
- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
Основними значеннями навантажень є їх характеристичні значення.
Встановлені нормами проектування (ДБН В.1.2-2:2006 “Навантаження і впливи”) найбільші величини навантажень, які забезпечують нормальні умови експлуатації, називаються характеристичними навантаженнями.
Нормальною експлуатацією вважається постійний процес безперебійної роботи конструкції або споруди, який здійснюється без обмежень у відповідності з передбаченими у нормах умовами.
Характеристичні навантаження визначаються: постійні – за даними проектів; змінні - за ДБН “Навантаження і впливи”, за проектним завданням, за стандартами або за спеціальними умовами.
На протязі строку служби конструкції навантаження не завжди залишаються однаковими. Оскільки навантаження мають природу випадкових величин, то внаслідок їх мінливості або відступу від нормальної експлуатації можливі відхилення навантажень від характеристичних в більшу або в меншу сторону. Ці відхилення враховуються в розрахунках коефіцієнтами надійності за навантаженнями f. Вони визначені на основі обробки статистичних даних спостережень за фактичними навантаженнями під час експлуатації споруд. Ці коефіцієнти залежать від виду навантаження, тому кожне навантаження має своє значення f , які наведені в ДБН “Навантаження і впливи”. Для більшості навантажень f >1, а для деяких f < 1. Якщо умови роботи конструкції погіршуються внаслідок збільшення навантаження, то f > 1. В тих випадках, коли зменшення навантаження погіршує умови її роботи, приймають f < 1, наприклад, при розрахунках на стійкість положення – перекидання, зсув, всплиття (для підпірних стінок, греблі і т.ін.).
При розрахунках конструкцій за I групою граничних станів використовують розрахункові граничні значення навантажень, які визначаються множенням характеристичного значення на коефіцієнт надійності за граничним навантаженням fm.
При розрахунках конструкцій за II групою граничних станів використовують розрахункові експлуатаційні значення навантажень, які визначаються множенням характеристичного значення на коефіцієнт надійності за експлуатаційним навантаженням fе.
Значення коефіцієнтів fm та fе для різних видів навантажень наведені в ДБН В.1.2-2:2006 “Навантаження і впливи”.
3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
На конструкцію або споруду, як правило, діє одночасно декілька навантажень (власна вага конструкцій , сніг, вітер, кранові навантаження і т.д.), тобто вони діють не роздільно, а одночасно.
Одночасне досягнення найбільших значень декількох короткочасних навантажень менш імовірно, ніж поява найбільшого значення одного з них. Тому, чим складніше навантаження, тобто чим більше короткочасних навантажень одночасно діють на конструкцію, тим менша імовірність того, що їх значення будуть одночасно максимальні в один і той же момент часу. Більш імовірно, що одне з короткочасних навантажень досягне свого найбільшого значення, а інші будуть значно меншими від максимуму або відсутні взагалі. Тому конструкції розраховують не на суму діючих навантажень, а на їх сполучення.
Надзвичайно мала імовірність одночасної появи найбільших значень короткочасних навантажень в цих сполученнях враховується (на основі статистичних даних і теорії імовірності) множенням розрахункових значень короткочасних навантажень або відповідних їм зусиль на коефіцієнт сполучень .
Нормами встановлено два види сполучень: основні та особливі.
Основні сполучення включають постійні, змінні тривалі та короткочасні навантаження і впливи.
Особливі сполучення включають постійні, змінні тривалі, короткочасні навантаження і одне епізодичне навантаження.
Основні сполучення розрізняють двох груп:
І гр. – з одним найбільш невигідним короткочасним навантаженням. Вона включає всі постійні, всі тривалі і одне найбільш невигідне короткочасне навантаження;
всі постійні
+ всі тривалі, помножені на 1 1 = 1,0
+ одне короткочасне (найбільш
невигідне), помножене на 2 2 = 1,0
ІІ гр. – з двома і більше найбільш невигідними короткочасними навантаженнями. Вона включає: всі постійні, всі тривалі, помножені на коефіцієнт = 0,95 , і не менше двох найбільш невигідних короткочасних навантажень, помножених на коефіцієнт = 0,9 .
всі постійні
+ всі тривалі, помножені на 1 1=0,95
+ два і більше короткочасних (найбільш
невигідних), помножених на 2 2=0,9
Коефіцієнт сполучення навантажень , рівний 0,9, враховує надзвичайно малу імовірність одночасної появи короткочасних навантажень найбільшого значення. В особливому сполученні короткочасні навантаження множаться на коефіцієнт = 0,8 , а значення епізодичного навантаження залишається без змін.