Академія митної служби України

Кафедра теорії та історії держави і права

ТЕМАТИКА

ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРІВ, САМОСТІЙНОЇ, ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

“ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА”

2013 – 2014 навчальний рік

Перший семестр

МОДУЛЬ 1 – 3.

Укладач: Сергій Петрович Мороз, доцент, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Академії митної служби України

Дніпропетровськ

2013

ЗМІСТ

ЗМІСТ 2

1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 3

2. ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ 11

МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ДЕРЖАВОЗНАВСТВА 11

Семінар 1 – 2. Предмет теорії держави 11

Семінар 3 – 4. Методологія пізнання юридичних явищ 13

Семінар 5 – 6. Сутність держави та її типи 14

МОДУЛЬ 2. ДЕРЖАВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ 16

Семінар 7. Права людини 16

Семінар 8 – 9. Держава і суспільство 17

Семінар 10 – 11. Правова соціальна держава 18

МОДУЛЬ 3. ЮРИДИЧНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ 20

Семінар 12 – 13. Структура (зміст) держави 20

Семінар 14 – 15. Механізм державної влади 22

Семінар 16 – 18. Форма держави 24

3. ТЕМАТИКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 26

4. ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ 33

5. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ 36

1. Загальні методичні рекомендації

Озна­йомлення з загальними методичними рекомендаціями допоможе сформувати:

1) уявлення вимог кафедри теорії та історії держави і права АМСУ належної і ефективної навчальної роботи з Теорії держави і права;

2) алгоритм пізнання у процесі усвідомлення і судження про державно-правові явища, їх функціональне призначення та соціальну сутність.

По-перше, ми не ставимо за мету (хоча в деякій мірі без цього і не обійтися) виписати весь порядок єдиних (однакових для всіх) чітко визначених навчальних дій, додержання яких, може бути помилково сприйнято як гарантія успіху навчання. А звертаємо увагу, необхідності формування індивідуального плану навчання, відповідно, рівню пізнавального досвіду, яким Ви вже володієте, додержуючись нормативно вставноленого порядку і вимог навчального процесу на юридичному факультеті АМСУ. Індивідуальний план навчання має за мету спонукати Вас до вибору таких навчальних дій, які у кінцевому рахунку дозволять впевнено і вільно володіти навчальним матеріалом з Теорії держави і права, факт якого засвідчить викладач визначеним критеріям оцінювання.

Процес пізнання нового завжди базується на майстерності володіння прийомами, способами і засобами (пізнавальний інструментарій) так і уявлення про них. Пізнання державно-правових явищ, як базових категорій спеціальності «Право», неодмінно спонукає Вас необхідності розширення кола традиційного пізнавального інструментарія, сформованого у середній школі. Не розуміння цієї проблеми інколи заважає успішному навчанню: утрата мотивів навчання, зіпсований власний настрій через «недооцінку» Вашої роботи з перенесенням на відношення з викладачем тощо.

Проблема в: 1) неусвідомленні власної навчальної ролі, яка з часом визначає відповідну модель поведінки, коли курсант (студент) перестає виконувати нормативно визначені вимоги навчального процесу; 2) (найбільш розповсюджена) вибір або опора на такі дії, які виявляють неефективність усієї власної навчальної роботи.

Час підготовки до семінару курсант (студент) збільшує, а результат викладачем оцінюється як недостатній. Чому? Відсутній результат індивідуального усвідомлення суті розглядуваного питання, судження супроводжуються неодмінним читанням підготовленого тексту відповіді. Отже, коли зіткнулися з подібним, означає, що перед Вами постало завдання формування або перегляду власного уявлення про систему накопичення знань, заодно і прийоми, способи, засоби пізнання. Ця проблема є суто індивідуальна, її рішення залежить тільки від Вас самих. Деякі складові рішення вказаної проблеми будуть зазначені далі.

По-друге, системоутворючим оцінки роботи курсанта (студента) є семінар. Другим елементом – контрольна робота, яка проводиться після семінарських занять відповідного модуля. Самостійна і індивідуальна роботи розглядаються як такі, що доповнюють семінар і контрольну роботу.

Критерії оцінювання. Система оцінювання курсантів (студентів) за навчальною дисципліною включає: семінарські заняття (60% оцінки), контрольна (як аудиторна так і позааудиторна) робота (30% оцінки), самостійна (позааудиторна) робота (4% оцінки), індивідуальна робота (6% оцінки).

