6

Тема 2. Облік грошових коштів

Мета: розглянути організацію касових операцій (порядок одержання готівки з банку і здавання її до банку, інвентаризація каси, облік результатів інвентаризації каси, облік касових операцій, бухгалтерська обробка звіту касира); облік операцій по рахункам в банках (порядок відкриття рахунків в банках, облік операцій на поточному рахунку в банку, облік грошових документів); облік операцій в іноземній валюті (облік операцій по купівлі іноземної валюти, облік операцій з продажу іноземної валюти, облік курсових різниць), вивчити порядок ведення облікових регістрів при журнально формі обліку та в компютерній програмі.

Література:

Грошові кошти як засіб обігу та платежу виступають посередником в обміні одних матеріальних і нематеріальних цінностей на інші під час здійснення господарської діяльності. Грошові кошти як засіб заощадження використовуються для накопичення майбутньої купівельної спроможності суб’єктів господарювання. Наведені положення досить повно характеризують економічну сутність грошових коштів, розкриваючи їх основні функції в економіці.

Фахівці з обліку, контролю та аналізу розглядають грошові кошти як найліквіднішу частину оборотних активів підприємства. Бутинець Ф.Ф. визначає грошові кошти як суму готівки в касі підприємства, вільні грошові кошти, що зберігаються на поточному, валютному та інших рахунках у банках, а також інші грошові кошти підприємства [4]. Ковальов В.В. розуміє під грошовими коштами гроші в касі, на розрахункових і депозитних рахунках [10]. За визначенням Велша Г. та Шорта Д. грошові кошти – це гроші та інші документи, які приймаються банками до вкладу та негайно відносяться на рахунок вкладника. До останніх належать розрахункові чеки, грошові перекази та векселі [17].

Грошові кошти – це готівка в касі, електронні гроші, залишки коштів на поточному та іншому рахунках, що можуть бути використані господарюючим суб’єктом у будь-який момент часу для проведення розрахунків у процесі здійснення господарської діяльності [9]. За іншим визначенням грошові кошти – це особливий вид активів, господарських засобів, що здатні моментально без всяких втрат виступати у якості засобів платежу, обігу, накопичення, міри вартості [7]. Також грошові кошти визначаються як найліквідніша частина оборотних активів, що готова до погашення будь-яких зобов’язань .

Визначенню сутності грошових коштів також присвячено ряд положень вітчизняних нормативно-правових актів. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій до складу грошових коштів включає грошові кошти в касі в національній та іноземній валютах, грошові кошти на рахунках у банках у національній та іноземній валютах, грошові документи в національній та іноземній валютах, а також грошові кошти в дорозі у національній та іноземній валютах. Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті грошові кошти – це грошова одиниця України, яка виконує функції засобу платежу та обліковується на рахунках у банках. Готівкові кошти, відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, визначаються як грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети, у тому числі й обігові пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами .

Близькими за рівнем ліквідності до грошових коштів є їх еквіваленти, до яких, згідно з П(С)БО 1, належать короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Узагальнюючи наведені положення, можна дати наступне визначення грошових коштів як об’єкта обліку, контролю та аналізу: грошові кошти підприємства – це його найбільш ліквідний оборотний актив, що супроводжує здійснення господарських операцій, може бути швидко трансформований у інші активи та спрямований на погашення капіталу і зобов’язань, обліковується на відповідних рахунках, а його рух і залишки є одними з ключових об’єктів контролю та аналізу.

Виконання грошовими коштами функції обігу та засобу платежу можливе лише за умови їх руху. З’ясування сутності руху грошових коштів передбачає визначення поняття грошового потоку.

У більш широкому розумінні рух грошових коштів – це узгоджений у часі рух фінансових ресурсів у господарському середовищі, направлений на забезпечення основних процесів діяльності суб’єкта господарювання і пов’язаний зі зміною стану визначеного обсягу грошових, матеріальних, трудових засобів підприємства, результати якого відображуються на рахунках бухгалтерського обліку та виступають основним об’єктом внутрішнього контролю .

Крім закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” порядок обліку руху грошових коштів підприємства в Україні регулюється П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку [163], Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку та іншими нормативними актами. Особливості готівкових розрахунків регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Порядок здійснення безготівкових розрахунків підприємства регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті.

Основними завданнями обліку руху грошових коштів підприємства згідно з наведеними нормативно-правовими актами є:

• збір, обробка та відображення первинної інформації про рух грошових коштів за відповідний період;

• систематизація, групування та зведення даних з метою одержання підсумкової інформації про рух грошових коштів підприємства;

• забезпечення достовірною і своєчасною інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів про рух грошових коштів підприємства через формування системи управлінської та фінансової звітності.

Серед основоположних принципів обліку та звітності, наведених в П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” , для обліку руху грошових коштів ключовими є: принцип автономності, що передбачає відображення в обліку і звітності грошових коштів підприємства відокремлено від грошових коштів його власників; принцип безперервності діяльності стосовно обліку руху грошових коштів, що виникає внаслідок реалізації проектів розвитку підприємства; принцип періодичності відображення руху грошових коштів у фінансовій та управлінській звітності; принцип повного висвітлення всієї інформації щодо руху грошових коштів, необхідної користувачам для обґрунтування відповідних рішень; принцип превалювання економічного змісту над юридичною формою, який передбачає відображення руху грошових коштів відповідно до економічного змісту господарських операцій, що його обумовлюють; принцип єдиного грошового вимірника передбачає відображення руху і залишків грошових коштів в різних валютах у єдиному гривневому еквіваленті.

Виконання перелічених вище завдань можливе лише за умови застосування відповідних методичних прийомів обліку руху грошових коштів (рис. 1).