Перенос, ділення на частини

Щорічна відпустка може бути перенесена на інший період або подовжено у випадках передбачених ст. 11 Закону про відпустку.Щорічна відпустка може бути розделена на частини у порядку передбаченому ст. 12 Закону про відпустку.

Відповідальність

Особи, винні в порушенні законодавства про відпустку, притягуються до відповідальності відповідно до законодавства.

Оплата відпусток Нормативна база

• КЗоП – Кодекс законов про працю України від 10.12.71 г.

• Закон про відпустку – Закон України « Про відпустки» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР.

• Закон про опалту праці – Закон Україини « Про опалату праці» от 24.03.95 г. № 108/95-ВР.

• Порядок № 100 – Порядок вирахування середньої заробітної плати,затверджений ПКМУ від 08.02.95 г. № 100.

Розрахунок відпускних

Для розрахунку суми відпускних використовується показник середньої заробітної плати. Це обумовлено тим що в різні місяці суми виплат працівнику різні. Так як на час відпустки за працівником зберігається заробітна плата але при цьому відсутні необхідні для її нарахування складові (відпрацьований час, виконаний обсяг робіт та інше), для визначення належної робітнику суми відпускних і необхідно застосовувати цей усереднений показник.

Порядок розрахунку середньої заробітної плати визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 27 Закона про оплату праці).

Розрахунок середньої заробітної плати з метою оплати робітникам часу відпусток регулюється положенням Порядку № 100.

Для розрахунку середньої заробітної плати необхідно визначити:

а) розрахунковий період;

б) склад виплат які включаються в розрахунок

Розрахунковий період - останні 12 календарних місяців роботи, попередні місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористану відпустку (п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, для розрахунку відпускних за січень 2013 р. Розрахунковим буде період з січня 2012 по грудень 2012 р.

Якщо працівник відпрацював на підприємстві мен ніж рік то в цьому випадку розрахуноковим періодом буде вважатись фактично відпрацьовані повні місяці (з першого по перше число) (п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, при наданні в липні 2012р. Відпустки працівнику , прийнятому на работу 17.01.2012 р.,розрахунковий період буде період с 1 лютого по 30 червня 2012р.

З розрахункового періоду вираховується час на протязі якого працівник не працював і заробіток за ним не зберігався аба зберігався частково (п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, для розрахунку відпускних за січень 2013 р. з розрахункового періоду с січня 2012 по грудень 2012р. слід вилучити святкові та неробочі дні, час простою підприємства, період перебування у відпусці без збереження заробітної плати та інші.

Перелік виплат, які включаються в розрахунок середньої заробітної плати, приведено в п. 3 Порядка № 100. В число таких виплат включаються основна зароботіна плата, доплати і надбавки, премії, які не носять разового характеру.

Всі враховуючі виплати враховуються в розрахунок у розмірі нарахувань, т. б. без вирахування з цих сум утриманих податків, взносів, аліментів та ін.

Премії включаються в розрахунок того місяця, коли вони нараховані у відповідності до розрахункової відомості. 

Наприклад, для розрахунку відпускних за січень 2013 р.розрахунковий період становить з січня по грудень 2012 р. В січня 2012р. робітнику була нарахована премія за грудень 2011р. Не дивлячись на те що премія нарахована за місяць який не входить в розрахунковий період,її сума буде врахована в розрахунок так як вона нарахована у січня 2012р. – першому місяці розрахункового періоду.

Однаразова винагорода за підсумками року та за вислугу років враховується в розрахунко шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 частини винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Наприклад, робітник йде у відпустку у лютому 2013 р. Розрахунковий період з лютого 2012 по січень 2013 р. При цьому у січні 2013 р. робітнику була нарахована премія за підсумками роботи за 2012р. в сумі 12000 грн. Відповідно при розрахунку до заробітку за кожний місяць розрахункового періоду слід додати по 1000 грн. (12000 : 12).

