4.4. Інвестиційний франчайзинг

Для економіки України франчайзинг є відносно новим явищем, у той час як у розвинутих країнах він багато років практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних товарах та послугах. Така форма організації та ведення бізнесу могла б стимулювати антикризові процеси та сприяти відродженню вітчизняної економіки.

Франчайзинг – це така форма організації та ведення бізнесу, відповідно до якої франчайзер розробляє модель бізнес-процесу і продає права на ведення бізнесу відповідно до цієї моделі франчайзи. Зазвичай підприємство, що набуває права на використання обраної моделі підприємницької діяльності, здійснює діяльність протягом визначеного терміну та на визначеній території. Часто згідно з договором франчайзер надає франчайзи послуги та короткострокові кредити на пільгових умовах, передає в оренду необхідне устаткування. У свою чергу франчайзи гарантує, що підтримуватиме ділові контакти виключно з цим партнером та буде перераховувати йому певну частину доходу.

Виділяють 3 вити франчайзингу:

• торговий франчайзинг;

• виробничий франчайзинг;

• франчайзинг «бізнес-формату».

Спеціалісти констатують, що в Україні угоди франчайзингу підписуються ще з середини 90-х років минулого сторіччя.

Основними сегментами сітьового бізнесу є:

• громадське харчування (ресторан, фаст-фуд тощо);

• торгівля (супермаркет, одяг, постільна білизна та ін.);

• послуги для споживачів (перукарні та салони краси, туристичні компанії, агенції нерухомості тощо);

• виробництво (будівництво, облаштування, сільське господарство);

• послуги для бізнесу (реклама, просування (PR), забезпечення офісу, кур’єрські служби і т.д.);

• інформація (журнали, телеканали);

• вендінг (платіжний термінал, автоматизований пункт продажу тощо).

Останнім часом все більшого поширення набуває така форма франчайзингу як передача не лише торгової марки, але і усього бізнесу. У обмін на дотримання певних законів і правил ведення бізнесу франчайзи отримує дозвіл використати ім'я компанії, її репутацію, продукт, послуги, технології надання послуг і виробництва продукту, маркетингові технології, навчання персоналу. Крім того, у ряді випадків франчайзи відповідно до умов договору франшизи отримує право продажу бізнесу іншим компаніям, які також працюватимуть під цією маркою в строгій відповідності з розробленими технологіями. Особливе місце у франчайзингових стосунках займають вимоги неухильно дотримуватися технологічного процесу надання послуг(виробництва продукції), до їх якості, проведення єдиної цінової політики.

Франчайзі, придбаваючи права на використання товарного знаку франчайзора, одночасно отримує і його репутацію. Вигода від такої діяльності очевидна, оскільки франчайзор отримує додаткові доходи від швидкого зростання при мінімальних рисках у вигляді плати за франшизу(ліцензію на ведення справ від імені франчайзора). Окремими договорами передбачається умова отримання доходу на користь франчайзора у відсотках від об'ємів продажів послуг(товарів) франчайзи(як правило, від 1% до 10 %). Ця система сприяла пожвавленню малого і середнього бізнесу у багатьох країнах світу, передусім тому, що стрімке зростання бізнесу не супроводжувалося кабальною залежністю від банківської системи і не вимагало значного стартового капіталу на " розкручування" бізнесу.

Ефект від використання франшизи полягає в наступному. Франчайзі разом з торговою маркою отримує готовий ринковий сегмент, що дозволяє в стислі терміни розширити свій бізнес. Франчайзор надає постійну професійну, маркетингову, консультаційну підтримку франчайзи, забезпечуючи його комплектом інструкцій з інформацією про постачальників, систему збуту, методи і прийоми роботи.

Франчайзор може сприяти в отриманні товарного і грошового кредиту на вигідних умовах. І нарешті, працюючи під торговою маркою визнаної на ринку компанії, франчайзи істотно економить на витратах по проведенню рекламних кампаній, масштабних маркетингових дослідженнях. Дуже важливим моментом договору франшизи є чітке територіальне розділення меж ведення бізнесу для унеможливлення конкуренції з боку власників такої ж франшизи.

Не залишається у програші і франчайзор, оскільки він отримує разові і регулярні додаткові доходи від користування франшизою, не витрачаючи при цьому значних інвестицій для побудови вертикально - інтегрованій мережі.

