
- •Глава 2.2. Функціональні засади адміністрування
- •§ 2.2.1. Прояв і спеціалізація змісту адміністрування
- •§ 2.2.2. Базова класифікація функціонального змісту адміністрування
- •§ 2.2.3. Адаптація функцій адміністрування організації
- •Глава 2.3. Механізм адміністрування організації
- •§ 2.3.1. Формування механізму адміністрування
- •§ 2.3.2. Інструментарій адміністрування організації
- •§ 2.3.3. Комплекс опосередкованої адміністрування
- •Глава 3.1. Процедура як форма адміністрування процесу
- •§ 3.1.1. Процеси і процедури
- •§ 3.1.2. Процедурна основа адміністрування
- •§3.1.3. Ресурси розвитку процедурного адміністрування
- •Глава 3.2. Забезпечення функціонування організації
- •§ 3.2.1. Адміністрування організації процесу
- •§3.2.2. Моделювання функціонування організації
- •3.2.3.Супровід циклу функціонування
- •Глава 3.3. Процедурне забезпечення функціонування
- •§ 3.3.2. Базові процедури адміністрування організації
- •§ 3.3.3. Класифікація процедур адміністрування
- •Глава 4.1. Адміністрування повноважень в організації §4.1.1. Поняття і вміст повноважень
- •§ 4.1.3. Реалізація повноважень менеджменту
- •§ 4.2.1. Матричного моделювання функціональної взаємодії
- •§ 4.2.2. Формування змісту положень про підрозділи
§ 2.3.3. Комплекс опосередкованої адміністрування
Безпосередні важелі та інструменти пріоритетно забезпечують оперативне адміністрування, яке затребуються тим частіше, чим слабкіше і невизначений стабілізується організації. Всім добре відома прямий зв'язок між недостатньо забезпеченої стабільністю і вимушено надлишкової плинністю, яка найбільш контрастно проявляється саме в адмініструванні організації. Вона зумовлює не тільки надмірну завантаженість персоналу цієї самої «плинністю, але й істотне зниження ефективності роботи організації в цілому. Це зумовило формування і розвиток самостійного комплексу опосередкованого адміністрування, що забезпечує стратегічну стабілізацію організації.
Комплексний підхід до адміністративної стабілізації визначає систему агрегування і застосування не тільки вже постійних важелів та інструментів, але і всього розмаїття форм і методів стратегічного адміністрування. Це припускає відкриту модель формування складу та змісту комплексу, побудови та застосування взаємодії об'єднуються їм ресурсів. Разом з тим, її основою стає досить звичний інструментарій, але тільки тепер вже опосередкованого адміністрування створюваний і оснащується конструктивні ¬ ми формами і методами.
Традиційне сприйняття, позиціонування і використання ресурсів інструментарію безпосереднього адміністрування виробили досить ефективну методику мобілізації, агрегації та застосування його ресурсів. Вона була докладно і обґрунтовано представлена в дослідженні та розробці матеріалів попереднього пункту цього підручника, що дозволяє застосувати її й до подання інструментарію опосередкованого адміністрування. Це важливо ще й тому, що на практиці в процесі застосування ресурси обох інструментаріїв неминуче взаємодіють. Такий уніфікований підхід конструктивно обумовлює об'єднання ресурсів інструментаріїв безпосереднього і опосередкованого адміністрування, виділяючи два ешелони загального формування.
Природно, що використання уніфікованої моделі провокує неминуче порівняння і можливе протиставлення як складу і змісту, так і загальної конфігурації подання інструментаріїв. Але в даному випадку це не перешкода, а конструктивно необхідний підхід. Справа в тому, що цілеспрямоване і ефективне функціонування організації спочатку може забезпечуватися тільки органічним взаємодією інструментаріїв безпосереднього і опосередкованого адміністрування. Це об'єктивно обумовлено єдністю стратегії і тактики, системи і процесу, стабілізуючого і розпорядчого впливу у функціонуванні будь-якої організації.
