Слайд 4

Давайте детальніше розглянемо графічну парадигму витрат. Тут наведена проста схема постійних і змінних витрат. Горизонтальна вісь представляє собою обсяг продажу, а вертикальна - сукупні витрати, пов'язані з конкретним продуктом.

Коли ми згадуємо обсяг, ми, як правило, маємо на увазі фактичний продаж у гривнях, або сукупну виручку від реалізації. Згодом ми поговоримо про обсяг виробництва. Дуже важливо усвідомити різницю між цими двома показниками. Яка користь з того, що підприємство виробляє велику кількість продукції, але не може її продати; більш того, це призведе до значних збитків. В Україні та інших країнах колишнього СРСР існує тенденція в першу чергу говорити про обсяг виробництва, але коли мова йде про ринки, мусимо бути об'єктивними: на першому місці має бути продаж, а вже потім виробництво. Для успішної роботи продаж повинен керувати діяльністю, а виробництво - йти за ним. У нашому випадку обсягом продажу ми будемо вважати кількість проданих одиниць. Вироблені, але не продані додаткові одиниці також мають бути включені до аналізу. Доки їх не продали, вони призводять лише до витрат. Тому товарні запаси за аналізований період слід додавати до постійних витрат.

По мірі того, як зростають обсяги продажу (горизонтальна пряма), змінні витрати також зростають. Наші змінні витрати прямо пропорційні продажу. Продаючи більше, ми використовуємо більше матеріалів та більше робочої сили. Змінні витрати можуть складатись із багатьох лінійних елементів, але, зазвичай, дві основні статті собівартості - це сировина та заробітна плата.

Виплата зарплати адміністративному і керівному персоналу є гарним прикладом постійних витрат. Незалежно від того, продамо ми щось чи ні, нам треба заплатити за роботу керівникам підприємства. Ці витрати слід логічно віднести на весь асортимент продукції. Поки що ми будемо розподіляти постійні витрати відповідно до частки певної продукції в загальній виручці підприємства від реалізації. (Іншими словами, пропорційно до співвідношення виручки від даної продукції і загальної виручки підприємства).

Щоб одержати загальну картину витрат на виробництво продукту, ми складаємо горизонтальну лінію постійних витрат, безпосередньо віднесених на цей продукт, і змінні витрати, що безпосередньо відносяться до виробництва продукту, і отримуємо лінію загальних витрат.

Слайд 5

На слайді бачимо графік загальних витрат на продукт. Точка, в якій пряма сукупного обсягу продажу перетинає суму постійних і змінних витрат, є точкою беззбитковості продукту. В цій точці наш прибуток дорівнює рівно нулю. Прибуток - це різниця між сукупною вартістю проданого товару та сукупними витратами на його виробництво. Ця проста схема демонструє зв'язок між сукупним обсягом продажу та сукупними витратами, а також свідчить про те, що коли вартість проданого товару перевищує сумарні витрати, ми отримаємо від товару прибуток. Звичайно, ми можемо узагальнити всю інформацію щодо витрат для того, щоб отримати повну картину на підприємстві. В цьому насправді багато корисного, адже таким чином ми забезпечуємо перетворення інформації в збалансовану та реальну управлінську звітність.