- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
Основні механічні властивості сталей наступні:
міцність – здатність чинити опір зовнішнім впливам;
пружність – здатність відновлювати свою початкову форму після зняття навантаження;
пластичність – властивість не повертатися в початковий стан після зняття навантаження (поява залишкових деформацій);
крихкість – руйнування при малих деформаціях.
Основними механічними характеристиками сталей є наступні:
межа міцності (або тимчасовий опір) - u, МПа;
межа текучості - у, МПа;
відносне подовження при розриві , %.
Фізичні характеристики сталей, які використовуються при розрахунках конструкцій:
модуль пружності Е = 2,06 ·105 МПа;
коефіцієнт температурного розширення α = 0,000012 град.-1;
коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт Пуассона) = 0,3;
густина = 7850 кг/м3.
2.6.Алюмінієві сплави
Алюміній – найбільш розповсюджений на землі метал, він складає приблизно 8,1% земної кори. Його отримують з бокситів з вмістом глинозему 40…60%, а також з нефелінів та алунітів з вмістом глинозему 22…32%.
У зв’язку з високою температурою плавлення глинозему (2040°С) і порівняно низькою температурою плавлення алюмінію (657°С) існує єдиний спосіб отримання алюмінію – за допомогою електролізу глинозему. Таким чином отримують чистий алюміній. Однак внаслідок незначної міцності та швидкого окислення чистий алюміній в промисловості не використовується. Використовуються алюмінієві сплави, в яких вміст алюмінію складає 90…95%, а інше – спеціальні додатки, які підвищують міцність і уповільнюють окислення алюмінієвих сплавів.
Основні фізико-механічні характеристики алюмінієвих сплавів:
густина = 2700 кг/м3;
модуль пружності Е = 7,1·104 МПа;
коефіцієнт температурного розширення α = 0,000023 град.-1;
коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт Пуассона) = 0,3.
Алюмінієві сплави стійкі проти корозії, антимагнітні, добре працюють при низьких температурах. Але їх вартість істотно вища від вартості сталі (в 4…8 разів).
Маркування сплавів проводиться за легуючими елементами (однак позначення інше, ніж для сталей), наприклад: Al+Mg (алюмінієво-магнієві AМг), Al+Mn (алюмінієво-марганцеві AМц) - не піддаються термообробці, а тому м’які, маломіцні, і використовуються для огороджувальних конструкцій та декоративних елементів; Al+Mg+Si - силуміни (АД); Al+Mg+Si+Cu - авіаль (АВ); Al+Mg+Cu - дюралюміни (Д1; Д16 і т.ін.); Al+Mg+Cu+Zn+X - В94 (1915), В95 (1925) – багатокомпонентні високоміцні сплави.
Зміцнення сплавів, крім легування, проводиться термообробкою (закалюванням і старінням) та нагартовкою (наклепом і витяжкою).
Наявність зміцнення вводиться в позначення сплавів: відпалені сплави – додатково літера М; закалені та природньо зістарені – Т; закалені та штучно зістарені – Т1; нагартовані – Н; напівнагартовані – П.
Штучне старіння проводиться при t=160…180°С протягом декількох годин (при природньому старінні –декілька діб). Закалювання – нагрівання до t500°С і різке охолодження. Відпалювання – нагрівання до t=250…430°С і повільне охолодження не швидше, ніж на 30° за годину.
Алюмінієві сплави 1915Т та 1925Т близькі за міцністю до сталей, інші - менш міцні.
Алюмінієві сплави вигідно використовувати в конструкціях, де їх переваги особливо відчутні:
в конструкціях для важкодоступних районів з низькою температурою;
в конструкціях, які поєднують огороджувальні та несучі функції (панелі покриття і стіни);
в конструкціях великих прольотів (арках, куполах, складках, структурах, мембранах), де досить істотні навантаження від власної ваги;
в несучих конструкціях покриття будівель в умовах морського клімату або при наявності агресивного середовища (алюмінієві сплави мають підвищену корозійну стійкість);
в конструкціях зовнішнього та внутрішнього оздоблення будівель.