Крок накопичувальної шкали оцінки складає 1 бал (всього 7 балів і 3 бали в залежності від тих чи інших видів навчальної роботи).

Вид навчальної роботи	Кількість балів	Критерії бальної оцінки
1. Виступ за планом семінара, демонстрація виконаного практичного завдання, контрольна робота	0 – 7	0 – недостатньо для оцінки результату 1 – потребує повторного вивчення 2 – недостатньо для мінімальної вимоги 3 – задовільняє мінімальні вимоги 4 – задовільна робота, але зі значною кількістю недоліків 5 – хороша робота, але з певною кількістю помітних помилок 6 – хороша робота, але з деякими поширеними помилками 7 – відмінна робота без помилок або з несуттєвими помилками
2. Самостійна і індивідуальна робота. Доповнення (зауваження) до виступу на семінар. занятті	0 – 3	0 – недостатньо для оцінки результату 1 – задовільно 2 – добре 3 – відмінно

Семінар включає: 1) головні види навчальних робіт, які оцінюються системою накопичення балів (7 балів кожний): а) підготовка усної відповіді за питаннями теми; б) рішення практичних завдань, визначених планом заняття; 2) не головні види навчальних робіт, які оцінюються системою накопичення балів (3 бали кожний): в) доповнення (зауваження) до основного виступу на семінарі; г) участь у розв’язанні проблемних питань, поставлених викладачем або такими, що виявили себе в результаті усних відповідей. Викладач залишає за собою право оцінки не головних видів навчальних робіт (в, г) за критерієм головних, зважаючи на їх грунтовність, так і не оцінки їх. Кількість семінарів визначена навчальним планом спеціальності.

Самостійна робота включає підготовку самостійної письмової роботи за визначеним переліком питань, яка оцінюється у 3 бали кожна (за модулем не більше одної роботи). Самостійна робота передбачає вивчення курсантом (студентом) навчального матеріалу без спеціальної участі викладача. Самостійна робота курсанта (студента) передбачає обов’язкове опрацювання навчальної літератури. Кількість годин, відведених на самостійну роботу визначається навчальним планом спеціальності, регламентом роботи викладача.

Індивідуальна робота включає: 1) підготовка реферату за участі викладача; 2) усної чи письмової доповіді на семінарі за проблемним питанням, яке не є безпосередньо складовим теми семінару, але вносить суттєве уявлення предмету навчальної дисципліни; 3) підготовка ессе. Індивідуальна робота курсанта (студента) оцінюється у 3 бали (за модулем не більше одної роботи). Індивідуальна робота курсанта (студента) передбачає обов’язкове опрацювання монографічної, періодичної літератури. Кількість годин, відведених на самостійну роботу визначається навчальним планом спеціальності, регламентом роботи викладача.

Контрольна робота включає: (обов’язкові) 1) виконання тестових завдань за кожним модулем, які оцінюються у 7 балів; (не обов’язкові) 2) виконання тестових завдань за кожним модулем з метою збільшення модульних балів, які оцінюються у 7 балів; 3) аудиторна контрольна робота за модулем (з урахуванням розкладу, може не проводитися), яка включає як теоретичні так і практичні завдання і оцінюється у 7 балів. Кількість годин, відведених на контрольні роботи визначається кількістю модулів за навчальною дисципліною, проводяться під безпосереднім контролем викладача.

Кафедрою теорії та історії держави і права у поточному навчальному році нормативно визначена (обов’язкова) така максимальна кількість балів за кожним модулем і видами навчальних робіт:

	СЕМІНАР	К/Р	ПІДВИЩ.БАЛІВ за к/р	САМОСТ. РОБОТА	ІНДИВІД. РОБОТА	УСЬОГО
Модуль1	1-20	3-7	4-7	1-3	1-3	1-27
Модуль2	1-20	3-7	4-7	1-3	1-3	1-27
Модуль3	1-30	3-7	4-7	1-3	1-3	1-37

Розподіл балів за критеріями оцінки:

Європейська оцінка	Національна оцінка	Оцінка у балах	Модуль 1. 27 Коеф.вагом. – 0,33	Модуль 2. 27 Коеф.вагом. – 0,33	Модуль 3. 37 Коеф.вагом. – 0,33
F	2	1	1-9	1-9	1-13
FX	2	2	10-16	10-16	14-22
E	3	3	17	17	23-24
D	3	4	18-20	18-20	25-28
C	4	5	21-22	21-22	29-31
B	4	6	23-24	23-24	32-33
A	5	7	25-27	25-27	34-37

