
- •1 Планові геодезичні мережі 8
- •2 Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції 24
- •3 Створення планових геодезичних 87
- •1 Планові геодезичні мережі
- •1.1 Основні положення створення планових геодезичних мереж України
- •1.1.1 Методи побудови планових геодезичних мереж
- •1.1.2 Схема планових мереж, побудованих згідно з “Основними положеннями 1954–1961 рр.”
- •1.1.3 Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України
- •1.1.3.1 Щільність геодезичних пунктів
- •1.1.3.2 Характеристика астрономо-геодезичної мережі 1 класу
- •1.1.3.3 Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу
- •1.1.3.4 Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу
- •1.1.4 Характеристика сучасних планових мереж згущення
- •2 Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції
- •2.1 Проектні роботи
- •2.1.1 Проектування тріангуляційних мереж на топографічній карті
- •2.1.2 Розрахунок висот зовнішніх знаків
- •2.1.2.1 Теоретичне обґрунтування розрахунку висот знаків
- •2.1.2.2 Коректування висот знаків за правилом коромисла
- •2.1.2.3 Графічний розрахунок висот знаків
- •2.1.3 Оцінка проектів тріангуляційних мереж
- •2.1.3.1 Суть та призначення оцінки проектів тріангуляційних мереж
- •2.1.3.2 Вставка в трикутник вищого класу
- •2.1.3.3 Оцінка запроектованого ряду
- •2.2 Рекогностування пунктів тріангуляції
- •2.3 Закладання центрів та будівництво зовнішніх знаків
- •2.3.1 Закладання центрів
- •2.3.2 Будівництво зовнішніх знаків
- •2.3.3 Зовнішнє оформлення пунктів
- •2.4 Кутові спостереження на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка
- •2.4.1 Поняття про спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях
- •2.4.2 Спосіб кругових заходів
- •2.4.2.1 Кількість заходів вимірювання напрямків
- •2.4.2.2 Величина, на яку переставляється лімб між заходами
- •2.4.2.3 Приведення приладів в робоче положення
- •2.4.2.4 Методика наведення теодоліта на візирну ціль і взяття відліків
- •2.4.2.5 Методика вимірювання напрямків
- •2.4.3 Поняття про видозмінений спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях
- •2.4.4 Поняття про спосіб неповних заходів
- •2.4.5 Приведення результатів кутових вимірів до центрів пунктів
- •2.4.5.1 Елементи центрування і редукції
- •2.4.5.2 Обчислення поправок у виміряні напрямки за центрування
- •2.4.5.3 Обчислення поправок у виміряні напрямки за редукцію
- •2.4.5.4 Визначення елементів приведення
- •Центрувальний лист №5
- •2.4.5.5 Нестандартні випадки при визначенні елементів приведення
- •2.4.6 Помилки кутових вимірів у тріангуляції
- •2.4.6.1 Особисті помилки
- •2.4.6.2 Помилки приладів
- •2.4.6.3 Помилки впливу зовнішнього середовища
- •2.4.7 Спостереження орієнтирних пунктів
- •2.4.8 Попередня обробка кутових спостережень в тріангуляції
- •2.4.8.1 Перевірка журналів кутових вимірів і центрувальних листів
- •2.5 Вимірювання зенітних відстаней на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка
- •2.5.1 Суть і призначення тригонометричного нівелювання
- •2.5.2 Вимірювання зенітних відстаней z
- •2.5.2.1 Найбільш вигідний час для вимірювання зенітних відстаней z
- •2.5.2.2 Методика вимірювання зенітної віддалі на візирну ціль
- •2.5.2.3 Обробка результатів спостережень
- •2.5.3 Визначення поправки за вплив кривини Землі і вертикальної рефракції
- •2.5.4 Визначення довжин сторін
- •2.5.5 Визначення висот приладів і візирних цілей
- •2.5.6 Точність тригонометричного нівелювання
- •2.5.7 Двостороннє тригонометричне нівелювання.
- •2.5.8 Попередня обробка результатів тригонометричного нівелювання тріангуляційних пунктів
- •3 Створення планових геодезичних мереж методом полігонометрії
- •3.1 Проектування полігонометричних мереж
- •3.1.1 Складання проекту на топографічній карті
- •3.1.2 Оцінка проектів окремих полігонометричних ходів
- •3.1.2.1 Загальні питання оцінки проектів. Видовжені і зігнуті ходи
- •3.1.2.2 Критерії зігнутості полігонометричних ходів
- •3.1.2.3 Оцінка проектів видовжених ходів
- •3.1.2.4 Оцінка проектів зігнутих полігонометричних ходів
- •3.2 Рекогностування полігонометричних ходів
- •3.3 Виготовлення і закладання центрів
- •3.4 Кутові вимірювання в полігонометричних ходах
- •3.4.1 Способи кутових вимірювань
- •3.4.2 Кількість заходів вимірювання кутів
- •3.4.3 Підготовка до вимірів
- •3.4.4 Спосіб окремого кута
- •3.4.5 Вимірювання напрямків способом кругових заходів
- •3.4.6 Помилки кутових вимірів у полігонометрії
- •3.4.6.1 Обґрунтування необхідної точності кутових вимірів у полігонометрії
- •3.4.6.2 Джерела помилок кутових вимірів. Обґрунтування величини впливу одного джерела помилок
- •3.4.6.3 Аналіз впливу окремих джерел на точність кутових вимірів
- •3.5 Вимірювання сторін в полігонометричних ходах
- •3.6 Прив’язка полігонометричних мереж до пунктів державної геодезичної мережі
- •3.7 Попередня обробка результатів польових спостережень
- •3.7.1 Перевірка та обробка польових журналів
- •3.7.2 Обчислення ліній, приведених на рівень моря і на площину в проекції Гаусса-Крюгера
- •3.7.3 Складання робочої схеми полігонометриного ходу
- •3.7.4 Обчислення кутової нев’язки ходу та порівняння її з допустимими значеннями
- •3.7.5 Обчислення нев’язок в приростках координат fx та fy, абсолютної fабс та відносної fвідн неяв’язок в ході і порівняння їх з допустимими значеннями
- •3.7.6 Визначення поздовжнього і поперечного зміщень полігонометричного ходу
- •3.7.7 Оцінка точності кутових вимірів
- •3.7.8 Оцінка точності лінійних вимірів
- •Перелік рекомендованих джерел
2.4.7 Спостереження орієнтирних пунктів
В підрозділі 2.3 було описано призначення орієнтирних пунктів (ОРП) на пунктах тріангуляції, подано тип центру ОРП (рис. 2.13 і його зовнішнє оформлення (рис. 2.20).