Перелік виплат, Які не входять до розрахунку середньої заробітної плати при оплаті відпускних, наведено у п. 4 Порядку № 100. Зокрема, до розрахунку не включаються одноразові виплати (за виконання окремих завдань, матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога тощо), відрядні, пенсії, компенсація за несвоєчасну виплату зарплати, безкоштовно надані комунальні послуги, житло і пр .

Розрахунок відпускних провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за розрахунковий період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Отриманий результат (що являє собою суму середньоденної заробітної плати) множиться на кількість календарних днів відпустки.

Приклад 1

Працівник іде у відпустку на 24 календарних дні з 8 по 31 січня 2013 У даному випадку розрахунковим періодом буде січень - грудень 2012 За цей період є наступні відомості для розрахунку: Місяць Примітка Січень Нараховано зарплату - 5000 грн. Лютий використано 5 днів відпустки без збереження зарплати. За відпрацьований час нарахована зарплата – 3000 грн. Березень Нараховано зарплату - 5000 грн. і премія до свята - 3000 грн. Квітень Нараховано зарплату - 4000 грн. і оплата 5 днів тимчасової непрацездатності - 1200 грн. Травень Нараховано зарплату - 4800 грн. Червень Нараховано зарплату - 4000 грн., Відпускні - 2100 грн. та матеріальна допомога на оздоровлення - 1000 грн. Липень Нараховано зарплату - 3500 грн. Серпень Нараховано зарплату - 4400 грн. Вересень Нараховано зарплата - 5500 грн. Жовтень Нараховано зарплату - 5000 грн. і премія за квартал - 1000 грн. Листопад Листопад Нараховано зарплату - 5800 грн. Грудень Нараховано зарплату за окладом - 5100 грн., Зарплата за час відрядження - 1100 грн. і премія до свята - 2000 грн. Кількість календарних днів розрахункового періоду, включаються до розрахунку, склало: Місяць Кол-во к. дн. в месяце  Кол-во к. дн., включаемых в расчет  Примітка Січень 31  29  Виключаються 2 святкових дні - 1 і 7 січня Лютий 29  24  Виключаються 5 днів відпустки без збереження зарплати Березень 31  30  Виключається 1 святковий день - 8 березня Квітень 30  29  Виключається 1 святковий день - 27 квітень Травень 31  28  Виключається 3 святкових дні - 1, 2 і 9 травня Червень 30  28  Виключається 2 святкових дні - 15 і 28 червня Липень 31  31    Серпень 31  30  Виключається 1 святковий день – 24 серпня Вересень 30  30    Жовтень 31  31    Листопад 30  30    Грудень 31  31    Разом 366  351    До складу виплат, що враховуються при розрахунку відпускних, включаються: Місяць  Загальна сума виплат  Сума виплат включена до розрахунку Примітка Січень 5000  5000    Лютий 3000  3000    Березень 8000  5000  3000 грн. премії до свята в розрахунок не включаються Квітень 5200  5200    Травень 4800  4800    Червень 7100  6100  1000 грн. матдопомоги в розрахунок не включаються Липень 3500  3500    Серпень 4400  4400    Вересень 5500  5500    Жовтень 6000  6000    Листопад 5800  5800    Грудень 8200  6200  2000 грн. премії до свята в розрахунок не включаються Разом 66500  60500    Сума відпускних буде розрахована наступним чином: • середньоденний заробіток за розрахунковий період (загальна сума виплат, що включаються до розрахунку, поділена на кількість днів розрахункового періоду): 60500 грн. : 351 к. дн. = 172,36 грн. • сума відпускних (середньоденний заробіток, помножений на кількість днів відпустки): 172,36 грн. х 24 к. дн. = 4136,64 грн.

Нарахування і утримання

Виходячи з того, що відпускні прирівнюються до заробітної плати, їх суми є об'єктом для нарахувань та утримань ЄСВ, а також об'єктом оподаткування ПДФО.

Якщо відпустка припадає на один місяць, то нарахування та утримання проводяться в установленому для зарплати порядку.

