Слайд 4

Метод поглинання витрат найпростіше пояснити на конкретному прикладі. На слайді подано основну фінансову інформацію компанії НОК, що виробляє будівельне обладнання. НОК виробляє три продукти у двох цехах. На слайді наведено пов'язані з цим виробництвом прямі і непрямі витрати по кожному продукту і цеху. Тут можна зробити паузу і занотувати ці витрати для подальшого використання.

Слайд 5

На цьому слайді пропонується додаткова інформація щодо виробничого процесу НОК: кількість машино-годин, необхідних для виготовлення конкретного продукту, а також ціни і обсяг виробництва у 1999 році. Радимо занотувати і ці цифри.

Використовуючи цю інформацію для визначення собівартості методом поглинання витрат, можемо пропорційно розподілити непрямі виробничі витрати на конкретні продукти, обчислити їх валову маржу і порівняти відносну ефективність роботи відділів 1 і 2.

Слайд 6

Спочатку розглянемо дві статті непрямих виробничих витрат, а саме ремонт обладнання і амортизацію, які треба якимось чином віднести на продукцію. Найважливіше при цьому правильно визначити критерії, що дозволять справедливо віднести ці непрямі виробничі на продукцію. Враховуючи наявні дані, логічним є розподілити обидві статті на основі "машино-годин, помножених на обсяг виробництва".

Ці обчислення показано в таблиці на слайді. Ви побачите зі своїх записів, що машино-години і обсяг виробництва вже наведено на попередніх слайдах. Склавши цифри "години х обсяг виробництва" і визначивши частку кожного продукту і відділу, ми можемо раціонально розподілити між ними амортизацію і витрати на ремонт.

Слайд 7

Далі розглянемо виручку, прямі, непрямі і загальні витрати по кожному продукту і відділу, наведені у відповідних таблицях.

Ці таблиці містять багато чисел і на перший погляд здаються складними, але насправді тут немає нічого складного. Виручка – це просто обсяг виробленого, помножений на ціну, а ці дані ви можете побачити на слайді 5. Так само показник прямих витрат - це добуток прямих витрат, показаних на початку модулю, і обсягів виробництва зі слайду 5.

Непрямі виробничі витрати обчислюють шляхом множення загальних непрямих цехових витрат, наведених на початку цього прикладу, на щойно визначений коефіцієнт розподілу витрат для цього відділу. Нарешті, загальні виробничі витрати - це сума всіх вищезгаданих витрат.

Тут можна зробити паузу, переглянути свої нотатки і переконатися у тому, що ви розумієте, як було отримано ці результати. Для цього натисніть на кнопку "Пауза".

Слайд 8

Тепер можна обчислити валову маржу, віднявши загальні виробничі витрати від обсягу продажу, вказаного на попередньому слайді. Валова маржа показана в гривнях і процентах. Коефіцієнт валової маржі, як і коефіцієнт маржі на покриття, обчислюють, поділивши валову маржу у гривнях на загальну виручку від певного продукту чи відділу.

Проаналізувавши ці цифри, ми можемо зробити два висновки:

Виробництво продуктів В2 і В1 є більш прибутковим у відділі 2, а виробництво продукту В1 приносить більше прибутку у відділі 1;

Відділ 2 є більш прибутковим з огляду на одержану валову маржу (відповідно, 37,3% і 36,8%).