Класифікація необоротних активів

Для цілей бухгалтерського обліку необоротні активи поділяються на такі види:

1) основні засоби:

основні засоби, які включають:

земельні ділянки;

капітальні витрати на поліпшення земель;

будинки та споруди;

машини та обладнання;

транспортні засоби;

інструменти, прилади, інвентар;

робочі і продуктивні тварини;

багаторічні насадження;

інші основні засоби.

Установи зараховують до інших основних засобів сценічно-постановочні засоби вартістю понад 5000 гривень за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки тощо);

інші необоротні матеріальні активи, які включають:

музейні цінності, експонати зоопарків, виставок;

бібліотечні фонди;

малоцінні необоротні матеріальні активи;

білизну, постільні речі, одяг та взуття;

тимчасові нетитульні споруди;

природні ресурси;

інвентарну тару;

матеріали довготривалого використання для наукових цілей;

необоротні матеріальні активи спеціального призначення.

Установи зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів предмети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 2500 гривень, та строк використання яких перевищує один рік та сценічно-постановочні засоби вартістю, що не перевищує 5000 гривень за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки тощо);

2) нематеріальні активи, які включають:

авторські та суміжні з ними права;

інші нематеріальні активи;

3) незавершене капітальне будівництво, яке включає:

капітальні видатки за невведеними в експлуатацію основними засобами;

капітальні видатки за невведеними в експлуатацію іншими необоротними матеріальними активами;

капітальні видатки за невведеними в експлуатацію нематеріальними активами.

При складанні фінансової звітності до необоротних активів включаються довгострокові фінансові інвестиції, порядок обліку яких визначається нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України.

Бухгалтерський облік основних засобів

Придбані (створені) об'єкти основних засобів зараховуються на баланс установи за первісною вартістю.

Первісною вартістю об'єкта основних засобів, придбаного за плату, є сума, сплачена постачальникам.

Первісною вартістю об'єкта основних засобів у разі самостійного виготовлення (створення) є його собівартість виробництва.

Первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого у результаті обміну на інший актив, є залишкова вартість переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то первісною вартістю отриманого об'єкта основних засобів є його справедлива вартість на дату оприбуткування.

Первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого безоплатно у випадках, передбачених законодавством, від іншої установи або суб'єктів господарювання - юридичних осіб, є первісна (переоцінена) вартість, за якою основні засоби обліковувались у сторони, що їх передала, з урахуванням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації. Основні засоби передаються разом з первинними документами, або обліковими регістрами, або іншими документами, що підтверджують вартість придбання (створення) основних засобів. У разі якщо такі документи відсутні, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.

Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Внутрішня телефонна та комп'ютерні мережі, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об'єкт основних засобів.

Усі складові, що входять до цілісного майнового комплексу, кожний окремо може обліковуватися як окремий інвентарний об'єкт. У разі передавання цього комплексу при проведенні демонтажу всі складові оприбутковуються як окремі інвентарні об'єкти.

Кожна окрема будівля є інвентарним об'єктом. До її складу входять усі потрібні для експлуатації і розміщення всередині неї комунікації: система опалення приміщення, включаючи котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться в самому приміщенні), внутрішня мережа водогазопроводу і каналізації з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою, внутрішні телефонні й сигналізаційні мережі та вентиляційні пристрої загальносанітарного значення, підйомники (ліфти).

Якщо будівлі стоять поруч і мають загальну стіну, але кожна з них - самостійне конструктивне ціле, вони вважаються окремими інвентарними об'єктами.

Земля і будівлі, розташовані на ній, є окремими об'єктами основних засобів і в бухгалтерському обліку відображаються окремо.

Надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, що обслуговують будівлю (сарай, паркан, колодязь), становлять разом з нею один інвентарний об'єкт. Якщо ці будівлі та споруди обслуговують два і більше приміщень, вони вважаються самостійними інвентарними об'єктами.

Зовнішні прибудови до будівлі, що мають самостійне господарське значення, приміщення котельних, які стоять окремо, а також капітальні надвірні прибудови (склади, гаражі) вважаються також самостійними інвентарними об'єктами.

Капітальні витрати на поліпшення земель включаються у вартість необоротних активів щорічно в сумі витрат, які відносяться до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Облік капітальних витрат на поліпшення земель ведеться шляхом розподілу на такі заходи: планування земельних ділянок, викорчовування площ під оранку, очищення водойм, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників із зазначенням займаної площі й вартості виконаних робіт за кожним заходом.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження вводяться в склад необоротних активів щорічно у сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Для інших необоротних матеріальних активів застосовується спрощений, груповий або інший специфічний порядок обліку.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за груповим обліком та номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на фактичні видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Необоротні активи, які належать бюджетним установам, не є засобами виробництва, а виступають як основні невиробничі фонди.

Облік надходження й наявності необоротних активів

Необоротні активи надходять до бюджетних установ шляхом придбання за рахунок коштів загального чи спеціального фондів за системою тендерних торгів, капітального будівництва у вигляді гуманітарної допомоги, централізованого постачання. Документальне оформлення надходження необоротних активів не має жодних відмінностей від аналогічних операцій у сфері підприємницької діяльності.

Облік необоротних активів за місцями їхнього зберігання (місцезнаходження) провадиться за інвентарними об'єктами. Кожному необоротному активу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довгострокового використання, що мають специфічне призначення) присвоюється інвентарний номер,який має вісім знаків. Перші три знаки позначають номер субрахунку, четвертий, – підгрупу й останні чотири знаки – порядковий номер предмету в підгрупі. Для субрахунків, яким не виділені підгрупи, четвертим знаком є нуль.