Щорічно в Києві проходить виставка «Франчайзинг» в якій беруть участь чимала кількість підприємств різних галузей, що презентують свій бізнес та готові до реалізації прав на його ведення. Підприємств, що представляють легку промисловість України, мало, але все ж є. Серед них ООО Торговий дім «JHIVA» (ТД «Жива») та ООО «Джинси Суперціна». Окрім цих компаній в Україні франшизу надають такі торгові марки: Sela, MORGAN, Columbia, "EUROMODA collection London", Gregory Arber, “Premaman”, VDOne, Mirtillo, FINN FLARE, Dan Mark, Dan Mark kids, REPUBLIK UNION, ТМ NAFNAF, Rikki-Tikki, STELLA DUE GI, GLANCE. Всі вище перераховані компанії-представники галузі легкої промисловості пропонують лише торговий франчайзинг.

Для нових підприємств договір франчайзингу допоможе стартувати на ринку в обраному сегменті на вигідних умовах та з низьким ризиком втратити бізнес, отримати підтримку та навчання.

Для підприємств, що давно функціонують на ринку, але знаходяться в передкризовому або кризовому стані, угода франчайзингу може стати своєрідною допомогою для реабілітації підприємства, так як воно не потребує великих інвестицій для реалізації нового бізнесу і зазвичай всі витрати швидко окуповуються. Це дозволить підприємству набути досвіду ведення бізнесу та згодом отримати кошти на покращення власної господарської діяльності, перекваліфікуватися або й надалі поєднувати обидва види господарської діяльності.

Договір франчайзингу є консенсуальним, вступаючи в силу з моменту підписання його обома сторонами, що досягли згоди з усіх умов договору.

Отже, франчайзинг – явище специфічне. Підприємства, що функціонують у системі франчайзингу, не дивлячись на юридичну самостійність, є частиною єдиної системи. Таким чином, франчайзинг, з одного боку, допомагає уникнути цілий ряд перешкод, пов’язаних з функціонуванням незалежного малого бізнесу, а з іншого боку, породжує проблеми, які притаманні будь-якій корпоративній структурі. Розвиток франчайзингу в Україні буде сприяти рішенню багатьох проблем формування малого підприємництва. В тому числі притягнення до бізнесу широкого кола осіб; освоєння нових технологій, розширення сфер діяльності; підвищення якісного рівня підготовки кадрів для вітчизняних підприємств.

Навчальні завдання для практичних занять

Контрольні запитання

1. Охарактеризувати сутність і види акціонерних товариств.

2. Що являє собою статут акціонерного товариства і які відомості він повинен містити ?

3. Що таке статутний капітал і яким чином він формується ?

4. З якою метою випускаються акції в акціонерному товаристві і як здійснюється їх оплата?

5. Дати характеристику сутності ІРО як джерела залучення інвестицій на зарубіжних ринках.

6. Надати характеристику переліку обмежень щодо виходу акцій українських підприємств на зарубіжні ринки.

7. Що таке депозитарні розписки і їх осноні види.

8. Потенційні наслідки і ризики для українських підприємств ррпи виході на публічний ринок.

9. Що таке фінансовий лізинг?

10. Надати характеристику інвестиційному франчайзингу.

Тести для проведення контролю

1. Акціонерним товариством визнається товариство, яке має:

а)статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій;

б)статутний капітал, поділений на частки, що дорівнюють сумарній кількості випущених акцій та облігацій;

в)статутний капітал, поділений на частки учасників;

г)вірні відповіді а і б.

2. Вкладами учасників та засновників акціонерного товариства можуть бути:

а)грошові кошти;

б)майнові права;

в)обладнання;

г)права користування землею, водою;

д)все перераховане.

3. Статутний фонд акціонерного товариства повинен становити не менше ніж:

а)1350 мінімальних заробітних плат громадян;

б) 1250 мінімальних заробітних плат громадян;

в) 1150 мінімальних заробітних плат громадян;

г) 1050 мінімальних заробітних плат громадян.

Теми рефератів

1. Переваги і недоліки інвестування підприємств шляхом випуску акцій.

2. механізм залучення інвестиційного капіталу підприємств через первинне публічне розміщення (ІРО).

3. Характеристика найбільш сприятливих потенційних міжнародних бірж для для українських компаній.

