляд, допит, обшук, виїмка, слідчий експеримент, судова експертиза.

Огляд. У перших двох ситуаціях розслідування починається з огляду місця події. Іноді огляд проводить орган дізнання як засіб перевірки заяв і повідомлень. Огляда­ючи очисні споруди, колектори, агрегати та інші виробничі об'єкти, де виникла еко-лого-спонтанна чи еколого-динамічна ситуація, що стала криміногенною, вивчаю­чи необхідну технічну документацію (інструкції, положення, лабораторні журнали, висновки контрольних організацій), звичайно одержують вихідну інформацію про подію злочину. Вже в цей час можна оцінити тип ситуації, визначити напрямок роз­слідування, оскільки факт забруднення констатується як подія, що реально відбула­ся. Подальший допит очевидців події та ознайомлення із санітарними і екологічни­ми нормами дозволяють оцінити слідчу ситуацію і цілеспрямовано діяти далі.

У третій, еколого-прогностичній, ситуації розслідування починається не обо­в'язково з огляду місця події. Все залежить від того, в якій стадії розвитку виявлена ситуація. Якщо ситуація перетворилася на спонтанну або катастрофічну і факт заб­руднення в наявності, то слідство починається оглядом місця події. Якщо ознаки еколого-прогностичної ситуації виявлені до переростання її в аварійну, наприклад, комісією з приймання побудованого об'єкта або в період перевірки експлуатації споруди, то розслідування починається з виїмки, огляду і дослідження документів, допиту свідків та інших слідчих дій.

Об'єктами огляду місця події є: а) ділянки навколишнього середовища, піддані забрудненню (водойми, береги, території, що прилягають до зони забруднення); б) приведені в непридатність об'єкти (загибла худоба, риба, рослини, посіви, інша гос­подарська продукція; в) очисні споруди, відстійники, ставки-нагромаджувачі та інші засоби утилізації, знешкодження і очищення відходів, мережі трубопроводів, сто­ки); г) виробничі території разом з розташованими на них приміщеннями; ґ) смітни­ки, місця вивезення відходів, місця збереження шкідливих речовин; д) транспортні засоби, призначені для вивезень виробничих відходів.

Огляд місця події рекомендується здійснювати концентричним методом від цен­тру спонтанного викиду або скидання забруднюючої речовини (прорив греблі, зрив трубопроводу, викид з каналізаційного люка і тощо), поступово розширюючи межі ділянки. З віддаленням від центру великі території треба досліджувати по «квадра­тах», ділянках (вузлах). Межі місця екологічної події іноді важко визначити, оскіль­ки вони можуть зменшуватися або збільшуватися, що залежить від агрегатного ста­ну об'єкта ураження. Уражена маса води чи повітря постійно переміщується, а кон­центрація забруднюючої речовини змінюється (розбавляється) і у певній точці стає гранично допустимою, а повітря і вода — практично чистими. Саме тут закінчується уражена ділянка - фактична межа місця події. Однак її не завжди вдається визначи­ти з об'єктивних і суб'єктивних причин (занадто великі площі забруднення, нестача часу, сил і засобів). Тому проводиться дослідження (огляд) місця події із застосу­ванням авіації, аерофотозйомки, на основі чого визначають межі уражених ділянок,

536 Салтевський М. В. Криміналістика

я к це відбувалося на місці Чорнобильської катастрофи, вибухів складів і лісових пожеж у Сибіру, Криму в 1998 р.

Огляд місця події спрямований на виявлення, фіксацію і дослідження слідів за­бруднюючих речовин. Встановлюють місце їх розташування, вигляд забруднюючої речовини, розмір плями, осипу. Виявлені сліди вилучають за загальними правила­ми криміналістичної тактики.

Забруднюючі речовини на місці події перебувають в трьох агрегатних станах: твердому або сипучому, рідкому і газоподібному. Сліди твердих або сипучих речовин у вигляді часток і мікрооб'єктів, а для рідких — забруднюючих речовин — у вигляді плям, патьоків знаходяться на поверхнях предметів обстановки місця події, вони, як правило, видимі. Газоподібні, а також деякі рідкі забруднюючі речовини можуть знаходитися у вигляді сумішей, розчинів у масі уражених об'єктів природи (вода, повітря, продукти харчування).

Ці первинні сліди забруднюючих речовин, тобто сліди-предмети, сліди-речо-вини, що забруднюють об'єкти природного середовища, знаходяться на місці події (грунт, вода, повітря, рослини, людина, що являють собою вторинні сліди).

Серед матеріальних джерел інформації особливе місце посідають документи. Вони відображають соціальні, екологічні і виробничі сфери діяльності підприємств, що впливають на навколишнє природне середовище, не здійснюють природоохо­ронних функцій.

