6.6. Iнвестиційні ризики та управління ними

Інвестиційна діяльність у всіх її формах і видах пов’язана з ризиком, ступінь якого зростає з переходом до ринкової економіки. Зростання ступеня ризику в сучасних умовах пов’язано із зростаючою невизначеністю та з швидкою мінливістю економічної ситуації в країні в цілому і на інвестиційному ринку зокрема; з розширеною пропозицією для інвестування приватизованих об’єктів, з появою нових емітентів і фінансових інструментів для інвестування і ряду інших факторів.

Під інвестиційним ризиком розуміють ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат (зниження прибутку, доходів, втрат капіталу) в ситуації невизначеності інвестиційної діяльності. Види інвестиційних ризиків досить різноманітні. Основні з них можна класифікувати за наступними основними ознаками (рис. 6.10):

Рис. 6.10. Класифікація ризиків за певними класифікаційними ознаками

Ризику важко позбавитися, але ними можна керувати заздалегідь оцінюючи плануючі дії, що мають знизити вірогідність небажаних подій під час реалізації інвестиційного проекту.

За сферою виявлення виділяють наступні види ризиків:

• економічний – до нього відноситься ризик, пов’язаний із зміною економічних факторів. Так як інвестиційна діяльність здійснюється в економічній сфері, що вона найбільше піддається економічному ризику;

• політичний – до нього відносяться різні види адміністративних обмежень інвестиційної діяльності, пов’язаних із зміною здійснюваного державою політичного курсу;

• соціальний – до нього відноситься ризик страйків, здійснення під впливом робітників інвестованих підприємств незапланованих соціальних програм і інші екологічні види ризиків;

• екологічний – до нього відноситься ризик різних економічних катастроф і стихійних (потоків, пожарів), які негативно впливають на діяльності інвестиційних об’єктів;

• інших видів – до них можна віднести рекет, крадіжку майна, обдурювання зі табл.269т269 інвестиційних або господарських параметрів.

За формами інвестування прийнято розрізняти наступні види ризиків:

• реального інвестування – ризик пов’язаний невдалим вибором місцезнаходження об’єкту, який будується; перебоями в постачанні будівельних матеріалів і обладнання; суттєвим ростом цін на інвестиційні товари; вибором не кваліфікаційного або недобросовісного підрядчика і іншими факторами, які затримують введення в експлуатацію об’єкта інвестування або які зменшують дохід (прибуток) в процесі його експлуатації;

• фінансового інвестування – ризик зв’язаний з непродуманим підбо­ром фінансових інструментів для інвестування; фінансовими труднощами або банкрутством окремих емітентів; непередбаченими змінами умов інвестування.

За показниками виникнення виділяють два основних види ризиків:

• систематичний (або ринковий) – вид ризику виникає для всіх учасників інвестиційної діяльності і форм інвестування. Він визначається зміною стадій економічного циклу розвитку країни або кон’юнктурних циклів розвитку інвестиційного ринку; значними змінами податкового законодавства в сфері інвестування і іншими економічними факторами, на які інвестор не може вплинути при виборі об’єктів інвестування;

• несистематичний (або специфічний) – вид ризику притаманний певному об’єкту інвестування або діяльності певного інвестора. Він може бути зв’язаний з не кваліфікаційним керівником кампанії (фірми) — об’єкти інвестування, зростання конкуренції в окремому сегменті інвестиційного ринку; нераціональною структурою інвестиційних засобів і інших аналогічних факторів, негативні наслідки, які в значній мірі можна попередити за рахунок ефективного управління інвестиціями .

Інвестиційний ризик обчислюється різними методами – шляхом розрахунку середньоквадратичного відхилення, коефіцієнта варіації, -коефіцієнта, а також експертним методом. Ризик оцінюється по кожному інвестиційному проекту (фінансовому інструменту).

Середньоквадратичне відхилення являється найбільш поширеним показником оцінки рівня інвестиційних ризиків. Розрахунок цього показника дозволяє врахувати коливання очікуваних доходів від різних інвестицій та обчислюється за формулою:

(6.12)

де t – число періодів;

NPV – розрахунковий дохід проекту при різних значеннях кон’юнктури;

– середній очікуваний дохід проекту;

P_i – значення ймовірності майбутніх умов, що відображені в варіанті його розрахунку.

(6.13)

де N – кількість спостережень.

Коефіцієнт варіації дозволяє визначити рівень ризику, якщо показник середніх очікуваних доходів відрізняється між собою. Розрахунок коефіцієнта варіації (V) здійснюється за формулою:

(6.14)

За цим показником можна порівнювати проекти і вибирати менш ризиковані з точки зору більшої визначеності прогнозів їх майбутньої прибутковості. Чим менше V, тим ефективніший проект.

