Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра дизайну архітектурного середовища та містобудування

Методичні вказівки

до курсового проекту з архітектурного проектування

на тему

„ Секційний безліфтовий житловий будинок ”

для студентів 3-го курсу

за напрямом 6.060102 «Архітектура» денної форми навчання.

Полтава 2011

Методичні вказівки до курсового проекту з архітектурного проектування на тему „Секційний безліфтовий житловий будинок” для студентів 3-го курсу за напрямом 6.060102 «Архітектура» денної форми навчання. -Полтава: ПолтНТУ, 2011 р. –38 с.

Укладачі: Бородич Л.В., к.т.н., доцент кафедри дизайну архітектурного середовища та містобудування, Савченко О.О., асистент кафедри дизайну архітектурного середовища та містобудування.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедрою дизайну архітектурного середовища та містобудування Ніколаєнко В.А., доктор архітектури, професор.

Рецензент:

.

Затверджено радою університету

Протокол № __________

від “___” _________ 2011 р.

Редактор Ю.В.Назаренко

Коректор Ю.В.Назаренко

Зміст

ВСТУП 4

Мета і завдання розроблення курсового проекту 4

Загальні положення 4

10

1. ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ 10

1.1. Вимоги до генерального плану 10

2. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ВИМОГИ 13

3. ВИМОГИ ДО КОНСТРУКЦІЙ, ОЗДОБЛЕННЯ, ІНЖЕНЕРНОго УСТАТКУВАННя ТА ПОЖЕжНОЇ БЕЗПЕКИ 27

4. СКЛАД ПРОЕКТУ 28

5. КОНТРОЛЬНІ СТАДІЇ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ 28

6. СКЛАД І ПЛОЩА приміщень 29

ВСТУП

Мета і завдання розроблення курсового проекту

У вказівках наведені основні методичні положення і тенденції в розробленні архітектурного проекту на тему: «Секційний безліфтовий житловий будинок», рекомендації до виконання всіх розділів проекту.

У додатку подані схеми розміщення креслень проекту на планшетах.

Мета проекту - розробити проект секційного безліфтового житлового будинку поверховістю до 4 поверхів або до 5 поверхів, включаючи мансардний) для ІІВ2 кліматичного району України, згідно з ДБН 360-92**[2], в складі, як мінімум трьох секцій – рядової, торцевої, кутової або поворотної.

Завдання проекту визначаються необхідністю опанувати наступне:

• організувати територію житлової забудови секційного житлового будинку з урахуванням можливих засобів блокування секцій;

• навчитися застосовувати різні об’ємно-планувальні схеми секційного житлового будинку для формування архітектурної композиції забудови;

• опанувати особливості об’ємно-планувальних рішень секційного житла.

Загальні положення

Залежно від містобудівних, природних, будівельно-технічних (умов місць будівництва), а також від особливостей виду трудової діяльності та побуту населення застосовують житлові будівлі з різною поверховістю, планувальною та об'ємно-просторової структурою, характером зв'язку з навколишнім середовищем.

Правильний вибір поверховості житлових будинків та їх об'ємно-планувальної структури має важливе значення як в економічному, так містобудівному й архітектурному відношенні, так і для вирішення соціальних значущих проблем забезпечення необхідних сприятливих умов життя і життєдіяльності населення.

Останнім часом все більшою популярністю користується тип забудови середньої і малої поверховості.

При виборі поверховості багатоквартирних житлових будинків поряд з містобудівими та архітектурними велике значення мають економічні фактори. Забудову 5 (4)-поверховими будинками широко застосовують у малих, середніх і частково у великих містах (з населенням 50 - 250 тис. чол.) та в селищах (на 10 і більше тис . чол.), що дозволяє досить ефективно використовувати територію, інженерні мережі, благоустрій та транспорт населених місць такої величини.

Основні типи будівель.

Основні критерії для класифікації житла: призначення за часом і характером проживання; об'ємно-планувальна структура; конструктивне рішення; матеріал огороджувальних конструкцій.

За часом і характером проживання житло поділяється на постійне (житлові будинки звичайного типу та будинки з вбудованим громадським обслуговуванням), тимчасове (готелі та гуртожитки) та сезонне, що використовується під час сезонних робіт.

