5.2 Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків

Як вже зазначалося, сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з податку (збору) може здійснюватися платником податків самостійно, а в разі непогашення податкового боргу добровільно у повному обсязі – примусово органами стягнення у межах своїх повноважень: податковим органом або за рішенням суду – державною виконавчою службою в особі державного виконавця (на підставі виконавчих документів).

Відповідно до законодавства джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків поділяються на:

• джерела самостійної оплати;

• додаткові джерела погашення податкового боргу.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які його власні кошти, у тому числі:

• отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна;

• отримані від випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав;

• отримані як позика (кредит);

• отримані з інших джерел з урахуванням окремих особливостей;

• суми надміру сплаченого відповідного платежу (без заяви платника), а також помилково та / або надміру сплачених інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке його майно з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом, а також іншими законодавчими актами України.

Зокрема, не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків такі види майна:

• майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам, якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

• майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі: майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги; майно інших осіб, прийняте платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління та ін.;

• майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності без права їх відчуження;

• кошти кредитів (позик), наданих платнику податків кредитно –фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках платника податків, суми акредитивів, що виставлені на ім'я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК.009:2005), отримані від замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, які зараховуються на окремі рахунки цих підприємств, відкриті відповідно до Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»;

• майно у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації відповідно до порядку, що встановлюється Фондом державного майна України;

• майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

• майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

• кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах.

У разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додаткові джерела погашення податкового боргу, а саме:

• дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги за якої переведено на органи державної податкової служби. Податковий орган повідомляє платника податків про надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості в п'ятиденний термін з дня отримання відповідного документа;

• у разі відсутності у платника податків – філії (відокремленого підрозділу) юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу, – майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з Податковим кодексом.

• для банків, небанківських фінансових установ – кошти у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов'язкових резервів, сформованих відповідно до закону) незалежно від джерел їх походження та без застосування обмежень, що визначені вище, щодо надання кредитів (позик), відкриття вкладів (депозитів), надання коштів у довірче управління.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

У разі порушення у господарському суді справи про банкрутство платника податків, порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм Податкового кодексу з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.