Глава 60. Методика розслідування контрабанди

60.1. Криміналістична характеристика

За нових економічних умов, коли державні кордони стали «прозорими», а в ба­гатьох місцях «розмитими», поряд з економічними злочинами різко зросла контра­банда - незаконне переміщення через державний кордон товарів, зброї, боєпри­пасів, вибухових, сильнодіючих і отруйних речовин, радіоактивних і наркотичних речовин та ін.

Криміналістична характеристика контрабанди включає чотири елементи. На­ведемо їх.

Предмет злочинного посягання. Чинне законодавство до предметів контрабанд-відносить: 1) товари; 2) валюту (цінності та інші предмети); 3) історичні і культурні цінності; 4) отруйні речовини; 5) сильнодіючі отруйні речовини; 6) радіоактивні ре­човини; 7) вибухові речовини; 8) зброю; 9) боєприпаси (крім гладкоствольних): І наркотичні засоби, психотропні речовини чи прекурсори.

Товари — це продукти, що мають споживчу і мінову вартість, іншими словами. це товари — будь-яке рухоме майно, в тому числі вантажі, речі, предмети, інформа­ція на яких-небудь матеріальних носіях, що має конкретну митну вартість, елект­рична, теплова, інші види енергії тощо.

Під валютою в економічній теорії розуміється грошова одиниця відповідної крг -ни для виміру вартості товару. Валюта України, іноземна валюта, валютні та іні_ цінності визначаються законодавчими актами України.

Історичні і культурні цінності — це предмети і колекції, що становлять історичн} наукову, художню чи іншу культурну цінність, що збереглися як повністю у своєм> первісному вигляді, так і перебувають у фрагментарному стані.

Наркотичні засоби — це рослини, сировина чи речовини природного, синтетич­ного і напівсинтетичного походження, класифіковані як такі в міжнародних кон­венціях і документах Комітетом з контролю наркотиків Міністерства охорони здо­ров'я України. До них належать: опій, героїн, морфій, гашиш, анаша, марихуана, кокаїн та ін. Наркотичні засоби поділяють на: а) психотропні речовини природно:: або синтетичного походження, наприклад ЛСД-25, ДЄ, месколіт, фенолін, пекто-барбітал, седуксен, еукоктін, феназепан¹; б) прекурсори — це речовини та їх солі, кла­сифіковані в міжнародних конвенціях як хімічні матеріали, використовувані дл виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин. До них належать ефедрін, ергометрін, лезергінова кислота, псевдоефедрін, фінілацетон та ін. Пре­курсорами визнаються ангідрит оцтової кислоти, ацетон, етиловий ефір, калію пер­манганат, сірчана кислота та ін.

Зброєю є всі види вогнепальної (крім гладкоствольної мисливської і боєприпасів до неї) і холодної зброї, що потрапляють під правила дозвільної системи органів внутрішніх справ.

522 Салтевський М. В. Криміналістика

Б ойові припаси — це патрони стрілецької зброї, ручні і гвинтівкові гранати, ар­тилерійські снаряди, авіаційні бомби, наземні і морські міни, бойові частини ра­кет і торпед, вибухові пристрої в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речо­виною.

Вибухові речовини — це рідкі чи тверді хімічні речовини, їх з'єднання і суміші, здатні вибухнути без доступу кисню (порох, динаміт, тол, тротил, нітрогліцерин) і засоби висадження (вогнепровідні і детонуючі шнури, капсулі, детонатори).

Радіоактивні речовини — це джерела іонізуючого випромінювання природного чи штучного походження, радіоактивні речовини і ядерні матеріали, що знаходять­ся в будь-якому фізичному стані й упаковані, в виробі чи іншому будь-якому ви­гляді і здатні випускати ядерні випромінювання.

Отруйні речовини — це речовини у твердому, порошкоподібному чи рідкому виг­ляді, вживання яких навіть з незначним перевищенням дози може призвести до смерті (отропіна сульфат, миш'як, стрихнін, сулема, ціанистий калій, зміїна отрута, бджолина очищена отрута, фенол тощо).

До сильнодіючих речовин належать кислоти, їдкі луги тощо, здатні викликати опіки та інші ушкодження організму, а також деякі лікарські засоби (снодійні, зне­болюючі, гормональні препарати), вживання яких без призначення лікаря чи з по­рушенням норм дозування може заподіяти шкоду здоров'ю чи викликати смерть людини (наприклад, тазепам, люмінал, еленіум, хлороформ, ефір, клофелін).

