- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
2.8.Крихкість сталі
Стальні конструкції можуть руйнуватися в’язко або крихко.
Під в’язким (пластичним) руйнуванням конструкцій розуміють повільне руйнування внаслідок розвитку значних пластичних деформацій в матеріалі при досягненні ним межі текучості. При цьому не порушується суцільність перерізу елементів, тобто не відбувається механічних пошкоджень матеріалу (матеріал не розривається). Але наявність значних пластичних деформацій (прогинів, кутів повертання) робить подальшу експлуатацію конструкцій неможливою, і такий стан конструкції вважається руйнуванням. Таке руйнування характерне при роботі сталі на розтяг. Зображена вище діаграма роботи сталі на розтяг є діаграмою в’язкого руйнування, при якому сталь досягає межі текучості.
Під крихким руйнуванням розуміють раптове руйнування, яке відбувається при малих деформаціях в межах пружної роботи матеріалу, що дуже небезпечно. При цьому відбувається розрив матеріалу.
Діаграма крихкого руйнування показана на рис.2.5, при цьому сталь руйнується, не досягаючи межі текучості.
Рис.2.4. Діаграма
крихкого руйнування
Для її визначення із сталі виготовляють зразки з надрізом з однієї сторони, які піддаються удару на маятниковому копрі (ударний згин, рис.2.6.).
Під час експерименту заміряють кути відхилення маятника до удару і після руйнування зразка. Різниця потенціальних енергій маятника – це робота, затрачена на руйнування зразка.
Ударною в’язкістю називається робота, затрачена на злам зразка, віднесена до площі його перерізу. Вимірюється в Дж/см2.
Рис. 2.5. До визначення
ударної в’язкості
Для сталі Cт3 ударна в’язкість при нормальній температурі – 70…100 Дж/см2.
Чим більша ударна в’язкість, тим якісніша сталь, і тим краще вона працює в умовах динамічних навантажень. Ударна в’язкість сталей різко знижується при пониженні температури (див. графік, рис.2.7.). Ударна в’язкість алюмінієвих сплавів практично не змінюється при зміні температури.
Рис.2.6. Залежність
ударної в’язкості
від
температури
Одна і та ж сталь залежно від різних умов може руйнуватися в’язко або крихко. Основними факторами, які впливають на роботу сталі і сприяють крихкому руйнуванню, є наступні: наклеп, старіння, нерівномірність розподілення напружень (концентрація напружень), стомленість сталі, вплив температури.
2.8.1. Наклеп
Наклепом називається підвищення межі текучості (умовної) і пружних властивостей сталі з одночасним зменшенням подовження, викликаних повторними (з перервами) навантаженнями сталі за межею текучості.
Проілюструємо явище наклепу на діаграмі розтягу сталі при повторних навантаженнях з повним розвантаженням. Навантаження і розвантаження металу в межах пружності не викликає змін в роботі металу. Графіки навантажень та розвантажень співпадають. Коли ж сталь довести до пластичних деформацій і розвантажити, то діаграма розвантаження піде паралельно до лінії деформацій (рис.2.8, а).
Рис. 2.7. До виникнення явища наклепу: а) початкове навантаження за межею текучості; б) наступні повторні навантаження з розвантаженнями
Наступні повторні навантаження і розвантаження наведені на рис. 2,8, б. При другому навантаженні діаграма піде спочатку по лінії розвантаження попередньої діаграми до точки, в якій навантаження було знято, а далі по діаграмі одноразового навантаження. Якщо порівняти цю другу діаграму з діаграмою одноразового навантаження, то
.
Аналогічна картина спостерігається при подальших повторних навантаженнях. Четверта діаграма вже повністю збігається з формою діаграми крихкого руйнування. Отже, послідовні форми діаграми розтягу сталі після повторних навантажень приводять до діаграми крихкого руйнування.
Як побічне явище, що є небезпечним для металоконструкцій, наклеп спостерігається при різанні металу ножицями, гнутті, пробиванні отворів тощо. Явище використовується для підвищення міцності арматури залізобетонних конструкцій, дротів ліній електропередач, тощо.
