- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
2.10.1. Листова сталь
Поділяється на тонколистову, товстолистову та універсальну.
Тонколистова сталь має товщину листів до 4 мм. Її використовують для виготовлення гнутих профілів, профільованих настилів тощо.
Товстолистова сталь має товщину 4…160 мм та ширину листів 600…3800 мм. З неї виготовляють листові конструкції, конструкції з суцільними стінками (балки, колони, рами) та інші.
Універсальну сталь випускають листами товщиною 6…60 мм та шириною 200…1050 мм. Вони мають рівні краї і не потребують додаткового різання та стругання, що зменшує трудомісткість виготовлення конструкцій. Універсальна сталь використовується для виготовлення колон, складених балок тощо.
2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
Кутики. Існують рівнобокі та нерівнобокі кутики (рис.2.13).
Рис.2.12. Прокатні кутики
Полиці кутиків мають паралельні грані. Їх позначають за шириною та товщиною полиць.
Двотаври. Розрізняють два види двотаврів:
1) двотаври з нахилом внутрішніх граней полиць (рис.2.14.). Вони позначаються номерами, які відповідають висоті двотавра в см, наприклад:
І 10 (h = 10 см); І 60 (h = 60 см) – це найбільший номер;
2) двотаври з паралельними гранями полиць (рис.2.15). Вони поділяються на три типи:
балкові (нормальні) – додатково вводиться в позначення літера Б (І23Б, h = 23 см);
широкополицеві – додатково вводиться в позначення літера Ш (І26Ш, h = 26 см);
колонні – додатково вводиться в позначення літера К (І30К, h = 30 см).
Найбільша висота цих двотаврів 1000 мм.
Рис.2.13. Двотаври з нахилом внутрішніх
граней полиць
Рис.2.14. Двотаври з паралельними
гранями полиць
Таври. Таври (рис. 2.16) одержують в результаті розрізу стінки двотаврів з паралельними гранями полиць у поздовжньому напрямку. Їх також поділяють на три типи: балкові (нормальні) – БТ; широкополицеві – ШТ; колонні – КТ.
Рис.2.15. Таври
Швелери. Швелери існують двох типів: з нахилом внутрішніх граней полиць (рис.2.17., а); з паралельними гранями полиць (рис.2.17., б) – в позначення додатково вводиться літера П.
Нумерують швелери за тим же принципом, що й двотаври. Найбільша висота швелерів – 40 см.
Рис.2.16. Швелери: а – з нахилом внутрішніх граней полиць;
б – з паралельними гранями полиць
Круглі труби. Їх випускають двох типів: безшовні гарячокатані (рис.2.18); електрозварні (d 1620 мм, t = 1…16 мм).
Рис. 2.17. Безшовні гарячокатані
труби
Б. Гнуті профілі
Гнуті профілі застосовуються в легких конструкціях і елементах, які потребують великої жорсткості при порівняно невеликих діючих зусиллях. Профілі виготовляються з тонких листів або штаб гнуттям на спеціальних машинах. Виготовляють наступні профілі: кутики рівнобокі та нерівнобокі (рис.2.19, а, б); швелери з рівними та різними полицями (рис.2.19, в, г); С-подібні профілі (рис.2.19, д); замкнуті гнуто-зварні профілі квадратного та прямокутного перерізу (рис.2.19.,е, є).
Рис.2.18. Гнуті профілі
