Слайд 3

Першим кроком до розуміння витрат є їх аналіз та категоризація. Витрати переважно поділяють на дві групи: постійні і змінні та прямі й непрямі. Ці два способи не виключають, а навпаки доповнюють один одного, як буде показано в наступних слайдах.

Перша класифікація (постійні та змінні витрати) застосовується для аналізу впливу обсягу виробництва на прибутки підприємства. Друга класифікація (прямі та непрямі витрати) застосовується для порівняння прибутковості різних продуктів, формування найбільш прибуткового портфелю продукції, а також для передбачення наслідків вилучення старого продукту чи запровадження нового.

Слайд 4

Для розподілу витрат на постійні та змінні, передовсім варто відповісти на просте запитання: "Чи змінюються ці витрати залежно від кількості вироблених одиниць продукції?"

Якщо відповідь буде "ні", то цю статтю витрат слід віднести до постійних витрат. Якщо витрати змінюються прямо пропорційно до обсягу виробництва, цю статтю витрат слід віднести до змінних витрат.

Якщо ж витрати змінюються, але не прямо пропорційно до обсягу виробництва, їх вважають напів- або частково постійними.

Слайд 5

Графік змінних витрат є дуже схожим на графік, зображений на цьому слайді: зі зростанням обсягу виробництва (вісь Х), зростають також і відповідні витрати (вісь Y). Витрати змінюються прямо пропорційно до обсягу виробництва, що графічно зображається як лінія, що піднімається від нуля вгору й праворуч. Прикладом змінних витрат може бути сировина: чим більше виробляється одиниць продукції, тим більше використовується сировини, і тим більше зростають витрати на сировину.

Слайд 6

Постійні витрати, навпаки, не залежать від зміни обсягу виробництва. Вони залишаються незмінними, незважаючи на те, скільки продукції виробляє підприємство. Прикладом постійних витрат може бути амортизація, орендні платежі та ставки заробітної плати персоналу. В більшості випадків ці витрати з місяця в місяць залишаються однаковими. Тому постійні витрати зображаються горизонтальною лінією, як на слайді.

Однак, хоча певні витрати класифікуються як постійні, це не означає, що вони завжди залишатимуться такими. Взагалі, змінити категорію витрат можна завжди, особливо, якщо цього вимагає ситуація. Якщо підприємство не потребує тієї чи іншої будівлі, або певних основних засобів, їх можна продати або списати. Ось чому, хоча високий рівень постійних витрат створює певні проблеми для рентабельності та гнучкості в роботі підприємства, це необов'язково означає, що така ситуація є безвихідною. Постійні витрати завжди можна скоротити, якщо керівництво готове до рішучих кроків.

Слайд 7

Третім типом витрат є напівпостійні витрати. В більшості випадків напівпостійні витрати мають форму "етапних витрат", залишаючись незмінними до певного рівня обсягів виробництва. Вище цього рівня напівпостійні витрати суттєво змінюються. Візьмемо, наприклад, витрати на оплату праці: якщо збільшити обсяг виробництва без найму нових робітників чи оренди додаткових площ, ці витрати залишаться постійними. Однак як тільки виробничі ресурси будуть вичерпані, витрати на оплату праці та нерухомість зростуть, оскільки доведеться зводити нові корпуси та наймати додатковий персонал.