Наприклад, працівникові нараховано відпускні в сумі 5000 грн. за період з 3 по 20 червня 2011 Отже, з цієї суми утримується:

• ЄСВ - 180 грн. (5000 х 3,6%);

• ПДФО - 723 грн. ((5000 - 180) х 15%).

На цю суму здійснюється нарахування ЄСВ (5000 х страховий тариф).

Якщо відпустка припадає на кілька місяців (так звані «перехідні» відпускні), то нарахування та утримання проводяться з урахуванням таких особливостей.

Суми відпускних розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки відповідного місяця (пп. 1.6.1 Інструкції зі статистики заробітної плати). Іншими словами, для цілей нарахувань та утримань відпускні слід нараховувати частинами за місяцями, на які припадає відпустка.

Наприклад, працівникові нараховано відпускні в сумі 10000 грн. за період з 17 червня по 14 липня 2011 р. (тобто за 14 днів червня та 14 днів липня). Для цілей нарахувань та утримань ця сума розподіляється наступним чином: 5000 грн. належить до фонду зарплати за червень, 5000 грн. - За липень. Відповідно, обкладати ПДФО, утримувати та нараховувати ЄСВ слід за сумами за кожен місяць окремо.

Ще однією особливістю оподаткування «перехідних» відпускних є порядок застосування податкової соціальної пільги (ПСП). Зокрема, суми відпускних необхідно розподілити за періодами, на які вони припадають (абз. 3 пп. 169.4.1 ПКУ). Розподілені суми відпускних окремо за кожен місяць порівнюються з граничним розміром зарплати, що дає право на ПСП. У результаті такого порівняння можна буде визначити, чи має працівник право на застосування ПСП. При цьому до суми виплат за першу частину відпустки пільга буде застосована (або не застосована) вже при нарахуванні відпускних. Відносно ж доходів за другу частину відпустки питання про застосування / не застосування ПСП буде вирішено тільки після закінчення місяця, на який припадає друга половина «перехідного» відпустки. Це обумовлено тим, що в момент нарахування відпускних ще не відомий загальний місячний дохід працівника за такий майбутній місяць, а є тільки відомості про частину такого доходу в сумі нарахованих відпускних.

Наприклад, працівнику нараховано: зарплата за червень 2012 р. - 800 грн., Відпускні за червень 2012 р. - 500 грн. і відпускні за липень 2012 р. - 500 грн. Таким чином, загальний дохід за червень складе 1300 грн. Оскільки ця сума не перевищує граничну величину доходу, що дає право на ПСП, то до червневої частини відпускних пільга буде застосована. Незважаючи на те, що сума відпускних за липень також не перевищує цю граничну величину, ПСП при нарахуванні відпускних застосована не буде, оскільки ще невідомий загальний місячний дохід за липень.

Незважаючи на такий розподіл, ПДФО та ЄСВ сплачуються в повному обсязі при виплаті відпускних. Іншими словами, виплата відпускних провадиться в тому ж порядку, що і виплата заробітної плати - тобто з одночасним поданням платіжних доручень на сплату податків і внесків при отриманні коштів у банку або при перерахуванні зарплати на рахунок працівника.

Допомога з тимчасової втрати працездатності (лікарняний)

Нормативна база

• Закон № 2240 - Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

• Порядок № 439 - Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439.

• Порядок № 26 - Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою від 22.12.2010 р. № 26.

• Порядок № 1266 - Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

• Інструкція № 455 - Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 13.11.2001 р. № 455.

Форми, бланки

• Форма Ф4-ФСС з ТВП - Звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Форма № Ф4-ФСС з ТВП.

• Заявка-розрахунок - Заявка-розрахунок про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

• Лікарняний - Листок непрацездатності.

• Протокол - Протокол засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого).

Загальні положення

Працівники, застраховані у Фонді соцстрахування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - Фонд), при настанні страхового випадку мають право на матеріальне забезпечення (ч. 1 ст. 4 Закону № 2240). 1 Зокрема, при настанні тимчасової непрацездатності застрахованим особам проводиться компенсація заробітку, втраченого за час непрацездатності.