Спосіб вчинення злочину — це спосіб взаємодії суб'єктів злочину між собою, з матеріальною сферою і безпосередніми предметами контрабанди. Звідси при вчи­ненні контрабанди можуть виникнути наступні взаємодіючі системи: «люди -люди», «люди - речі» і «речі - речі», спрямовані на протизаконне переміщення предметів контрабанди через державний кордон. Найбільш струнку класифікацію способів учинення контрабанди запропонував В. М. Шевчук, розділивши їх натри групи: 1) переміщення контрабанди поза митним контролем; 2) переміщення шляхом при­ховування (маскування) від митного контролю; 3) комбіновані способи контрабан­ди¹ . Розглянемо її більш докладно.

1. Переміщення контрабанди поза митним контролем становить в середньому 12% і є характерним для кордонів України з Росією, Білоруссю та Молдовою, оскіль­ки поки ще кордони прозорі внаслідок їх невпорядкованості. Так, контрабандисти переміщують контрабанду, крім пунктів митного контролю, шляхом об'їзду на ав­томашинах польовими дорогами або перетинають кордон пішки по стежках, важко прохідних місцях. Іноді для переміщення шляхом об'їзду чи обходу використовують тварин, літальні апарати, трубопроводи.

Спосіб контрабанди через кордон шляхом приховування товарів, предметів від митного контролю — найбільш поширений (88,1%). Сутність його полягає у вико­ристанні всіляких схованок, спеціально виготовлених у важкодоступних місцях ав­тотранспортних засобів (автомобілі, вагони, пароплави, літаки), контейнерах, валі­зах, бочках тощо. Перелічити всі схованки практично неможливо. У Республіці Польща для митної служби виданий Каталог контрабандних схованок, у якому опи-

Розділ XVI. Основні методики розслідування злочинів у сфері господарської діяльності 523

с ано понад 500 схованок. Для приховування контрабанди (валюта, коштовності, наркотики) часто використовують природні порожнини тіла людини, супроводжу­ючі речі, одяг. Так, для переміщення наркотиків використовують спеціальних осіб («верблюдів»), що проковтують капсули з наркотиком. В аеропорту Бориспіль був затриманий гр. Нігерії, який перевозив у шлунку наркотиків на 100 000 доларів. Іноді для схованок контрабандисти використовують тварин. Один «учений» із Таїланду віз п'ять кобр, причому в шлунку однієї з них було 110 г наркотиків, запаяних у скляній ємності.

Спосіб застосування контрабанди з використанням підроблених або фальсифі­кованих документів становить 34%. При цьому зустрічаються: технічна часткова і повна підробка, фальсифікація змісту контрабанди, що перевозиться.

Серед комбінованих способів найчастіше використовується фіктивний транзит двох видів: перерваний і неперерваний. Перетинання контрабанди через кордон нерідко відбувається при сприянні осіб митного контролю, представників підприєм­ницьких структур, наприклад, вивезення валюти за підробленими дозволами НБУ і уповноважених банків; ввезення і вивезення незаявленої в декларації валюти.

Слідова картина. При переміщенні контрабандного товару і самого контрабан­диста шляхом об'їзду або обходу митного контролю взаємодіють системи об'єктів «злочинець « навколишнє матеріальне середовище»; «злочинець « контрабандний товар»; «транспорт « навколишнє середовище»; «злочинець « співробітник митниці, прикордонник». При взаємодії цих систем утворюються матеріальні сліди-зміни: сліди-предмети, сліди-відображення і сліди-речовини, а також ідеальні відображення в пам'яті суб'єктів (контрабандист, митник, прикордонник) та інших осіб — свідків, що спостерігали процес переміщення контрабандного товару.

При переміщенні контрабанди шляхом використання різних схованок та інших способів фізичного приховування виникають взаємодіючі системи: «злочинець « предмет контрабанди»; «злочинець « знаряддя « матеріал схованки»; «злочинець « митник, прикордонник». Тут також можливе утворення слідів рук, ніг, одягу, інстру­ментів, знарядь злому, слідів-речовин, мікрочастинок, лакофарбових покриттів.

