Плани семінарських занять Вступ (преамбула)

Семінарські заняття є одним з засобів оволодіння навчальним матеріалом під час аудиторних навчальних занять. Головною метою семінарських занять є опанування та закріплення лекційного матеріалу, набуття вмінь та навичок, а також вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача. Семінарські заняття проводяться для закріплення набутих знань щодо методології наукового дослідження в галузі публічного адміністрування та формування необхідних практичних навичок. Семінарське заняття проводиться для колективного обговорення основ наукового пізнання в галузі публічного адміністрування.

Мета семінарських занять – поглиблення та закріплення знань, отриманих на лекціях або при самостійному вивченні окремих тем курсу. Як правило, на семінар виносяться 3-4 питання. Вони розглядаються як в традиційній формі, так і у вигляді дискусії, розгорнутої бесіди, конференції, «круглого столу», особливо при розгляді проблемних питань. Опитування слухачів на семінарі проходять як за бажанням слухача, так і за викликом викладача. Крім основних виступів слухачів на семінарі, оцінюються також і суттєві доповнення до викладеної проблеми. На семінарських заняттях можуть обговорюватися повідомлення, доповіді та реферати у вигляді презентацій у Power Point.

У кінці заняття підводяться підсумки роботи, оцінюються виступи і доповнення кожного слухача, акцентується увага на найбільш вдалих відповідях, недоліках у висвітленні теми. Крім цього, ставиться завдання слухачам щодо підготовки до наступного семінарського заняття. Оцінки, одержані слухачами на семінарі, обов’язково враховуються при рейтинго-модульній системі контролю знань.

Готуючись до семінарського заняття, слухачі повинні вивчити рекомендовані до даної теми джерела та літературу, продумати відповіді на кожне питання, скласти план та короткі тези свого виступу. Важливе значення у підготовці до семінару має консультація викладачів, час і місце проведення яких доводиться до відома слухачів. Готуватися до семінарського заняття необхідно заздалегідь. Всебічна та ґрунтовна підготовка – важлива передумова створення творчої атмосфери при обговоренні передбачених планом семінару питань, змістовних виступів та доповнень. На семінарі слухачі повинні доповнювати свої записи новим матеріалом з виступів своїх товаришів та викладача.

Семінарські заняття базуються на самостійній роботі слухачів, яка є однією з основних форм навчального процесу. Лише самостійна робота в комплексі з іншими формами навчання в змозі забезпечити глибоке вивчення та всебічне засвоєння слухачами матеріалу, оволодіння методами наукового мислення, виховання у них творчих, аналітичних підходів до вивчення історії українського державотворення.

1.3.Навчальний модуль «теоретико-історичні засади публічного врядування»

• Плани семінарських занять для слухачів денної форми навчання

1. Good governence (добре, належне врядування): принципи та ресурсне забезпечення. (2 год.)

2. Особливості організації врядування на українських землях в революційний період 1917-1920 рр. (2 год.)

Семінарське заняття № 1: Good governence (добре, належне врядування): принципи та ресурсне забезпечення. (2 год.)

1. Які сутнісні риси має Good governence (добре, належне врядування)?

2. Принципи, функції та методи Good governence (доброго, належного врядування): що реалізуються в Україні.

3. Суб’єкти та об’єкти Good governence (доброго, належного врядування): їх взаємовплив та взаємозв’язок.

4. Яке ресурсне забезпечення в Україні має Good governence (добре, належне врядування)?

Методичні матеріали з підготовки семінарських завдань.

До методичних матеріалів при виконанні семінарських завдань можуть відноситися конституційно-правові та нормативно-законодавчі акти в сфері, що досліджується, методичні рекомендації, конспекти лекцій за тематикою роботи, описова ситуація проблеми та варіативний алгоритм її вирішення тощо.

Навчальні цілі (перелік умінь, навичок і знань, що мають бути здобуті на семінарському занятті).

Слухач повинен вміти:

• вживати заходи до впровадження кращих вітчизняних та зарубіжних форм і методів діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, виходячи з теоретичних засад та історичних прикладів реалізованих державно-управлінських технологій.

Слухач повинен знати:

• основні теорії, погляди та підходи до визначення поняття врядування в Україні та закордоном;

• основну характеристику суб’єктів та об’єктів врядування та їх взаємозв’язок й взаємовплив;

• спільне та особливе понять: врядування, управління та адміністрування;

• спільне та особливе понять: публічне врядування та державне управління;

• основну характеристика понять принципів, функцій та методів публічного врядування.

Слухач повинен оволодіти навичками:

• готувати потрібну для прийняття управлінського рішення інформацію стосовно розвитку території, галузі чи сфери з урахуванням особливостей історичного розвитку врядування на українських землях;

• готувати пропозиції щодо врахування рекомендацій та експертних оцінок врядування громадських інституцій у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні з метою покращення виконання ними своїх функцій;

• вжиття заходів до впровадження ефективних організаційних структур, форм і методів діяльності органу, структурного підрозділу, установи, організації, виходячи із змісту державно-управлінської діяльності.

Список рекомендованої літератури.

Основна література: 1, 2, 6-12, 20-23.

Додаткова література: 19, 24, 29, 31, 32, 35, 38-54.

Семінарське заняття № 2: Особливості організації врядування на українських землях в революційний період 1917-1920 рр. (2 год.)

1. Чи відбувалась у 1917 р. революція на Україні?

2. Програма Центральної Ради 1917-1918 рр. чи була спасінням для України?

3. Українська Держава (квітень - грудень 1918 р.): здобутки та недоліки.

4. Що було особливого у врядуванні в ЗУНР (листопад 1918 – листопад 1919 рр.)?

Методичні матеріали з підготовки семінарських завдань.

До методичних матеріалів при виконанні семінарських завдань можуть відноситися конституційно-правові та нормативно-законодавчі акти в сфері, що досліджується, методичні рекомендації, конспекти лекцій за тематикою роботи, описова ситуація проблеми та варіативний алгоритм її вирішення тощо.

Навчальні цілі (перелік умінь, навичок і знань, що мають бути здобуті на семінарському занятті).

Слухач повинен вміти:

вживати заходи до впровадження кращих вітчизняних та зарубіжних форм і методів діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, виходячи з теоретичних засад та історичних прикладів реалізованих державно-управлінських технологій

Слухач повинен знати:

• основні теорії, погляди та підходи до визначення поняття врядування в Україні та закордоном;

• основну характеристику суб’єктів та об’єктів врядування та їх взаємозв’язок й взаємовплив;

• основні історичні етапи розвитку врядування на українських землях;

• повноваження та компетенція, організація та структура органів врядування на території України в історичній ретроспективі.

Слухач повинен оволодіти навичками:

• готувати потрібну для прийняття управлінського рішення інформацію стосовно розвитку території, галузі чи сфери з урахуванням особливостей історичного розвитку врядування на українських землях;

• готувати пропозиції щодо врахування рекомендацій та експертних оцінок врядування громадських інституцій у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні з метою покращення виконання ними своїх функцій;

• вжиття заходів до впровадження ефективних організаційних структур, форм і методів діяльності органу, структурного підрозділу, установи, організації, виходячи із змісту державно-управлінської діяльності.

Список рекомендованої літератури.

Основна література: 4, 14-17;

Додаткова література: 1, 4, 25, 31, 39, 45, 48, 56.