- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
(N0, M=0, Q=0)
Рис. 5.17. До розрахунку
стикових швів на
дію осьової
сили
Умова міцності має вигляд:
де Rwy – розрахунковий опір стикових зварних з’єднань розтягу, стиску, згину за межею текучості. Залежить від способу контролю якості шва та напруженого стану з’єднання.
При
роботі з’єднання на стиск (в усіх
випадках) та при роботі на розтяг або
згин у випадку застосування фізичних
засобів контролю якості шва (рентгенографія,
-графія,
ультразвукова дефектоскопія,
магнітографічний спосіб)
.
При
роботі з’єднання на розтяг або згин
без застосування фізичних
засобів
контролю якості шва (при візуальному
контролі)
.
Рис. 5.18. До розрахунку
косого шва
Тоді умови міцності за нормальними та дотичними напруженнями мають вигляд:
,
,
де Rws – розрахунковий опір стикових з’єднань зрізу; Rws = Rs .
Якщо косий шов виконується з нахилом 1:2 (тобто tg α = 2), то він рівноміцний з основним металом і його розрахунок не потрібний.
5.4.3. Розрахунок стикових швів на згин (M0, N=0, Q=0)
Рис. 5.19. До розрахунку стикових швівна чистий згин
Умова
міцності:
.
5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
Рис. 5.20. До розрахунку стикових швів на спільну дію N та M
Умова
міцності:
.
5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
Міцність шва перевіряється:
за нормальними напруженнями
;
за дотичними напруженнями
,
де Sw – статичний момент половини перерізу шва відносно нейтральної осі
за зведеними напруженнями
де
– середні дотичні напруження з умови
рівномірного розподілу по стиковому
шву; 1,15
– коефіцієнт, який враховує розвиток
пластичних деформацій.
5.5. Розрахунок кутових швів
5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
Кутові шви роблять у кутах, утворених гранями з’єднуваних елементів. Вони працюють в умовах складного напруженого стану (розтяг, стиск, згин, зріз). Але незалежно від фактичної роботи всі кутові шви умовно розраховуються тільки на зріз, оскільки основною деформацією в них є зсув.
Розрахунок проводять за двома розрахунковими перерізами (рис. 5.22):
за металом шва (МШ) – площина зрізу проходить по наплавленому металу шва;
з
Рис. 5.22. Розрахункові перерізи для розрахунку кутових швів
а металом межі сплавлення (ММС) - площина зрізу проходить по металу межі сплавлення.
Рис. 5.23. Площина
зрізу кутових швів
Залежно від розрахункового перерізу площа шва рівна:
Awf = f kf lw (по МШ);
Awz = z kf lw (по ММС),
де індекс “f” означає, що характеристика відноситься до перерізу по МШ (крім kf – однаково для обох перерізів);
“z” – до перерізу по ММС,
- коефіцієнт глибини проплавлення шва, залежить від виду зварювання і встановлюється за СНиП;
Рис. 5.24. Катети
кутових швів за різної їх зовнішньої
форми
kf – товщина кутового шва;
lw – розрахункова довжина шва, яку приймають меншою від дійсної довжини на 10 мм за рахунок непроварювання та кратеру на кінцях шва.
Розглянемо розрахунок кутових швів при різних напружених станах.