Серед засобів зниження ризику слід використовувати такі прийоми:

• страхування проекту як єдиного комплексу або окремих активів проекту;

• створення резервних (страхових) фондів;

• зовнішнє страхування окремих видів ризиків;

• забезпечення високої ліквідності інвестицій, бажано, щоб активи проекту мали ринковий попит не лише з боку проекту – це гарантуватиме можливість їх продажу в разі припинення проекту і зменшить збитки від рішення про вихід з проекту;

• диверсифікація – розподіл капіталу за кількома проектами для зниження впливу однієї негативної події на ефективність всієї програми інвестицій. Диверсифікація може здійснюватись також в межах одного проекту: орієнтація на кількох споживачів продукції проекту; організація збуту в різних місцях або регіонах; використання обладнання різних типів; виготовлення різних продуктів та інше.

  • хеджування – використання механізмів закріплення договірних умов у відносинах портнерів на прогнозований період за фіксованими цінами;

  • повноцінне інформаційне забезпечення інвестиційних планів, моніторинг ситуації наринку, у партнерів, споживачів, в економіці;

• розробка ефективних профілактичних заходів щодо упередження сподіваних ризиків;

• розподіл негативних наслідків ризиків між усіма учасниками і виконавцями інвестиційного проекту;

• використання загальноприйнятих систем і засобів безпосередньої охорони майна проекту.

У результаті проведення аналізу, можна сказати про те, що оцінка інвестиційних проектів займає значне місце в процесі обгрунтування і вибору можливих варіантів вкладення засобів в операції з реальними активами. Від того, наскільки об'єктивно і всесторонньо проведена ця оцінка, залежать терміни провернення вкладеного капіталу і темпи розвитку компанії. Ця об'єктивність і всебічність оцінки ефективності інвестиційних проектів значною мірою визначається використанням принципів оцінки, а також сучасних методів такої оцінки.

Загальновідомо, що оцінка інвестицій здійснюється за допомогою розрахунку таких показників, як: період окупності (РР), рентабельність інвестицій (ROI), чиста теперішня вартість грошових потоків (NPV), динамічний період окупності (DPP), індекс рентабельності інвестицій (РІ) та внутрішня норма прибутковості (IRR).

Вважається, що головним методом оцінки інвестицій є метод визначення чистої теперішньої вартості грошових потоків (NPV). Серед основних аргументів на користь цього критерію є те, що він:

• дає вірогідну оцінку приросту капіталу підприємства в разі прийняття проекту;

• досить точно відповідає основній меті діяльності управлінського персоналу, якою є нарощування економічного потенціалу підприємства;

Однак, як показано в роботі, застосування цих показників не достатньо, щоб об’єктивно оцінити доцільність вкладень під час економічної ситуації, що склалася в Україні (різкі інфляційні стрибки, високий ступінь економічної та політичної нестабільності, недосконалість законодавчої бази і, як наслідок, підвищена ризикованість інвестування тощо). Особливу актуальність це набуває для підприємств промисловості, де періоди інвестицій займають часто значний проміжок часу. Через високі темпи інфляції в нашій країні це швидко призводить до знецінення продукції, що виробляється, і послуг, що надаються,  а надалі до непередбачених фінансових втрат. Врахування цих факторів вимагає розроблення додаткових критеріїв і показників.

У зв'язку з цим було запропоновано проводити аналіз чутливості та ризикованості інвестиційних проектів як додаткових та обов'язкових критеріїв для визначення ефективності інвестицій.

Як правило, найбільш об'єктивну оцінку дає комплексне вживання різних методів визначення ефективності проектів. Розглядаючи їх у комплексі і порівнюючи отримані результати за різними методами, можна зробити висновки і дати об’єктивну оцінку про ефективність інвестиційного проекту.

Навчальні завдання для практичних занять

Контрольні запитання

1. Які існують методи оцінки ефективності інвестиційного проекту?

2. В яких випадуах доцільно використовувати статичні методи оцінки інвестиційних проектів?

3. Чи може період окупності використовуватися як основний показник оцінки ефективності інвестиційного проекту?

4. Що таке кумулятивний метод нарахування ставки дисконту?

5. Який показник надає узагальненну характеристику кінцевого ефекту інвестування в абсолютній сумі?

6. Якими є позитивні риси і недоліки методу NPV?

7. Якими є позитивні риси і недоліки методу визначення економічної ефективності інвестиційного проекту за допомогою індекса рентабельності інвестицій?

8. Якими є позитивні риси і недоліки методу дисконтованого строку окупності?

9. Якими є позитивні риси і недоліки методу внутрішньої норми прибутковості?

10. Якими є позитивні риси і недоліки аналізу чутливості проекту і аналізу прогнозованих сценаріїв?

11. Що таке інвестиційний ризик і яким чином він вимірюється?

Тести для проведення контролю

1. Динамічний підхід до управління інвестиційним проектом припускає:

а) визначення загального підходу до проблеми управління і розгляд основних функцій управління;

б) розгляд у часу процесів, зв'язаних з основною діяльністю по виконанню проекту;

в) оцінку майбутньої інвестиційної привабливості ІП;

г) вірно А) і Б);

д) вірно А) і В).

2. Дисконтування це:

а) виплата дивідендів;

б) процедура приведення різночасних платежів до базової дати;

в) розрахунок техніко-економічної бази;

г) перебування валюти балансу;

д) вірно А) і Б).

