Тема 6. Мотивація.

Зміст лекції.

1. Визначення і елементи мотивації.

2. Методи і способи мотивації.

3. Характеристика і види змістовних теорій мотивації.

4. Характеристика і види процесуальних теорій мотивації.

 

1. Мотивація – процес спонукання кожного співробітника і всіх членів його колективу до активної діяльності для задоволення своїх потреб і для досягнення мети організації.

Потреби –

Винагороди –

• зовнішні винагороди пропонуються працівникові організацією за виконання службових обов'язків:

• внутрішні винагороди надає сам процес виконання роботи:

Мотив –

Мотивування –

2. Методи мотивації:

Способи мотивації:

Стадії процесу мотивації:

1. Виникнення фізіологічних, психологічних, соціальних потреб.

2. Пошук шляхів усунення потреби: задовольнити, заглушити, не зауважувати.

3. Визначення мети дії – що зробити, чого домогтися, що одержати для того, щоб усунути потребу.

4. Здійснення дії.

5. Одержання винагороди за здійснення дії, тобто отримання об'єкту, який може усунути потребу.

6. Усунення потреби.

3. Змістовні теорії мотивації –

Теорія мотивації А. Маслоу – «Ієрархія потреб», де об'єктом психології є поведінка особи, в основі якої лежать послідовно п'ять рівнів потреб:

Теорія Д. МакКлеланда «Мотивація трьох потреб» наголошує на потребах вищих рівнів:

«Двохфакторна теорія мотивації» Ф. Герцберга з'явилася у зв'язку зі зростаючою необхідністю з'ясувати вплив матеріальних і нематеріальних факторів на мотивацію особи: перша група зв'язана із самовираженням, її внутрішніми потребами, із навколишнім середовищем; друга група – із характером і сутністю самої роботи.

Двохфакторна модель, що показує задоволеність роботою.

1 група «Фактори»	2 група «Мотиватори»

4. Процесуальні теорії –

«Теорія сподівання» В. Врума зосереджується на трьох взаємозалежностях:

«Теорія справедливості» С. Адамс зосереджується на суб’єктивній оцінці осіб про співвідношення отриманої ними винагороди за виконання роботи до зусиль пов’язаних із її виконанням і порівнюють співвідношення з тим, що отримали інші робітники. За результатами порівняння виникає відчуття справедливості або несправедливості. Вважаючи несправедливою оцінку своєї праці, особа втрачає мотивацію до активних дій, тому існують можливі реакції на стан нерівності:

«Комплексна теорія мотивації» Л. Портера і Е. Лоулера – сполучення елементів «Теорії сподівання» і «Теорії справедливості», яка побудована на п'яти перемінних: