- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
V. З’єднання в металевих конструкціях
Для з’єднань металоконструкцій застосовуються зварювання та болти. В більшості випадків застосовується зварювання. Біля 95% всіх конструкцій в будівництві – зварні.
5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
В будівництві в основному застосовується електродугове зварювання. Воно було винайдене російським інженером М.М.Бенардосом (1882 р.) і вдосконалене в 1888 р. М.Г.Славяновим.
Електродугове зварювання основане на явищі виникнення електричної дуги між стальним стержнем (електродом) і зварюваними стальними деталями, яка розплавлює основний метал і метал електроду, змішує їх, в результаті чого при охолодженні утворюється зварний шов, з’єднуючий окремі деталі в одне ціле.
Переваги зварювання перед болтовими з’єднаннями:
до 20% знижується трудомісткість виготовлення конструкцій;
на 10…20% знижується металомісткість;
Рис.5.1. Конструктивна форма складених балок
спрощується конструктивна форма (рис. 5.1);
підвищується можливість автоматизації процесу виготовлення конструкцій (з використанням зварювальних агрегатів).
Недоліки зварювання:
чутливість до концентрації напружень (зварні напруження приводять до крихкого руйнування при динамічних навантаженнях або понижених температурах);
можливе деформування елементів внаслідок усадки зварних швів (рис. 5.2).
Рис.5.2.
Деформація внаслідок усадки шва
За ступенем автоматизації електродугове зварювання поділяється на три види: 1) ручне; 2) напівавтоматичне; 3) автоматичне.
Охарактеризуємо коротко кожний вид.
Ручне зварювання: виконується зварником за допомогою електродів. Це найбільш повільне та трудомістке зварювання. Залежить від кваліфікації зварника: він має витримувати постійну відстань між електродом та конструкцією, що досить важко. Але це зварювання найбільш універсальне і широко застосовується при монтажі конструкцій. Може використовуватися в будь-якому положенні, а також в тяжко доступних місцях.
Електрод являє собою стальний круглий стержень, який має спеціальну обмазку, що виконує захисну, легуючу функції, або надання металу шва певних спеціальних властивостей. Електроди поділяються на окремі типи, позначаються Е42…Е85. Літера “Е” – скорочення слова “електрод”, а число вказує межу міцності на розтяг металу шва у кг/мм2 (наприклад Е42 – 42 кг/мм2). Після числа може стояти літера “А” (наприклад, Е42А). Вона означає підвищену пластичність металу шва.
Напівавтоматичне зварювання: ведеться зварювальним напівавтоматом, який вздовж шва пересуває зварник. Інші операції виконуються автоматично.
Автоматичне зварювання: ведеться за допомогою голого електродного дроту, який автоматично подається до місця зварювання, під шаром флюсу або в середовищі інертного газу, що перешкоджає попаданню в розплавлений метал шкідливих домішок (кисню з повітря). Дає можливість в 5...10 разів підвищити продуктивність праці порівняно з попередніми видами зварювання. Електродний дріт поділяється за марками.
Тип електроду або марка зварювального дроту призначається так, щоб міцність матеріалу шва була не нижчою міцності сталі з’єднуваних елементів.