Модульна, екзаменаційна письмова (тестова) оцінки згідно 100 балами

100 балів	Європейська оцінка	Національна оцінка	У балах	Модуль 1 27	Модуль 2 27	Модуль 3 37	Тестова 60
1	2	3	4	5	6	7	8
90 – 100	A	5	7	100-27 99-26 90-25	100-27 99-26 90-25	100-37 99-36 91-35 90-34	100-60 99-59 98-58 97-57 92-56 91-55 90-54
82 – 89	B	4	6	89-24 82-23	89-24 82-23	89-33 82-32	89-53 88-52 87-51 83-50 82-49
74 – 81	C	4	5	81-22 74-21	81-22 74-21	81-31 80-30 74-29	81-48 80-47 79-46 75-45 74-44
64 – 73	D	3	4	73-20 72-19 64-18	73-20 72-19 64-18	73-28 72-27 65-26 64-25	73-43 72-42 71-41 66-40 65-39 64-38
60 – 63	E	3	3	63-17	63-17	63-24 60-23	63-37 60-36
35 – 59	FX	2	2	59-16 58-15 57-14 56-13 55-12 54-11 35-10	59-16 58-15 57-14 56-13 55-12 54-11 35-10	59-22 58-21 57-20 56-19 55-18 54-17 53-16 36-15 35-14	59-35 58-34 57-33 56-32 55-31 54-30 53-29 52-28 41-27 40-26 39-25 38-24 37-23 36-22 35-21
0 – 34	F	2	1	34-9 33-8 32-7 31-6 30-5 4-4 3-3 2-2 1-1	34-9 33-8 32-7 31-6 30-5 4-4 3-3 2-2 1-1	34-13 33-12 32-11 31-10 30-9 29-8 28-7 6-6 5-5 4-4 3-3 2-2 1-1	34-20 33-19 32-18 31-17 30-16 29-15 28-14 27-13 26-12 25-11 10-10 9-9 8-8 7-7 6-6 5-5 4-4 3-3 2-2 1-1

По-третє, Теорія держави і права сприймається не лише як фундаментальна, але і методологічна (пізнавальна) наука і навчальна дисципліна. Яка володіє об’ємним, складним (складеним) за змістом понятійно-категоріальним апаратом з усіх галузей юридичних знань. Поняття і категорії, розташовані у певно визначеному логічному порядку, скріплені причино-наслідковими зв’язками, загальними принципами і закономірностями, утвроюють структурно-логічні конструкції системи науков-теоретичного знання про право, державу. Це такі поняття і категорії як правовідносини, правореалізація, правопорядок, правова система, форма права, правосвідомість, структура (зміст) держави, сутність і поняття держави, правова держава, форма і типи держави, функції державної влади, механізм державної влади тощо.

Методологічний характер Теорії держави і права визначає мету, завдання, предмет (необхідниі для мотивації навчання, формування власного плану вивчення навчальної дисципліни).

Предмет науки Теорії держави і права історичний, змінюється в міру втягнення у сферу пізнання нових властивостей право-державної дійсності, а також виключення, того що стало ілюзією, помилкою. Формування Теорії держави і права як науки явище складне і суперечливе. Адже погляди на державу і право базуються як на реаліях суспільного життя, так і на їх інтерпретаціях. Ось чому, наукові прогнози, уявлення, висновки про минуле, теперішнє, майбутнє держави і права, закономірності їх розвитку, багатопланові, не завжди однозначні.

Предмет (наявна інформація про об’єкт) навчальної дисципліни Теорія держави і права – ідеї, уявлення, конструкції, терміно-поняття, гіпотези, прогнози, які відображають сучасний рівень знань про державно-правове буття; закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права, їх складових елементів і процесів; теоретичні, методологічні, історичні, логічні, цінностні, емпіричні, загальні, особливі, динамічні, статичні, елементи державно-правових явищ; специфічні закономірності і особливості функціонування правових систем і держав, наявні їм типологічні риси, які проявляються в межах різноманітних форм суспільного устрою, культур, цивілізацій; теоретичні узагальнення, висновки і рекомендації, направлені на рішення актуальних проблем розвитку права і держави, законодавства, правозавстосовчої, правоохоронної тощо діяльності.

