- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
А. Стиснутий пояс
Місцева втрата стійкості поясу може виникнути при дії стискаючих напружень. Покажемо схему втрати місцевої стійкості стиснутого поясу.
.
Як правило, місцева стійкість стиснутого пояса забезпечується при компоновці поперечного перерізу балки, що й було зроблено. В цьому випадку перевірка не потрібна.
Б. Стінка
Місцева втрата стійкості стінки може відбуватися від дії нормальних стискаючих напружень , дотичних напружень та місцевих напружень loc (під зосередженими силами), а також від їх одночасної дії. Для підвищення місцевої стійкості стінку укріплюють системою поперечних та поздовжніх ребер жорсткості (парних – з обох сторін симетрично, або односторонніх), які розміщуються нормально до поверхні випучування листа і збільшують жорсткість стінки.
Під впливом дотичних напружень стінка перекошується і може випучуватись, утворюючи хвилі, які нахилені до осі балки під кутом приблизно 45о. В цьому випадку стінка укріплюється поперечними ребрами, які перетинають хвилі, не даючи їм утворюватись.
Під дією нормальних напружень в стиснутій зоні стінки можуть утворюватись хвилі, які перпендикулярні до осі балки і паралельні напрямку поперечних ребер. В цьому випадку використовуються поздовжні ребра, які перетинають хвилі.
Покажемо приклади системи ребер (шви умовно не показані):
1 – поперечні
основні ребра; 2 – внутрішні опорні
ребра;
3 – поздовжні
ребра; 4 – проміжні короткі ребра; 5
– зона дії великих згинаючих моментів.
Коли необхідно ставити поперечні ребра жорсткості?
Стінки балок необхідно укріплювати поперечними ребрами жорсткості, якщо значення умовної гнучкості стінки
–
при
відсутності рухомого навантаження ;
– при
наявності рухомого навантаження на
поясі балки.
–
умовна
гнучкість стінки,
де hef – розрахункова висота стінки.
Відстань “а” між основними поперечними ребрами жорсткості (крок ребер) не повинна перевищувати:
при – a 2 hef ;
п
ри
–
a
2,5
hef
.
Поздовжні
ребра використовуються у високих балках
при
.
Ребра жорсткості виготовляють з листової сталі. Їх розміри призначаються:
ширина парного ребра
,
ширина одностороннього ребра
,
товщина ребра
.
Ребра жорсткості розділяють стінку на окремі прямокутні відсіки, стійкість яких перевіряється незалежно один від одного у відповідності з п.п.7.1…7.9 СНиП. Обов’язковій перевірці підлягають відсіки поблизу опори, в середині прольоту, в межах зміни перерізу балки.
Розміри відсіка:
а – відстань між осями ребер жорсткості;
tw – товщина стінки.
Місцева стійкість відсіку перевіряється за формулою:
,
де - стискаючі напруження на розрахунковій межі стінки
,
- середнє дотичне напруження
;
сr , сr - критичні нормальні та дотичні напруження для відсіку (за формулами СНиП);
M, Q – момент і поперечна сила, які визначаються:
при a hef – в середньому перерізі відсіка;
при a > hef – в середині більш напруженої ділянки відсіка довжиною hef .
–
при
loc
=
0 ;
–
при
loc
0 .