Особи, які не підлягають обов'язковому страхуванню на випадок тимчасової втрати працездатності, мають право на отримання оплати лікарняних від Фонду тільки в тому випадку, якщо такі особи беруть добровільну участь у системі державного соціального страхування і сплачують страхові внески не менше шести повних календарних місяців протягом календарного року перед настанням страхового випадку (ч. 3 ст. 4 Закону № 2240).

У загальному порядку допомога з тимчасової втрати працездатності виплачується за рахунок коштів Фонду. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються за рахунок коштів підприємства (абз. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 2240).

Для отримання фінансування від Фонду роботодавцю необхідно відкрити окремий розрахунковий рахунок (далі - цільовий рахунок) (ч. 2 ст. 21 Закону № 2240).

Підставою для виплати допомоги є виданий і оформлений у встановленому порядку листок непрацездатності (лікарняний). За наявності пільг чи інших підстав для призначення допомоги в особливому порядку слід представити копії відповідних підтверджуючих документів (ст. 51 Закону № 2240).

Порядок видачі та оформлення лікарняного при настанні страхових випадків регламентується Інструкцією № 455.

Лікарняний видається при настанні тимчасової непрацездатності самого працівника, для догляду за хворим членом сім'ї, а також в інших страхових випадках, перерахованих у ст. 35 Закону № 2240. 1

Порядок надання та виплати

Крок 1. Ухвалення рішення про призначення допомоги комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства

Після пред'явлення лікарняного за основним місцем роботи (а при необхідності - також і документів, що підтверджують право на пільгу, передбачену абз. 5 ст. 37 Закону № 2240) не пізніше 10 днів має бути прийняте рішення про призначення допомоги або про відмову в його наданні 1 . Підстави для відмови наведені в ст. 36 Закону № 2240.

Таке рішення приймається спеціальною комісією або уповноваженим із соціального страхування, порядок функціонування яких на підприємстві регламентується відповідним Положенням, затвердженим наказом Фонду від 23.06.2008 р. № 25.

Рішення комісії (уповноваженого) оформляється Протоколом, який є підставою для розрахунку сум допомоги.

Крок 2. Розрахунок суми допомоги

При розрахунку допомоги необхідно враховувати, що перші п'ять днів непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються підприємством, а за рахунок коштів Фонду сума допомоги виплачується починаючи з шостого дня непрацездатності.

У цьому зв'язку бухгалтеру доцільно відразу провести поділ всієї суми нарахованої допомоги на суму оплати перших п'яти днів (за рахунок коштів підприємства) і на решту суми (яка виплачується за рахунок Фонду).

Механізм оплати перших п'яти днів непрацездатності регулюється Порядком № 439.

Для розрахунку суми допомоги по тимчасовій втраті працездатності використовується показник середньої заробітної плати. Розраховується він за правилами, встановленими Порядком № 1266.

Суми допомоги не підлягають індексації, 1 оскільки для розрахунку береться вже проіндексований у загальновстановленому порядку розмір виплат (абз. 3 п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення).

На підставі вищевказаних вихідних даних розраховується показник середньоденної заробітної плати.

Для цього сумарний заробіток (тобто сума всіх врахованих при розрахунку виплат) потрібно розділити на кількість робочих днів згідно з графіком роботи підприємства, що припадають на розрахунковий період (п. 14 Порядку № 1266).

Безпосередньо сума допомоги обчислюється шляхом множення величини середньоденного заробітку на кількість робочих днів тимчасової непрацездатності.

Якщо допомога розраховується для оплати тимчасової непрацездатності осіб, які працюють за індивідуальним графіком або позмінно, то в такому випадку при розрахунку використовується показник середньогодинної, а не середньоденної заробітної плати.

Показник середньогодинної заробітної плати визначається шляхом ділення сумарного заробітку на кількість робочих годин.

При розрахунку суми допомоги середньогодинної заробіток множиться на кількість робочих годин у відповідності з графіком роботи, що припадають на період тимчасової непрацездатності.

