- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
6.6.2. Перевірка міцності
Перевірка міцності за максимальними нормальними max і максимальними дотичними напруженнями max :
при роботі балки в пружній стадії:
,
де Ry вже уточнюється при фактичній товщині полиці tf (як більш товстого елемента);
.
З метою економії сталі переріз вважається підібраним раціонально, якщо недонапруження складає не більше 5 %:
.
При наявності ослаблень стінки в опорному перерізі отворами для болтів значення необхідно множити на коефіцієнт α, рівний
,
де а – крок отворів; d – діаметр отворів;
при роботі балки в пружно-пластичній стадії:
,
(в
опорному перерізі при М
= 0);
коефіцієнт с1 при одночасній дії в перерізі моменту М і поперечної сили Q визначається за формулами:
при 0,5 Rs c1 = c;
при 0,5 Rs < 0,9 Rs c1 = 1,05 c,
де
–
середні дотичні напруження в перерізі;
α = 0,7 – для двотаврового перерізу;
α = 0 – для інших типів перерізу;
с
– коефіцієнт, який приймається за
табл.66 СНиП залежно від типу перерізу
та співвідношення
.
обчислюється (недонапруження), при обчисленні max враховується коефіцієнт α (при ослабленнях).
Перевірка міцності за місцевими (локальними) напруженнями loc виконується в місцях прикладання зосереджених сил (наприклад, при поверховому сполученні балок), якщо стінка балки не укріплена поперечними ребрами жорсткості:
.
Якщо під зосередженими силами стінка укріплена поперечними ребрами жорсткості, то loc = 0, оскільки сила буде передаватися на торці ребер, а далі розподілятися по перерізу балки через зварні шви, які прикріплюють ребра до стінки.
Перевірка міцності за зведеними напруженнями red на краю стінки
;
при
σloc
= 0
,
(всі пояснення – див. розрахунок згинальних елементів).
Крім перерізів, де одночасно великі M i Q , перевірку необхідно виконувати в місцях зміни перерізу балки, в перерізах під зосередженими силами, над проміжними опорами нерозрізних балок.
6.6.3. Перевірка загальної стійкості
Перевірка загальної стійкості виконується за формулою:
(пояснення та випадки, коли ця перевірка не потрібна – див. розрахунок згинальних елементів).
6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
Перевірка жорсткості виконується за ІІ групою граничних станів. Відносний прогин обмежується граничним значенням:
.
Граничний відносний прогин залежить від призначення балки.
.
В металевих конструкціях порівнюють саме відносний прогин, тому що абсолютний прогин fmax не характеризує деформативність балки однозначно (при одному і тому ж прогині кривизна короткої балки буде більшою, ніж довгої).
Фактичні
значення
визначаються
за формулами опору матеріалів для різних
видів навантажень. Для однопролітних
балок при всіх видах навантажень можна
користуватися формулою:
.
На цьому розрахунок закінчений. Якщо хоча б одна з перевірок міцності, стійкості або жорсткості не виконується, то приймається за сортаментом профіль більшого перерізу.