При переміщенні контрабанди шляхом підробки митних та інших документів утворюються як матеріальні, так і ідеальні сліди-відображення. Зрозуміло, це сліди зміни реквізитів документів: сліди рук, запаху, засобів підчищення, виправлення або виготовлення документів, наприклад, комп'ютерними засобами, засобами фототех­ніки, поліграфії, тут також виникають сліди-предмети, сліди-відображення, сліди-речовини.

Особу злочинця-контрабандиста доцільно характеризувати в кримінологічному (стать, вік, освіта, робота, місце проживання, судимість); криміналістичному (знан­ня роботи митного контролю, способів приховування контрабанди, досвід роботи зі схованками, способами фальсифікації документів) і психологічному (тип нервової системи, комунікабельність, енергійність, ризикованість, досвід дотримуватися спо­кою при пред'явленні підроблених документів, фальсифікованих предметів).

З трьох названих складових особи можна сконструювгіти сучасний портрет кон­трабандиста — чоловіка і жінки. Наведемо портрети, сформульовані В.М. Шевчу­ком у згаданій праці.

Чоловіки контрабандисти становлять 71,8% засуджених за контрабанду, серед них у віці 40 років - 85,9%; таких, що мають середню або вищу освіту, -91%; ніде не

524 Салтевський М. В. Криміналістика

п рацюючих - 54%. Контрабандист має знання про специфіку роботи митного кон­тролю і способи приховування контрабанди, він комунікабельний, енергійний, го­товий піти на ризик. Контрабанду вчиняє з корисливою метою (98,8%).

Жінки-контрабандистки становлять 28,2%; з них у віці до 40 років - 74,8%; таких, що мають середню або вищу освіту, - 87,4%; заміжніх - 84,5%; таких, що мають дітей, - 78,7%. Переважно предметом контрабанди є валюта - 71%; про­довольчі і промислові товари - 15%; коштовності - 6%. Жінки ретельно прихо­вують контрабанду в одязі, взутті, нижній білизні, волоссі, сумочках, у статевих органах.

Жінка-контрабандистка, то переміщує валюту, наркотики, як правило, добре одягнена, симпатична блондинка. Під час проходження митного контролю вона виявляє нервозність, дратівливість, нечіткість і непевність у відповідях.

60.2. Особливості порушення кримінальних справ і слідчі ситуації, що

виникають при цьому

Порушенню кримінальної справи про контрабанду передує встановлення при­водів і підстав, тобто ознак незаконного переміщення предметів злочинного пося­гання через кордон за допомогою злочинних способів, минаючи прикордонний і митний контроль.

У цьому зв'язку ознаки контрабанди, як правило, виявляють при: 1) здійсненні митного контролю; 2) здійсненні прикордонного контролю прикордонними війська­ми; 3) провадженні справ про порушення митних правил; 4) проведенні оператив-но-розшукових заходів органами МВС і СБУ; 5) проведенні дізнання і слідства в інших справах; 6) здійсненні прокуратурою загальнаглядових функцій; 7) перевірці заяв і повідомлень про підготовлювану або вчинену контрабанду. Абсолютну більшість контрабанд виявляють органи митного контролю шляхом митного огляду (71%) і перевірки документів (21%).

Митний огляд здійснюється візуально (органолептично), технічними інструмен­тально-пошуковими засобами (джерело освітлення), оптичними приладами, вимі­рювальними засобами виявлення невидимого тощо) і кінологічним способом шля­хом застосування службово-розшукових собак.

При перевірці документів поряд з візуальним дослідженням застосовуються технічні засоби польової криміналістики і деякі спеціальні для виявлення травлен­ня та інших прихованих слідів підробки, спеціальних тестів для діагностики нарко­тичних речовин (політести, що включають 11 тестів на різні рослинні і синтетичні наркотики, наприклад, на продукти конопель, гашишу, марихуани — Р1; опію-сир-цю - РЗ; ЛСД - Ф7 тощо).

Застосування технічних засобів при огляді проводиться з додержанням основ­ного правила — не можна знищувати матеріальне джерело доказової інформації. Нерідко застосування тестів доручають фахівцю або призначають судову експер­тизу.

Особовий склад прикордонних військ відповідно до Закону «Про прикордонні війська України» (ст. 17) здійснює контроль шляхом: 1) перевірки документів; 2) огляду транспортних засобів, вантажів, багажу і майна осіб; 3) шляхом організації засідок, рейдів і операцій на об'їзних шляхах.