Таким чином, у формуванні та поданні конфігурації позиціонування інструментарію опосередкованого адміністрування використовується спільна з попереднім інструментарієм модель. Цим обумовлюється і назва «ешелон» стосовно нової класифікації, що безпосередньо визначає її тісна взаємодія з представленої раніше моделлю. У самому загальному вигляді склад і зміст ешелону інструментарію опосередкованого адміністрування можуть бути представлений наступним чином (рис. 2.3.3.1).
формація |
|
|
|
↓
|
Повідомлення |
|
|
Ориентація |
↓
|
Розробка |
|
↓
|
Встановлення |
↓
|
Положення |
Введення |
↓
|
Визначення |
↓
|
↓
|
Об'єднання |
↓
|
Укладення |
Pаохочення |
↓
|
Нормирование |
↓
|
↓
|
Відповідність |
↓
|
Норматив |
Вправлення |
↓
|
Порівняння |
↓
|
↓
|
Співвідношенняяя |
↓
|
Відображення |
Рекомендація |
↓
|
Уточнення |
↓
|
↓
|
Раз'яснення |
↓
|
Висновок |
Ставлення |
↓
|
Інструктаж |
↓
|
↓
|
Узгодження |
↓
|
Інструкція |
Вказівка |
↓
|
Відокремлення |
↓
|
↓
|
Делегування |
↓
|
Представленняе |
Наділення |
↓
|
Агрегація |
↓
|
↓
|
Декларування |
↓
|
Розрахунок |
Побажання |
↓
|
Аналіз |
↓
|
↓
|
Ініцюювання |
↓
|
Експертиза |
Накладання |
↓
|
Асоціювання |
↓
|
↓
|
Мотивація |
↓
|
Оцінка |
Орієнтація |
↓
|
Заохочення |
↓
|
↓
|
Мотивування |
↓
|
Коригування |
Констатація |
↓
|
Стимулювання |
↓
|
↓
|
Мобілізація |
↓
|
Адаптація |
Поведінка |
↓
|
Активація |
↓
|
|
Регулювання |
↓
|
Звіт |
|
|
Оптимизація |
↓
|
|
|
|
Рейтинг |
Рис. 2.3.3.1. Ешелон інструментарію опосередкованого адміністрування
Представлений на малюнку складу ешелону інструментарію опосередкованого адміністрування збудований за аналогічною першому ешелону конфігурації. Їм же визначаються форми і методи вибору, агрегації, адаптації та застосування інструментів опосередкованого адміністрування, які відповідають завданням функціонування і розвитку організації. Принципова відмінність їх дії полягає в орієнтації на формування комплексу умов, стійко забезпечують та супроводжують функціонування організації.
Опосередкований характер впливу інструментів цього ешелону обумовлює значно більш складне побудова, різноманітне, деколи саме несподіване поєднання засобів адміністрування, що враховують ймовірнісний розвиток організації. У цих умовах значення наочного уявлення і цілеспрямованого, конструктивного поєднання інструментів опосередкованого адміністрування істотно зростає. НА практиці це виражається в застосуванні універсального комплексу опосередкованого адміністрування.
У ньому використовуються такі адміністративні прийоми інтенсифікації самоорганізації праці працівника, як чергування видів діяльності, процедурна індивідуалізація, прогнозування трудовитрат, інноваційне ініціювання, гуманізація трудових процесів, активізація само релаксації,освоєння аутотренінгу і т.п. Природно, що такі соціально-організаційні агрегації здійснюються на найрізноманітнішої адміністративної основі.
Наведені вище ешелони, що формуються на їх базі напрямки та приклади застосування інструментарію адміністрування дозволяють зробити висновок про об'єктивно-суб'єктивної при ¬ роді, відкритому характері його становлення і розвитку, широкій сфері адаптації та використання. При цьому особливо важливо зберігати універсальність сприйняття та застосування адміністрування, що забезпечує адекватність взаємодії різних організацій та виконавців. Це дозволяє цілеспрямовано вдосконалювати власне інструменти та методику їх побудови та застосування в різних організаціях і ситуаціях.
Аналіз конфігурацій вертикальних домінант розглянутих ешелонів інструментарію формує комплексне уявлення ранжируваного палітри форм адміністрування, що поєднує загальні методи, конкретні способи і універсальні інструменти з механізмом соціально-економічної організації. Природно, що її функціонування об'єктивно ґрунтується на використанні інформаційних, фінансових, структурних та інших засобів адміністрування, що забезпечують дію всього універсального інструментарію в комплексі.