Завданнями навчальної дисципліни Теорія держави і права є:

– формування цілісного і стійкого уявлення про державно-правову організацію суспільства;

– усвідомлення системи узагальнених знань про закономірності розвитку держави і права, їх сутність, призначення, функціонування і розвиток (закономірності – реальні стійкі зв’язки, що виражають сутність об’єкта дослідження);

– формування сталої характеристики суспільних відносин, що пов’язані з державою і правом, які прямо і безпосередньо впливають на виникнення, функціонування і розвиток держави і права, та ті, що зумовлені функціонуванням і розвитком самих держави і права;

Подолання моністичного підходу до державно-правових явищ, завдання навчальної дисципліни доповнються світоглядними завданнями:

– формування у курсантів (студентів) основоположних уявлень про право і державу як необхідних (нормативна і інституціональна) форм реалізації свободи людини і суспільства;

– подолання уявленнь суспільної і фахової правосвідомості насильницьких, потестарних трактовок держави і права, як таких що є несумісними з загальнолюдськими цінностями;

– формування у курсантів (студентів) методології пізнання держави і права на основі юридичних категорій і доктринальних принципів права;

– подолання апологетичного відношення до законодавства, засвоєння критеріїв і вироблення вмінь самостійного юридичного мислення і критичного усвідомлення законів, тлумачення юридичних текстів у дусі основоположних правових цінностей.

Мета дисципліни Теорія держави і права – вивченя загальних та специфічних закономірностей функціонування і розвитку права і держави як глобальних і цілісних інститутів та пов’язаних з ними суспільних відносин; вироблення системи наукових понять, їх визначень і принципів.

По-четверте, додержуємося методологічної позиції, що держава й право не просто доповнюють одне одного, а є сторонами одного й того самого явища – праводержава. Право, як регуля­тор відносин у суспільстві, з огляду на державу, усвідомлюється як фор­мальне втілення ідеалів індивідуальної свободи і суспільної справедли­вості відповідно конкретно-історичного часу у вигляді правомірної (пра­вильної) поведінки. Держава, як організатор відносин у суспільстві, з огляду на право, усвідомлюється як організація суспільства, направлена на забезпечення і реалізацію ідеалів індивідуальної свободи і суспільної справедливості, відповідно рівню матеріальних можливостей самого сус­пільства.

Праводержавні явища сприйма­ються як певні сукупності елементів-зв’язків (або закономірності). Довготри­валість (тобто підтверджена часом) деяких зв’язків дозволяє представити їх у вигляді закономірностей державно-правової організації. При цьому, держава і право здатні функціонувати, як на основі загальних (суспільних) закономірностей, так і на основі власних внутрішніх законо­мірностей. Важливо зазначити, що загальні закономір­ності розвитку держави і права в кожній країні визначаються неоднознач­но, що впливає на особливості теорії держави і права.

Право і держава досліджуються й вивчаються, з одної сторони, як елементи (явища) суспільства або його частини (зовнішня характеристика), а з ін­шої сторони – держава й право самі виступають цілісними (цілісність – певна комбінація зв’язків між елементами будь якого явища, направлена на його утримання, збереження) явищами (феномени), що мають не менш складну будову чим саме суспільство (внутрішня характе­ристика).

Цілісність права і держави як явищ, підкреслює їх складність (або складеність) з елементів (як статичних так і динамічних за своїм характе­ром). Саме за цією умовою ми можемо вести мову про право і державу як явища реальні, дійсність яких підтверджується практикою. Здатність державно-правових явищ до взаємодії (або підтримання своєї цілісності), дає можливість сформувати уявлення про основне його приз­начення.

Функціональне призначення права – регулювання суспільних відно­син, шляхом підтримки традиційних правил поведінки у суспільстві, фор­мування нових (суспільно-необхідних) правил поведінки на засадах їх фор­мальної визначеності (нормативності, передбачуваності) як умови безпеки і самозбереження життя людини у суспільному житті.

Функціональне призначення держави – органі­зація суспільних відносин шляхом формування публічних органів влади на засадах безпеки й самозбереження суспільного життя вцілому.

По-п’яте, семінарське заняття з Теорії держави і права – поглиблене вивчення й дослідження окремих тем навчальної дисципліни на основі самостійного опрацювання навчальної літератури; розширення власного арсеналу наукового пізнавального інструментарію (прийоми, підходи, засоби) та вміння його застосовувати; формування навиків пізнання правових і юридичних явищ та їх феноменів, професійної юридичної мови відповідно потребам юридичної практики.

