Хід роботи: Завдання 1

1.1. Законспектувати наступні питання:

- класифікація товарних знаків;

- найменування місця походження;

- знаки відповідності або якості;

- компонентні знаки;

- розмірні, експлуатаційні, маніпуляційні, попереджувальні знаки;

- екологічні знаки.

1.2. Перелічити вимоги Закону України про якість непродовольчих товарів. Виявити наявність кожного пункту закону на упаковці різних груп товарів. Відповідність маркування непродовольчих товарів закону України занести у таблицю.

Таблиця 1.1.

Найменування пункту	Присутність на упаковці (як представлена на упаковці)
1	2

Завдання 2

Перелічити вимоги Закону України до маркування продукції. Відповідність маркування продукції занести у таблицю.

Таблиця 1.2.

Найменування пункту	Присутність на упаковці
1	2

Завдання 3

Охарактеризувати ознаки, які відрізняють справжні штрихові коди від фальсифікованих, відносно запропонованих упаковок товару.

Ознаки справжності.

Відображення на упаковці.

Зробити висновки.

Завдання 4

На запропонованій викладачем упаковці визначити тип штрих-коду та розрахувати контрольне число, результати занести у таблицю.

Таблиця 1.3.

Найменування товару	Тип штрих-коду	Розрахунок контрольного числа
1	2	3

Зробити необхідні висновки за розглянутою темою.

Лабораторна робота № 2

ТЕМА ЗАНЯТТЯ. Класифікація, стандартизація та уніфікація тари.

МЕТА ЗАНЯТТЯ. Вивчити основні ознаки, за якими здійснюються класифікація тари, призначеної для упакування продовольчих та непродовольчих товарів, побудову та зміст стандартів на тару. Засвоїти принципи уніфікації тари.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ:

Тара характеризується різноманіттям видів, типів конструкцій, різноманітністю вживаних для її виготовлення матеріалів і широтою сфер застосування. Це обумовлює її класифікацію. Все різноманіття тари по своєму функціональному призначенню підрозділяється на транспортну і споживчу (упаковку). Особливу групу складає тара-устаткування, що є виробом для розміщення, транспортування, тимчасового зберігання і продажу з нього товарів методом самообслуговування.

• За вживаними матеріалами тара буває дерев'яна, картонна, паперова, металева, полімерна, тканинна, скляна і з комбінованих матеріалів.

• За розмірами розрізняють великогабаритну і малогабаритну тару. До великогабаритної відноситься транспортна тара, розміри якої перевищують 1200х1000х1200 мм.

• Залежно від кратності використання розрізняють разову, поворотну і багатооборотну тару. Разова тара призначена для одноразового використання при постачаннях продукції. Поворотна тара – це тара, вживана і використовувана повторно. Багатооборотна тара призначена для багатократного її використання при постачаннях продукції. Відрізняється міцнісними показниками і організаційно-юридичними умовами здачі і повернення.

• За ступенем жорсткості конструкції, тобто по здібності до опору зовнішнім діям і збереженню своєї первинної форми, розрізняють жорстку, м'яку і напівжорстку тару. Жорстка тара не міняє своїх форм і розмірів при заповненні продукцією і при транспортуванні і зберіганні продукції здатна витримувати зовнішні дії. Форма м'якої тари істотно міняється при заповненні її продукцією. Напівжорстка тара менш стійка до зовнішніх дій, але при незначній деформації після заповнення товаром зберігає в основі свою первинну форму.

• За конструктивним виконанням тару поділяють на нерозбірну, розбірну і розбірно-доладну.

• Залежно від наявності кришки або іншого укупорочного засобу тара буває закрита і відкрита. Розрізняють тару щільну, деталі якої сполучені між собою без просвітів, і гратчасту, деталі якої сполучені між собою із заданими просвітами.

• За герметичністю тара розділяється на герметичну і негерметичну. Різновидами герметичної тари є пило-, світло-, жиро-, газо- та паронепроникна тара.

• Виходячи із специфіки функціонального призначення і особливостей конструктивних виконань, розрізняють ізотермічну, і ізобаричну, і аерозольну тару. Ізотермічна – це тара, усередині якої зберігається задана температура протягом певного часу. Ізобарична – це герметична тара, усередині якої зберігається заданий тиск. Аерозольна тара – це ізобарична тара з клапаном для розпилення, що додає продукції при її споживанні аерозольний стан.

• За приналежністю і умовам використання тару ділять на виробничу, інвентарну і складську.

Виробнича тара призначена для зберігання, переміщення і складування сировини, заготовок, деталей, складальних одиниць, готової продукції, а також відходів у виробництві. Інвентарна тара – це багатооборотна тара, що належить конкретному підприємству і що підлягає поверненню даному підприємству. Складська тара є різновидом транспортної тари, використовуваної для приймання, зберігання і комплектації продукції в складських умовах.

Тару, що забезпечує захист упакованої продукції від дії радіоактивних і отруйливих речовин, а також бактерійних (біологічних) засобів, називають захисною.

Існує також експортна тара, призначена для постачання продукції за кордон, та імпортна тара.

Залежно від сфери застосування розрізняють універсальну і спеціалізовану тару. Першу використовують для упаковки, транспортування і зберігання різних видів продукції. Другу – для однієї якої-небудь певної продукції або для певних умов експлуатації.

Як правило, в контрактах розрізняють зовнішню (зовнішню або транспортну) тару (ящики, дерев'яні або металеві барабани, бочки, кліті, бідони, фляги, картонні коробки, паперові жорсткі пакети, мішки, контейнери і т. д.) і внутрішню (первинну або споживчу) упаковку. Останню застосовують для кожного виробу або якоїсь певної частини, маси або об'єму продукції. Вона є невіддільною частиною товару (плівкові і паперові пакети, коробки, тюбики, флакони, банки з скла і заліза, пляшки .).

Пакувальні матеріали класифікують за такими ознаками: призначенням, походженням, станом та конфігурацією матеріалу, технологією виробництва, декором матеріалу.

• За призначенням - виокремлюють: тароматеріали, основні й допоміжні пакувальні матеріали (ДМП).

• За походженням - природні (дерев'яні, металеві, паперові та ін.), синтетичні (полімери, синтетичні смоли та ін.), комбіновані (паперополімери, металополімери та ін.).

• За технологією виробництва - пилині, стругані, вилиті, екструдовані, пресовані, прокатні.

Критеріями якості пакувальних матеріалів є: об'єктивно вимірювані (розмір, маса), об'єктивно спостережувані, але не вимірювані (здатність до склеювання, закручування), суб'єктивно сприятливі але не вимірювані (колір, якість друку).

Постійний розвиток виробництва тари нерозривно пов'язаний із заходами щодо її уніфікації.