У розробці та реалізації менеджменту організації під засобами адміністрування розуміється в загальному вигляді вся сукупність використовуваних прийомів та його конкретного забезпечення, а в окремому випадку - використовувані ресурси або вироблені й застосовувані інструменти,за допомогою яких забезпечує досягнення бажаного результату. Наголос тут робиться на побудову прикладних програм, систем, алгоритмів, процедур організації адміністрування на основі представленого вище інструментарію. При цьому розмаїтість застосовуваних обмежується тільки наявними в системі повноваженнями та ресурсами їх здійснення і значною мірою визначає загальну ефективність розробки та застосування інструментарію адміністрування.
Цілеспрямоване та ефективне об'єднання важелів, інструментів та інших ресурсів механізму адміністрування в організації визначає необхідність формування самостійного комплексу їх реалізації. Він покликаний забезпечувати ефективне застосування і відповідне взаємодія всієї сукупності ресурсів опосередкованого адміністрування, так чи інакше застосовуваних в організації. Причому склад і зміст такого комплексу не обмежуються мобілізацією важелів інструментів, а об'єднують всі можливі складові інструктивного адміністрування організації.
Комплекс опосередкованого адміністрування покликаний створювати в організації передумови становлення і самовдосконалення конструктивних і стійких корпоративних відносин. Вони виявляються у сприятливих умовах функціонування, продуктивній атмосфері всебічного і всебічного розвитку професіоналізму працівника, конкурентне середовище змагальності діяльності персоналу, системі цілеспрямованого та результативного стимулювання та ініціювання. Пізніше, здавалося б, соціальні агрегації важелів та інструментів насправді ґрунтуються на адмініструванні. Природно, що його форми і методи відрізняються від відповідних аналогів безпосереднього адміністрування,що передбачає особливий склад і зміст застосовуваного комплексу.
В якості самостійного напрямку вдосконалення формування та застосування всього різноманіття комплексу опосередкованого адміністрування поглиблюється професійно-індивідуальна адаптація його агрегатів. Наприклад, оперативний характер роботи диспетчера обумовлює високу напруженість, динамічність та інтенсивність її організації, яка можлива тільки на основі мобілізації індивідуальних ресурсів працівника стосовно змісту і особливостям технологічного,комерційного або іншого процесу. Вона виражається у формуванні та закріпленні адекватного комплексу опосередкованого адміністрування, що забезпечує стійку систему виявлення, мобілізації, розвитку і використання індивідуальних психофізіологічних, інтелектуальних, комунікаційних якостей особистості.
Ефективне вирішення подібних завдань може здійснюватися лише на адміністративно забезпеченої основі стабільного функціонування організації. Вона стратегічно обумовлює, бере участь у формуванні та цілеспрямовано мобілізує необхідні соціально-економічні ресурси. До них відноситься комплекс найрізноманітніших якостей, навичок, знань і орієнтації трудових ресурсів, цілеспрямовано формований суспільством для подальшого продуктивного застосування. Він забезпечується постановкою і вирішенням завдань розвитку: народонаселення, охорони здоров'я, виховання, освіти, професійної підготовки, формують трудовий потенціал суспільства.
Природно, що постановка і рішення цих завдань також потребують стратегічного адмініструванні, що проводиться тепер вже спільно з державою. Ось чому умови формування та застосування стабілізуючого адміністративного комплексу, здійснює опосередковані впливу на організацію, її складові та їх функціонування об'єктивно складаються в суспільстві, послідовно розвиваються державою.
Загальна модель побудови та застосування механізму адміністрування організації дозволяє перейти безпосередньо до обґрунтування і поданням концепції адміністрування організації. Її розробка являє собою завдання, вирішення якої потребує серйозного дослідження і самостійного обґрунтування, оскільки багато в чому визначає успіх діяльності організації в цілому. Вони і стануть безпосереднім предметом дослідження,розробки та конструктивного рішення третього розділу цього підручника.
Розділ 3
АДМІНІСТРУВАННЯ
ФУНКЦІОНУВАННЯ