- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
Болти позначаються:
в плані - звичайні болти;
- високоміцні болти;
в
перерізі
- всі
болти.
Для профільної сталі (кутиків, швелерів, двотаврів) в сортаментах наведені нормативні риски е1, е2 для кожного номера прокату (тобто відстані до отворів ).
Смисл встановлення цих обмежень полягає в тому, що при малих відстанях між болтами та до краю метал може викрошитись, або в ньому може виникнути бокова тріщина. При великих відстанях може порушитися щільність з'єднання,
При проектуванні стиків на болтах необхідно конструктивно уникати асиметрії стиків, тобто слід проектувати парні накладки з листів або кутиків.
M = N e зрівноважуються.
Якщо з'єднання проектується внапустку або з односторонньою накладкою, то незрівноважені моменти M = N e в тонких елементах можуть викривити стик, оскільки силовий потік намагається вирівнятися.
VI. Балки та балкові конструкції
6.1. Загальна характеристика балок
Балками називають несучі елементи, які працюють на поперечний згин.
Балки – найбільш масові будівельні елементи. Вони призначені для сприйняття навантажень, прикладених в прольоті, і передачі їх на опори. Необхідну жорсткість балці на згин надають горизонтальні елементи – пояси. Опір перерізу зсуву, що виникає від дії поперечних сил, забезпечує вертикальна стінка, яка з’єднує пояси. Іншими словами, якщо в перерізі балки від дії зовнішнього навантаження виникають згинаючий момент і поперечна сила, то момент (нормальні напруження ) сприймається в основному поясами, а поперечна сила (дотичні напруження ) – стінкою.
Балки широко використовують в конструкціях промислових та цивільних будівель, в балкових клітках, міжповерхових перекриттях, мостах, естакадах, в підкранових балках та інших спорудах.
Основні переваги балок перед іншими несучими конструкціями перекриття:
простота конструкції;
мала трудомісткість виготовлення та монтажу;
надійність в роботі;
порівняно невелика вартість.
Балки раціонально проектувати про прольотах до 20 м. При більших прольотах більш економічними стають наскрізні конструкції – ферми.
За статичною схемою балки поділяють на :
2) багатопролітні розрізні
3) багатопролітні нерозрізні
4) шарнірно-консольні
В практиці будівництва найчастіше використовують розрізні балки, оскільки їх просто монтувати. Однак за витратами сталі вони менш вигідні, ніж нерозрізні. За рахунок чого? В нерозрізних балках виникають моменти на опорах, які розвантажують основні моменти в прольотах. Таким чином, розрахункове значення згинаючого моменту в нерозрізних балках менше аналогічного в розрізних, що призводить до економії сталі. Недоліком нерозрізних балок є більша чутливість до просідань опор і зміни температури.