При виконанні кутових вимірів на пунктах тріангуляції в програму спостережень включають також ОРП. Їх спостерігають трьома заходами з двома будь-якими напрямками, що вимірюються на даному пункті.
Над центром ОРП встановлюють на штативах добре повірені оптичні виски або марки.
Застосовують ті ж прилади, що і для вимірювання кутів у мереж. Різниці напрямків на ОРП між заходами не повинні перевищувати 6″.
Виміряні горизонтальні напрямки використовуються для знаходження дирекційних кутів на ОРП.
Віддалі з центру даного тріангуляційного пункта до ОРП повинні бути визначені з точністю до 1 м. Вони вимірюються світловіддалеміром, стрічкою або рулеткою чи визначаються посереднім шляхом. Для цього на місцевості розбивається і вимірюється базис і віддаль визначається з простої побудови.
2.4.8 Попередня обробка кутових спостережень в тріангуляції
Попередня обробка кутових спостережень в тріангуляції складається з таких основних операцій:
перевірка журналів кутових вимірів і центрувальних листів;
складання зведень вимірювання горизонтальних кутів (напрямків) і результатів вирівнювання спостережень на пункті;
складання робочої схеми мережі тріангуляції;
обчислення поправок за центрування і редукцію та напрямків, приведених на поверхню референц-еліпсоїда та на площину в проекції Гаусса-Крюгера;
оцінка точності кутових вимірів.
2.4.8.1 Перевірка журналів кутових вимірів і центрувальних листів
Польові журнали і центрувальні листи є документами суворого обліку, тому їх видача і приймання реєструються у спеціальних книгах обліку, що зберігаються в начальника партії. Сторінки в журналі мають бути пронумеровані. Журнал ведеться чітким розбірливим почерком чорнилом або кульковою ручкою. Не допускаються виправлення у відліках. Якщо при вимірах або в записах допущена помилка, вони акуратно перекреслюються (під лінійку), і виміри здійснюються заново.
Неправильні обчислення перекреслюються і зверху записуються правильні результати. Журнали оформляються згідно з вимогами, підписуються виконавцями.
Записи та обчислення в журналах і на центрувальних листах перевіряються в другу руку, що засвідчується підписом особи, яка їх перевірила. Журнали і центрувальні листи підлягають здачі начальнику партії, який приймає їх і передає в камеральну групу для обробки.
2.4.8.2 Складання зведень вимірювання горизонтальних кутів і результатів вирівнювання спостережень на пункті
З журналів спостережень виписують результати усіх вимірів напрямків або кутів, крім явно помилкових, обчислюють середні (або вирівняні) значення з m заходів кожного кута (чи напрямку, приведеного до початкового), виконують оцінку якості виміряних кутів.
2.4.8.3 Складання робочої схеми мережі тріангуляції
Робоча схема мережі складається на ватмані олівцем або тушшю в зручному масштабі (1:25000, 1:50000 чи 1:100000). На схемі показують усі пункти тріангуляції (виписують їх назви), наносять вихідні дирекційні кути, базиси (вихідні сторони), напрямки, які спостерігалися, виписують середні (вирівняні) значення кутів або напрямків, приведених до початкового. Схема має бути зручною для користування.
2.4.8.4 Обчислення поправок за центрування та редукцію та напрямків приведених до центрів пунктів
Використовуючи елементи приведення на пунктах тріангуляції, за формулами (2.30)–(2.32), (2.34)–(2.36) обчислюють поправки за центрування і за редукцію в кожен виміряний напрямок і отримують напрямки, приведені до центрів пунктів.
2.4.8.5 Приведення вимірів на поверхню референц-еліпсоїда та на площину в проекції Гаусса-Крюгера
Усі виміри здійснюються на фізичній поверхні Землі, а координати пунктів мають бути приведені до референц-еліпсоїда (геодезичні) або на площину (прямокутні). В зв’язку з чим виміряні горизонтальні напрямки приводяться на поверхню референц-еліпсоїда Красовського або на площину в проекції Гаусса-Крюгера. Методика цих приведень вивчається в курсі вищої геодезії.
2.4.8.6 Оцінка точності кутових вимірів
Оцінка точності кутових вимірів здійснюється шляхом обчислень нев’язок в трикутниках і порівняння їх з допустимими значеннями, які становлять 4″ і 6″ в тріангуляції 2 і 3 класів відповідно.
Обчислюється також середня квадратична помилка вимірювання кутів за формулою Ферреро:
|
|
(2.31) |
де w — нев’язка в трикутниках;
n — кількість трикутників.
Величина m не повинна перевищувати 1″ і 1,5″ в 2 і 3 класах тріангуляції відповідно.