Особлива вимога у процесі підготовки і виступі на семінарі – усвідомлене, стале засвоєння курсантами (студентами) окремих теоретичних питань державно-правового буття, судження з яких не може відбутися без вправного і вмілого застосування понять, термінів, категорій, ознак, властивостей, принципів, систем, структур, функцій, зв’язків між елементами, їх організації, взаємодії тощо, що в кінцевому результаті дає змогу виявити сутність того чи іншого явища, а з іншої сторони, відповідь наповнюється змістом, логіку якого здатні сприймати оточуючі.

Прийнятним для належної підготовки є додержання курсантом (студентом) такого порядку викладу:

– місце поняття у системі знань, яке досягається шляхом виокремлення його ознак, направлених на ідентифікацію конкретного явища з поміж інших йому подібних, виражене зовні відповідним терміном;

– практика самостійного визначення (дефініція) поняття, яке розглядається. Зазвичай підручники дають те чи інше визначення, але головним є усвідомлення його курсантом (студентом), що досягається власними зусиллями пізнання логіки зв’язків між елементами-ознаками того чи іншого явища. Не зайвими будуть зусилля курсанта (студента) самостійного формування визначення того чи іншого поняття та його оцінки;

– характеристика властивостей (родових і видових), роозкриття їх закономірностей, класифікація;

– висновок.

Виступ курсанта (студента) перед аудиторією – це не читання підготовленого тексту, а вільне володіння самостійно підготовленим матеріалом за питанням плану, який подається в усній формі до 10 хвилин. Відповідь прочитана за конспектом без усвідомлення змісту сказаного (що легко перевіярється додатковим або уточнюючим запитанням) не є підставою для оцінки відповіді, або оцінка викладача не виправдає сподівань доповідача. На семінарських заняттях з навчальної дисципліни Теорія держави і права курсант (студент) має вчитися вільно володіти й оперувати терміно-поняттями з державно-правової проблематики; виявляти зв’язки як між суспільними і юридичними явищами загалом, так і між юридичними явищами в особливості; давати в міру пізнання їм оцінку.

Рекомендованими для підготовки є такі навчальні видання:

1. Загальна теорія держави і права: (Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів) /За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2009. – 584 с.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): Підручник. – Харків: Еспада, 2006. – 776 с.

3. Теорія держави і права. Академічний курс: підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Хрінком Інтер, 2006. – 688 с.

4. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: «Юрисконсульт», 2006. – 355 с.

5. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 9-те, зі змінами. Навчальний посібник. – Л.: Край, 2007. – 192 с.

2. ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ДЕРЖАВОЗНАВСТВА

Семінар 1 – 2. Предмет теорії держави

План

1. Поняття та система юридичної науки. Юриспруденція

2. Місце теорії держави у системі юридичних і суспільних наук

3. Предмет теорії держави та його структура

4. Функції теорії держави і права як науки і навчальної дисципліни

5. Теорії походження (виникнення) держави

6. Додержавна організація первісного суспільства. Деспотія

Ключові поняття та терміни: відносини; учення; гносеологія; гуманітарні науки; державно-правові закономірності; зміст; еволюція; евристична функція; енциклопедія права; загальнофілософські категорії та поняття; закономірності; знання; ідеологічно-виховна функція; інститути; інтеграційна функція; категорія; концепція; методологічна функція; наука; об’єкт науки; об’єкт юридичної науки; первіснообщинний лад; понятійний апарат; правові категорії; предмет науки; предмет теорії держави і права; предмет юридичної науки; принципи; природничі науки; синтез; система теорії держави і права; система юридичної науки; система; систематизація; теорія держави і права; теорія; термін; технічні науки; узагальнююча функція; факти; філософія; форма; функції теорії держави і права; функція допомоги практиці; функція наукового передбачення; функція; цінність; школа природного права; юридична наука; юридична освіта; юридична практика; юридичні поняття; юриспруденція; явища; влада; гідравлічна (іригаційна) теорія походження держави; держава; державна влада; договірна теорія походження держави; звичаєве право; звичаї; інцест; марксистська (класова) теорія походження держави; міфи; мононорма; насильства теорія походження держави; неолітична революція; норми первісної моралі; норми-заборони; обряди; органічна теорія походження держави; патріархальна теорія походження держави; первісне суспільство; первісний лад; потестарна влада; право; праобщина; протоселянська община; публічна влада; расова теорія походження держави; релігійні норми; ритуали; родова община; соціальна диференціація; соціальні норми; суспільна влада; табу; теологічна теорія походження держави; теорія походження держави; територія; техніко-економічна теорія походження держави