- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
6.9. Стики балок
Стики балок бувають заводськими та монтажними.
Необхідність у влаштуванні стиків елементів, які складають балку, може виникнути в двох випадках:
якщо довжина наявного на заводі металопрокату виявляється меншою довжини елементів балки, або якщо необхідно змінювати переріз елементів по довжині (наприклад поясу). Ці стики виконуються на заводі і називаються заводськими;
якщо розміри та вага балок обмежуються умовами транспортування (розмірами та вантажопід’ємністю транспортних засобів). В цьому випадку балки розбиваються на окремі частини (відправні марки), перевозяться від заводу до місця будівництва окремо і остаточно стикуються на будівельній площадці. Такі стики називаються монтажними або укрупнювальними.
Наприклад, при транспортуванні залізницею – висота відправної марки до 3,7 м; ширина до 3,25 м; довжина: для двоосної платформи – до 10 м (маса 16,5 т), для двох платформ – до 20 м (маса до 33 т), для платформ вантажепід’ємністю 50т – до 13 м.
При транспортуванні автотранспортом розміри марок залежать від розмірів кузова або трейлера і їх вантажопід’ємності.
6.9.1. Стики прокатних балок
Ці стики виконуються порівняно рідко, оскільки прокатні балки в більшості випадків мають прольоти менші, ніж довжина прокату (lпрокату – 12 м).
Стики виконуються двома способами:
зварюванням встик (найбільш простий спосіб);
;
за допомогою накладок.
Розташовується стик в любому місці при відповідному розрахунку накладок і швів. Такий стик, як правило, є монтажним.
6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
Заводські стики поясів та стінки складених балок здійснюють з’єднанням листів до їх зібрання в балку, при цьому враховуються певні конструктивні вимоги: стик стінки не повинен співпадати з ребром жорсткості (віддалення не менше 10 tw), з місцем примикання балок настилу та другорядних балок і т.ін. Як правило, стики поясів не співпадають зі стиками стінки.
На заводах шви в стиках виконують з фізичним контролем якості швів, а тому вони рівноміцні з основним металом і проектуються конструктивно.
Якщо не використовуються фізичні методи контролю якості швів, то стик розтягнутого поясу в перерізі з Mmax роблять або косим (кут 60° до осі балки), що гарантує його рівноміцність з основним металом, або переносять стик в те місце балки, де напруження в поясі
Rwy = 0,85 Ry .
Стики стиснутого поясу та стінки виконують завжди прямими в будь-яких місцях.
Б. Монтажні стики
Монтажний стик поясів і стінки проектується завжди в одному перерізі.
Оскільки на монтажній площадці зварювання виконується, як правило, без використання фізичних засобів контролю якості, то монтажні шви рівноміцні основному металу тільки при стиску (Rwy = Ry), а в розтягнутому поясі Rwy = 0,85 Ry . В цьому випадку в перерізі з M = Mmax для розтягнутого поясу приймають косий шов, а для стиснутого поясу і стінки – прямий.
Покажемо стик до виконання монтажного зварювання.
Зазор в стику залишають конструктивно 2 мм, а кромки поясних листів в місцях швів спеціально обробляють для забезпечення повного проварювання.