Наприклад, інвентарний номер 10510016 позначає субрахунок 105 "Транспортні засоби", підгрупа – 1, порядковий номер об'єкта – 0016.

У бухгалтерському обліку операції, пов'язані з придбанням необоротних активів, відображаються з урахуванням нижченаведених особливостей.

Сформована з урахуванням раніше вказаних вимог первинна вартість необоротних активів відображаються в бухгалтерському обліку на рахунках 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи", а всі витрати, понесені бюджетною організацією, які не включаються до первинної вартості об'єкта, зараховуються на фактичні витрати установи й відображаються в бухгалтерському обліку до Дт субрахунків 801, 802, 811 – 813 (залежно від того, за рахунок яких засобів було придбано необоротний актив) і Кт 364, 675.

У бухгалтерському обліку зарахування об'єктів, які надійшли, до складу необоротних активів відображається записом:

Дт 101 – 122 – Кт 364 – під час надходження оплачених необоротних активів;

Дт 101 – 122 – Кт 675 – під час надходження необоротних активів оплата, за які ще не перерахована.

У бюджетних установах під час надходження необоротних активів створюється (збільшується) фонд у необоротних активах, облік якого провадиться на субрахунку 401 " Фонд у необоротних активах". За вартістю необоротних активів, що надійшли, одночасно проводиться запис за кредитом субрахунку 401 і дебетом субрахунків 801, 802. 811—813 (залежно від того, за рахунок яких засобів було придбано необоротний актив). На субрахунку 401 відображаються тільки первинна вартість необоротного активу, урахована на субрахунку 10 "Основні засоби», 11"Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи".

Облік зносу та ремонту необоротних активів

На відміну від виробничих підприємств, на необоротні активи установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, амортизаційні відрахування не роблять, а нараховують знос.

Знос – це втрата об'єктом основних засобів фізичних якостей або технікоекономічних властивостей, а внаслідок цього – і вартості.

Нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ не має на меті створення резерву для відновлення необоротних активів, адже ці суми відображають зменшення вартості активів і відповідно сум фондів у необоротних активах. За економічною сутністю суми нарахованого зносу є показником того, за який час необоротний актив утрачає вартість і має відповідати строку фізичного зношення.

Об'єктом для нарахування зносу є первісна (переоцінена) вартість необоротних активів.

Знос не нараховується на:

1) земельні ділянки;

2) пам'ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання, які зберігаються в бібліотеках згідно із Законом України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", тощо, як об'єкти з невизначеним строком корисного використання;

3) багаторічні насадження, що не досягли повного розвитку (віку початку плодоносіння, експлуатаційного віку);

4) музейні цінності, як об'єкти з невизначеним строком корисного використання;

5) природні ресурси;

6) незавершене капітальне будівництво;

7) документацію з типового проектування незалежно від вартості;

8) піддослідних тварин (собаки, щури, морські свинки та інші).

На період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації об'єкта необоротних активів нарахування зносу призупиняється.

Сума нарахованого зносу не може перевищувати 100 % вартості необоротних активів.

Знос, нарахований у розмірі 100 % вартості необоротних активів, що придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання.

Для нарахування зносу та з метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу основних засобів установ застосовуються строки їх корисного використання та річні норми зносу, які наведені у додатку до цього Положення.

Знос експонатів зоопарків, виставок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, інвентарної тари, сценічно-постановочних засобів (декорацій, меблів і реквізитів, бутафорії, театральних та національних костюмів, головних уборів, білизни, взуття, перук тощо), матеріалів довготривалого використання для наукових цілей нараховується у першому місяці передачі у використання об'єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості - у місяці його ліквідації (списання з балансу).

Норми нарахування зносу та строки корисного використання об'єктів нематеріальних активів визначаються, виходячи зі строку дії патенту, свідоцтва та інших обмежень строків використання об'єктів інтелектуальної власності відповідно до законодавства. На нематеріальні активи, строк корисного використання яких не визначений, знос не нараховується.

Сума зносу об'єктів необоротних активів визначається в останній робочий день грудня в гривнях за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році відповідно до норм зносу.

Місячна сума зносу необоротних активів визначається діленням річної суми зносу на 12.

Сума зносу визначають в останній робочий день грудня відповідно до норми зносу, але якщо раніше цю суму визначали за повний календарний рік, не зважаючи на місяць, у якому було отримано необоротні активи, то тепер знос нараховують за повні календарні місяці перебування активів в експлуатації.

Якщо об'єкт необоротних активів перебуває на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні, консервації – він не бере участі в розрахунку суми зносу.

Необоротні активи, отримані установою безоплатно від інших організацій зараховують на баланс за первісною вартістю, але та установа, що передає їх, має зазначити нараховану суму за повну кількість календарних місяців їхнього перебування в експлуатації. Якщо первісна вартість необоротних активів була змінена в попередні експлуатаційні періоди, то знос нараховується на відновлювальну вартість.

Під час індексації необоротних активів одночасно здійснюють індексацію суми зносу, нарахованого на необоротні активи, яка склалася на момент індексації.

Для відображення зносу необоротних активів використовують рахунок 13 "Знос необоротних активів", який має наступні субрахунки: 131 «Знос основних засобів»; 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»; 133 «Знос нематеріальних активів». Нарахування суми зносу супроводжується наступними записами: за Дебетом субрахунку 401 і Кредитом субрахунків 131 – 133, тобто зменшується в обліку фонд у необоротних активах за їхніми видами. Бухгалтерські записи про нарахування зносу на необоротні активи відображають у меморіальному ордері № 16 дані якого заносять до книги "Журнал-Головна".