За об'ємно-планувальною структурою житлові будинки бувають: одноквартирні, блоковані (двох - і більш квартирні), секційні (одно- та багатосекційні), коридорні, галерейні та будинки-дуплекси (з квартирами в різних рівнях).

За поверховості (одній з ознак об'ємно-планувальної структури) житлові будинки можна розділити на малоповерхові (одноповерхові, мансардні, дво-і триповерхові), середньоповерхові (4-5 поверхів), багатоповерхові (6-16 поверхів) і висотні (понад 16 поверхів).

За конструктивним рішенням житлові будинки поділяються на каркасні, панельні, каркасно-панельні, об'ємно-блочні, монолітні. За матеріалами огороджувальних конструкції житлові будинки бувають з дерева, бетону, залізобетону, металу, силікатних матеріалів, цегли та інших видів кераміки, а також різних видів місцевих матеріалів - природного каменю, саману і т.д. Цю складну і розвинену систему класифікації можна продовжувати на основі врахування кліматичних особливостей (температура, вітер, опади, наявність в деяких районах пилових бурь і т.д.), місцевих, регіональних особливостей і національних традицій, ландшафту та ін.

Секційні житлові будинки.

Будинки від двох поверхів до багатоповерхових - найпоширеніший в даний час тип житла в міському будівництві. Будинки секційного типу характерні тим, що всі квартири однієї секції (частини будинку) розміщуються поповерхово навколо вертикального комунікаційного вузла (сходи, ліфт) і мають входи або зі сходової площадки (або її розвитку - продовження), або з ліфтового холу.

Будинки цього типу можуть бути односекційними (точковими) або багатосекційними і включати в себе всі типи квартир (зазвичай від одно-до шестикімнатний) в різних поєднаннях. Як правило, секційні будинки забезпечуються централізованими інженерними системами, в будинках п'ять поверхів і вище передбачається пристрій сміттєпроводу і ліфта (до 10 поверхів - 1, до 18 поверхів - 2, до 20 поверхів - 3, до 25 поверхів - 4 ліфти на секцію).

Будинки-дуплекси. Характерні розміщенням кожної квартири (у багатоповерховому будинку) на два і більше поверхи. При цьому комунікаційні коридори чи галереї розташовуються, як правило, через поверх (двоповерхові квартири вище і нижче коридору); зв'язок всередині квартири забезпечується внутрішньоквартирними сходами. Переваги цих будинків - двостороння орієнтація і наскрізне провітрювання, а отже, велика містобудівна маневреність будинків. Проте в таких будинках можна розміщувати лише великі квартири (трьох - п'ятикімнатні). У першому поверсі звичайно розміщуються підприємства обслуговування.

Новим типом житла є будинки з квартирами для сімей з декількох поколінь. В даний час спостерігаються дві протилежні тенденції - бажання молодих сімей та молоді-одинаків скоріше звільнитися від батьківської опіки і зворотне - жити разом з батьками, дідусями і бабусями. І те, і інше має свої плюси і мінуси. Будинки з квартирами для декількох поколінь частково вирішують можливість вільного вибору. Вони різняться між собою ступенем об'єднання приміщень: будинки для двох або декількох поколінь, де загальним для відповідного числа квартир служить тільки коридор або прохід, захищений від сторонніх замком з шифром; будинки, в яких квартири мають загальний розвинений хол - гардероб; будинку, де для всіх окремих квартир, що об'єднуються є одна велика вітальня - місце для сімейного спілкування, прийому гостей, влаштування свят і т.д.; будинку, де для груп окремих квартир крім загальної вітальні є загальні спеціалізовані приміщення: бібліотека, кабінет для занять, майстерня тощо д.; будинки з ізольованими квартирами, що мають загальну вітальню, загальні спеціалізовані приміщення, загальну розвинену кухню або кухню-їдальню при кухнях-нішах в кожній квартирі або взагалі без кухонь, нарешті, житлові будинки, де відокремлені тільки окремі житлові кімнати з найскромнішими санвузлами (умивальник, унітаз, душовий піддон), як в готелях або гуртожитках квартирного типу.

Секція житлового будинку - це частина поверху, де квартири мають вихід на одну сходову клітку безпосередньо або через коридор, відділена від інших частин будівлі глухими стінами.