Розділ XVI. Основні методики розслідування злочинів у сфері господарської діяльності 525

Одним з найбільш дійових способів виявлення ознак контрабанди й одержання інформації щодо них є оперативно-розшукова діяльність, здійснювана органами М ВС, СБУ шляхом: особистого розшуку, оперативного спостереження, контрольних перевірок, оперативного впровадження, розвідувального, зашифрованого допиту та інших способів, названих у Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Ознаки контрабанди іноді виявляють слідчі прокуратури, МВС або СБУ при розслідуванні інших злочинів (ухилення від сплати податків, розкрадань, валютних операцій, посадових злочинів, вимагання тощо). Слідчий зобов'язаний перевірити інформацію і в разі достатніх підстав порушити кримінальну справу або передати матеріали за підслідністю.

Заяви і повідомлення громадян, посадових осіб про ознаки контрабанди, що готується або вчинена, зустрічаються рідко (приблизно 2%). Повідомлення і заяви перевіряються в загальному порядку при взаємодії з органами дізнання.

Наведені дані свідчать про те, що більшість інформації про ознаки контрабанди збирають органи дізнання оперативно-розшуковими заходами — 93% і лише 7% — з усіх інших приводів. Тому кримінальні справи порушують за оперативними матері-/іами і матеріалах дослідчих перевірок.

У результаті оперативно-розшукових, перевірних дій органів дізнання виника­ють три слідчі ситуації.

60.3. Організаційні і слідчі дії на початковому етапі розслідування

Початковий етап розслідування контрабанди починається з аналізу зібраного матеріалу, порушення кримінальної справи і безпосереднього вирішення типових слідчих ситуацій. Кожна слідча ситуація становить достатнє інформаційне поле діяльності слідчого — визначити напрямок розслідування, побудувати загальні слідчі версії і приступити до їх перевірки всіма способами криміналістичної тактики. Тому питання планування і провадження слідчих дій у типових ситуаціях розглядаються окремо по кожній ситуації.

Перша слідча ситуація виникає при одержанні інформації: а) від митної служби при затриманні злочинця з доказами в момент перетинання кордону; б) від співро­бітників прикордонних військ, як правило, при затриманні особи і контрабанди; в) від інших правоохоронних органів і громадян. Слідчий будує типові версії: а) вчине­не діяння є контрабандою чи склад її відсутній; б) вчинено інший злочин; в) затри­мана особа є контрабандистом чи порушником митних правил.

Для вирішення першої ситуації характерне провадження наступних слідчих дій: 1) затримання, особистий обшук і допит затриманого; 2) огляд місця затримання з метою з'ясування обстановки події, виявлення слідів події і речових джерел; 3) слідчий огляд і попереднє дослідження предметів обстановки, предметів контрабан­ди, транспортних засобів, документів, схованок, записних книжок, різних чорно­вих записів; 4) допит осіб, що знайшли і затримали з доказами підозрюваних; 5) до­пит свідків-очевидців про обставини події і затримання; 6) призначення судових криміналістичних експертиз (трасологічної, техніко-криміналістичного дослідження документів), біологічної, товарознавчої, вибухово-технічної; 7) обшук за місцем проживання підозрюваного, де за обставинами злочину можуть знаходитися доку­менти і предмети контрабанди.

526 Салтевський М. В. Криміналістика

Н азвані слідчі дії є невідкладними для першої слідчої ситуації і проводяться в режимі «форсованого темпу», тобто закріплення доказів по гарячих слідах. Особли­вістю цього етапу є всебічна фіксація і документування всіх дій слідчого, особливо треба звертати увагу на виявлення матеріальних слідів і закріплення їх інструмен­тальними методами та засобами. Первинний допит затриманого треба записувати на магнітофон, відеокамерою, оскільки непоодинокі випадки, коли при подальших слідчих діях затримані відмовляються від первинних показань.

Друга слідча ситуація виникає при виявленні на кордоні предметів контрабан­ди, коли особа, що вчинила контрабанду, невідома. Це так звана безгосподарна кон­трабанда, у випадках, коли особа зникає з місця події або залишається і заявляє, що предмети контрабанди їй не належать. Кримінальну справу порушують за фактом виявлення ознак злочину, проводять початкові невідкладні слідчі дії: огляд місця події, допит свідків-очевидців, затримання і розшук злочинця.

У ситуаціях виявлення безгосподарної контрабанди планування спрямоване на виявлення злочинця, що зник, і доказування його вини. Оскільки ситуація ви­явлення безгосподарної контрабанди виникає при перебуванні на транспортному засобі (поїзд, автомобіль, літак, судно) на митному або прикордонному конт­рольному пункті, то найбільш ймовірними загальними версіями є: а) контрабанди немає, є порушення митних правил; б) контрабандні товари належать комусь з об­слуговуючого персоналу транспортного засобу (капітан, шофер, провідник, стю­ардеса тощо); в) контрабанда належить комусь з пасажирів; г) безгосподарна кон­трабанда є «випадковим» вантажем злочинця, що перебуває за межами митного контролю.

Оскільки ситуація безгосподарної контрабанди виникає під час перевезення контрабанди транспортом (авіа, морським, залізничним, автомобільним) на пунк­тах митного чи прикордонного контролю, то напрямки розслідування і загальних версій спрямовані на встановлення: а) кому належить контрабанда; б) де знаходить­ся контрабандист; в) перебуває він серед співробітників транспортного засобу (ма­шиніст, провідник, капітан, шофер) чи серед пасажирів, що знаходяться в транс­порті; г) чи є виявлені товари контрабандою, чи пов'язане це з порушенням митних правил; ґ) можливо, злочинець неповнолітній, що характерно для жінок. Окремі версії стосуються головним чином встановлення місця перебування злочинця, що сховався, та його затримання.

Розслідування починається оглядом місця події і предметів безгосподарної кон­трабанди. Особливе місце при цьому посідає виявлення слідів рук та іншого контак­ту злочинця з предметом контрабанди. На пакувальному матеріалі можуть бути сліди пальців або мазки пото-жирової речовини. Для виявлення останніх треба змоделю-вати положення, як брав злочинець предмет та ймовірні місця контакту піддавати дослідженню на виявлення слідів. Якщо будуть виявлені мазки, то треба вилучати їх на стерильні марлеві тампони, згодом їх можна використовувати для вибірки підоз­рюваних осіб.

При митному огляді в К. була виявлена ампула з наркотиком, загорнена в носо­ву хустку, що, безперечно, є джерелом запаху його власника. Затримана незабаром відмовилася від цього, посилаючись нате, що наркотик їй підкинули. Спростувати її показання можна було шляхом проведення вибірки. Однак хустка не була вилуче­на як речове джерело.

Розділ XVI. Основні методики розслідування злочинів у сфері господарської діяльності 527

Д опит свідків-очевидців, наприклад, пасажирів автобуса, купе вагона, спрямо­ваний на встановлення особи злочинця, що сховався, обставин появи безгосподар­ної контрабанди в даному місці.

Розшук злочинця проводить слідчий шляхом проведення затримання підозрю­ваних і впізнання їх свідками-очевидцями, перевірки криміналістичних обліків за слідами, виявленими на місці виявлення безгосподарної контрабанди, шляхом да­вання доручень органам дізнання провести розшук злочинця «від речей» безгоспо­дарної контрабанди.

Якщо безхазяйна контрабанда виявлена співробітниками прикордонних військ, то вони зобов'язані викликати дізнавача з митної служби і тільки при його участі провести огляд та інші дії по збереженню слідів злочину.

Третя слідча ситуація виникає тоді, коли факт контрабанди очевидний, пред­мети безпосереднього посягання і контрабандист знаходяться на місці події, але ос­танньому вдається сховатися при митному чи прикордонному огляді. Так, на мит­ному посту «Ягодин» у громадянина Польщі було виявлено 8 кг 720 г героїну і 21 кг опію сирцю, захованого в бензобаках з подвійним дном. Вартість контрабанди оці­нювалася на суму приблизно 5 млн. доларів. Незважаючи на те, що огляд проводив­ся оперативною групою за участі співробітника СБУ, контрабандист вибрав момент і сховався. Пізніше організованим пошуком вдалося затримати контрабандиста на кордоні.

Низька організація тактики митного огляду нерідко дозволяє злочинцям схова­тися з місця події. У поїзді «Москва-Донецьк» митник проводив огляд багажу паса­жирів. В одному купе він помітив, що в кишені шкіряної куртки знаходиться щось важке. Він запитав, що там лежить, і хотів подивитися. У цей момент контрабандист зіскочив з верхньої полиці, вихопив із кишені куртки пістолет і сховався. Надалі на його полиці під матрацом були виявлені граната і патрони. У ході огляду були вилу­чені особисті речі контрабандиста, в тому числі записна книжка з адресами, що умож-ливило швидко затримання злочинця.

