Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методические указания (инструменты).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.34 Mб
Скачать

4.3.2. Визначення частотних характеристик

До частотних характеристик належать амлітудно- фазова характеристика (АФХ), амплітудно частотна (АЧХ), фазова частотна (ФЧХ), а також логарифмична амплітудна частотна характеристика (ЛАЧХ) та логарифмична фазовачастотна характеристика (ЛФЧХ). Частотні характеристики відображають закономірності проходження через систему гармонійного сигналу.

Комплексна амплітудно-фазова функція виходить при заміні в передавальній функції p на

де речова частотна характеристика;

уявна частотна характеристика.

АФХ будується в координатній площі та , на кривій зазвичай позначають точки та обчислення значення для них.

АЧХ и ФЧХ визначається за формулами

,

Ці характеристики зображуються разом на графіку.

Передавальна функція розглядаємої САК

.

Після підстановки маємо

Виділимо речову та уявну складові:

А ФХ показана на рис. 4.10, АЧХ и ФЧХ приведені на рис. 4.11 (графіки отримані в середовище пакету прикладних програм MATLAB).

Рис. 4.10. АФХ

Рис. 4.11. АЧХ и ФЧХ

4.4. Визначення області стійкості у площені параметрів ПД - регулятора

Для підвищення якості регулювання САК охватимо її загальним зворотним негативним зв'язком (рис. 4.12). В зворотній зв'язок введемо корегуючи ланку – пропорційно-діференціальний регулятор (ПД – регулятор) с передавальною функцією

,

де Т – постійна часу корегуючої ланки;

k – коефіцієнт передачі корегуючої ланки.

Рис. 4.12. Структурна схема САК з корегуючою ланкою ПД - регулятором в загальному зворотньому негативному зв'язку

Визначимо область стійкості САК в площині параметрів настройки корегуючої ланки. Кордони області стійкості знайдемо за допомогою критерію Рауса-Гурвіца.

Згідно даному критерію система порядку n=3 знаходиться на межі стійкості у випадку рівняння нулю одного з коефіцієнтів характеристичного рівняння або діагонального мінору

Визначимо передавальну функцію замкненої САК

та її характеристичний поліном

.

Дорівняв до нуля коефіцієнти характеристичного поліному, отримаємо наступні кордони області стійкості

Таким чином, перша вимога критерію Рауса-Гурвіца накладає для системи, що є стійкою наступні обмеження

Дорівнюємо до нуля діагональний мінор

або після перетворений

Вирішивши рівняння відносно k, отримаємо

Область стійкості у площі параметрів настройки корегуючої ланки показана на рис. 4.13 (графіки кордонів області стійкості отримані в середовищі пакету прикладних програм MATLAB).

Р ис. 4.13. Область стійкості

Для перевірки, з якого боку від визначеного останнього кордону знаходиться область стійкості, необхідно вибрати точку на площі, наприклад , . При цих значеннях параметрів САК стійка, отже, область стійкості розташована по той бік цієї точки. Слід також зауважити, що останній кордон має розрив при .

4 .5. Дослідження впливу параметрів корегуючої ланки на якість САК

Проведемо дослідження впливу параметрів корегуючої ланки постійної часу T та коефіцієнту передачі k на якість регулювання САК. Для цього в області стійкостіи замкнутої САК виберемо дев'ять точок з наступними поєднаннями значень налаштування параметрів ПД – регулятора: .

Коефіцієнти поліномів чисельника та знаменника передавальної функції САК встановлюємо по вираженням:

Значення параметрів корегуючої ланки відповіднь значений коефіцієнтів передавальних функцій замкнутою САК надані в табл. 2.

Виконаємо розрахунок перехідних характеристик для кожної передавальної функції. Перехідні характеристики для обраних точок значень параметрів корегуючої ланки показані на рис. 4.14 – 4.22 (графіки отримані в середовищі пакета прикладних програм MATLAB).

Для зручності аналізу якості САК отримані перехідні характеристики зведені на одному графіку (см. рис. 4.23).

h(t)

Рис. 4.14. Перехідна характеристика при T=1 и k=0

h(t)

Рис. 4.15. Перехідна характеристика при T=2 и k=0

h(t)

Рис. 4.16. Перехідна характеристика при T=3 и k=0

h(t)

h(t)

Рис. 4.17. Перехідна характеристика при T=1 и k=1

h(t)

Рис. 4.18. Перехідна характеристика при T=2 и k=1

h(t)

Рис. 4.19. Перехідна характеристика при T=3 и k=1

h(t)

Рис. 4.20. Перехідна характеристика при T=1 и k=2

t

h(t)

Рис. 4.21. Перехідна характеристика при T=2 и k=2

h(t)

Рис. 4.22. Перехідна характеристика при T=3 и k=2

Р ис. 4.23. Перехідні характеристики для різних значень параметрів корегуючої ланки

Таблиця 2

Значення параметрів корегуючої ланки , коефіцієнти передавальної функції та показники якості регулювання САК

Варіант

,

с

,

c

,

%

1

1

0

0,3

1,7

2,2

1

0,1

1

4,5

0

2

2

0

0,3

1,8

3,2

1

0,1

1

8,3

0

3

3

0

0,3

1,9

4,2

1

0,1

1

11,5

0

4

1

1

0,3

1,7

2,3

2

0,1

1

4,4

11

5

2

1

0,3

1,8

3,3

2

0,1

1

3,3

0

6

3

1

0,3

1,9

4,3

2

0,1

1

5,4

0

7

1

2

0,3

1,7

2,4

3

0,1

1

3,6

21

8

2

2

0,3

1,8

3,4

3

0,1

1

2,1

4

9

3

2

0,3

1,9

4,4

3

0,1

1

3,1

0

В усіх випадках САК є статичною. Цьому прийнято вважати, що перехідний процес завершиться, коли вихідний сигнал входить в зону ±0,05 від установленого значення.

Значення тривалості перехідного процесу (с) та величини перерегулювання σ (%) для кожної передавальної функції наведені в табл. 2.

Аналіз одержаних результатів показує, що мінімальна тривалість перехідного процесу в САК =2,1с досягається при значеннях постійної часу і коефіцієнта передачі ПД- регулятора T = 2 і k = 2. Враховуючи, що при цьому величина перерегулювання σ = 4% менше звичайно прийнятої максимально допустимої величини 5%, слід вважати дане значення параметрів корегуючої ланки T = 2 і k = 2 оптимальними. Точніше оптимальні значення можна встановити більш детальними дослідженнями.