4. Лізинг як специфічна форма інвестування підприємств.

5. Перспективи фінансового лізингу в Україні.

6. Проблеми розвитку інвестиційного франчайзингу в Україні.

Рекомендована література до розділу 4

1. Електронний ресурс. – Режим доступу: // http://ubr.ua/finances/stock-market/gkcbfr-hochet-stat-advokatom-investorov-v-ukraine-90758.

2. Чалова А. ІРО как инструмент развития бизнеса [Текст] / А.Чалова // Финансовый менеджмент. – 2007. - № 6. – С. 39-54.

3. New York Stock Exchange [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nyse.com/.

4. Про цінні папери та фондовий ринок : Закон України (від 23.02.2006//ВВР - 2006-31) [Електронний ресурс].  - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3480-152.

5. Духненко В.Б., Шапран В.С., Корнелюк Р.В. IPO от «А» до «Я»: справочник эмитента [Текст] / В.Б. Духненко, В.С. Шапран, Р.В. Корнелюк : К.: ООО «Академпресс», 2007. – 120 с.

6. Мігус (Шульга) І.П. Економічна безпека емісійної діяльності акціонерних товариств: Монографія [Текст] / І.П. Шульга. - Черкаси: вид-во «МАКЛАУТ», 2010. - 425 с.

7. Я. Миркин, В. Миркин - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 424 с.

8. Корнєєв В.В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках: монографія [Текст] / В.В. Корнєєв – К.: НДФІ, 2003. – С.205-218.

9. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посібник. [Текст] / В.М. Шелудько– К.: Знання-Прес, 2002. – С. 76-78.

10. Саліхова О. Депозитарні розписки як інструмент міжнародного інвестування [Текст] / О. Саліхова // Цінні папери України. - №45 (82). – 18 листопада. – 1999. – С. 14-15.

11. Мігус І.П. Переваги та недоліки використання депозитарних розписок як інструменту залучення іноземних інвестицій в Україну / І.П. Мігус // Наукові праці Національного університету харчових технологій: спец. Випуск: екон. Науки. - № 17. – 2005. - С. 105-107.

12. Духненко В.Б., Шапран В.С., Корнелюк Р.В. IPO от «А» до «Я»: справочник эмитента [Текст] / В.Б. Духненко, В.С. Шапран, Р.В.Корнелюк : К.: ООО «Академпресс», 2007. – 120 с.

13. Мігус (Шульга) І.П. Особливості розміщення цінних паперів на фондовому ринку [Текст] / І.П. Шульга // Фінанси в системі економічних відносин: Зб. матеріалів науково-практичної конференції викладачів та студентів інституту економіки і менеджменту СУЕМ, 17 лютого 2010 р. – Черкаси: СУЕМ, 2010. – 139 с. - С. 16-18.

14. Фищук І.М. Переваги та недоліки первинного розміщення акцій в умовах глобалізації фондового ринку/ І.М.Фищук// Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №9. - С. 48.

15. Рекуненко І. І. ІРО як перспективний метод залучення капіталу вітчизняними підприємствами [Текст] / І. І. Рекуненко // Вісник Української академії банківської справи. – 2007. - № 1. – С. 36-40.

16.Рынок IPO в Украине: показатели компаний и прогноз на 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intercredit .com.ua/7/articl e6055/http://gufer.net/fond_market/130-ro-v-ukrayin-analz-suchasnoyi-situacyi-ta-perspektivi-rozvitku.html.

17. Чалова А. ІРО как инструмент развития бизнеса [Текст] / А.Чалова // Финансовый менеджмент. – 2007. - № 6. – С. 39-54.

18. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР.

19. [Електронний ресурс] //Режим доступу:

http://www.leasing.org.ua/files/content/2010-2011_ukr.pdf.

20. В. Руде. Большими шагами: рынок лизинга в Украине переживает ренессанс. [Електронний ресурс] //Режим доступу: /http://www.leasing.org.ua/ua/publications/?pid=4022.

РОЗДІЛ У

БОРГОВЕ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

5.1. Банківське кредитування інвестицій

5.2. Фінансування іпотечних кредитів

5.3. Облігаційний механізм фінансування інвестицій в корпоративному секторі української економіки

Навчальні завдання для практичних занять:

• контрольні запитання

• тести для проведення контролю

• теми рефератів

Рекомендована література до розділу 5