Література

1. Абаева Т.Г. Памиро-Гиндукушский регион Афганистана в конце XIX - начале XX века (Очерк истории). – Ташкент, 1987.

2. Арунова М.Р., Шумилов О.М. Граница России с Афганистаном (исторический очерк). – М., 1998.

3. Баазова Л.Х. Захватническая политика Англии в Афганистане во второй половине XIX века (1860-1880) : автореф. дис. канд. ист. наук. – Тбилиси, 1986.

4. Бабаходжаев М.А. Очерки социально-экономической и политической истории Афганистана (конец ХІХ в.). – Ташкент, 1975.

5. Басханов М.К. Политика Англии и России в отношении государства Якуб-бека // Из истории международных отношений в Центральной Азии. – Алма-Ата, 1990. – С. 100-132.

6. Загородникова Т.Н. «Индийский поход» русской армии и миссия генерала Н.Г.Столетова в Кабул // Восток. – 2006. - №4. – С.21-36.

7. Игамбердиев И.Р. Англо-русские соглашения 1872-1873 гг. и проблемы афганского разграничения : автореф. дис. канд. ист. наук. – Ташкент, 1995.

8. Массон В.М., Ромодин В. А. История Афганистана: в 2 т. – т.2. Афганистан в новое время. – М., 1965.

9. Карамов А.Я. Граница с Афганистаном в конце XIX — начале XX века в военно-стратегических планах России. // Вестник Московского университета. Сер. 8. История. – 1999. – № 5. – С. 50-59.

10. Очерки по новой истории Афганистана. – Ташкент, 1966.

11. Рейснер И.М. Афганистан. – М, 1929.

12. Риштия С.К. Афганистан в ХІХ веке. – М., 1958.

13. Ромодин В.А. Афганистан во второй половине ХІХ – начале ХХ в. – М., 1990.

14. Россия и Афганистан в ХІХ в. – М., 1989.

15. Таннер С. Афганистан. История войн от Александра Македонского до падения «Талибана» / пер. с англ. С.М.Саксина. – М., 2004.

16. Темирханов Л. Восточные пуштуны. Основные проблемы новой истории. – М., 1987.

17. Халфин Н. Провал британской агрессии в Афганистане (ХІХ – начало ХХ в.). – М., 1959.

18. Харюков Л.Н. Англо-русское соперничество в Центральной Азии и исмаилизм. – М., 1995.

19. Шумов С.А., Андреев А.Р. История Афганистана. Документальное исследование. – М., 2002.

20. Юлдашбаев Ф.Х. Из истории английской колониальной политики в Афганистане и Средней Азии (70 – 80-е годы ХІХ в.) . – Ташкент, 1963.

Завдання на історичній мапі

● напрямки руху англійських військ під час Другої англійсько-афганської війни;

● місця найбільших битв в ході англійсько-афганської війни;

● території, які англійці контролювали за умовами Гандамакського договору;

● землі, об’єднані під владою Абдуррахмана впродовж його правління;

● «смугу незалежних племен» та «лінію Дюранда».

Тема 4. Міжнародні відносини на Далекому Сході

у XIX – на поч. ХХ ст.

(4 год.)

1. Міжнародно-політичне становище на Далекому Сході на поч. ХІХ ст. та "інтереси" західних держав (Великої Британії, Росії, Франції та США) у цьому регіоні.

2. "Ансейські договори" з Японією. Аналіз основних положень:

а) Канагавського японо-американського договору (березень 1854 р.);

б) Нагасакської англійсько-японської конвенції (жовтень 1854 р.);

в) Сімодського російсько-японського договору (лютий 1855 р.);

г) Сімодського американсько-японського договору (квітень 1857 р.);

д) Едоського американсько-японського договору (липень, 1858 р.).

3. Політика Західних держав щодо Китаю в сер. ХІХ ст. за матеріалами міжнародних договорів.

а) аналіз положень Нанкінського англо-китайського договору (серпень, 1842 р.);

б) аналіз положень Тяньцзіньських /російсько-китайського та англо-китайського договорів (червень, 1858 р.) та Пекінських російсько-китайських договорів (листопад 1860 р.; квітень, 1869 р.,)

4. Перетворення Японії на регіонального лідера (70-ті – 90-ті рр. ХІХ ст.):

5. Еволюція цілей та "інтересів" західних держав (Великої Британії, Франції, Росії, США, Німеччини) на Далекому Сході протягом другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Зовнішньополітичні наслідки повстання іхетуанів в Китаї.

Методичні рекомендації. Працюючи над першим питанням, слід охарактеризувати, насамперед, міжнародно-політичне становище Японії, Кореї та Китаю на поч. ХІХ ст., з'ясувати особливості регіональної системи міжнародних відносин в цей період. Далі, слід перейти безпосередньо до аналізу "інтересів" західних держав в Далекосхідному регіоні (при цьому корисно також з'ясувати коротку передісторію англійсько-китайських, російсько-японських і т.д. відносин). Підготовка до другого питання теми передбачає обов'язкове знайомство із текстами джерел. Особливу увагу слід приділити саме Канагавському договору 1854 р., який став своєрідним "зразком" для цілої серії т.зв. "Ансейських" договорів. Працюючи над іншими договорами/ конвенціями, варто наголосити окремо лише на тих положеннях, які розширювали права іноземців та обмежували суверенітет Японії. Розпочинати роботу над третім питанням теми доцільно із ознайомлення з історичними обставинами підписання Нанкінського та Тяньцзіньських договорів. Знайомство із текстами джерел є також обов'язковим. Поміркуйте над дискусійним питанням щодо того, чи справді укладання "нерівноправних" договорів перетворило Китай на "напівколонію" європейських держав (свою відповідь обґрунтуйте). Працюючи над четвертим питанням, з'ясуйте, які із зовнішніх чинників сприяли перетворенню Японії на регіонального лідера. Чому, на Вашу думку, наслідки "нерівноправних" договорів для Японії та Китаю виявилися різними. Готуючись до п'ятого питання, слід з'ясувати, чи змінились цілі і завдання західних держав в Далекосхідному регіоні протягом др. пол. ХІХ – на поч. ХХ ст., чим зумовлено послаблення позицій США та Росії, витіснення Франції, поява нового активного учасника в Далекосхідній системі міжнародних відносин – Німеччини.