
- •Методичні вказівки для проведення практичних занять Для студентів 4 курсу економічного факультету
- •Практичне (семінарське) заняття № 1. Короткі методичні рекомендації до вивчення теми (включено теми 1, 2, 3)
- •Практичне (семінарське) заняття №2 (включено теми 4, 5, 6) Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Логістична задача “Алгоритм формування логістичної системи підприємства”
- •Практичне (семінарське) заняття №3 (включено теми 7, 8, 9) Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Практичне (семінарське) заняття №4 (включено теми 10, 11, 12) Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Практичне (семінарське) заняття №5 (включено теми 13, 14) Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Практичне (семінарське) заняття №6 (включено теми 15, 16, 17) Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Заняття №7 Модульна контрольна робота Питання модульної контрольної роботи
- •2. Прогнозування матеріальних потоків
- •Метод простої середньої
- •Метод ковзної середньої
- •Метод регресійного аналізу
- •2.2. Економічний алгоритм рішення логістичних задач “Розрахунок дати замовлення”, “авс – xyz – аналіз запасів”
- •3. Визначення оптимального розміру партії поставки
- •4. Визначення оптимальних обсягів роботи і числа центрів сервісного обслуговування
- •4.2. Логістична задача “Вибір технології виробництва”
- •4.3. Логістична задача “Визначення оптимальної партії виробництва”
- •5. Визначення оптимального місця розташування складу на заданому полігоні
- •5.2. Економічний алгоритм «Гнучке та фіксоване управління запасами на складі»
- •6. Визначення меж ринку
- •7. Оптимізація розподілу ресурсів між ланками логістичного транспортного ланцюга
- •8. Визначення ціни рівноваги і коефіцієнта еластичності
- •Питання до заліку з дисципліни “Логістика”
- •Варіанти вихідних даних для розрахунку величини матеріального потоку
- •Додаток 2 Варіанти вихідних даних для розрахунку величини прогнозу
- •Додаток 3 Варіанти вихідних даних для визначення оптимальної партії поставки
- •Питомі затрати на перевезення, зберігання та пов’язані з дефіцитом
- •Варіанти вихідних даних для визначення оптимальних обсягів роботи і числа сервісних центрів
- •Додаток 5 Варіанти вихідних даних для вибору місця розташування розподільчого складу
- •5.1. Місця розташування постачальників та клієнтів
- •5.2. Тарифи та обсяги продажу та закупівель
- •Обсяги продажу та закупівель
- •Варіанти вихідних даних для визначення меж ринку
- •Відстань між підприємствами
- •Собівартість і тарифи на перевезення
- •Варіанти вихідних даних для оптимізації розподілення ресурсів між ланками логістичного транспортного ланцюга
- •Вартісні показники
- •Показники обсягу
- •Варіанти вихідних даних для визначення ціни рівноваги і коефіцієнта еластичності
- •Графік роботи транспорту
- •Розрахунок загальних витрат з доставки товару
- •Аналіз результатів планування доставки замовлень
4.2. Логістична задача “Вибір технології виробництва”
Методичні рекомендації. З логістичного погляду доцільно порівнювати прогресивніші технології, які вимагають значних капітальних витрат, але забезпечують низькі питомі змінні витрати, та прості (примітивні) технології, які не вимагають істотних капіталовкладень, однак характеризуються високими питомими змінними витратами. Критерієм вибору оптимальної технології можуть бути мінімальні загальні витрати.
Загальні витрати для виготовлення партії складаються з двох частин:
постійної складової на всю партію, яка охоплює постійні витрати та оплату підготовчо-прикінцевого часу;
складової з розрахунку на 1 шт., яка охоплює оплату часу оброблення та вартість витрат матеріалу.
Математично загальні витрати на виготовлення партії N (у цій формулі 30000) можна розрахувати за формулою:
SE1 = (K1 + (St * tn)/60)) + ((St * ta )/60 + т*с)*N (4.12)
де tа – час оброблення (хв./шт.); tn - підготовчо-прикінцевий час (хв./партію); St – середня годинна ставка (грн./год); т – витрати сировини і матеріалів (кг/шт.); с – ціна матеріалу (грн./кг); К1 – постійні витрати на всю партію (у нашому випадку для 30000 шт.).
Задану партію можна виготовляти частинами (у нашому випадками п’ятьма). Математично загальні витрати для 5 малих партій можна записати (у цій формулі N = 6000 шт.).
SE5 = (K1 + (5*St * tn)/60)) + 5*((St * ta )/60 + т*с)*N (4.13)
Умови задачі. Для виготовлення 30 000 шт. запчастин можна використати одну з трьох технологій оброблення (наприклад, за допомогою преса, кування), вихідні параметри яких наведені у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Вихідні відомості варіантів технологій
Показники |
Одиниця вимірювання |
Варіанти технологій |
||
1 |
2 |
3 |
||
Час оброблення, ta |
хв./шт. |
11 |
10 |
7 |
Підготовчо-прикінцевий час, tn |
хв/партію |
35 |
40 |
60 |
Середня годинна ставка, St |
Грн./год |
3,3 |
2,1 |
1,5 |
Витрати сировини і матеріалів, т |
Кг/шт. |
0,3 |
0,15 |
0,1 |
Ціна матеріалу, с |
Грн./кг |
1,5 |
1,8 |
1,2 |
Постійні витрати (для 30000 шт.), К1 |
Грн. |
830 |
2960 |
6940 |
Визначити: 1) загальні витрати на виготовлення запчастин за кожним із трьох варіантів технології, якщо партія замовлення N – 30000 шт. Вибрати оптимальну технологію виробництва; 2) загальні витрати на виготовлення запчастин за кожним з трьох варіантів технології, якщо виготовлятиметься п’ять партій, кожна з яких по 5000 шт. Вибрати оптимальну технологію виробництва.
Правильна відповідь: 1) технологія №3; 2) технологія №3.
4.3. Логістична задача “Визначення оптимальної партії виробництва”
Методичні рекомендації. Зважаючи, що під партією розуміють кількість конструктивно однотипних частин (деталей, вузлів, кінцевих виробів), що виготовляються за відповідним технологічним процесом та вимагають одноразових витрат підготовчо-прикінцевого часу, можна вирізнити такі економічні варіанти:
виготовлення однією партією вимагає лише одноразових підготовчо-прикінцевих витрат, що означає низьку виробничу собівартість одиниці продукції; але великі капіталовкладення у запаси (замороження капіталу в матеріалах, незакінченій і готовій продукції) та складські витрати;
виготовлення кількома партіями вимагає багаторазових підготовчо-прикінцевих витрат, що означає зростання виробничої собівартості одиниці продукції за одночасного зменшення витрат запасів і складського господарства.
Викладене обумовлює необхідність розрахунків щодо визначення оптимальної величини виробничих партій. Визначення оптимальної партії виробництва ґрунтується на пошуку мінімального рівня двох складових витрат: 1) витрат запасів виробництва (незакінченої продукції, напівфабрикатів); 2) витрат пере- налагоджування виробництва.
Оптимальну величину партії виробництва можна розрахувати за формулою:
Nопт =
,
(4.14)
де Рз – річне замовлення одиниць; Впер – постійні витрати одноразового пере налагоджування виробничої лінії; S – вартість одиниці виробу; r – витрати утримання запасів виробництва у відсотках від вартості виробу.
Визначити оптимальну величину партії виробництва.
Вихідні дані для розрахунку:
Назва показника |
Позначення показника |
Розмірність |
Значення |
Постійні витрати одноразового пере налагоджування виробничої лінії на партію |
Впер |
Грн. |
1000 |
Змінні витрати на одиницю виробу |
S |
Грн./шт. |
100 |
Річне замовлення |
Рз |
Шт. |
250000 |
Середньорічна норма витрат |
r |
% |
10 |
Правильна відповідь: 7071 виріб.