- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
Покажемо розрахункову схему балки і проаналізуємо епюри зусиль.
Згинаючий момент М зменшується від середини до опор. Переріз балки підбирається за Мmax і має значний запас міцності в інших перерізах. З метою економії сталі переріз балки можна зменшувати у напрямку зменшення моменту, тобто від середини до опор.
Зміну перерізу можна здійснювати двома способами:
зменшенням висоти стінки;
зменшенням перерізу поясів.
Перший спосіб використовується рідко, оскільки така балка незручна у виготовленні.
Зміну
перерізу в балках виконують при l
>10…12
м.
При l
<
30м переріз
поясу змінюють тільки один раз (по одну
сторону від середини балки), оскільки
друга зміна перерізу дає тільки 3…4%
економії сталі. Найбільш раціонально
змінювати переріз поясів на відстані
від опор.
1) якщо якість швів контролюється фізичними засобами контролю, то Rwy= Ry;
2) якщо контроль візуальний, то Rwy= 0,85 Ry .
Таким чином, найбільш слабке місце в балці – шов в розтягнутому поясі.
Порядок розрахунку зміни перерізу наступний.
В перерізі 1-1 на відстані від опор визначаються M1 i Q1 (за правилами будівельної механіки). Визначається необхідний момент опору в перерізі 1-1:
,
Rwy=Ry (як правило, зварювання виконується на заводі з застосуванням фізичних засобів контролю якості шва).
Необхідний момент інерції перерізу 1-1:
.
Необхідний момент інерції поясних листів відносно нейтральної осі:
If1 = I1 – Iw (значення Iw не змінилося) .
Необхідна площа перерізу одного поясного листа:
.
Оскільки товщина поясу tf не змінилася, то
.
Остаточне значення bf1 погоджується з сортаментом універсальної сталі і повинно задовольняти наступним вимогам:
.
Обчислюються геометричні характеристики зміненого перерізу балки: Ix1 ; Wx1 ; Sx1 ; Sf1.
Далі виконуються необхідні перевірки міцності перерізу балки:
за нормальними напруженнями
;
за дотичними напруженнями (в опорному перерізі)
;
за зведеними напруженнями red
(при
loc
= 0),
де
(при
loc
≠ 0),
де
(див.
розрахунок згинальних елементів).
6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
Місцеве випучування окремих елементів в конструкції під дією стискаючих напружень і називається втратою місцевої стійкості. Місцеву стійкість може втратити стиснутий пояс і стінка в стиснутій зоні.
Втрата місцевої стійкості є небезпечним фактором. Втративший місцеву стійкість елемент виключається з робочого перерізу. Переріз стає несиметричним. Центр згину зміщується, в результаті чого балка передчасно втрачає несучу здатність.
Для забезпечення місцевої стійкості повинні виконуватися певні конструктивні заходи.