Основними невідкладними слідчими діями вданій ситуації є огляд місця події, допит свідків-очевидців, розшук і затримання злочинця. Приклади свідчать, що ог­ляд треба проводити групою у складі не менше двох осіб і дії кожного планувати.

Поряд з оглядом місця події, виявленням і вилученням речей контрабандиста, що сховався, проводиться всебічне дослідження місця перебування злочинця, ве­деться пошук видимих і невидимих слідів, зокрема запахових. Потім проводиться допит свідків-очевидців, встановлюються ознаки зовнішності контрабандиста, його звички, характер мови тощо. У деяких випадках корисно скласти фоторобот. Оці­нивши зібрану інформацію, дізнавач організує розшук злочинця по гарячих слідах і його затримання. Підключаються працівники прикордонного контролю, задіюють кінолога, зовнішнє спостереження й особистий розшук.

Кримінальну справу в цій ситуації порушують за фактом виявлення ознак кон­трабанди. Головна робота слідчого спрямована на розшук злочинця. Особливість планування вданому разі полягає втому, що процес висунення і перевірки пошуко­вих версій не обмежений строками розслідування, він триває після призупинення провадження в справі; пошукові версії носять конкретний характер, наприклад, зло­чинець ховається в родичів, друзів, співучасників, виїхав за кордон. Так, співробіт­ник Бориспільської митниці вступив у злочинний зв'язок із громадянином Ізраїлю

528 Салтевський М. В. Криміналістика

і передав йому чистий бланк митної декларації, у яку були внесені валюта та істо­ричні цінності. Довідавшись, що проти нього порушено кримінальну справу, а його співучасник затриманий, він терміново виїхав до Ізраїлю. Але розшук його не при­пинився. Через деякий час контрабандист знову повернувся до Одеси, де був затри­маний у родичів.

60.4. Організація і тактика провадження окремих слідчих дій при розслідуванні контрабанди

Розглянуті тактичні та організаційні аспекти вирішення трьох слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування свідчать про те, що найчастіше проводилися такі слідчі дії: 1) огляд , 2) затримання, 3) обшук і виїмка, 4) допит, 5) розшук; 6) судові експертизи. Розглянемо їх.

Огляд. Слідчому огляду в справі про контрабанду підлягають: а) місце події; б) предмети контрабанди; в) транспортні засоби; г) схованки; ґ) документи; д) тіло живої людини (огляд); є) огляд тварин.

У ході огляду треба розрізняти місце безпосереднього вчинення злочину і місце зат­римання. Місце безпосереднього вчинення - це ділянка, територія, де подія контра­банди відобразилася в слідах перебування злочинця, предметів контрабанди та інших осіб, наприклад, працівників митниці. Тут місце події збігається з місцем затриман­ня. У разі вчинення контрабанди шляхом обходу і об'їзду, місцем вчинення злочину є територія кордону, а місцем затримання - конкретна ділянка, де злочинець затри­маний, де зберігаються матеріальні сліди-предмети, сліди рук, ніг, запаху, викинуті предмети контрабанди.

Огляд місця події проводиться з додержанням загальних тактичних рекомен­дацій, з використанням засобів криміналістичної техніки і митного контролю.

Особливості огляду обумовлені способом переміщення контрабанди через мит­ний кордон, виглядом її предметів і специфікою транспортних засобів. Для огляду необхідно запрошувати фахівця і використовувати спеціальні засоби - доглядові металошукачі, ендоскопи, щупи, освітлювачі, засоби радіоізотопного контролю, дозиметри, інші вимірювальні прилади, а також набори хімічних тестів (Політест, Канабіс Негозої, Ехреу) для експрес-аналізу матеріалів і речовин. Застосування фа­хівцем засобів експрес-аналізу не повинно призводити до знищення речового дока­зу. При наявності мікрочастинок речовини його доцільніше вилучити і провести експертизу. Перебіг огляду треба ретельно документувати всіма доступними кримі­налістичними способами техніки - фото, відеозапису з додержанням правил масш­табної зйомки. У протоколі огляду бажано всебічно описати дії фахівця, як і чим він розкривав схованку; загальний вигляд, розміри і матеріал схованки, де він знахо­диться. При описі предметів контрабанди обов'язково відображають їх загальний вигляд, стан, найменування, кількість, вагу, обсяг, розмір, упаковку, перев'язний матеріал, індивідуальні ознаки.

