
- •Конспект лекцій з навчальної дисципліни
- •Розділ 1. Лінійна алгебра
- •1.1. Матриці та їх властивості
- •1.2. Визначники та їх властивості
- •2.3. Дослідження системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод Крамера. Обернена матриця.
- •Завдання для самостійної роботи
- •У задачах 2-4, не розкриваючи визначники, доведіть справедливість нерівностей:
- •У задачах 5-11 обчисліть визначники:
- •Розділ 2. Аналітична геометрія
- •2.1. Прямокутні координати на площині
- •2.2. Полярна система координат на площині
- •2.3. Прямокутні координати в просторі
- •2.4. Поняття вектора
- •Для вільного вектора таке розвинення за базисом має вигляд
- •2.5. Дії над векторами
- •Скалярним добутком двох векторів і називається число, яке дорівнює добутку довжин цих векторів на косинус кута φ між ними
- •2.6. Рівняння прямої і площини
- •2.6.1. Канонічне рівняння прямої
- •2.6.4. Кут між двома прямими. Умови перпендикулярності й паралельності двох прямих
- •Доведення Кут між прямими (4) і (5) дорівнює куту між їх напрямними векторами і . На підставі формули скалярного добутку векторів і дістанемо
- •Відстань від точки до прямої Нехай задано таке рівняння прямої l
- •Довжину перпендикуляра, опущеного з точки до прямої l, називають відстанню від точки до прямої (Рис. 2.7)
- •Визначимо відстань між точкою і прямою l. Шукана відстань d є висотою паралелограма, побудованого на векторах і . Нехай . Оскільки дорівнює площі паралелограма, то , тобто
- •2.6.6. Площина у просторі. Загальне рівняння площини
- •2.6.7. Рівняння площини, що проходить через три задані точки
- •2.6.8. Кут між двома площинами. Умови перпендикулярності й паралельності двох площин
- •2.6.9. Нормальне рівняння площини.
- •2.6.10. Відхилення точки від площини. Відстань точки до площини
- •2.6.11. Пряма у просторі. Загальні рівняння прямої
- •2.6.12. Кут між двома прямими в просторі. Умови перпендикулярності й паралельності двох прямих
- •2.6.13. Кут між прямою і площиною
- •2.7. Рівняння прямої на площині
- •2.7.1. Загальне рівняння прямої
- •Параметричні й канонічні рівняння прямої. Рівняння прямої, яка проходить через дві задані точки
- •Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •Кут між двома прямими. Умови паралельності й перпендикулярності двох прямих
- •Нормальне рівняння прямої
- •Відстань від точки до прямої
- •2.8. Криві другого порядку
- •2.8.2. Гіпербола
2.8.2. Гіпербола
Означення. Гіперболою називають геометричне місце точок площини, для яких модуль різниці відстаней від двох фіксованих точок цієї самої площини, що звуться фокусами, є величиною сталою.
Позначимо
фокуси гіперболи через
і
,а
відстань між ними – через 2с
(Рис. 2.23). Введемо на площині прямокутну
систему координат. За вісь Ох
візьмемо пряму, що проходить крізь
фокуси
та
з
додатним напрямом від
до
,
а вісь Оу
проведемо через середину відрізка
перпендикулярно до осі Ох
(Рис. 2.23).
y
L1 B2 L2
M
F1
A1
O
A2
F2
x
K1 B1
K2
Рис. 2.23
Тоді
координати фокусів гіперболи відносно
цієї системи будуть
,
.
Позначимо через
довільну точку гіперболи і назвемо
відрізки
і
(а
також їх довжини
і
)
фокальними
радіусами цієї точки. Модуль
різниці відстаней між фокусами позначимо
через 2а.
З
випливає, що різниця
,
звідси отримуємо
,
або
.
Ця нерівність є умовою існування
гіперболи.
Відстані від точки М до та відповідно становлять
За означенням точка М лежить на гіперболі тоді і лише тоді, коли
,
тобто
.
Отже,
.
(35)
Це і є рівняння гіперболи. Спростимо його. Запишемо рівняння (35) так
Піднесемо обидві частини цього рівняння до квадрата
,
або
Піднісши до квадрата обидві частини цієї рівності, матимемо
Звідки
(36)
Оскільки
,
то величина
додатна. Нехай
.
Тоді рівняння (36) набуває вигляду
або
(37)
Можна довести, що незважаючи на двократне піднесення до степеня рівняння (37), яке при цьому отримується, є еквівалентним рівнянню (35). Тобто рівняння (37) є рівнянням гіперболи, означеної на початку підрозділу. Рівняння (37) отримало назву канонічне рівняння гіперболи.
Дослідимо
форму гіперболи за допомогою рівняння
(37). Оскільки це рівняння не змінюється
при заміні х
на (–х)
і у
на
(–у),
то гіпербола симетрична відносно осей
Ох
і Оу.
Тому достатньо розглянути лише ту
частину гіперболи, яка лежить у першому
квадранті. Нехай
і
.
Тоді з рівняння (37) дістанемо
,
(38)
звідки
,
при
матимемо
.
Тоді з рівняння (38) випливає, що при
необмеженому зростанні х
від а
до
значення у
збільшується. Отже, гіпербола – необмежена
крива.
Розглянемо пряму , рівняння якої
.
(39)
Покажемо,
що гіпербола у першому квадранті
координатної площини Оху
як завгодно близько наближається до
прямої (39). Нехай
–
точка гіперболи, а
–
точка прямої, яка має однакову з М
абсцису х
(Рис. 2.24).
у
у
О
а
х
х
Рис. 2.24
Розглянемо
відстань
(40)
З (40)
випливає, що при
знаменник дробу у правій частині рівності
(40) необмежено зростає, а тому
.
Отже, точка
необмежено наближається до прямої
при
.
Означення. Якщо К – деяка необмежена крива, і точка М, переміщуючись по цій кривій у нескінченість, необмежено наближається до прямої , то пряму називають асимптотою кривої К.
Отже, пряма , яка має рівняння (39), є асимптотою тієї гілки гіперболи (37), яка розташована в першому квадранті координатної площини Оху .
Всю
гіперболу дістанемо за допомогою
симетричних відображень відносно осей
Ох
і Оу.
Гіпербола має дві асимптоти, що є
діагоналями прямокутника
сторони якого дорівнюють
і
(Рис. 2.23). Точки А1
і А2
називають вершинами
гіперболи,
а відрізки
і
(а також їх довжини
і
)
– осями
гіперболи.