Другим визначальним фактором при розрахунку суми допомоги є страховий стаж, залежно від якого працівникові виплачується певний відсоток від розрахованої суми допомоги.

Так, у загальному випадку допомога виплачується в таких розмірах:

60% - при стажі до п'яти років;

80% при стажі від п'яти до восьми років;

100% при стажі понад вісім років.

При цьому на оплату допомоги у 100-відсотковому розмірі незалежно від страхового стажу мають право окремі категорії працівників, перелічені в ст. 37 Закону № 2240. 1

Для обчислення суми допомоги з тимчасової непрацездатності можна скористатися наступною формулою:

П = З ср х К рд х С, де

П - сума допомоги;

З ср - середньоденної (середньогодинної) заробіток;

До рд - кількість робочих днів (годин), що припадають на період непрацездатності;

С - відсоток оплати лікарняного залежно від стажу.

Крок 3. Заповнення і подання Заявки

Якщо оплата лікарняних частково або повністю фінансується за рахунок коштів Фонду, підприємству необхідно скласти Заявку-розрахунок 1, де зазначається інформація про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення в розрізі їх видів.

Крок 4. Надходження фінансування з Фонду

Фонд перераховує кошти на виплату лікарняних на цільовий рахунок протягом 10 робочих днів після отримання Заявки-розрахунку від роботодавця (абз. 3 ч. 1 ст. 21 Закону № 2240). Фінансування 'здійснюється виходячи з нарахованої суми допомоги, включаючи суми утримань ПДФО та ЄСВ.

Крок 5. Виплата допомоги

За загальним правилом, допомога з тимчасової втрати працездатності виплачується у найближчий після його призначення день виплати заробітної плати (ст. 52 Закону № 2240).

У той же час, кошти на виплату допомог від Фонду можуть не надійти на цільовий рахунок підприємства протягом зазначених строків. Відповідно до роз'яснень Фонду (лист від 26.05.2011 р. № 07-35-1406) виплата лікарняних, що фінансуються Фондом, здійснюється в найближчий день виплати заробітної плати після надходження фінансування.

У загальному випадку одночасно з виплатою лікарняних здійснюється перерахування ЄСВ та ПДФО, що підлягають утриманню з виплачуваної суми.

Сума допомоги може бути виплачена працівникові і раніше, ніж у день виплати заробітної плати. У такому разі виплати необхідно оформляти окремими розрахунково-платіжними відомостями.

Якщо сума отриманих від Фонду коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення працівникам, то таку суму перевищення необхідно повернути Фонду протягом трьох робочих днів (п. 10 Порядку № 26). Суми допомоги, не одержані працівником у встановлені терміни з поважних причин (відрядження, хвороба) можуть бути депоновані до їх отримання (див. лист Фонду від 31.03.2011 р. № 01-16-707).

При несвоєчасній виплаті посібник підлягає компенсації (абз. 3 п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати). 1

Нарахування і утримання

Для цілей оподаткування ПДФО суми допомог з тимчасової втрати працездатності розглядаються як заробітна плата і обкладаються ПДФО за ставкою 15 (17)% з урахуванням норм п. 164.6 ПКУ.

ЄСВ з сум оплати лікарняного (як за рахунок роботодавця, так і за рахунок Фонду) утримується за ставкою 2% (п. 12 ст. 8 Закону № 2464).

ЄСВ на суми оплати тимчасової непрацездатності нараховується за ставкою 33,2% (абз. 2 п. 6 ст. 8 Закону № 2464), а на суми оплати тимчасової непрацездатності інвалідів - за ставкою 8,41% (п. 13 ст. 8 Закону № 2464). При цьому витрати з нарахування ЄСВ «зверху» на всю суму оплати лікарняних (оплату перших п'яти днів непрацездатності та сум оплати допомоги, що фінансуються фондом) несе роботодавець.

У загальному випадку одночасно з виплатою лікарняних здійснюється перерахування ЄСВ та ПДФО із виплачуваної суми.

