Кишкові інфекції: збудники, шляхи передачі, профілактика

Дизентерія

Збудники дизентерії - не утворюють спор, нерухомі, факультативні анаероби. Оптимальна температура розвитку 37 град. С. Відомі три види збудників: паличка Григорєва – Шига, Флекснерп, Зонне, які відрізняються своєю патогенністю. Розмножуються у сльозовій оболонці товстих кишок і зумовлюють їх запалення. Палички стійкі до умов зовнішнього середовища і довго зберігаються в різних продуктах: у водопровідній воді протягом 92 діб, у колодязній 26 діб, а в річці - 35 діб, у молоці і в молочних продуктах –до місяця.

Найчстіше факторами передачі збудників є молоко і молочні продукти, сирі овоч, фрукти. Сприяють захворюванню антисанітарна ситуація і не дотримування правил особистої гігієни.

Холера

– збудник холерний вібріон Коха,який має форму звитих палочок, не утворюють спор, облігатгі аероби.Оптимальна температура розвитку 25 – 38 град.С.Збудники не стійки до дії високої те мператури та дезінфікуючих речовин. При температурі 100 град. С вони гинуть протягом однієї хвилини. Збудники холери чутливі до дії кислот. Але довгий час можуть зберігатися в зовнішньому середовищі: у грунті –до 3 місяців, у проточній воді -3-5 діб, у колодязній воді – 7-13 діб, у морскій воді – 10-60 діб, в харчових продуктах –до 30 діб.

Клінічна картина:інкубаційний період –декілька годин до 5 діб. Раптово зявляється нудота, блювота, частий рідкий стул. Втрата рідини за пешу добу до 15 літрів, інколи закінчуєься захворювання смертю. Профілактика захворювання направлена на недопустимість забруднення харчових продуктів холерним вібріоном

Черевний тиф, паратифи А і В

Паратифом А хворіють тільки люди, паратифом В – тварини. Збудники тифу і паратифу відносяться до кишковх бактерій типу сальмонел – рухомі, неспороутворюючі палички, факультативні анаероби. Оптимальна температура розвитку 37 град.С, але добре розвиваються при температурі 25 – 40 град.С.Сальмонели витримують нагрівання до 80 град.С протягом 10 -15 хвилин, а при 100 град.С гинуть миттєво. Легко переносять висушування та низькі температури, довгий час зберігаються в харчових продуктах: на овочах, фруктах – 5 діб, у маслі, сирі -до 3 місяців, у воді

5 – 30 діб, на булочних виробах – 2 місяці і більше.

Клінічна картина: інкубаційний період 7 -28 днів, у паратифу – 2-14 діб. Повільно зявляється головний біль, загальна втома, недуга, температура 39 – 40 град.С..Після хвороби 3 – 5 % людей стають бактеріоносіями.

Зоонози

Сюди відносяться: туберкульоз, ящур, сибірська виразка, бруцельоз, чума свиней та ін.Джерелом інфекції можуть бути як люди, так і тварини.

Туберкульоз.

Збудник – тонкі нерухомі палички, які не утворюють спор, стійкі до факторів зовнішнього середовища і добре зберігаються в харчових продуктах. При нагріванні до 100град.С туберкульозні палички гинуть протягом 5 хвилин, але разом з тим, вони стійкі до низьких температур, кислого і дужного середовища. У грунті зберігається 1 - 2 років, у воді – 8 місяців, в м’ясопродукти від хворих тваринмолочних продуктах – до 20 діб,у мороженому мясі до одного року, у солоному – до 2 місяців.

Ящур

- вірус ящура малостійкий у зовнішньому середовищі, але тривалий час зберігається в харчових продуктах: в молоці-12 годин, у маслі – 25 діб, у замороженому мясі – 145 діб. Вірус нестійкий до дії високих температур та кислого середовища.При нагріванні до 100 град.С. гине протягом 5 хвилин

Сибірська виразка

- гостра і дуже небезпечна хвороба. Збудником є спороутворююча паличка, яка витримує кипятіння 100 град.С протягом 35 – 40 хвилин, а 110 град.С – гине за 10 хвилин. Вегетативні форми палички витримують температуру 80 град.С протягом 2 – 5 хвилин.

Молоко і м'ясо хворих тварин до споживання не дозволяються, а підлягають утилізації

Бруцельоз

- збудник – бруцели, палички, які не утворюють спор, розмножуються при температурі 37 град.С.Можна заразитися на бруцельоз через м'ясо хворих корів чи інших тварин, а також доглядаючи за хворими тваринами. Бруцели добре зберігаються в харчових продуктах: в охолодженому молоці – 40 діб, у маслі – 67 дібу замороженому мясі - протягом кількох років

Чума свиней

- викликається вірусом, безпечним для людин, але може супроводжуватися інфекцією, зумовленою бактеріями групи сальмонел. М'ясо свиней хворих на чуму рахується умовно-придатним і допускається до споживання тільки після знезараження шляхом варіння