Секції проектуються рядовими, торцевими, кутовими, поворотними, широтної або меридіональної орієнтації, в поперечних і поздовжніх несучих стінах з

використанням каркаса, із застосуванням різних типів квартир (від однокімнатних до шестикімнатний) на поверсі.

Крім житлових поверхів в житлових будівлях можуть бути цокольний, підвальний, технічний і мансардний поверхи.

Цокольний поверх - це поверх, позначка підлоги приміщень якого

нижче планувальної позначки землі на висоту не більше половини висоти

приміщень.

Підвальним вважається поверх при позначці підлоги приміщень

нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти.

Технічний поверх використовується для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій. Може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічний горище) або в середній частині будівлі.

Мансардний поверх (мансарда) розміщений всередині горищних частини будівлі.

Обов'язковим елементом житлових будинків у всіх кліматичних районах (крім крайнього півдня) при всіх зовнішніх входах у вестибюль, сходові клітки і в квартири одноквартирних, блокованих та галерейних будинків є тамбур - прохідний простір між дверима, що служить для захисту від проникнення холодного повітря, диму і запахів при вході в будівлю, сходову клітку або інші приміщення.

Основні структурні елементи квартирних будинків - житлові чарунки - квартири, які проектуються виходячи з умов заселення їх однією сім'єю.

До складу квартир входять житлові кімнати і підсобні приміщення.

Підсобні приміщення - кухня, прихожа, внутрішньоквартирний коридор, ванна або душова, вбиральня, комора для спортінвентаря, техніки по догляду за квартирою і т.д., вбудовані шафи для сезонного одягу, вентильована сушильна шафа для верхнього одягу, балкони, лоджії, тераси, веранди.

Житлові кімнати поділяються на загальну (вітальня) і спальні кімнати. Загальна кімната - основна, найбільша за площею. Це місце спілкування всіх членів сім'ї, прийому гостей, занять та відпочинку, при невеликій кухні - це і їдальня.

У загальній кімнаті при необхідності може бути розміщено і спальне місце. Через загальну кімнату допускається прохід в спальню (в квартирах з кількістю кімнат не менше трьох). Спальні призначаються для сну, занять, ігор дітей. Залежно від числа спальних місць площа спалень приймається від 8 - 10 м (на одну людину) до 12 - 14 м (для двох або трьох осіб - батьків з маленькою дитиною).

Кухні, основне призначення яких приготування їжі, можуть бути трьох типів: кухні-ніші з мінімальним, найнеобхіднішим кухонним обладнанням, робочі кухні (площею не менше 5 м) і кухні-їдальні (не менше 8 м). Санітарні вузли - ванна-умивальна і вбиральня передбачаються в будинках, обладнаних водопроводом та каналізацією чи автономними системами інженерного обладнання. Установка ванни, унітазу і умивальника в одному приміщенні допускається в однокімнатних квартирах. У багатокімнатних квартирах (чотири кімнати і більше) бажано пристрій двох санвузлів - повного (з ванною) в глибині квартири і унітазу з умивальником ближче до входу в квартиру зі зв'язком з передньою. Не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової) безпосередньо над житловими приміщеннями та кімнатами, а також вхід до приміщення, обладнане унітазом, безпосередньо з кухні і житлових приміщень.

Комфортність, тобто споживча та експлуатаційна якість житла, залежить не тільки від наявності в складі житлової чарунки (квартири) всіх перерахованих вище структурних елементів, але і від раціональної планувальної і просторової їх організації.

Перший її принцип - функціональне зонування, тобто надання кожному процесу життєдіяльності частини простору, що забезпечує умови для його здійснення. За цим принципом у кожній квартирі виділяються зони: житлова, допоміжних та підсобних приміщень (господарських в сільському житлі), загального та індивідуального користування, денної активності та нічного відпочинку.

Наступний принцип - забезпечення автономності кожної із зон при раціональних їх взаємозв'язках: кухні з передньої і загальною кімнатою, спільної кімнати з передньою, спалень з санвузлами і т.д.

Значною мірою комфортність квартири досягається місцем розміщення окремих її структурних елементів: кухні ближче до виходу (входу), спалень - в глибині квартири, літніх приміщень у районі спільної кімнати та кухні і т.д.

На планувальну організацію квартир великий вплив мають кліматичні умови, національно-побутові особливості сім'ї, її спосіб життя, культурні традиції, природна і містобудівна середовище, в якому розміщується житло.