Відображення у звітності

При отриманні фінансування з Фонду підприємство має подати до Фонду звіт за формою № Ф4-ФСС з ТВП 1 за той квартал, в якому подавалися заявки на фінансування та / або надходили кошти від Фонду. Суми оплати днів тимчасової непрацездатності, оплачені або підлягають оплаті за рахунок Фонду, відображаються у рядках 1, 2 Таблиці ІІ «Розшифровка витрат за рахунок страхових коштів Фонду», а також у рядках 10, 20 Таблиці І "Розрахунки по коштах загальнообов'язкового державного СОЦІАЛЬНОГО страхування ».

У формі № 1ДФ суми виплаченої допомоги з тимчасової втрати працездатності відображаються з ознакою доходу «101».

Відповідальність

За порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує Фонду неправомірно витрачену суму і сплачує штраф у розмірі 50% такої суми. 1

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі суми страхових коштів, що перевищують фактичні витрати на виплату матеріального забезпечення, на роботодавця накладається штраф у розмірі 10% неповерненої суми і нараховується пеня в розмірі 0,1% від такої суми за кожний день прострочення (ч. 1 ст. 30 Закону № 2240).

Крім того, за порушення порядку використання коштів Фонду, за несвоєчасне та / або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, а також відображення у звітності недостовірних даних передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 165 5 КпАП. 1

Облік розрахунків зі страхування

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-УІ установлено, що з 1 січня 2011 року Україна перейшла на систему єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний соціальний внесок, ЄСВ). Це означає, що замість звичної сплати соціальних внесків до чотирьох фондів соцстрахування платіж існує один – до Пенсійного фонду України.

Відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв»язку з проведенням адміністративної реформи » від 04.07.2013 р. № 406-VІІ проведено розмежування повноважень органів Пенсійного фонду та органів міністерства доходів та зборів в сфері загальнообов»язкового державного соціального страхування. На органи міністерства доходів та зборів покладено , зокрема , повноваження :

забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати ЄСВ,

здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ , правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати ЄСВ,

встановлювати форми, строки і порядок прийняття та обробки звітності та інше. Так звітність по сплаті ЄСВ за серпень 2013 року вже подається до міністерства доходів та зборів.

Платниками ЄСВ є страхувальники (названі в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ) та застраховані особи (названі у в п. 2 — 14 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Страхувальники — роботодавці й інші особи, які відповідно до Закону про ЄСВ зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок.

Застрахована особа — фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Страхові кошти — кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону.

Єдиний соціальний внесок нараховується на:

– заробітну плату найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з Законом про оплату праці;

– винагороду фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором;

– оплату перших днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштами роботодавця;

– допомогу з тимчасової непрацездатності та лікарняних по вагітності та пологам;

– допомогу або компенсації згідно з законодавством;

– грошове забезпечення.

Єдиний соціальний внесок обчислюється в межах максимальної величини бази, яка дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому для внеску передбачений і мінімальний розмір, обчислений виходячи з мінімальної зарплати, що діє в місяці, за який нараховують зарплату. Розміри ставок ЄСВ стосовно бази за категоріями платників наведено у ст. 8 Закону про ЄСВ. Правила сплати ЄСВ наведено у ст. 9 Закону про ЄСВ.

Основні з них зазначені нижче:

Сплачений ЄСВ розподілятиметься за видами соціального страхування (до бюджету ПФУ, ФНВ, ФССТВП і ФБ) пропорційно сумам ЄСВ у відсотках. Для бюджетних установ порядок розподілу визначений ч. 16 ст. 8 Закону про ЄСВ.

Для обліку розрахунків зі страхування призначено активно-пасивний рахунок 65 "Розрахунки із страхування"

Суми відрахувань на соціальне страхування відображаються за кодом економічної класифікації видатків – КЕКВ 2120 "Нарахування на заробітну плату".

Облік розрахунків із фондами соціального страхування провадиться у меморіальному ордері 5 "Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій".