Тема 6. Формування загальноосвітнього та кваліфікаційного рівня трудового потенціалу

План проведення семінарського (практичного) заняття

1. Освіта та професійна підготовка як фундамент людського розвитку і прогресу суспільства.

2. Сутність та фактори конкурентоспроможності робочої сили.

3. Професійна мобільність людини на ринку праці.

4. Прогнозування професійно-кваліфікаційного попиту на робочу силу.

5. Створення моделі безперервного навчання як основи ефективної зайнятості.

Завдання для самостійної роботи

Практичне завдання 1. Проаналізувати структуру потреби підприємств, установ та організацій у працівниках на заміщення вільних робочих місць, визначити динаміку зміни попиту на ринку праці України на основі даних табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Потреба підприємств, установ і організацій у працівниках на заміщення вільних робочих місць станом на кінець 2001–2011 рр., тис. ос.

Показник	2001 р.		2010 р.		2011 р.		Відношення 2011 р./2001 р.
	особи	%	особи	%	особи	%	+/–	п.с.
Всього	96,9		63,9		59,3
Законодавчі, вищі державні службовці, керівники	4,7		5,7		5,3
Професіонали	9,2		9,0		9,1
Фахівці	9,0		7,4		7,0
Технічні службовці	1,3		2,2		1,7
Працівники сфери торгівлі та послуг	4,8		7,9		6,2
Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства	1,2		0,7		0,6
Кваліфіковані робітники з інструментом	37,7		13,2		13,0
Оператори і складальники устаткування і машин	22,3		7,9		7,9
Найпростіші професії	6,7		9,9		8,5

Практичне завдання 2.

1. Прокоментуйте наступні висловлювання:

1.1. «Ефективність функціонування ринку праці визначається рівнем мобільності його робочої сили. Тому пріоритетним напрямком державної політики у сфері зайнятості має стати обмеження сегментації ринку праці, усунення перешкод на шляху до вільного руху робочої сили. Останнє позитивно вплине на соціально-економічне становище всіх без виключення статево-вікових груп населення».

1.2. «Розвинуті внутрішньоорганізаційні ринки праці з вертикальною та горизонтальною мобільністю перешкоджають територіальній мобільності робочої сили. Тому для посилення зовнішньої мобільності працівників необхідно обмежити внутрішню, і навпаки».

2. Дайте відповіді на поставлені запитання:

2.1. Чи погоджуєтесь Ви з твердженням про те, що сім’ї, в яких працюють чоловік і дружина більше схильні до міграції, ніж ті, в яких працює лише один із подружніх партнерів, оскільки за цих умов ймовірність того, що хоча б один із них отримає привабливішу пропозицію на новому місці роботи в два рази вища? Чому Ви так вважаєте?

2.2. Чи погоджуєтесь Ви з тим, що розвиток міжнародної торгівлі передбачає необхідність у підтримці нічим необмеженої трудової міграції?

2.3. Чому носії специфічного людського капіталу менш схильні до міграції, ніж ті, хто володіє його загальним аналогом? Чи можна вважати, що особи, які мають у своєму розпорядженні унікальні знання та навички, фактично, не мобільні?