Перелік документів обумовлений багатьма факторами, тому в літературі розпо­чата спроба їх класифікації. Так, М. П. Яблоков поділяє їх на п'ять груп¹, а Г. А. Ма-тусовський — на десять². Ми розділяємо думку останнього і наводимо їх нижче: 1) документи на проектування захисних споруд (очисних, фільтруючих, відстійних); 2) документи про права і обов'язки осіб, відповідальних за дотримання екологічних правил; 3) журнали чергових — посадових осіб промислових, енергетичних, сільсько­господарських, комунальних та інших підприємств, установ і організацій, що здійснюють в результаті виробничого (технологічного) процесу скидання стічних вод, відходів виробництва; 4) журнали, книги обліку виробничих відходів; 5) транс­портні документи на перевезення виробничих відходів (наряди, накладні, дорожні листи тощо); 6) документи про прийняття відходів виробництва в місцях їх знищен­ня, зберігання, утилізації (смітники, відвали, заводи з переробки відходів); 7) доку­менти (інструкції, накази, розпорядження тощо) про експлуатацію промислових, енергетичних, сільськогосподарських, комунальних об'єктів (систем) і дозвіл на скидання стічних вод, відходів виробництва, різних решток; 8) документи, що містять відомості про споруди, установки, несправності, ремонт очисних, уловлюючих, ка­налізаційних та інших пристроїв; 9) документи контролю, проведеного відповідни­ми інспекціями, станціями, службами і лабораторіями; 10) суднові документи (річко­вих, морських, повітряних судів), що містять відомості про скидання забруднюючих речовин.

Розділ XVI. Основні методики розслідування злочинів у сфері господарської діяльності 537

Х отілося б звернути увагу ще на два види документів, а саме: документи узгод­ження проектів технічних завдань і проведених екологічних експертиз; документи, що відображають підбір і розміщення кадрів на підприємствах, які заподіюють шкоду навколишньому середовищу.

Допит. У справах про екологічні злочини допит — один з найважливіших засобів одержання вербальної інформації, джерелами якої є свідки-очевидці, особи, які пер­шими виявили подію, працівники контрольних органів по охороні навколишнього середовища; посадові особи і рядові працівники підприємств, діяльність яких по­в'язана з охороною природного середовища; працівники проектних, монтажних і будівельних організацій, а також обвинувачені і потерпілі.

Предметом допиту традиційно є сукупність даних, які необхідно встановити в справі. За екологічними злочинами допитсвідків будується відповідно до інформації про слідчу ситуацію; допит обвинувачених роблять, як правило, після збору достат­ньої кількості інформації, провадження експертиз. Обвинувачений визнається вин­ним, як правило, за наявності вичерпних доказів, які пов'язують його діяльність зі злочинним забрудненням, знищенням або пошкодженням природного середови­ща, що заподіяли шкоду здоров'ю людини.

Допит проводиться на загальних підставах процесуального законодавства і так­тичних правил та прийомах криміналістики.

Обшук і виїмка застосовуються як засоби збирання інформації на досудовому слідстві. У деяких випадках вони можуть бути невідкладними і служити початком розслідування по гарячих слідах. Разом з тим для вирішення всіх трьох слідчих ситу­ацій виїмка документів є обов'язковою. Обшук проводиться, як правило, в обвину­вачених для виявлення документів та інших речових джерел, що свідчать про запо­діяння шкоди природі і забруднення навколишнього середовища.

Слідчий експеримент — досить рідкісна дія при розслідуванні злочинів, пов'яза­них з охороною навколишнього середовища. Разом з тим він дає можливість вста­новлювати нові дані, що украй важко одержати іншими слідчими засобами.

При розслідуванні забруднення мазутом р. Великої було встановлено, що в її верхів'я з джерельних ключів випливає мазут. На значній відстані від річки розта­шовувалися дві автобази. Слідчий висунув версію, що мазут надходить з якоїсь ав­тобази, хоча видимих слідів зливу (канав, труб) не було. Для встановлення джерела забруднення він провів слідчий експеримент. У відстійний колодязь, де раніше збе­рігався відпрацьований мазут, було влито 12 т водяного підфарбованого розчину, а за джерелом вели спостереження. Через три дні із джерела стала випливати пофар­бована рідина. Експеримент був повторений і на другій автобазі. Однак підфарбова­ний розчин не потрапляв у річку. Таким чином, було встановлено, що мазут із не­справного колодязя проникав у водоносний шар, що підживлює джерело, а потім у річку¹.

Слідчий експеримент проводиться для встановлення можливості існування яки­хось фактів і проявів, їх наслідків, можливості за певний час виконати певну роботу (перемістити вантаж, подолати відстань, перешкоду).

538 Салтевський М. В. Криміналістика

С удові експертизи. Судову експертизу не можна плутати з державною екологіч­ною експертизою як обов'язковою в конкретних видах діяльності, зокрема законо­творчій, інвестиційній, управлінській, господарській та ін., що впливає на стан при­родного середовища.

Об'єктами судових експертиз можуть бути найрізноманітніші об'єкти, речови­ни неживої і живої природи. Наприклад, останнім часом почастішали випадки за­бруднення ґрунту, води біологічними об'єктами (мікробами холери, сибірської ви­разки, хімічними добривами) внаслідок низької профілактичної природоохоронної роботи. У водоймах гине риба, пляжі забруднені, каналізаційні води потрапляють неочищеними у водопровід, у рослинних продуктах виявляються отруйні речовини, що перевищують допустимі норми, наприклад, нітрати в овочах.

Тому для вирішення подібних ситуацій слідчий звертається до різних фахівців — фізиків, хіміків, біологів, ветеринарів, гідрометеорологів, іхтіологів, медиків, кри­міналістів, ґрунтознавців та ін. Із криміналістичних досліджень найпоширенішим є техніко-криміналістичне дослідження документів, експертиза матеріалів, речовин і виробів (КЕМРВ); відбитків печаток, штампів, почеркознавча. З інших судових ек­спертиз можна назвати судово-медичну, іхтіологічну, ґрунтознавчу, агротехнічну, ветеринарну, санітарно-гігієнічну.

539

РОЗДІЛ XVII.

ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