- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
по
МШ
по
МMC
де Rwf – розрахунковий опір кутового шва зрізу (умовному) у площині наплавленого металу (по МШ); залежить від класу сталі з’єднуваних елементів і визначається за табл. Ж.2 [5];
Rwz – розрахунковий опір кутового шва зрізу (умовному) у площині металу межі сплавлення (по ММС)
Rwz = 0,45 Run ;
Run – межа міцності сталі з'єднуваних елементів;
wf , wz – коефіцієнти умов роботи шва (за СНиП);
с – коефіцієнт умов роботи з'єднання (за СНиП);
lw – розрахункова довжина шва; в даному випадку lw = 2(а – 10 мм).
Кутовий шов характеризується катетом kf та розрахунковою довжиною lw. Задача розрахунку полягає в обчисленні цих значень. Задаючись катетом kf в межах kf,min kf kf,max , можна визначити необхідну розрахункову довжину:
– по
МШ ;
– по
ММС .
В результаті приймається більше значення lw .
Якщо відома розрахункова довжина, то можна визначити необхідний катет:
– по
МШ ;
– по
ММС .
В результаті приймається більше значення kf .
Практично дозволяється обмежуватися розрахунком швів лише по одному менш міцному перерізу (або по МШ, або по ММС). Для цього попередньо необхідно знайти добуток:
Rwf f i Rwz z .
Якщо Rwf f < Rwz z – розрахунок дозволяється виконувати тільки по МШ.
Якщо Rwz z < Rwf f – по ММС.
В інженерних розрахунках часто зустрічаються випадки прикріплення несиметричних профілів, наприклад кутиків до фасонки.
Прикріплення асиметричних профілів до фасонки повинно забезпечити співпадання рівнодіючої зусиль, що передаються швами, з нейтральною віссю профілів.
Для кутика площі перерізів швів біля обушка та біля пера повинні розподілятися обернено пропорційно відстаням від цих швів до осі кутика. Оскільки обушок знаходиться на меншій відстані від осі кутика, ніж перо, то площа перерізу шва біля обушка повинна бути більшою, ніж біля пера.
Таким
чином, якщо в стержні з двох кутиків діє
зусилля N,
то шов біля обушка одного кутика сприймає
зусилля
,
а шов біля пера
,
де αс
i
αt
– коефіцієнти перерозподілу зусилля
відповідно на шов біля обушка та шов
біля пера; індекс “с”
означає належність характеристик до
шва біля обушка, а “t”
– до шва біля пера.
Враховуючи, що ці відношення для сортаментних кутиків практично постійні, можна прийняти:
– αc = 0,7; αt = 0,3 (рівнобокі кутики);
– αc = 0,68; αt = 0,32 (нерівнобокі кутики, приєднані більшими полицями);
– αc = 0,75; αt = 0,25 (нерівнобокі кутики, приєднані меншими полицями).
5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
Покажемо переріз шва по площині зрізу та епюру напружень.
lw = b – = b –10мм ,
де - довжина дефектної ділянки шва, = 10мм.
За аналогією з розрахунком згинальних елементів умова міцності:
– по
МШ ;
– по
ММС .
