Слайд 9

Метод поглинання витрат має ряд цінних особливостей. Перш за все, він дозволяє порівняти різні підрозділи і подібні продукти, що виробляються у різних цехах. По-друге, цей метод допомагає проаналізувати прибутковість продуктів. Крім того, він є корисним, оскільки в поєднанні з моделлю змінних витрат підкреслює важливість постійних виробничих витрат з точки зору довгострокової політики ціноутворення.

Втім, слід пам'ятати, що ключем ефективної системи обліку витрат і фінансового контролю є не тільки точність, але й швидкість і гнучкість інформації. Мало користі від дуже складної системи розподілу накладних витрат, якщо через її складність звіти надходять пізно, або виникає помилкове враження, що розподіл накладних витрат є в кращому випадку дуже приблизним.

Найбільш складним у методі поглинання витрат є правильне визначення критеріїв, що застосовуються для справедливого розподілу непрямих виробничих витрат на види продукції. За умови, що більш точні критерії відсутні, непрямі виробничі витрати розподіляють пропорційно до одержаної виручки. Використання цього критерію є простим, легким і, у більшості випадків, точним. В деяких випадках розподіляти витрати можна й по-іншому, однак необхідно впевнитись, що це буде більш точним і принесе користь. Втім, часто виявляється, що всю потрібну інформацію можна отримати, визначивши маржу на покриття.

З цим модулем пов'язана історія успіху про підприємство, де перейшли до обліку собівартості методом поглинання витрат. Зверніть увагу, як це вплинуло на роботу підприємства. Використайте цей підхід і подумайте, як запровадити таку систему на своєму підприємстві. Цю історію можна також застосувати для заохочення інших працівників до участі в заходах по вдосконаленню системи фінансового обліку і звітності на підприємстві.

Слайд 10

6.6. Аналіз собівартості продукції: точка беззбитковості.

Слайд 1,2

Цей модуль є четвертою частиною серії "Аналіз собівартості продукції"

Попередньо рекомендуємо повернутися до меню розділу "Фінансовий контроль" і ознайомитися з попередніми модулями "Категоризація витрат", "Модель змінних витрат" і "Метод поглинання витрат". Для цього натисніть кнопку "Повернутися".

Слайд 3

Як згадувалося раніше, розподіл витрат на постійні та змінні, прямі і непрямі дозволяє простежити за взаємозалежністю продажу, витрат та прибутку підприємства. Розподіл витрат на постійні та змінні дозволяє обчислити мінімальний обсяг продажу, вище якого підприємство починає отримувати прибуток. Цей мінімальний обсяг продажу називається точкою беззбитковості: у цій точці виручка від реалізації покриває суму постійних і змінних витрат.

Як видно з формул на слайдах, існує кілька способів обчислення цієї точки у гривнях чи одиницях продукції. Трохи пізніше ми звернемося до цих формул, коли будемо обчислювати рівень беззбитковості, тому радимо записати їх на аркуші.

Аналіз беззбитковості - це важливий інструмент, завдяки якому керівництво може планувати мінімальний обсяг продажу. Встановивши планове завдання, визначають шляхи його виконання і перевиконання за допомогою методів, описаних в розділі "Маркетинг" на цьому компакт-диску.