При огляді антикваріату обов'язкова присутність фахівця, а в протоколі відоб­ражають: розмір, сюжет, матеріал, наявність окремих ознак, написів тощо.

При огляді монет, коштовностей описують загальний вигляд (обов'язково фо­тографують), розміри, достоїнство (монет, купюр), колір металу, вагу, індивідуальні ознаки.

Розділ XVI. Основні методики розслідування злочинів у сфері господарської діяльності 529

О глядаючи супроводжуючі документи, треба насамперед встановити їх перелік і призначення. Вони бувають п'яти видів: 1) митні— пасажирська, вантажна декла­рація, різні ліцензії; 2) торгові документи - контракти, рахунки-фактури, рахунки-сертифікації, пакувальні аркуші тощо; 3) транспортні документи: а) при морських перевезеннях - коносаменти; б) при залізничних - дорожні відомості, вагонні ар­куші, багажні квитанції; в) при автомобільних — дорожньо-транспортна накладна; г) при авіаперевезеннях — авіанакладна; 4) банківські документи на вивезення валю­ти, закордонні паспорти, квитки, технічні паспорти на автомобілі тощо; 5) докумен­ти окремогохарактеру - щоденники, рукописи, записні книжки і тощо.

Затримання — невідкладна слідча дія, яка полягає в безпосередньому захопленні, доставлянні підозрюваного в орган дізнання і запровадженні його в ізолятор тим­часового утримання (ІТУ) на підставі відповідного протоколу.

Розрізняють два види затримання: 1) неумисне, незаплановане і 2) умисне, про­ведене за раніше розробленим планом. Неумисне затримання найчастіше прово­дять працівники при особистому розшуку, митному огляді. Це затримання без підго­товки. Особливостями його є: навколишнє оточення і на якій стадії злочину прово­диться затримання. Звідси можуть бути непередбачувані способи поведінки затримуваного. Треба пам'ятати і бути готовим до того, що затримуваний нерідко озброєний і може застосувати зброю. Часто контрабандист намагається викинути невеликі предмети контрабанди.

Плановане затримання слідчий майже завжди доручає органу дізнання, тому при планованому затриманні використовуються: а) відволікаючі моменти; б) рішучість і збалансованість дій; в) своєчасне припинення опору; г) спостереження за процесом затримання; г) забезпечення своєчасної ізоляції. Затримання злочинної групи про­водиться по одному чи всіх одночасно.

Місце затримання треба оглянути, можливо, злочинець щось викинув. Для од­ночасного затримання групи застосовують спецзасоби. Після затримання проводить­ся особистий обшук, а іноді освідування для виявлення предметів контрабанди, схо­ваних у порожнинах тіла і в одязі.

Обшук. У більшості випадків обшук за місцем проживання затриманого прово­дити необхідно, оскільки можна встановити сліди та інструменти підготовки кон­трабанди. Нерідко вході митного огляду дізнавач приймає рішення порушити кри­мінальну справу і провести обшук, наприклад, транспортного засобу.

Хоча тактичні прийоми догляду і обшуку в деяких випадках збігаються, однак це різні дії: перше - адміністративна, а друге - кримінально-процесуальна. При догляді власник добровільно розкриває схованки, а при обшуку слідчий має право сам розкрити певну порожнину для дослідження, заподіювати матеріальні збитки майну; догляд проводиться в присутності власника. Обшук приміщення, купе ваго­на, автомашини може проводитися без його присутності. Предмети контрабанди, документи можуть зберігатися поза приміщенням, що обшукується (в гаражі, лазні, сараї, собачій будці, саду тощо). Пошук схованок проводиться відомими прийома­ми криміналістичної тактики і засобами криміналістичної техніки. Обшук за місцем проживання закінчується накладенням арешту на майно підозрюваного в контра­банді.

