§ 3.3.2. Базові процедури адміністрування організації

Все різноманіття структур організації в тій або іншій мірі, а організаційні структури управління перш за все, є нічим іншим, як результатом транспонування найбільш стійких функціональних процедур в об'єктно-ієрархічну модель об'єднання підрозділів. При цьому ефект стійкості кожної процедури ґрунтується на багатократному повторенні послідовності, що практично склалася, одних і тих її етапів її проведення. Природно, що в адмініструванні формування, функціонування і розвитку організації таке стійке повторення стало предметом вивчення, узагальнення і цілеспрямованого використання. Виділення, оцінка і закріплення процедури, що ефективно повторюється, складають добре відомий селективний підхід до вироблення організаційно-методичного забезпечення адміністрування. У сучасних ринкових умовах він ще раз підкреслює перевагу еволюційної природи формування найбільш адаптованих і ефективних конфігурацій адміністрування організації, що реально діє. Вона дозволяє не лише упевнено відібрати, але і цілеспрямовано адаптувати базові ресурси адміністрування, що приймаються на озброєння. Еволюційний характер подібного способу формування складу, вмісту і конфігурації як процедур, так і структур адміністрування забезпечує набагато успішніше здійснення етапу їх практичного впровадження. Не випадково ще древні справедливо відзначали, що «...закріплять що склалося...» ще простіше, ніж «...насаждать задумане». У історії добре відомий ефект висунення керівника (провидця), що забезпечує свій статус лідера не генерацією власних рішень, але привласненням собі авторства об'єктивних явищ. Це підкреслює аспект дієвості базових адміністративних рішень забезпечений прийняттям «...положення, що склався, подів».

На жаль, далеко не всі завдання в умовах динамічності ринкових стосунків доцільно вирішувати еволюційно. Конкурентні, кризисні, надзвичайні ситуації необхідно зажадають ресурси оперативного адміністрування. Значна частина з них є досить відособленою дія керівника, але цілий спектр закріплюється як стійкі рішення. Останні і є другою оперативною складовою базових процедур адміністрування функціонування організації. Представлений комплексний підхід дозволяє досить швидкий і ефективно упроваджувати в найрізноманітніших організаціях відповідні модифікації базових процедур адміністрування, наприклад, таких, як організації апарату управління. Процедура відображає склад і послідовність вирішення завдань: детермінації вмісту процесу постановки і досягнення мети, побудови штатних процедур, проектування організаційної структури, професійної підготовки персоналу і ефективного здійснення процесу розробки, прийняття і виконання рішення. Найзагальніша конфігурація побудови такої базової процедури може бути представлена таким чином (мал. 3.3.2.1). Представлена на малюнку базова адміністративна процедура відображає лише склад і загальну послідовність розробки, побудови і здійснення процесу організації апарату управління. Детальний вміст, обставини і конфігурація розвитку, можливість коректування даної процедури розробляються, упроваджуються і використовуються адаптовано до умов і стосовно конкретної організації, В цьому виявляється ще одна причина, по якій дана адміністративна процедура характеризується як базова, тобто що передбачає здійснення додаткового комплексу адаптації по місцю її безпосереднього вживання. Так, що представляється на мал. 3.3.2.2 конфігурація процедур адміністрування забезпечення і оптимізації функціональної взаємодії персоналу організації спочатку передбачає можливість проведення об'єктної або проблемної адаптації. Це відбивається такими, що виділяються конфігурацією векторною орієнтацією (К1-4) і імовірнісно-варіантним форматом (П1-7) формування і розвитку її складу і вмісту, що представляється. Це визначає виключно широкі можливості вибору, адаптації і вживання ресурсів запропонованого інстру-

Мал. 3.3.2.1. Базова адміністративна процедура формування апарату організації

тарію, які можна трансформувати і модифікувати досить інваріантний і всіляко. Тут необхідно відзначити, що визначення базового характер конкретної адміністративної процедури відображає те, що усередині неї закладена необхідність і можливість розробки пакетів, комплексів і ешелонів приватних процедур, що адаптуються. При цьому доцільно спочатку розрізняти позиціювання формування і вживання комплексів і пакетів процедур, що розробляються. Пакет об'єднує послідовно нагромаджувану сукупність процедур, що забезпечують рішення даною аналогічною або тісно взаємозв'язаною задача* (П). Комплекс визначається використанням композиційних принципів формування, забезпечуючи всебічність і завершеність складу взаємно і процедур, що гармонійно адаптуються (К). У свою чергу, вживаний до всіх цих ресурсів формат ешелонування відображає циклічну повторюваність розробки і використання модернізованих форматів на нових стадіях функціонування і розвитку організації. Поважно розуміти, що всі ці формування і їх ресурси направлені як на вирішення завдань розкриття вмісту і забезпечення реалізації кожного з етапів базової процедури, так і на побудову послідовності наступних пакетів, комплексів і ешелонів процедур в рамках кожного з виділених етапів. Конструктивною основою будь-якого з формувань, що розробляються і вживаних, неминуче стає конкретна базова процедура або її комбінація. Універсальність даного підходу і пропонованих ним форматів забезпечує можливість формування і вживання виключно всілякої палітри прикладних процедурних супроводів функціонування і розвитку організації. Найбільш контрастно це можна побачити на прикладі розробки і вживання процедури адміністрування програми визначення потреби, розподілу і оптимізації забезпечення і функціональної взаємодії персоналу організації. У ній ешелоновано виділяється і позицією є ряд самостійних пакетів і комплексів процедур забезпечення, супроводу і оцінки персоналу. Найзагальніше уявлення про таку конфігурацію побудови процедур може бути представлено таким чином (мал. 3.3.2.2). Малюнок відображає можливий склад і конфігурації процедур адміністрування забезпечення і оптимізації функціональної взаємодії персоналу організації. Він розкриває і ілюструє можливі формати вживання пакетування ешелонування і інших прийомів комбінування базових процедур адміністрування. При цьому приведений інструментарій відображає лише приклад використання потенціалу запропонованого підходу, який можна трансформувати і модифікувати досить інваріантний і всіляко. Дана вистава наочно демонструє реальні можливості вживання базових процедур формування, функціонування і розвитку організації, що багато в чому визначають побудову здійснення в ній штатних і інноваційних процесів. Практика адміністративного менеджменту показала ефективність вживання інструментарію процедурного підходу до вистави і використання базових моделей розробки і здійснення процесу постановки і досягнення мети організації. Він дозволяє здійснювати логічно обґрунтований поетапний перехід до адміністрування конкретної послідовності розподілу і закріплення функціональних обов'язків в організації, побудові інноваційних організаційних структур, здійсненню програм модернізації на відпрацьованій основі базових рішень. Це особливо поважно сьогодні, оскільки вітчизняний і зарубіжний досвід підкреслює необхідність істотного підвищення дієвості напрацьованих ресурсів забезпечення ефективності цілеспрямованої дії на етапі радикальних організаційних перетворень. Постановка і рішення даної задачі можуть здійснюватися лише на основі комплексної класифікації процедур адміністрування, що і стаж? предметом досліджень, виводів і представлень наступного параграфа.