3. Порівняння різних інвестиційних проектів і вибір кращого робиться за допомогою, яких показників комерційної (фінансової) ефективності:

а) чистий дисконтований прибуток (NPV);

б) індекс рентабельності (I);

в) термін окупності.

г) внутрішня норма прибутковості (IRR);

д) все перераховане вище.

4. Прийняте позначення методу оцінки чистого приведеного ефекту:

а) IRR;

б) PI;

в) NPV;

г) PP;

д) ARR.

5. Якщо NPV < 0, то:

а) проект варто прийняти;

б) проект варто відкинути.

6. Прийняте позначення методу внутрішньої норми прибутковості:

а) NPV;

б) IRR;

в) WACC;

г) ARR;

д) PP.

7. Прийняте позначення методу оцінки терміна окупності:

а) NPV;

б) IRR;

в) WACC;

г) ARR;

д) PP.

8. Прийняте позначення методу оцінки індексу рентабельності інвестицій в інвестиційному проектуванні:

а) PI;

б) IRR;

в) WACC;

г) ARR;

д) PP.

9. Які висновки треба робити, якщо PI  1:

а) інвестиційний проект відкидається;

б) проект варто прийняти;

в) інвестиційний проект вимагає додаткових аналітичних роботи з усіх методів;

г) правильної відповіді немає;

5. 10. Якщо ІП необхідно відкинути яким повинний бути показник PI:

а) PI  1;

б) PI  1;

в) PI = 1.

Теми рефератів

1. Позитивні риси і відмінності статичних і динамічних методів оцінки інвестиційних проектів.

2. Характеристика класичних методів визначення ставки дисконту: вітчизняний і зарубіжний досвід.

3. Використання динамічних методів оцінки інвестиційних проектів в практиці українських підприємств.

4. Визначення доходності інвестиційного проекту з використанням аналізу чутливості проекту.

5. Визначення доходності інвестиційного проекту з використанням аналізу прогнозованих сценаріїв.

6. Способи зниження інвестиційних ризиків.

Рекомендована література до розділу 6

1.Рижиков В.С., Яковенко М.М., Латишев О.В., Дегтярьова Ю.В., Щелокова А.Л., Коваленко О.О. Проектний аналіз: Навч. Посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 384с.

2. Проектний аналіз: підручник / Г.О.Бардиш. К.: Знання, 2006 – 415с.

3. Богоявленська Ю.В. Проектний аналіз: навчальний посібник для вузів. К.: Кондор, 2006. – 336с.

4. Аналіз і розробка інвестиційних проектів: навчальний посібник для вузів / І.І.Цигилик. К.: Центр навчальної літератури, 2005 – 160с.

Інвестування: міжнародний аспект: навчальний посібник для вузів / І.Л.Сазонець, В.А.Федорова. К.: Центр учбової літератури, 2007. – 271с.

12. Куриленко Т.П. Інвестиційне проектування: Навчальний посібник. – К.: Міжнародний університет фінансів, 2005. – 140с.

13. Череп А.В. Інвестознавство: Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 398 с. (287-298)

14. Єрмошенко М.М., Плужников І.О. Аналіз і оцінка інвестиційних проектів: Навч. Посібник. – 2-е вид. – К.: Національна Академія управління, 2006. – 156с.

15. Телишевська, Лідія Іванівна. Проектний аналіз у схемах : Навч. Посіб. / Харк. Табл. Екон. Ун-т. — Х.: ВД «Інжек», 2005. — 255 с.: таб., табл.. — (Навчальне видання).

15. Кроль Ю.Я. Інвестиційне проектування: проблеми, шляхи розв’язання. – Харків: Основа, 2000.- 224с.

16. Левченко В.М., Кантер В.Д. Формування ціни і оцінка ефективності інвестицій у ринкових умовах: Навчальний посібник – Макіївка, 1999 – 116с.

17. Загвойська, Людмила Дмитрівна. Економічний аналіз інвестиційних проектів : Навч. Посіб. / Л.Д.Загвойська, Т.Є.Маселко, М.М.Якуба. — Львів: Афіша, 2006. — 315 с.: таб., табл..

18. Економічний аналіз : Навч. Посіб. Для студ. Спец. «Менеджмент орг.», «Маркетинг», «Екон. Кібернетика» / Приходько Н.С., Стеців Р.І., Стеців І.І., Штепа Н.П.; Укоопспілка. Львів. Комерц. Акад. — Львів, 2004.   

19. Кучеренко, Віктор Романович. Проектний аналіз у підприємництві / В.Р.Кучеренко, В.А.Карпов, О.М.Подмазко; Одес. Держ. Екон. Ун-т. — О.: Астропринт, 2006. — 122, [1] с.: таб., табл..

20. Верба В.А. Проектний аналіз : Навч.-метод. Посіб. Для табл.278т. Вивч. Дисципліни. / Верба В.А., Гребешкова О.М., Востряков О.В.; Київ. Табл. Екон. Ун-т. — К., 2002. — 297 с.: таб., табл..

21. Мойсеєнко, Ірина Павлівна. Інвестування : Навч. Посіб. — К.: Знання, 2006. — 490 с.: таб., табл..