Допит - найбільш поширена слідча дія, однак ним не слід зловживати і без по­треби допитувати свідків по кілька разів. Відтак допит свідків треба обов'язково

530 Салтевський М. В. Криміналістика

п ланувати, хоча б скласти перелік запитань і обставин, які необхідно з'ясувати. Оскільки контрабанда — специфічний злочин, то допитом суб'єктів процесу треба з'ясувати: 1) де, коли, в якій обстановці вчинена контрабанда; 2) який спосіб кон­трабанди; 3) чи мали місце підготовчі дії, в чому вони полягали; 4) який спосіб приховання контрабанди, де знаходяться предмети контрабанди; 5) які знаряддя і засоби використовувалися при вчиненні контрабанди; 6) особливість товару, пред­метів і речовин контрабанди, кількість, вартість; 7) які джерела придбання; 8) коли, у зв'язку з чим виник намір на вчинення контрабанди; 9) протягом якого часу відбу­валася контрабанда; 10) чи вчинялася контрабанда однією особою або групою, скільки їх, відомості про них; 11) які ознаки злочинної групи; 12) причини і умови, що сприяли вчиненню контрабанди. Використовуючи приблизний перелік запи­тань і обставин, необхідно в кожній ситуації планувати допит свідків, підозрюва­них і обвинуваченого.

Допит підозрюваного в більшості випадків має конкретний характер, підозрюваний протидіє дізнавачу, слідчому, відстоює свою невинність (предмет контрабанди не мій, мені його підкинули працівники митниці, міліції тощо). Слідчий перед допитом підозрюваного повинен вивчити всі зібрані матеріали справи, дати доручення орга­ну дізнання перевірити наявність судимості, зібрати інформацію про його характер, звички, інтереси, здоров'я. На основі зібраної інформації можна планувати допит, готувати технічні засоби фіксації, матеріали для пред'явлення в ході допиту. Для викриття в неправді необхідно використовувати: 1) суперечності між його показан­нями і зібраними матеріалами; 2) невизначеність і неконкретність відомостей, на які посилається допитуваний; 3) різне пояснення тих самих подій у різний час при допитах; 4) обмовлення в показаннях; 5) ухилення від відповідей на прямі запитан­ня; 6) реакцію на поставлені запитання (тривалість обмірковування, відповідь не по суті, прояв нестриманості тощо).

Зрозуміло, пред'явлення доказів у ході допиту — кращий спосіб викриття не­правдиві. Всі допити підозрюваного треба фіксувати звукозаписом, аналізувати при підготовці до допиту, вибирати окремі фрагменти і пред'являти їх під час допиту. Такий прийом нерідко приносить успіх.

Судові експертизи. Ознаки контрабанди не завжди очевидні і доступні для орга­нолептичного спостереження, навіть з використанням найпростіших оптичних за­собів. Деякі предмети, особливо наркотичні, отруйні і сильнодіючі речовини, твори мистецтва, вимагають залучення знань фахівців. Фахівці, що беруть участь в огля­дах, доглядах і обшуках, при виявленні невідомих речовин проводять попереднє дос­лідження, однак основне питання про належність предмета до контрабанди вирі­шується судовою експертизою. У справах про контрабанду проводяться такі судові експертизи залежно від об'єкта дослідження: 1) судово-товарознавчі; 2) криміналі­стична експертиза матеріалів, речовин і виробів (КЕМРВ), трасологічна, техніко-криміналістичного дослідження документів; 3) у справах про контрабанду нарко­тичних речовин — судово-хімічна, медико-наркологічна, психіатрична, дактилос­копічна; 4) у справах про контрабанду зброї — балістична, холодної зброї, вибухово-технічна; 5) у справах про контрабанду виробів із золота та інших дорого­цінних металів — судово-товарознавча, пробірна, техніко-криміналістична експер­тиза документів, почеркознавча; 6) у справах про контрабанду історичних і культур­них цінностей — судово-мистецтвознавча, пробірна, деякі види нетрадиційних кри-

Розділ XVI. Основні методики розслідування злочинів у сфері господарської діяльності 531

м іналістичних експертиз, наприклад, судово-акустична, одорологічна; 7) у справах про контрабанду валюти — пробірна, техніко-криміналістичного дослідження до­кументів, матеріалів і речовин, технологічна про процес виготовлення зображень комп'ютерними і сучасними поліграфічними засобами.

Розв'язувані питання обумовлені досліджуваними об'єктами та обставинами справи. Зміст питань можна знайти в літературі¹ та інструкціях.

532 Салтевський М. В. Криміналістика

Г лава 61. Методика розслідування злочинних порушень правил охорони навколишнього середовища